Рішення

від 29.06.2010 по справі 21/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2010 р. Справа №21/95

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«29»червня 2010 р. Справа № 21/95

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросільпром», вул. Робоча, 2-А, корпус № 11, нежитлове приміщення № 1, м. Дніпропетровськ, 49006

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларисса», вул. Пушкіна, 16, м. Полтава, 360011

про стягнення 6208,25 грн.

Суддя Тимченко Б.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 дов. б/н від 25.03ю2010р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява ТОВ «Агросльпром»до ТОВ «Кларисса» про стягнення заборгованості по Договору поставки № 52ТВ від 20.09.2009 р. в сумі 4233,44 грн., пеню в сумі 330,87 грн., 3% річних в сумі 64,85 грн., інфляційні витрати в сумі 309,06 грн., штраф в сумі 1270,03 грн., судові витрати: держмито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 07.06.2010 р. № 7279154.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату через необхідність особистої участі директора ОСОБА_2 на підприємстві.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив не позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що неявка відповідача повідомленого належним чином не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, всебічно і повно вивчивши обставини справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

20.09.2009 р. між ТОВ «Агросільпром»(надалі по тексту Позивач, Постачальник) та ТОВ «Кларисса»(надалі по тексту Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № 52ТВ, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, визначених Договором.

Згідно з п. 2.1. Договору поставки, загальна сума договору та загальна кількість товару визначається загальною сумою товарних накладних в період дії цього договору.

Згідно з п. 2.3. Договору поставки, поставка кожної окремої партії товару по кількості та асортименту здійснюється на підставі замовлення Покупця, направленого Поставщику в усній формі, або по факсу.

Замовлення вважається виконаним, а поставка окремої партії товару здійсненою з моменту підписання сторонами видаткової накладної на окрему партію товару (п. 2.4. Договору поставки).

В період з вересня по грудень 2009 року позивач здійснив відповідачу поставку на загальну суму 5533,44 грн., в тому числі: за накладною № 4601 від 30.09.2009 р. на суму 3294,24 грн.; за накладною № 5235 від 07.12.2009 р. на суму 2239,20 грн.

В підпунктах 6.1.1 та 6.1.2. Договору поставки, Постачальник і Покупець погодили такі умови здійснення оплати за поставлений товар:

- перша партія товару оплачується на умовах попередньої її оплати у розмірі 100%-ї вартості протягом трьох банківських днів з дати підписання договору;

- оплата наступних партій товару здійснюється на умовах відстрочення платежу -не пізніше 60 календарних днів з моменту поставки.

04.12.2009 р. відповідачем здійснена часткова оплата поставленого товару на сумі 1300,00 грн., залишок заборгованості за поставлений товар по Договору поставки № 52ТВ від 20.09.2009 р. залишився не погашеним.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законодавством або не випливає з характеру відносин сторін.

Оскільки Договором поставки, що був укладений між позивачем та відповідачем, не передбачено винятків щодо застосування законодавства, суд вважає за можливе застосувати до спірних відносин загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526-527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 7.3. Договору поставки, за порушення Покупцем строків оплати за поставлений товар передбачена штрафна санкцій у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми несплаченої в строк вартості товару за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р., розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з наданим розрахунком ціни позову, пеня за період прострочення з 06.02.2010 р. (60 календарних днів з моменту поставки, п. 6.1.2. Договору поставки) по 17.05.2010 р. складає 330,87 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим розрахунком ціни позову збитки від інфляції за весь час прострочення складає 309,06 грн., а розмір трьох процентів річних - 64,85 грн.

З урахуванням наведених обставин та наявних в матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Агросільпром»в частині стягнення суми основного боргу по Договору поставки № 52ТВ від 20.09.2009 р. в суму 4233,44 грн., в частині стягнення пені в сумі 330,87 грн., трьох процентів річних в сумі 64,85 грн. та збитків від інфляції в сумі 309,06 грн. є цілком обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Проте, суд знайшов безпідставним вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1270,03 грн. з огляду на наступне:

Пунктом 7.4. Договору поставки передбачено, що у випадку прострочення оплати більш ніж на 30 календарних днів Покупець окрім пені сплачує Постачальнику штрафу розмірі 30% від суми несплаченого товару.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зокрема, у частині 1 ст. 230 ГК України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також у пункті 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Між тим, стягнення штрафних санкцій за порушення саме грошових зобов'язань передбачено у частині 6 цієї ж статті, в якій зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Зважаючи не викладене, застосування до відповідача штрафу в розмірі 30% від суми несплаченого товару є таким, що суперечить законодавству.

З урахуванням наведеного, встановлених обставин справи та досліджених доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Агросільпром»підлягають задоволенню частково.

На підставі зазначеного і керуючись ст.ст. 2, 4, 4 5 , 4 7 , 12, 13, 34, 49, 69, 74, 78, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларисса»(Місцезнаходження: 36011 м. Полтава, вул. Пушкіна, 16; п/р № 26006054504669 в КБ «ПриватБанк», МФО 331401, код ЄДРПОУ 13932128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросільпром»(Місцезнаходження: 49006 м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 24-А, корпус № 11, нежитлове приміщення № 1; п/р № 26006300001846 у Дніпропетровській філії АКБ «Форум», МФО 306878, код ЄДРПОУ 24239651) 4233,44 грн. - боргу, 330,87 грн. -пені, 64,85 грн. - 3% річних, 309,06 грн. -інфляційних витрат, 102,00 грн. -держмита, 236,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам за адресами, вказаними у вступній частині рішення

Суддя Тимченко Б.П.