Постанова

від 16.11.2015 по справі 910/16085/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2015 р. Справа№ 910/16085/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

позивача: Філатова Н.А. - представник за довіреністю; Рудняк О.І. - представник за довіреністю;

відповідача 1: Кравченко О.М. - представник за довіреністю; Руснак І.В. - представник за довіреністю;

відповідача 2: ОСОБА_6 - представник за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

на рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2015 року

у справі № 910/16085/14 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто"

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8

про стягнення солідарно 138492,39 дол. США

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі № 910/16085/14 позов задоволено частково. Суд стягнув солідарно з відповідачів на користь позивача відсотки за користування кредитом в сумі 126306,76 дол. США. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 у справі № 910/16085/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2015 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 у справі № 910/16085/14, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При цьому Вищий господарський суд України скасовуючи зазначені судові рішення вказав на те, що після прийняття судового рішення у справі № 910/15294/13 про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача відповідних сум не можуть бути застосовані норми кредитного законодавства, оскільки за вказаним рішенням суду господарським судом уже надана правова оцінка щодо порушення відповідачами зобов'язання стосовно погашення заборгованості за кредитним договором від 24.06.2008 № 012/14/412 та вирішено питання про стягнення відповідних сум.

При новому розгляду справи, рішенням господарського суду міста Києва від 04.09.2015 у справі № 910/16085/14 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Провадження у справі №910/16085/14 в частині позовних вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 припинено.

Не погодившись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2015 року у справі №910/16085/15 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Скарга мотивована тим, що прийняття судового рішення не припиняє зобов'язань сторін і надає кредитору право одночасно вимагати виконання як основного зобов'язання, так і отримати відшкодування його матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошових коштів, належних до сплаті кредиторові. Також вказав, що на дату порушення провадження у справі відповідач 2 - ОСОБА_8 мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, тому позов до нього підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" по справі № 910/16085/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2015 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до розгляду справу № 910/16085/14. Розгляд апеляційної скарги призначений на 19.10.2015.

16.10.2015 позивач подав пояснення до апеляційної скарги, у яких вказав, що відповідачі повинні сплатити позивачу проценти за користування кредитом до дня фактичного виконання зобов'язань, ухвалення рішення суду про стягнення грошової суми за договором позики не припиняє обов'язку позичальника сплати процентів за користування грошима. Також судом не враховані висновки Верховного Суду України, наведені у постанові № 6-369сц15 від 02.09.2015 та не враховані вказівки постанови Вищого господарського суду України у даній справі. Окрім цього є неправомірним припинення провадження у справі щодо відповідача 2.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Шевченка Е.О. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/16085/14 колегію суддів у складі: головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2015 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до розгляду справу № 910/16085/14.

19.10.2015 відповідач 1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якій просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що після прийняття рішення у справі №910/15294/13 про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача відповідних сум не можуть бути застосовані норми кредитного законодавства.

19.10.2015 відповідач 2 подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що після прийняття рішення у справі №910/15294/13 про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача відповідних сум не можуть бути застосовані норми кредитного законодавства, окрім цього вимоги банку про стягнення заборгованості в іноземній валюті є незаконними, оскільки наявні у справі копії Ліцензій не надають банку право здійснювати валютні операції.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.10.2015 до 16.11.2015.

16.11.2015 в судовому засіданні представники позивача (апелянта) підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов. Представники відповідачів заперечили проти апеляційної скарги, просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

19.05.2008 між позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (як в подальшому було перейменоване на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"), як кредитором, відповідачем 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто", як позичальником 1, та Приватним акціонерним товариством "5-й Київський авторемонтний завод", як позичальником 2, укладено Генеральну кредитну угоду №010/14/375 (далі - Угода), згідно п. 1.1 якої кредитор зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникам шляхом відкриття кредитних ліній в порядку і на умовах, визначених в угоді та кредитних договорах, укладених в її рамках. Договори, що укладаються в рамках даної угоди, підписуються з двох сторін - кредитором та відповідним позичальником, який користується кредитними коштами. Договори, укладені в рамках цієї угоди, є її невід'ємними частинами.

В рамках вказаної Угоди між позивачем, як кредитором, та відповідачем 1, як позичальником, був укладений кредитний договір №012/14/412 "Корпоративний Інвестиційний кредит Невідновлювальна Кредитна Лінія" від 24.06.2008 (далі за текстом - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 2 530 922,17 доларів США, а позичальник зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 12 грудня 2014 (останній день строку користування кредитом).

Згідно з п. 1.3 Кредитного договору кредит надається позичальнику для рефінансування поточної заборгованості в іншому банку (крім простроченої) за кредитом(ами).

Відповідно до 2.1. Кредитного договору, плата за користування кредитом в строк по 23.06.2009 розраховується на основі процентної ставки в розмірі 12,25% річних. Не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку дії процентної ставки кредитор повідомляє позичальника про встановлений розмір процентної ставки на наступний строк користування кредитними коштами, що не може перевищувати 365/366 (для високосного року) календарних днів. Згода позичальника з процентною ставкою на наступний строк користування кредитними коштами оформляється додатковою угодою до цього договору. У разі, якщо на дату закінчення строку дії процентної ставки додаткова угода не буде підписана сторонами, позичальник зобов'язаний без сплати комісії за дострокове погашення кредиту, передбаченої п. 2.7. договору, достроково і у повному обсязі виконати всі грошові зобов'язання за цим договором в строк, що не перевищує 30 календарних днів з дня закінчення строку дії процентної ставки. У цьому разі проценти за кредитом нараховуються до дати його повного погашення відповідно до процентної ставки, що була встановлена цим договором. Діючий розмір процентної ставки залишається без змін на наступний строк користування кредитними коштами, що не може перевищувати 365/366 (для високосного року) календарних днів, у випадку відсутності повідомлення кредитора за 10 календарних днів до закінчення строку дії процентної ставки.

Згідно з п. 2.2. Кредитного договору, проценти за кредит позичальник сплачує щомісяця не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту: в першому календарному місяці користування кредитом - за період з дня видачі кредиту по день, що передує передостанньому робочому дню місяця; в наступних календарних місяцях - з передостаннього робочого дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує передостанньому робочому дню поточного місяця; в останній календарний місяць користування кредитом - передостаннього робочого дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення кредиту.

Також сторонами погоджено графік погашення заборгованості за кредитом, який є додатком №1 до договору.

У Додатковій угоді до Кредитного договору від 30.06.2010 сторони виклали графік погашення кредиту в новій редакції, виклали п. 1.1. Кредитного договору в новій редакції, зазначивши в ньому, що кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 2 511 000 доларів США, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим Договором.

08.04.2011 між сторонами укладено Додаткову угоду №012/14/412/5 про зміну розміру процентної ставки та зміну графіку погашення кредиту до кредитного договору.

Відповідно до вказаної Додаткової угоди сторони визначили, що плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі: з 24.06.2008 по 11.12.2008 - 12,25% річних; з 12.12.2008 по 19.08.2010 - 13,75% річних; з 20.08.2010 по 07.04.2011 - 13,00% річних; з 08.04.2011 - 11,00 % річних. Додатковою угодою від 08.04.2011 сторонами викладено графік погашення кредиту в новій редакції.

27.12.2012 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" укладено Додаткову угоду №012/14/412/8 до Кредитного договору, відповідно до якої було викладено в новій редакції графік погашення кредиту.

Зазначені Кредитний договір та Додаткові угоди підписані уповноваженими представниками сторін та засвідчені печатками.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 30.06.2010 між позивачем, як кредитором, та відповідачем 2 - Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_8, як поручителем, було укладено договір поруки №12/14/869 (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання кредитних зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору (п. 1.1).

У підпункті 1.4.2 Договору поруки визначено, що підписанням цього договору поручитель надає згоду на будь-яке збільшення розміру процентів за Кредитним договором, у тому числі на підставі додаткових угод, укладених після набуття чинності цим договором; на зміну будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за користування кредитом; на доповнення комісій та/або неустойок, що підлягають сплаті кредитору та/або збільшення їх видів та розмірів. Поручитель підтверджує, що порука за цим договором забезпечує збільшене внаслідок таких змін кредитні зобов'язання без отримання додаткової згоди поручителя.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником всіх або окремих кредитних зобов'язань, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником всіх або окремих кредитних зобов'язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними кредитними зобов'язаннями.

10.08.2010 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" як кредитором та Приватним акціонерним товариством "5-й Київський авторемонтний завод" як поручителем укладений договір поруки №12/14/965, за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання кредитних зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 у справі №910/15294/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволені, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто", фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, Акціонерного товариства "5-й Київський авторемонтний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитною лінією в сумі 12 984 250,35 грн., проценти за користування кредитною лінією в сумі 33 462,34 грн., пеню за кредитом в сумі 18 209,26 грн., пеню за відсотками в сумі 5 515,10 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 у справі №910/15294/13, яка набрала законної сили з дня її прийняття, рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 скасовано частково, припинено провадження в частині вимог Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Акціонерного товариства "5-й Київський авторемонтний завод" на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 у справі №910/15294/13 залишено без змін.

Постановою від 27.08.2014 року, винесеною головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень виконавчої служби України Медведєва О.В., виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 у справі №910/15294/13 закінчене у зв'язку з повним виконанням рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2013, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 19.08.2014 про перерахування відповідачем 1 на рахунок ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 13 041 437 грн. 05 коп. Оскільки, за доводами позивача, відповідачами належним чином не виконані умови Кредитного договору, позивач (з врахуванням заяви про зміну підстав позову від 04.09.2015) просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто" та ОСОБА_8 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість по відсоткам за користування кредитом по кредитному договору №012/14/412 від 24.06.2008 "Корпоративний Інвестиційний кредит Невідновлювальна Кредитна Лінія" до генеральної угоди №010/14/375 від 19.05.2008 у сумі 200181,89 доларів США за період з 04.12.2013 по 31.08.2015.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов вірного висновку про їх необґрунтованість, з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі Генеральної кредитної угоди №010/14/375, Кредитного договору №012/14/412 "Корпоративний Інвестиційний кредит Невідновлювальна Кредитна Лінія" та Договору поруки №12/14/869.

Так, відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до кредитних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 1050 зазначеного Кодексу, якою встановлено санкцію за прострочення повернення чергової частини позики, а саме: позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, що належать йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1056-1 ЦК України регулюються питання, пов'язані із застосуванням процентної ставки у правовідносинах, що виникають між сторонами у зв'язку із укладенням кредитного договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся до суду із позовними вимогами, посилаючись, зокрема, на приписи ст. ст. 1048, 1056-1 ЦК України, з аналізу яких вбачається, що за ненадання грошових коштів позичальник сплачує позикодавцеві проценти, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором або законом, а їх виплати здійснюються до дня повернення позики.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 у справі №910/15294/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-Авто", фізичної особи - підприємця ОСОБА_8, Акціонерного товариства "5-й Київський авторемонтний завод" заборгованості за кредитним договором задоволено, постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 припинено провадження в частині вимог до Акціонерного товариства "5-й Київський авторемонтний завод" на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 у справі №910/15294/13 залишено без змін. Згідно постанови від 27.08.2014 року відділу примусового виконання рішень виконавчої служби України, виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 у справі №910/15294/13 закінчено у зв'язку з повним виконанням рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2013.

Відповідно до положень ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, прийняте рішення господарського суду, яке набрало законної сили, потребує його виконання. Це є одним із механізмом захисту прав особи, яка звернулася до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Місцевий господарський суд вірно зазначив, що позивач, звертаючись до суду про солідарне стягнення з відповідачів відповідних сум, захистить своє порушене право лише після повного виконання рішення суду, прийнятого на його користь.

Зі змісту позовних вимог (враховуючи заяву позивача про зміну підстав позову) вбачається, що предметом позову у даній справі, є матеріально-правова вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за відсотками за користування кредитом, а підстава позову - несвоєчасне виконання відповідачами рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 у справі № 910/15294/13.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на положення ст. 526, 610, 1046-1050, 1054 ЦК України.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" визначено, що з огляду на вимоги ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи викладене, господарський суд міста Києва правильно зазначив, що проценти, визначені статтями 1048, 1056-1 ЦК України, є платою за користування чужими грошовими коштами, яка, за відсутності іншої домовленості сторін, сплачується боржником за весь період користування грошовими коштами, у тому числі після настання терміну їх повернення.

При цьому місцевий господарський суд, виконуючи вказівки, що містяться у Постанові Вищого господарського суду України від 01.07.2015 по даній справі та які є обов'язковими при новому розгляду справи, дійшов правомірного висновку про те, що після прийняття судового рішення у справі №910/15294/13 про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача відповідних сум, не можуть бути застосовані норми кредитного законодавства, оскільки за вказаним рішенням суду господарським судом уже надана правова оцінки щодо порушення відповідачами зобов'язання стосовно погашення заборгованості за кредитним договором та вирішено питання про стягнення суми боргу з урахуванням відповідного курсу долару США.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що посилання позивача на положення статей 1046-1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України в обґрунтування предмету позову є неправомірними, а тому суд прийшов вірного висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Доводи скаржника про неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду України, наведених у постанові № 6-369сц15 від 02.09.2015 відхиляються колегією суддів, оскільки зазначена постанова була прийнята лише за два дня до прийняття оскаржуваного рішення, що унеможливлювало її врахування при прийнятті рішення, окрім цього фактичні обставини даної справи відрізняються від обставин справи, за якими були надані Верховним Судом України вказані висновки.

Також суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України в частині позовних вимог до відповідача 2 - ОСОБА_8, оскільки згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_8 припинив підприємницьку діяльність 22.05.2015, тобто до нового розгляду справи, отже не може бути відповідачем в господарському суді.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та припинення провадження у справі в частині вимог до відповідача 2.

Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2015 у справі № 910/16085/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 04.09.2015 у справі № 910/16085/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/16085/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді О.Ф. Синиця

Б.О. Ткаченко