Ухвала

від 20.11.2015 по справі 916/1862/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 листопада 2015 року Справа № 916/1862/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М., суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І., перевіривши касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 та на рішеннягосподарського суду Одеської області від 20.07.2015 у справі№916/1862/15 господарського суду Одеської області за позовомзаступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Комунального підприємства "Гідропарк "Лузанівка" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення заборгованості за договором пайової участі в утриманні об'єктів благоустрою в сумі 3088,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана 12.10.2015 (відповідно до штампу канцелярії Одеського апеляційного господарського суду на титульному аркуші касаційної скарги) Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (надалі - скаржник) касаційна скарга на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 та на рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2015 у справі №916/1862/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі- Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги , визначено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки , що підлягала сплаті при поданні позовної заяви , іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на момент подання позовної заяви, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотків ціни позову , але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 218,00 грн.

Отже, заявник касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір, виходячи зі ставок, що визначені підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", тобто 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що становить 2 192, 40 грн.

Разом з тим, звертаючись із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 та на рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2015 у справі №916/1862/15, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 доказів сплати судового збору не надав, а заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до приписів розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін .

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

Відповідно ст. 111 8 ГПК України Касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

Водночас, звертаючись до суду касаційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржник не навів обґрунтованих підстав та не надав відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору та вчинення останнім всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги до прийняття постанови у справі.

Оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111 3 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 та на рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2015 у справі №916/1862/15.

2. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 та на рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2015 у справі №916/1862/15 повернути скаржнику без розгляду.

3. Справу №916/1862/15 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере