Ухвала

від 24.11.2015 по справі 810/2376/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2376/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

24 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ТК Бріз» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року позивач - Приватне підприємство «ТК Бріз», звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області щодо невизнання податковою декларацією Податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року ПП "ТК "Бріз" (код ЄДРПОУ 39214826), оформлене у вигляді повідомлення від 18.03.2015 №3767/10/10-13-15-01-22 "Про надання інформації";

зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області врахувати в обліку декларацію ПП "ТК "Бріз" (код ЄДРПОУ 39214826) з податку на додану вартість за січень 2015 року (від 17.03.2015 №9072976793) разом з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних датою їх фактичного надходження - 17.03.2015 та відобразити наведені в них відомості в автоматизованих інформаційних системах, базах даних та по особовому рахунку ПП "ТК "Бріз" станом на 17.03.2015.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що надання статусу неподаткової звітності податковій декларації позивача з ПДВ за січень 2015 року, в зв'язку з тим, що вона не відповідає вимогам Порядку №966, є безпідставними, а тому у податкового органу були відсутні підстави для неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року разом з додатком №1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість та № 5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, поданих ПП "ТК "Бріз".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Приватним підприємством "Торгівельна компанія "Бріз" 17.03.2015 засобами телекомунікаційного зв'язку було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2015 року (№9041091510 від 17.03.2015) з додатками № 1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації за податку на додану вартість (а.с.17-18) та № 5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.23-24) до ДПІ у Києво-Святошинському районі.

Вказані документи прийнято відповідачем, що підтверджується квитанцією №2, згідно якої документ доставлено до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області 17.03.2015 о 13:16.

Листом ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 18.03.2015 №3767/10/10-13-15-01 "Про надання інформації" позивача повідомлено, що декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року (вх. №9041091510 від 17.03.2015) та за лютий 2015 року (вх. № 9041189265 від 17.03.2015) з додатками до неї, надано статус неподаткової звітності.

Зі змісту листа убачається, що висновок податкового органу обґрунтовано тим, що подані декларації не відповідають вимогам Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 за №1267/26044.

Вважаючи відмову в прийнятті податкової декларації із додатками протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною. (абз. 3 п. 46.1 ст. 46 ПК України).

Пунктом 46.5 статті 46 ПК України встановлено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044, затверджені форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13 (який був чинним на момент подання позивачем податкової звітності з ПДВ за січень 2015 року, далі - Порядок № 966).

Положеннями п. 48.3 ст. 48 ПК України визначено обов'язкові реквізити податкової декларації.

Пунктом 48.7 ст. 48 встановлено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктом 49.15 статті 49 ПК України встановлено, що податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем податковій декларації позивача з ПДВ за січень 2015 року надано статус неподаткової звітності, у зв'язку з невідповідністю вимогам наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (редакції згідно наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за №1267/26044.

Однак, в оскаржуваному рішенні про відмову у прийнятті, викладеному у листі від 18.03.2015 №3767/10/10/10-13-15-01-22, не вказано яким саме вимогам вказаного наказу не відповідає податкова декларація позивача.

Поряд з цим в письмових запереченнях на позов та в апеляційній скарзі відповідач зазначає наступні причини такої відмови:

- податкова звітність не була підписана особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку, що суперечить п.9 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 (далі - Порядок №678);

- разом з податковою декларацією з ПДВ не були подані додатки, які є її невід'ємною частиною відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України та в податковій декларації з ПДВ відсутня відмітка щодо подання до декларації додатку № 8, чим порушено Порядок №678;

- в полі 6 вступної частини декларації була зазначена податкова адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогвардійська, буд. 49, але відповідно до бази даних ІС "Податковий блок" на підставі довідки про не встановлення місцезнаходження платника податків була направлено державному реєстратору повідомлення про за формою 18-ОПП для відпрацювання та внесення до ЄДР запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Надаючи оцінку таким доводам, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із наступними висновками суду першої інстанції.

Зокрема, з приводу відсутності підпису посадової особи позивача, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку при поданні податкової декларації з ПДВ, суд першої інстанції правильно виходив з того, що за приписами п. 48.5 ст. 48 ПК України визначено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Пунктом 7.1 Розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 "Про подання електронної податкової звітності", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15001 встановлено, що достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера, електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (абз.2 п. 7.1 вказаної Інструкції).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що в разі відсутності у платника податків особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку та у разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Відповідно до п. 5.2 Статуту позивача для організації діяльності Підприємства та виконання покладених на нього завдань Директор здійснює оформлення усіх документів, необхідних для забезпечення діяльності Підприємства та розроблення і затвердження Положення про структурні підрозділи Підприємства.

Згідно наказу позивача №2-П від 01.07.2014 затверджено штатний розпис на підприємстві позивача з 01.07.2015 у кількості 10 штатних одиниць, а саме: Директор у кількості 1, менеджер у кількості 4, кладовщик у кількості 1 та грузчик у кількості 4 (а.с.121).

Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що штатним розписом позивача не передбачено посаду бухгалтера, а виконання вказаних обов'язків згідно Статуту позивача покладено на директора підприємства, тому подання податкової звітності має здійснюватись за підписом директора підприємства.

Крім того, судом першої інстанції вірно зауважено, що відповідач посилається на порушення п.9 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого Наказом міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678, який на момент подання податкової звітності позивачем, втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 N 966.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності доводів відповідача в частині зазначення в полі 6 вступної частини декларації податкової адреси: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогвардійська, буд. 49, щодо якої складено довідку про відсутність особи за місцезнаходженням та направлено державному реєстратору повідомлення за формою №18-ОПП про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15 травня 2003 року №755-IV (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон №755-IV), місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Частиною 1 статті 18 Закону №755-IV передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до частини 3 ст. 18 Закону №755-IV водночас, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1000247736 від 12.08.2015, місцезнаходженням ПП "ТК "Бріз" є: 08153, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Білогородська, будинок 49, що відповідає інформації, зазначеній у рядку 6 податкової декларації з податку на додану вартість ПП "ТК "Бріз" за січень 2015 року.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив, що твердження відповідача про відсутність позивача за місцезнаходженням на момент подачі 17.03.2015 декларації з ПДВ за січень 2015 року є необґрунтованими, оскільки такі відомості не були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, більш того позивачем було підтверджено відомості про юридичну особу, а факт знаходження позивача за адресою: 08153, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Білогородська, будинок 49 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції з приводу посилань відповідача, що разом з податковою декларацією з ПДВ не були подані додатки, а саме розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5) (Д5) та заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток №8) (Д8), які є її невід'ємними частинами відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України.

Відповідно до абз.2 п. 46.1 ст. 46 ПК України додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно п. 10 Розділу ІІІ Порядку № 966 (чинного на момент подання податкової декларації позивачем за січень 2015 року) визначено перелік додатків до декларації.

Додатки 2, 3, 4 подаються лише до декларації 0110, Додатки 1, 6, 7, 8 подаються до декларацій 0110/0121 - 123/0130 за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 10,11 Розділу ІІІ Порядку №966).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано податкову декларацію за січень 2015 року з додатками №1 розрахунок коригування сум податку на додану вартість та № 5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Вказану декларацію разом з додатками № 1 та 5 було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 17.03.2015, що підтверджується квитанціями № 1 та в подальшому було доставлено до відповідача, що підтверджується квитанціями №2, в яких зазначено про прийняття пакету документів.

Суд зазначає, що додаток №8 до податкової декларації подається платником податків у разі наявності події, яка підлягає відображенню в даному додатку, разом з тим позивачем не було подано вказаного додатку, як і не зроблено відмітки про одночасне подання додатку №8 до декларації з ПДВ за січень 2015 року.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем подано всі необхідні додатки до податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року, а посилання відповідача про неподання останніх є безпідставними.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що надання статусу неподаткової звітності податковій декларації позивача з ПДВ за січень 2015 року, в зв'язку з тим, що вона не відповідає вимогам Порядку №966, є безпідставними, а тому у податкового органу були відсутні підстави для неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість з січень 2015 року разом з додатком № 1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість та № 5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, поданих ПП "ТК "Бріз".

Слід зазначити, що апелянтом жодних доводів та доказів на спростовування вище викладеного під час апеляційного розгляду справи наведено не було.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року - без змін.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, апелянтом до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, з Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області підлягає стягненню судовий збір в розмірі 80,39 грн. (1 218,00 * 0,06 * 110%, де 1 218,00 грн. - розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановлений на 1 січня 2015 року).

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області до Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ одержувача - 38004897, рахунок отримувача - 31211206781007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача (МФО) - 820019, код бюджетної класифікації - 22030001, код ЄДРПОУ суду 34729486) судовий збір у розмірі 80,39 грн. (вісімдесят гривень 39 копійок).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 24.11.2015 року.

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.