Ухвала

від 19.11.2015 по справі 922/5801/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"19" листопада 2015 р.Справа № 922/5801/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі Федоровій К.О.

розглянувши заяву Спільного Українсько - Німецького підприємства у формі ТОВ "Лобер ГМБХ" про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу господарського суду Харківської області від 03.02.2015р. по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д. Блок", м. Харків до 1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Харків , 2. Спільне Українсько-Немецьке підприємство у формі ТОВ "Лобер ГМБХ", м. Київ про стягнення коштів за участю представників сторін:

заявника (боржника) - не з'явився;

стягувача - ОСОБА_2, дов. № 11/11-1 від 11.11.14 р.;

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - не з'явилась,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.01.2015р., залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2015р.по справі № 922/5801/14, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д. Блок" до ФОП ОСОБА_1 та Спільного Українсько - Німецького підприємства у формі ТОВ "Лобер ГМБХ" було задоволено частково. Стягнуто солідарно з Спільного Українсько-Німецького підприємства у формі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д. Блок" заборгованість в сумі 1000,00 грн. Стягнуто з Спільного Українсько - Німецького підприємства у формі ТОВ "Лобер ГМБХ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д. Блок" заборгованість в сумі 106219,97 грн., 10896,02 грн. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 2362,32 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення, були видані накази суду від 03.02.2015 р.

22.06.2015р. Відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві на адресу суду був повернутий наказ від 03.02.2015р. про стягнення з Спільного Українсько - Німецького підприємства у формі ТОВ "Лобер ГМБХ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д. Блок" заборгованості в сумі 106219,97 грн., 10896,02 грн. пені та витрат по сплаті судового збору в сумі 2362,32 грн.

09.11.15 р. від Спільного Українсько - Німецького підприємства у формі ТОВ "Лобер ГМБХ" надійшла заява про визнання наказу господарського суду Харківської області від 03.02.2015р. по справі № 922/5801/14 про стягнення з Спільного Українсько - Німецького підприємства у формі ТОВ "Лобер ГМБХ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д. Блок" заборгованості в сумі 106219,97 грн., 10896,02 грн. пені та витрат по сплаті судового збору в сумі 2362,32 грн. (а.с. 91) частково таким, що не підлягає виконанню в сумі 33258,34 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.15 р., заяву прийнято та призначено до розгляду на 19.11.15 р. о 11:00.

Представник стягувача в судовому засіданні просив частково задовольнити заяву боржника про визнання наказу господарського суду Харківської області від 03.02.2015р. по справі № 922/5801/14 частково таким, що не підлягає виконанню.

Представник заявника в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані заявником докази, заслухавши пояснення представника Спільного Українсько - Німецького підприємства у формі ТОВ "Лобер ГМБХ", суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ (ч. 3 вказаної статті).

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом (ч. 4 вказаної статті).

В п. 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Так, заявник зазначає, що Спільне Українсько - Німецьке підприємство у формі ТОВ "Лобер ГМБХ" добровільно частково виконало наказ господарського суду Харківської області від 03.02.2015р. по справі № 922/5801/14 на суму 33258,34 грн.

В підтвердження добровільного виконання наказу господарського суду Харківської області від 03.02.2015р. по даній справі на суму 33258,34 грн., заявником надані наступні платіжні документи:

- оригінал платіжного доручення № 985 від 30.12.2014 р. на суму 10000 грн.;

- оригінал платіжного доручення № 151 від 06.04.2015 р. на суму 10000 грн.;

- оригінал платіжного доручення № 229 від 15.09.2015 р. на суму 10896 грн.;

- оригінал платіжного доручення № 230 від 15.09.2015 р. на суму 2362 грн. (а.с. 185-188).

Суд, дослідивши вказані платіжні доручення, прийшов до висновку, що платіжне доручення № 985 від 30.12.2014 р. на суму 10000 грн. не може вважатись добровільним виконанням наказу (рішення) по даній справі, з наступних підстав.

Рішення по даній справі було прийнято 20.01.15 р. та набрало законної сили 03.02.15 р., у зв'язку з чим, того ж дня, накази були направлені на адресу стягувача.

Таким чином, оплати на суму 10000 грн. за платіжним дорученням № 985 від 30.12.2014 р. була здійснена до винесення рішення та видачі наказу по даній справі, тобто, оплата в грудні 2014 року на суму 10000,00 грн. була проведена за іншими зобов'язаннями аніж вказаними у рішенні (наказі).

На підставі викладеного, суд не приймає платіжне доручення № 985 від 30.12.2014 р. на суму 10000 грн. у якості належного доказу добровільного виконанням наказу (рішення) по даній справі.

В той же час, суд приймає платіжні доручення № 151 від 06.04.2015 р. на суму 10000 грн., № 229 від 15.09.2015 р. на суму 10896 грн., № 230 від 15.09.2015 р. у якості належних доказів добровільного виконання наказу по даній справі, оскільки вони були складені після прийняття рішення та видачі наказу по даній справі. Крім того, в зазначених платіжних дорученнях в графі "призначення платежу" вказано рішення господарського суду Харківської області від 03.02.2015р. по справі №922/5801/14.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявник частково виконав наказ господарського суду Харківської області від 03.02.2015р. по справі №922/5801/14 на суму 23258,34 грн., у зв'язку з чим заява боржника підлягає частковому задоволенню, а вказаний наказ має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню на 23258,34 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 86, 117 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Спільного Українсько - Німецького підприємства у формі ТОВ "Лобер ГМБХ" про визнання наказу частково таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати наказ господарського суду Харківської області від 03 лютого 2015 р. по справі № 922/5801/14 таким, що не підлягає виконанню частково на суму 23258,34 грн.

Суддя Т.В. Інте