Постанова

від 02.11.2015 по справі 2а-4725/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року (14 год. 15 хв.) Справа № 2а-4725/10/0870СН/808/47/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., за участю: секретаря судового засідання Єрмолаєвої А.Д., представника позивача – не прибув, представника відповідача – не прибув, прокурора – Стешенка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітарне підприємство Укрпромресурс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, за участю Прокуратури Запорізької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Унітарне підприємство Укрпромресурс» (далі іменується – позивач, ТОВ «УП Укрпромресурс») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується – суд) з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі іменується – відповідач) про визнання податкових повідомлень-рішень №0001822301/0 від 17 листопада 2009 року, №0001822301/1 від 05 лютого 2010 року, №0001822301/2 від 20 квітня 2010 року та №0001822301/3 від 05 липня 2010 року.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що в результаті проведеної відповідачем планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «УП Укрпромресурс» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.06.2009 складено акт № 131/23-5/31775566 від 04.11.2009. На підставі зазначеного акту перевірки винесене податкове повідомлення – рішення № 0001822301/0 від 17.11.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 821035,00 грн. основного платежу та 398248,00 грн. штрафних санкцій, у тому числі, по операціям із векселями у розмірі 749750,00 грн. за основним платежем та 374875,00 штрафних санкцій та по операції з реалізації продукції у розмірі 71285, 00 грн. за основним платежем та 23373,00 штрафних санкцій. Вважаючи вказане рішення протиправним позивачем здійснено його адміністративне оскарження до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, ДПА України у Запорізькій області та ДПА України. Проте, рішеннями вказаних органів, скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін. За результатами розгляду скарг ТОВ УП «Укрпромресурс» зазначеними податковими органами прийняті податкові-повідомлення рішення, а саме: № 0001822301/1 від 05 лютого 2010 року, №0001822301/2 від 20 квітня 2010 року, № 0001822301/3 від 05 липня 2010 року. Як зазначає позивач, підставою для нарахування 749750, 00 грн. основного платежу та 374875, 00 грн. штрафних санкцій по операціям із векселями, став висновок перевіряючих щодо суми заборгованості непогашеного векселя власної емісії, як отримання безповоротної фінансової допомоги. Так, вказаний висновок зроблений відповідачем на підставі інформації, отриманої ДПІ, про те, що ТОВ «Ерідан – Інвест» відповідно до рішення господарського суду від 17 липня 2008 року визнано банкрутом та 31 липня 2008 року проведено скасування державної реєстрації підприємства. Позивач вважає, що податковим органом не досліджено місцезнаходження даного векселя, який підприємством був переданий ТОВ «Ерідан – Інвест» 13 липня 2007 року, та не враховано, що законодавством не пов'язується факт припинення юридичної особи з перебігом строку позовної давності. Зазначає, що строк позовної давності складає 4 роки з моменту його складання. Таким чином, строк позовної давності за векселем власної емісії на суму 2999000, 00 грн. настане у 3 кварталі 2011 року. Підставою для нарахування 71285, 00 грн. основного платежу та 23373, 00 грн. штрафних санкцій по операції з реалізації продукції став висновок ДПІ про віднесення позивачем до складу валових витрат, витрат на виготовлення продукції труби титанової ПТ – 7М d133x4.0 - 5.0мм, яка була реалізована покупцю за цінами нижчими ніж витрати на її виготовлення. Вважає, що перевіряючими не досліджено та необґрунтовано причини заниження вартості даної продукції. Вказує, що з аналізу норм законодавства слідує, що не вся діяльність підприємства є прибутковою. В ході ведення господарської діяльності, Законом не передбачено не включення до складу валових витрат сум фактично понесених витрат, які перевищують вартість реалізації продукції. Отже, ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя неправомірно занижено суму валових витрат в розмірі 285140, 00 грн. та визнано дану операцію, для цілей оподаткування як не господарську.

Відповідач позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, надав письмові заперечення, в яких, зокрема, зазначив, що ДПІ правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства нараховано позивачу суму податкового зобов'язання по операціям із векселями у розмірі 749750, 00 грн. основного платежу та 374 875, 00 грн. штрафних санкцій. Зокрема вказав, що у разі якщо підприємство – кредитор ліквідовано без визнання правонаступництва, то господарське зобов'язання щодо погашення векселів, отримувачем яких він є, припиняється. При цьому перебіг позовної давності щодо заборгованості за такими векселями зупиняється. Щодо нарахування позивачу суми податкового зобов'язання у розмірі 71285, 00 грн. основного платежу та 23373, 00 грн. штрафних санкцій по операції з реалізації продукції, представник відповідача вказав, що перевіркою встановлено завищення ТОВ «УП «Укрпромресурс» валових витрат на суму 285140,00 грн., за рахунок віднесення до складу валових витрат суми витрат на виготовлення продукції, яка в подальшому була реалізована покупцю за цінами нижчими ніж витрати на виготовлення, що для цілей оподаткування відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не може бути визнано як господарська діяльність. Зазначив, що платники податків мають право відносити до складу валових доходів та валових витрат витрати суми коштів, що пов'язані з веденням господарської діяльності таких платників податків, тобто з діяльністю, направленої на отримання доходу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного від 12.10.2010 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014, у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаними рішеннями, ТОВ «УП Укрпромресурс» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 30.07.2015 касаційну скаргу ТОВ «УП Укрпромресурс» задоволено частково, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.10.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції зазначив про те, що у разі встановлення обставини щодо ліквідації векселедержателя дослідженню у справі підлягає обставина щодо наявності простих векселів на балансі такого векселедержателя станом на часом ліквідації. Крім того, як зазначає Вищий адміністративний суд України, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам позивача, що за весь перевіряємий період підприємство отримувало дохід, і реалізація продукції за цінами нижчими ніж витрати на її виготовлення не свідчить про те, що ця діяльність є негосподарською для цілей оподаткування. Вказує, що під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

29.09.2015 супровідним листом від 11.08.2015 за № К/800/32831/14, до Запорізького окружного адміністративного суду від Вищого адміністративного суду України надійшла на новий розгляд адміністративна справа №2а-4725/10/0870. Справа передана судді Лазаренку М.С. та системою автоматичного розподілу справ їй присвоєно номер провадження СН/808/47/15.

Ухвалою судді від 02.10.2015 справу прийнято до провадження та призначено її до судового розгляду.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 02.11.2015, не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. На позовних вимогах наполягає.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі на строк, встановлений судом, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

У судове засідання з'явився прокурор Стешенко В.Є.

Ухвалою суду від 02.11.2015 у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про зупинення провадження у справі – відмовлено.

Ухвалою суду від 02.11.2015 про заміну сторони на правонаступника здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача у справі №2а-4725/10/0870 – Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Враховуючи вимоги частини першої статті 41 КАС України, відповідно до якої уразі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Унітарне підприємство Укрпромресурс» (код ЄДРПОУ 31775566) зареєстровано 07.12.2001 Виконавчим комітетом Запорізької міської Ради. Товариство взято на податковий облік 19.12.2001 ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя за №2001/0519.

Як свідчать матеріали справи, на виконання приписів Закону України «Про державну податку службу», працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, на підставі направлень № 300771 від 12 жовтня 2009 року та № 300825 від 26 жовтня 2009 року, проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітарне підприємство Укрпромресурс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.06.2009.

За наслідками перевірки складено Акт перевірки №131/23-5/31775566 від 04.11.2009.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом було зроблено висновок про те, що позивачем порушено:

1) підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого підприємством занижено валовий доход по декларації з податку на прибуток за 3 кв. 2008 року на загальну суму 2999000 грн. за рахунок не включення до складу валового доходу суми безповоротної фінансової допомоги (кредиторської заборгованості за векселем, виданим ТОВ «Ерідан-Інвест»);

2) пункт 1.32 статті 1, пункт 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого завищено валові витрати по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року на загальну суму 285140 грн. за рахунок віднесення до складу валових витрат витрати на виготовлення продукції, яка в подальшому була реалізована покупцю за цінами нижчими ніж витрати на її виготовлення;

3) підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункт 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» внаслідок чого занижено валовий доход по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року на загальну суму 26500 грн. за рахунок не включення до складу валового доходу консалтингових послуг ТОВ «Дієг-Авіастар».

          ТОВ «УП Укрпромресурс» не погодившись з висновками акту перевірки подало письмові заперечення вих. №1109 від 09.11.2009 до акту перевірки №131/23-5/31775566 від 04.11.2009 до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя.

За результатами розгляду заперечень, позивачу була надана відповідь від 12.11.2009 №15271/10/23-5, згідно якої відповідач дійшов висновку про те, шо висновки, викладені в акті перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства.

17 листопада 2009 року, за результатами розгляду акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення №0001822301/0, яким ТОВ «УП Укрпромресурс» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 821035 грн., за штрафними фінансовими санкціями 398248 грн., а всього на загальну суму 1219283 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя (скарга № 1112/1 від 11.12.2009), ДПА у Запорізький області (повторна скарга № 1 від 17.02.2010), ДПА України (повторна скарга № 35 від 23.04.2010).

Рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 1215/10/25-002 від 05.02.2010 податкове повідомлення-рішення № 0001822301/0 залишено без змін. Рішенням ДПА у Запорізький області № 1584/10/25-020 податкові повідомлення-рішення №0001822301/0 та № 0001822301/1 залишені без змін. Рішенням ДПА України № 5974/6/25-0115 від 23.06.2010 податкові повідомлення-рішення № 0001822301/0, № 0001822301/1, 0001822301/2, залишені без змін та прийнято податкове повідомлення-рішення №0001822301/3.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №0001822301/0 від 17 листопада 2009 року, №0001822301/1 від 05 лютого 2010 року, №0001822301/2 від 20 квітня 2010 року та №0001822301/3 від 05 липня 2010 року, ТОВ «УП Укрпромресурс» звернулось до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

За результатами перевірки ТОВ «УП Укрпромресурс» дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, відповідач дійшов висновку про те, що у разі якщо підприємство - кредитор ліквідовано без визнання правонаступництва, то господарське зобов'язання щодо погашення векселя, отримувачем яких він є, припиняється. При цьому перебіг позовної давності щодо заборгованості за такими векселями зупиняється, а отже, підприємством порушено вимоги підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України №334/94-ВР.

Проте, суд не погоджується з таким висновком відповідача, з огляду на наступне.

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону Україні «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями (далі іменується – Закон України № 334/94-ВР) визначено, що до складу валового доходу включається доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Згідно з вимогами підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України № 334/94-ВР, безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора: сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 №2374-III (далі іменується – Закон України №2374-ІІІ), законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів», цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Згідно зі статтею 28 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, акцептант зобов'язується здійснити платіж за векселем при настанні строку платежу, зазначеного у векселі.

Статтею 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі встановлено, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Відповідно до абзацу 1 статті 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так і щодо позовних вимог, пред'явлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, індосантами, авалістами та іншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслідок виконання ними вексельного зобов'язання.

Таким чином, перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі. Встановлені статтею 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі строки для пред'явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню.

З аналізу вищенаведених положень Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі та статті 1 Закону України №2374-ІІІ вбачається, що в разі непогашення акцептованого простого векселя у зазначений у ньому термін позовні вимоги такого векселя погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Крім того, факт визнання банкрутом особи якій видано вексель не припиняє зобов'язання за векселем та не веде до втрати векселем значення цінного паперу.

Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 30.07.2015 у справі №К/800/32831/14, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій зазначив, зокрема, про те, що у разі встановлення обставини щодо ліквідації векселедержателя дослідженню у даній справі підлягає обставина щодо наявності простих векселів на балансі такого векселедержателя станом на час ліквідації.

З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2007 ТОВ «УП Укрпромресурс» передало ТОВ «Ерідан-Інвест» простий вексель, дійсний по пред'явленню, номінальною вартістю 2999000,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки, станом на 01 квітня 2008 року на ТОВ «УП Укрпромресурс» обліковується кредиторська заборгованість за виданим векселем перед ТОВ «Ерідан-Інвест» у розмірі 2 999000,00 грн. На ТОВ «УП Укрпромресурс» було зроблено запит від 28 жовтня 2009 року №14540/10/23-514, щодо надання інформації стосовно кредиторської заборгованості за виданими векселями. У відповіді на даний запит, листом від 30 жовтня 2009 року №1030, позивачем надано інформацію: «що за перевіряємий період з підприємство не здійснювало розрахунків за допомогою векселів. На рахунку 621 «Короткострокові векселі видані» обліковуються непогашені векселі на загальну суму 6987800,00 грн. Інформація щодо виданих векселів у періоді до 01 квітня 2008 року підприємства міститься у актах перевірки про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2006 року (акт перевірки №47/23-1/31775566 від 17 травня 2007 року) та за період з 01 січня 2007 року по 31 березня 2008 року (акт перевірки №85/23-2/31775566 від 22 липня 2008 року).

Відповідно до інформації, викладеної у вищевказаних актах, ТОВ «УП Укрпромресурс» має кредиторську заборгованість за непогашеним векселем перед ТОВ «Ерідан-Інвест» у розмірі 2 999 000, 00 грн., емітований 13 липня 2007 року. В акті перевірки від 04 листопада 2009 року №131/23-5/31775566 зазначено, що ТОВ «Ерідан-Інвест» відповідно до рішення господарського суду від 17 липня 2008 року визнано банкрутом та 31 липня 2008 року проведено скасування державної реєстрації.

Враховуючи викладене, на думку суду, оскільки на момент передачі векселя ТОВ «Ерідан-Інвест» не було визнано банкрутом, а строк позовної давності за векселем власної емісії на суму 2999000,00 грн. настає у 3 кварталі 2011 року, ТОВ «УП Укрпромресурс» правомірно не включено суму податку на прибуток у розмірі 749750,00 грн. по операціям із векселем до складу валових доходів по декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «УП Укрпромресур» відповідно до договору на надання послуг №31/У від 10 березня 2009 року та акту здачі - приймання наданих послуг б/н від 31 березня 2009 року були надані консалтингові послуги Товариству з обмеженою відповідальністю «Дієг-Авіастар» на загальну суму 26500,00 грн.

Також, згідно матеріалів справи, ТОВ «УП Укрпромресурс» придбало у ТОВ «Дієг-Авіастар» сорт кований марки ПТ-7М 6 140мм у кількості 6,6 тон за ціною 105 000, 00 грн. за тону (без ПДВ) на суму 693 000,00 грн. та труби титанові сі 25x4,0 марки ПТ-7М, що підтверджено видатковою накладною від 10 червня 2008 року № РН-0000004 на загальну суму 840 510,00 грн., в т.ч. ПДВ 140 085, 00 грн. та платіжними дорученнями від 18 червня 2008 року № 68 на суму 560 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 93 333,00 грн. та № 69 на суму 280 510,00 грн., в т.ч. ПДВ 46 751,00 грн. В бухгалтерському обліку дана операція відображена наступним чином: Дт 20 Кт 631 - 693 000,00 грн.; Дт 20 Кт 631 -7 425,00 грн. Витрати по придбанню труб за даною накладною віднесено до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «УП Укрпромресурс» (Замовник) та ТОВ «Дієг-Авіастар» (Виконавець) укладено Договір на переробку давальницької сировини № 26 від 20 червня 2008 року. Відповідно до умов вказаного договору «Замовник передає, а Виконавець приймає давальницьку сировину Замовника, здійснює її переробку та виробництво готової продукції. Кількість готової продукції та вартість промислової переробки сировини визначається в специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору. В вартість переробки трубної заготовки включаються вартість безпосереднього виконання робіт по виготовленню готової продукції, а також вартість сировини та матеріалів, необхідних для виготовлення готової продукції, за виключенням вартості сировини Замовника. Замовник також оплачує Виконавцю всі витрати, пов'язані з додатковою обробкою давальницької сировини, в т.ч. вхідний контроль та хімічну обробку. Доставку давальницької сировини на склад Виконавця здійснює Замовник. Давальницька сировина приймається по результатам зважування на вагах Виконавця. Передача сировини оформлюється актами приймання-передачі. Виконавець передає Замовнику готову продукцію та відходи (брак, обрізки, стружку) давальницької сировини, що виникли в процесі виробництва готової продукції». Термін дії договору до 20 липня 2009 року.

На виконання умов Договору та акту приймання-передачі давальницької сировини від 02 вересня 2008 року ТОВ «УП Укрпромресурс» передало на переробку ТОВ «Дієг-Авіастар» сорт кований марки ПТ-7М (давальницька сировина) в кількості 6 364 кг на загальну суму 700 040,00 грн., що в бухгалтерському обліку відображено наступним чином: Дт 23 Кт 20 - 668 220,00 грн.

Згідно акту приймання-передачі готової продукції від 09 вересня 2008 року ТОВ «Дієг-Авіастар» передало з переробки ТОВ «УП Укрпромресурс» частину сорту кованого марки ПТ-7М розміру 130 мм у кількості 1 245 кг, розміру 140 мм у кількості 2 032 кг, всього у кількості 3 277 кг. Виконані роботи оформлені Актом виконаних робіт від 09 вересня 2008 року на суму 37 358,00 грн., у т.ч. ПДВ 6 226,00 грн. В бухгалтерському обліку підприємства отримання послуг з переробки давальницької сировини відображені наступним чином: Дт 84 Кт 685 - 31 131,50 грн. Витрати по переробці давальницької сировини, сорту кованого марки ПТ-7М, в розмірі 31 131,50 грн. віднесено до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року.

Згідно акту приймання-передачі готової продукції від 20 листопада 2008 року ТОВ «Дієг-Авіастар» передало з переробки ТОВ «УП Укрпромресурс» другу частину сорту кованого марки ПТ-7М розміром 130мм у кількості 1 648 кг, розміром 140 мм у кількості 452 кг, всього у кількості 2 100 кг. Виконані роботи оформлені Актом виконаних робіт від 20 листопада 2008 року на суму 23 940,00 грн., у тому числі ПДВ 3 990,00 грн. В бухгалтерському обліку підприємства отримання послуг з переробки давальницької сировини відображені наступним чинам: Дт 84 Кт 685 - 19 950,00 грн. та віднесені до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 2008 рік

Також, між ТОВ «УП Укрпромресурс» (Замовник) та ЗАТ Нікопольський завод сталевих труб «ЮтіСТ» (Виконавець) укладено Договір на переробку давальницької сировини № 01-2361 від 20 квітня 2006 року. Відповідно до умов Договору, Замовник зобов'язується рівномірними партіями передавати Виконавцю сировину (заготовку). Виконавець зобов'язується здійснювати приймання та переробку заготовки в трубну продукцію, а також організовувати її відвантаження по реквізитам, обумовленим Замовником. Вартість робіт Виконавця та коефіцієнти переділаної заготовки в продукцію узгоджуються Сторонами і наводяться в Специфікаціях додатково. Виконавець зобов'язаний виконати переробку шляхом виготовлення продукції згідно номенклатури, технічними умовами, упаковкою та маркуванням, обсягами, показниками якості, указаними в Специфікаціях. Замовник повинен внести передоплату 50% вартості послуг на розрахунковий рахунок Виконавця. Інші 50% - не пізніше 5 днів з дати, повідомлення Виконавця про готовність продукції до відвантаження. Замовник забирає металовідходи, що виникли при переробці давальницької сировини, згідно з нормами та порядком, діючим у Виконавця. Згідно додаткового узгодження №2 від 26 грудня 2008 року термін дії договору продовжено до 31 грудня 2009 року, а по розрахункам - до моменту виконання фінансових зобов'язань.

Першу частину продукції, отриманої від ТОВ «Дієг-Авіастар» після переробки, на виконання умов Договору № 01-2361 від 20 квітня 2006 року, відповідно до акту звірки надходження та використання давальницької сировини № 2 ТОВ «УП Укрпромресурс» передало ЗАТ Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» давальницьку сировину - сплав марки ПТ-7М круг 130 мм вагою 1,245 т. та круг 140 мм вагою 2, 032 т. для переробки її в трубну продукцію. При переробці було використано 3, 277 т. давальницької сировини. За результатами виконаних робіт було складено акт виконаних робіт від 18 грудня 2008 року № 2 на загальну суму 187 488, 00 грн., в тому числі ПДВ 31 248, 00 грн. Відповідно до накладної на відвантаження продукції № 2576 від 18 грудня 2008 року ТОВ «УП Укрпромресурс» було отримано труби катані зі сплавів ПТ-7М у кількості 1,720 т. Відповідно до платіжного доручення-вимоги № 1218.6 від 18 грудня 2008 року, та рахунка № 65П ЗАТ Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» визначив вартість по переробці тони трубної продукції у розмірі 56 000 грн., всього вартість переробки 1,072 т трубної продукції складає 115 584, 00 грн., у тому числі ПДВ 19 264, 00 грн. В бухгалтерському обліку підприємства отримання послуг з переробки давальницької сировини відображені наступним чином: Дт 84 Кт 685 - 96 320, 00 грн. та віднесені до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 2008 рік. Продукція, отримана від переробки давальницької сировини ПТ-7М круг у труби катані ПТ-7М 133x14-12 ндл., вагою 1 720 кг. оприбуткована підприємством по 26 рахунку - готова продукція на загальну суму 358 396,40 грн.

В 1 кварталі 2009 року труби катані 1ТГ-7М 133x14-12 ндл вагою 1 720 кг. (отримані в результаті переробки давальницької сировини ЗАТ Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ») та 116,6 кг обрізі ПТ-7М на виконання Договору на переробку давальницької сировини № 26 від 20 червня 2008 року, укладеного між ТОВ «УП Укрпромресурс» (Замовник) та ТОВ «Дієг-Авіастар» (Виконавець) та згідно акту приймання-передачі давальницької сировини від 12 січня 2009 року ТОВ «УП Укрпромресурс» передає на переробку ТОВ «Дієг-Авіастар» (давальницька сировина). Всього передано на переробку давальницької сировини у кількості 1 836,6 кг. В бухгалтерському обліку підприємства здійснення передачі матеріалів у переробку відображено наступним чином: Дт 23 Кт 20 - 3 498 грн. - передача 116,6 кг обрізі ПТ-7М; Дт 23 Кт 26 - 358 396, 4 грн. – передача труб катаних ПТ-7М 133x14-12 ндл вагою 1 720 кг. Згідно акту приймання-передачі готової продукції від 19 січня 2009 року ТОВ «Дієг-Авіастар» передало з переробки ТОВ «УП Укрпромресурс» труби м/с ПТ-7М у кількості 734 кг та стружки у кількості 1 102,6 кг, всього отримано 1 836,6 кг матеріалів. В бухгалтерському обліку підприємства здійснення отримання матеріалів з переробки проведено наступним чином: Дт 26 Кт 23 -344 230,40 грн. - оприбуткування труби ПТ-7М вагою 734 кг; Дт 20 Кт 23 - 33 078, 00 грн. - оприбуткування стружки марка сталі ПТ-7М вагою 1 102,6 кг. Виконані роботи оформлено Актом виконаних робіт від 19 січня 2009 року на суму 18 497, 00 грн., в тому числі ПДВ 3 083, 00 грн. В бухгалтерському обліку підприємства отримання послуг з переробки давальницької сировини відображені наступним чином: Дт 84 Кт 685 - 15 414 грн. та віднесені до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року в розмірі 15 414, 00 грн.

Як свідчать матеріали справи, в ході перевірки встановлено, що відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 26 за 1 квартал 2009 року вартість 734 кг. труби титанової ПТ-7М d 133x4,0-5,0 мм складає 344 230,40 грн. Відповідно до наданих первинних документів прибуткових накладних, договорів, актів виконаних робіт підприємством фактично понесено витрат на створення 734 кг. труби титанової ПТ- 7 М d 133x4,0-5,0 мм - 345 761, 00 грн.

Вищевказана продукція, а саме 734кг. труби титанової ПТ -7М d 133x4,0 - 5,0 мм., відповідно до видаткової накладної від 23 січня 2009 року №РН-0000001 за ціною 82,59 грн. за кг (без ПДВ), ТОВ «УП Укрпромресурс» реалізувало ТОВ «Дієг-Авіастар» на загальну суму 72 745,27 грн., у тому числі ПДВ 12 124, 21 грн.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права. Достовірних, належних і переконливих доказів, що первинні документи і податкова звітність ТОВ «УП Укрпромресурс» є дефектними або підробленими та містять неправдиву, недостовірну інформацію перевіряючими в акті перевірки не наведено.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі і за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Висновок перевіряючих щодо порушення позивачем пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5 Закону України № 334/94-ВР, оскільки по декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року завищено валові витрати на 285140, 00 грн., за рахунок віднесення до складу валових витрат на виготовлення продукції, яка в подальшому була реалізована покупцю за цінами нижчими ніж витрати на її виготовлення, що для цілей оподаткування відповідно до вказаного Закону не може бути визнано як господарська діяльність, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу це сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податків) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5.2.1 Закону України № 334/94-ВР, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України, як господарську діяльність у цьому Кодексі розуміють діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва – підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України № 334/94-ВР, господарська діяльність – це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Як безпосередню участь слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підприємництво – це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 Господарського кодексу України).

Наведені норми права дають підстави вважати, що у зв'язку з веденням господарської діяльності платником податку здійснюються операції, кінцевим результатом яких є отримання прибутку, але здійснюються вони на його власний ризик.

При здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції. Віднесення таких операцій до господарських можливе у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 09 червня 2015 року по справі №21-289а15.

Так, на підтвердження витрат на придбання та виготовлення продукції TOB «УП Укрпромресурс» до перевірки надано регістри бухгалтерського обліку, первинну документацію (банківські виписки, акти приймання-передачі, податкові та видаткові накладні, угоди на виконання робіт та ін.), що підтверджено перевіряючими в акті перевірки при розрахунку витрат на виробництво труби з придбаної сировини.

Як вбачається з адміністративного позову, витрати на переробку придбаної сировини до кінцевої готової продукції обумовлені технологією виробництва. Заготовка труби титанової ПТ-7М dl40 мм до виробництва готової продукції ПТ-7М d133x4,0-5,0 мм в кількості 0,734кг пройшла повний технологічний цикл. При проведенні останньої обробки металу були виявлені приховані внутрішні дефекти металу. Дана продукція підлягала списанню на брак та реалізації по вартості лому, але позивачем реалізовано дану трубу за ціною вищою ніж вартість лому, що фактично зменшило збитки позивача, та забезпечило отримання доходу від здійснення даної операції. Перевіріяючими в акті не досліджено причини зниження вартості виготовленої продукції.

Ціну реалізації труби титанової ПТ-7М d133x4,0-5,0 мм позивачем було визначено виходячи з визначення договірної ціни даного товару.

З акту перевірки вбачається, що перевіріяючими у ході проведення перевірки не надавався запит щодо визначення та обґрунтування ціни реалізації труби титанової ПТ-7М d133x4,0-5,0 мм, не досліджено та не обґрунтовано причини зниження вартості даної продукції.

Собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Витрати на виробництво утворюють виробничу (заводську) собівартість, а витрати на виробництво і збут - повну собівартість продукції. Собівартість товарної продукції (продукції, що реалізується) характеризують витрати на виробництво та збут протягом усього циклу по даному замовленню. Як зазначено в акті перевірки, підприємство придбало сорт кований марки ПТ-7М d140мм у кількості 6,6т, що підтверджено первинною документацією, проте перевіряючими досліджено виробництво та реалізацію лише частини готової продукції виробленої з даної сировини - труби титанової тільки до розміру ПТ- 7М d133x4,0-5,0 мм в кількості всього 0,734 т.

Відповідно до пункту 1 статті 142 Господарського кодексу №436-IV від 16.01.2003, прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

При цьому, в акті перевірки зроблено висновки не відповідно діяльності в цілому (в періоді), а тільки в частині однієї частини продукції, виготовленої з придбаної сировини.

Так, при розрахунку вартості та дослідженні витрат на виробництво та збут товару, виготовленого з всієї придбаної сировини в кількості 6,6т, вбачається, що за весь перевіряємий період підприємство отримувало дохід, отже, реалізація продукції за цінами нижчими ніж витрати на її виготовлення не свідчить про те, що ця діяльність є негосподарською для цілей оподаткування.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що перевіряючими ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя неправомірно занижено суму валових витрат в розмірі 285140,00 грн. та визнано дану операцію, для цілей оподаткування, як негосподарську.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновок податкового органу, викладений в акті перевірки від 04.11.2009 №131/23-5/31775566, про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Унітарне підприємство Укрпромресурс» вимог пункту 1.32 статті 1, підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, є помилковим та спростовується дослідженими під час розгляду справи доказами.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя №0001822301/0 від 17 листопада 2009 року, №0001822301/1 від 05 лютого 2010 року, №0001822301/2 від 20 квітня 2010 року та №0001822301/3 від 05 липня 2010 року слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітарне підприємство Укрпромресурс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя №0001822301/0 від 17.11.2009, №0001822301/1 від 05.02.2010, №0001822301/2 від 20.04.2010, №0001822301/3 від 05.07.2010.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Унітарне підприємство Укрпромресурс» (код ЄДРПОУ 31775566) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                           М.С. Лазаренко