Ухвала

від 16.11.2015 по справі 640/16881/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 640/16881/15-к Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/790/1586/15 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія : ст.173 КПК України

(арешт майна)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2015 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

з секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

апелянтів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника власників майна адвоката ОСОБА_9

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Харкова матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_7 , ТОВ «Інтердісп-ЛКБ» в особі директора ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2015 року клопотання начальника першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління ДФС у Харківській області підполковника податкової міліції ОСОБА_10 по кримінальному провадженню № 32015220000000052, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України про арешт майна задоволено частково. Накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуків за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 . Зобов*язано начальника відділу передати на відповідальне зберігання уповноваженим особам, представникам відповідних товариств чи власнику майна документи, одночасно дозволивши слідчому виготовити їх копії, а також комп*ютерну техніку та обладнання, носії інформації після здійснення їх огляду за участю спеціаліста в області комп*ютерної техніки.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.11.15р. скасовано ухвалу слідчого судді від 30.10.15р. в частині накладення арешту на майно ПП «Імпресс», вилучене за адресами АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 .

З рішенням слідчого судді про арешт майна не погодилися власники майна ОСОБА_7 та ТОВ «Інтердісп-ЛКБ в особі директора ОСОБА_8 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, повернути відповідним власникам все майно, яке було тимчасово вилучене 22-23 жовтня 2015 року під час проведення обшуків за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , повернути ОСОБА_7 телефон NOKIA-6303 зав. номер НОМЕР_1 , в якому знаходиться телефонна картка мобільного оператора МТС НОМЕР_2 . В обґрунтування своїх апеляційних скарг апелянти посилаються на те, що ухвала суду першої інстанції незаконна і не відповідає вимогам КПК України, зазначають про необґрунтованість арешту їх майна, оскільки вони не є учасниками даного кримінального провадження, а підтвердження того, що вилучене майно відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України відсутнє. До того ж, апелянти вказують на невідповідність клопотання слідчого вимогам ч. 5 ст. 171 КПК України, а також ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2015 року вимогам ч. 4 ст.173 КПК України. Крім того, апелянт ОСОБА_11 посилається на протиправне вилучення слідчим його особистого майна, оскільки слідчим суддею в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку не зазначено опису ідентифікаційних ознак телефону та картки мобільного оператора .

Вислухавши доповідь судді, доводи власників майна та їх представника в обґрунтування апеляційних скарг, думку прокурора про необхідність залишення ухвали слідчого судді без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного:

Відповідно до ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду за відповідним клопотанням.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, 30 жовтня 2015 року після усунення недоліків за ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 26.10.15р., начальник першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління ДФС у Харківській області підполковник податкової міліції ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді з клопотанням в межах кримінального провадження № 32015220000000052 про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуків за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , м.Харків, вул. Цементна 6-а, АДРЕСА_4 .

Необхідність такого засобу забезпечення кримінального провадження слідчий обґрунтував наявністю матеріалів досудового розслідування за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. Слідчий вказує, що службові особи ПП «Імпресс» за період 2012 2014р. шляхом маніпуляцій з кодами товарів при митному оформленні імпортних товарів ухилилися від сплати акцизного збору та податку на додану вартість на загальну суму понад 3350594,37 грн.

Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчим суддею було встановлена наявність підстав для часткового задоволення клопотання слідчого та вказано, що майно, про яке ідеться в клопотанні зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та може бути речовими доказами.

Вказані висновки слідчого судді є передчасними.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати обставини, визначені ч.2 ст. 173 КПК України.

Між тим, як вбачається з матеріалів доданих до апеляційної скарги, доводи клопотання щодо невірного визначення коду товарів при митному оформленні імпортних товарів були предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства першої та апеляційної інстанцій, якими не було встановлено порушень з боку декларантів. Інших даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, матеріали справи не містять. Зазначене свідчить про недоведеність необхідності арешту майна.

Висновки в оскаржуваному рішенні про відсутність обґрунтованих посилань на існування судової преюдиції, також є передчасними. В своїх запереченнях, власник майна посилався на конкретні судові рішення, що не позбавляло можливості слідчого суддю перевірити зазначені доводи. В подальшому вказане було враховано слідчим суддею під час розгляду клопотання ПП «Імпресс» про скасування арешту майна.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді винесена передчасно, без дослідження всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню в частині арешту майна апелянтів з ухвалою нового рішення.

Оскільки апелянти є власниками частини арештованого майна, яке просять їм повернути, а саме телефону NOKIA-6303 зав. номер НОМЕР_1 , в якому знаходиться телефонна картка мобільного оператора МТС НОМЕР_2 , майна, яке вилучене за адресою м. Харків. вул. Пушкінська, 38 к. 4, за таких обставин вимоги апеляційної скарги щодо скасування ухвали слідчого судді вцілому є безпідставними.

Порушень строків, визначених ч.5 ст. 171, ч.3 ст. 172 КПК України не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 , ТОВ «Інтердісп-ЛКБ» в особі директора ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 30.10.2015р. в частині арешту майна ОСОБА_7 та ТОВ «Інтердісп-ЛКБ» скасувати.

Постановити в цій частині нову ухвалу, відмовити в задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на телефон NOKIA з сімкартою, який був вилучений 22.10.15р. в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а також на майно, вилучене 22-23.10.15 р. в ході проведення обшуку офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Вилучене майно повернути власникам.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :