cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2015 року Справа № 914/1535/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А.- головуючого, Самусенко С.С. - доповідача, Татькова В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський завод біофізичних приладів" на рішення та постанову господарського суду Львівської області від 27 липня 2015 року Львівського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2015 року у справі№ 914/1535/15 господарського судуЛьвівської області за позовомПрокурора Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Львівський завод біофізичних приладів" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про зобов`язання укласти договір безоплатного зберігання споруд цивільного захисту (цивільної оброни) за участю представників: від позивача: від прокуратури:Лисий В.І., Збарих С.М.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Залізничного району міста Львова звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області із позовом до ТОВ "Львівський завод біофізичних приладів" про зобов`язання укласти договір безоплатного зберігання споруд цивільного захисту (цивільної оброни).
Рішенням господарського суду Львівської області від 27.07.2015 у справі №914/1535/15 (суддя Крупник Р.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 (судді: Кордюк Г.Т. - головуючий, Давид Л.Л., Данко Л.С.), позов задоволено, зобов`язано ТОВ "Львівський завод біофізичних приладів" укласти з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області договір про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) сховища №48038, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Курмановича, 9 в редакції, запропонованій позивачем.
Судові рішення мотивовано, зокрема тим, що укладення вказаного договору передбачено нормами Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі та Порядком використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб.
Не погоджуючись із судовими рішеннями ТОВ "Львівський завод біофізичних приладів" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначається, що судами не враховано, що п.1.4 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі передбачено також інші способи управління державним майном.
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 11.11.2015 у зв`язку із перебуванням судді Плюшка І.А. у відпустці у справі №914/1535/15 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Самусенко С.С. (доповідач), судді Владимиренко С.В., Татьков В.І.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.11.2015 касаційну скаргу у справі №914/1535/15 прийнято до провадження. Явка представників сторін в касаційній інстанції не визнавалася обов`язковою.
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 16.11.2015 у зв`язку із виходом судді Плюшка І.А. з відпустки у справі №914/1535/15 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Самусенко С.С. (доповідач), Татьков В.І.
Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та прокуратури, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в процесі приватизації до статутного капіталу приватизації ВАТ "Львівський завод біофізичних приладів", правонаступником якого є ТОВ "Львівський завод біофізичних приладів", не увійшло та залишилось на балансі цього товариства державне майно - споруда цивільного захисту, а саме: бомбосховище №48038 у м.Львові по вул. Курмановича,9.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Львівській області надсилалися листи ТОВ "Львівський завод біофізичних приладів" з пропозицією укласти договір зберігання вказаного майна, проте останній відмовився укладати такий договір.
Зазначені обставини стали підставою для звернення із цим позовом до суду прокурора в інтересах держави в особі РВ ФДМУ у Львівській області.
Судами встановлено, що 24.02.2011 щодо об`єкту цивільного захисту (сховища №48038) проводилася перевірка стану ефективності використання та збереження державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Львівський завод біофізичних приладів" у процесі приватизації, але перебуває на його балансі.
За результатами перевірки комісією складено відповідний акт, яким встановлено, що сховище перебуває в незадовільному стані, товариству запропоновано укласти договір зберігання на захисну споруду-сховище №48038. Даний акт підписано членами комісії, представником відповідача та скріплений печаткою ТОВ "Львівський завод біофізичних приладів". З відмітки представника відповідача на акті вбачається, що зауваження та пропозиції відсутні.
Довідка та акт подібного змісту складено за результатами перевірки у 2013 році.
Також судами встановлено, що 08.04.2011 відповідач звертався до Залізничної районної адміністрації з проханням посприяти у знятті з балансу ТОВ "Львівський завод біофізичних приладів" споруди цивільного захисту (у зв`язку з фінансовою неможливістю утримувати її та непридатності такої до використання), а також просив провести заходи щодо визначення умов списання захисної споруди.
Докази зняття захисної споруди з балансу та/або списання суду не надано.
Відповідно до п.1.3 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна та Міністерством економіки України від 19.05.1999 №908/68 (надалі - Положення), управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства відповідно до таких принципів: забезпечення ефективності використання та збереження державного майна, здійснення заходів контролю; сприяння підвищенню ефективності діяльності підприємств, зокрема - покращення фінансового стану господарських товариств, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних капіталів; наявність альтернативних (залежно від груп майна у межах чинного законодавства) способів забезпечення управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі; пріоритетність вибору способів управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, дотримання якого забезпечує надходження коштів до Державного бюджету України.
За п.1.4 Положення способи управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, є зокрема, передача майна господарським товариствам, у тому числі у разі ліквідації балансоутримувача, на умовах відповідного договору безоплатного зберігання відповідно до вимог законодавства.
Згідно п.3 Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №253 (надалі - Порядок), забезпечення утримання та збереження функціонального призначення захисних споруд здійснюють їх балансоутримувачі. Утримання захисних споруд здійснюється відповідно до законодавства за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які є балансоутримувачами захисних споруд, зокрема - захисних споруд підприємств - за рахунок коштів підприємств, на балансі яких вони перебувають.
Відповідно до п.25 Порядку у разі приватизації (корпоратизації) державних підприємств захисні споруди виключаються з переліку майна підприємства, що підлягає приватизації (корпоратизації), і передаються в установленому порядку його правонаступникові на відповідальне зберігання. З правонаступником державного підприємства, що приватизується (корпоратизується), державним органом приватизації (засновником) укладається договір про безоплатне зберігання захисних споруд. Форма примірного договору про безоплатне зберігання захисних споруд затверджується МНС за погодженням з Фондом державного майна.
Зазначена форма примірного договору затверджена наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 25.08.2009 № 582.
За ч.3 ст.179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
За частиною другою статті 111 7 Господарського процесуального кодексу касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Оскільки судами встановлено, що спірне майно - бомбосховище №48038 не увійшло до статутного фонду ТОВ "Львівський завод біофізичних приладів", проте залишилося на його балансі, державним органом приватизації обрано спосіб управління спірного майна шляхом укладення договору на його зберігання, що відповідає вимогам наведених вище нормам права.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що укладення договору про безоплатне зберігання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) між суб`єктом управління та балансоутримувачем є обов`язковим на підставі закону.
Доводи скаржника мотивовано спростовано апеляційним господарським судом.
Зважаючи на наведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає касаційну скаргу безпідставною та не вбачає підстав для скасування законних рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Львівський завод біофізичних приладів" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 у справі №914/1535/15 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: С. Самусенко
В. Татьков
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2015 |
Оприлюднено | 25.11.2015 |
Номер документу | 53732711 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Самусенко C.C.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні