Ухвала

від 24.11.2015 по справі 2/86/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

24 листопада 2015 року Справа № 2/86/10

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі Мавродій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

кредитори:

1) Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2-а, адреса для листування: 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/8),

2) Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1),

3) Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50),

4) Ленінський районний центр зайнятості (54034, м. Миколаїв, вул. Шкільна, 2-а),

5) Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (54018, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 17),

6) Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (54017, м. Миколаїв, пр-т Леніна, 93),

7) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41, корп. 23А),

банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юргенса-Транс" (54044, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 74, кв. 131, ідентифікаційний код 33798370),

ліквідатор: арбітражний керуючий Пляка Сергій Валерійович (свідоцтво № 465 від 15.03.2013, АДРЕСА_1),

Товарна біржа "Електронні торги України" в особі Філії Товарної біржі "Електронні торги України" у м. Миколаїв (адреса для листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 71, офіс 327),

про банкрутство,

за участю представників учасників процесу:

від ПАТ "ПУМБ": Дядюренко М.П. - довіреність від 22.09.2014 за № 1516,

від ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва: не з'явився,

від ПАТ КБ "Приватбанк": Шевченко А.О. - довіреність № 2143-К-О від 01.07.2014,

від Ленінського РЦЗ: не з'явився,

від УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва: Троян О.С. - довіреність № 15620/01 від 25.08.2015,

від МОВ Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: Єніна Л.В. - довіреність № 07-08-3532 від 31.12.2014,

від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Миколаїв: Сало П.І. - доручення № 1 від 05.01.2015,

ліквідатор банкрута: арбітражний керуючий Пляка С.В.,

від ТБ "Електронні торги України": не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2015 розгляд справи було відкладено на 24 листопада 2015 року.

23.11.2015 до Господарського суду Миколаївської області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Юргенса-Транс" надійшло клопотання № 02-01/161 від 23.11.2015 про зобов'язання Миколаївської філії Державного підприємства "Національні інформаційні системи" скасувати (виключити) записи в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з доданими до нього документами (Т. 7, а. с. 15-18).

24.11.2015 від ліквідатора банкрута до суду надійшло клопотання № 02-01/162 від 24.11.2015, яким ліквідатор фактично уточнює прохальну частину клопотання № 02-01/161 від 23.11.2015 (Т. 7, а. с. 19).

У судовому засіданні 24.11.2015 ліквідатор банкрута підтримав своє клопотання № 02-01/161 від 23.11.2015 з урахуванням клопотання № 02-01/162 від 24.11.2015 (далі - уточнене клопотання № 02-01/161 від 23.11.2015) та просив суд його задовольнити.

Присутні в засіданні представники кредиторів проти задоволення уточненого клопотання ліквідатора банкрута заперечень не висловили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора банкрута та думку присутніх представників кредиторів, суд дійшов висновку про задоволення уточненого клопотання ліквідатора банкрута № 02-01/161 від 23.11.2015, з огляду на таке.

Так, у своєму уточненому клопотанні № 02-01/161 від 23.11.2015 ліквідатор банкрута просить суд зобов'язати Миколаївську філію Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (54030, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 34/1) скасувати (виключити) в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна:

1) У записі № 14214237 від 28.02.2014, тип обтяження: застава рухомого майна, виключити об'єкт обтяження: автомобіль вантажний, вантажний бетонорозмішувач - D, номер об'єкта: KL3MC45M1YK000903, номер державної реєстрації: ВЕ3453АІ, контрольна сума: ДДД25Д73Г7;

2) Скасувати запис № 14378984 від 30.05.2014, тип обтяження: застава рухомого майна, об'єкт обтяження: автомобіль легковий, DAEWOO 2000, 2004 року випуску, номер об'єкта: KL3MC45M1YK000903, номер державної реєстрації: ВЕ3453АІ, контрольна сума: 40АГ93050Б.

Також в уточненому клопотанні № 02-01/161 від 23.11.2015 ліквідатор банкрута просить рішення суду оформити у відповідності до оформлення судового наказу.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 463101 (Т. 7, а. с. 16) свідчить про те, що ТОВ "ЮРГЕНСА-ТРАНС" (м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 74) являється власником такого транспортного засобу:

Реєстраційний номер: ВЕ3453АІ ;

Рік випуску: 2000;

Дата реєстрації: 24.03.2011;

Марка: DAEWOO;

Модель: 2000;

Тип: вантажний бетонорозмішувач-С;

Номер шасі (кузова, рами): KL3MC45M1YK000903 .

Із наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 48380320 від 23.11.2015 (Т. 7, а. с. 17-18) вбачається, що за параметрами запиту "Тип обтяження: усі типи; предмет обтяження: номер об'єкта: KL3MC45M1YK000903 , номер державної реєстрації: ВЕ3453АІ " в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна знайдено:

Запис 1:

Вид обтяження: приватне обтяження;

Тип реєстрації: поточна;

Тип обтяження: застава рухомого майна;

Зареєстровано: 28.02.2014 18:36:48 за № 14214237 реєстратором: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 04053 м. Київ, вул. Артема, буд. 73, тел. (044) 206-71-48, 206-71-49;

Підстава обтяження: договір застави транспортного засобу, б/н, 04.03.2008, ПНММНО Рябоконь К.Л.;

…

Об'єкт обтяження: автомобіль вантажний, вантажний бетонорозмішувач - D, номер об'єкта: KL3MC45M1YK000903, номер державної реєстрації: ВЕ3453АІ;

Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати;

Обтяжувач: Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК", код: 14351016, 01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 10, тел. (044) 244-38-82;

…

Термін дії: 28.02.2019;

Звернення стягнення: не зареєстровано.

Запис 2:

Вид обтяження: приватне обтяження;

Тип реєстрації: поточна;

Тип обтяження: застава рухомого майна;

Зареєстровано: 30.05.2014 12:20:20 за № 14378984 реєстратором: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 04053 м. Київ, вул. Артема, буд. 73, тел. (044) 206-71-48, 206-71-49;

Підстава обтяження: договір застави транспортного засобу, 500, 04.03.2008, приватний нотаріус Рябоконь К.Л.;

Об'єкт обтяження: автомобіль легковий, DAEWOO 2000, 2004 року випуску, номер об'єкта: KL3MC45M1YK000903, номер державної реєстрації: ВЕ3453АІ;

Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати;

Обтяжувач: Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК", код: 14351016, 01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 10, тел. (044) 244-38-82;

…

Термін дії: 30.05.2019;

Звернення стягнення: не зареєстровано.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 17.08.2010 боржника - ТОВ "Юргенса-Транс" визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пляку Сергія Валерійовича.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на теперішній час ліквідаційна процедура не завершена.

Положеннями ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у попередній редакції чинній до 18.01.2013 включно) (далі - Закон про банкрутство) передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Частиною 1 статті 25 Закону про банкрутство визначено повноваження ліквідатора банкрута.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі, без винятку, обтяження його активів підлягають скасуванню. Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майн банкрута. Тому майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

При цьому, зняття заборон та арештів із майна боржника в порядку ст. 23 Закону про банкрутство є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб та не потребує сплати ніяких коштів.

Як вбачається, відносно боржника у справі прийнята постанова про визнання його банкрутом та провадження у справі перебуває на стадії ліквідації, продовжується реалізація ліквідаційної маси банкрута.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до положень ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 5 статті 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Статтею 2 зазначеного Закону визначено, що рішення суду - рішення, постанова, ухвала суду, господарського суду, третейського суду, іноземного суду або арбітражу.

Згідно ч. 2 ст. 46 вказаного Закону реєстрація відомостей про припинення обтяження та забезпечення доступу до даних Державного реєстру здійснюється безоплатно.

Ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна здійснюється відповідно до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830 (далі - Порядок).

Згідно п. 2 Порядку Державний реєстр обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр) - єдина комп'ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; держатель Реєстру - Мін'юст, що забезпечує ведення Реєстру; адміністратор Реєстру - державне підприємство, що належить до сфери управління Мін'юсту, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі; реєстратори - суб'єкти, уповноважені держателем Реєстру надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені цим Порядком.

Відповідно до п. 4 Порядку державна реєстрація відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису.

Разом з тим, нормами ГПК України не передбачено складання судом запитів за будь-якими формами або інших заяв, оскільки процесуальними документами господарського суду є рішення, ухвали та постанови, які є, в свою чергу, обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, ст. 4-5 ГПК України господарські суди не вправі діяти поза межами наданих їм повноважень, зокрема, шляхом подання заяв до відповідних державних органів, а тільки шляхом прийняття судових рішень (ухвал).

Згідно ч. 1 ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 1 наказу Міністерства юстиції України № 57/5 від 07.07.2006 "Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна" (з останніми змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції № 1059/5 від 25.06.2015) визначено, що реєстраторами Державного реєстру обтяжень рухомого майна є державне підприємство "Національні інформаційні системи", державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Суд зауважує, що в межах розгляду даної справи, окрім постанови від 17.08.2010 про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, з метою скасування арештів та інших обмежень щодо користування майном ТОВ "Юргенса-Транс", Господарським судом Миколаївської області було винесено ухвали від 24.12.2012, від 21.02.2013 та від 29.09.2015.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження"). Такими документами є виконавчі листи, що видаються судами; накази господарських судів; ухвали, постанови судів у випадках, передбачених законом; інші документи, визначені у частині другій статті 17 Закону України "Про виконавче провадження".

З системного аналізу норм Закону про банкрутство витікає, що судовими рішеннями у справах про банкрутство є ухвали господарського суду, винесені за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

З аналізу положень ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що ухвала суду виступає самостійним виконавчим документом, який підлягає виконанню органами Державної виконавчої служби України, а видача будь-яких інших документів з метою її виконання в такому разі положеннями чинного законодавства не передбачено.

Вищий господарський суд України на питання, чи видаються накази на примусове виконання ухвал та постанов господарського суду, в п. 10 Інформаційного листа № 01-8/1270 від 14.07.2004 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" (із змінами), відповів так: пунктом 2 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" [нині - п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження"] ухвали та постанови господарських судів віднесено до числа виконавчих документів. Тому, як правило, немає необхідності у видачі на їх виконання наказу господарського суду.

Як вказано в п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", ухвала господарського суду (у тому числі апеляційної та касаційної інстанції) про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або кошти, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень відповідно до вимог статей 2, 3, 5 і 17 Закону України "Про виконавче провадження", а наказ при цьому не видається. Така ухвала має відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в тому числі містити строк пред'явлення її до виконання).

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено вимоги до виконавчих документів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 86 ГПУ України ухвала господарського суду має, зокрема, містити вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 84 ГПК України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються: найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення; розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу).

У пп. 9.13 п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" (із змінами) зазначено, що у рішеннях зі спорів, пов'язаних із стягненням грошових сум, господарські суди повинні зазначати, зокрема, дані, визначені в пункті 3 частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

За таких обставин, уточнене клопотання ліквідатора банкрута підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 1 ст. 5, ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у попередній редакції чинній до 18.01.2013 включно), ч. 5 ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Уточнене клопотання ліквідатора банкрута № 02-01/161 від 23.11.2015 задовольнити.

2. У записі : Вид обтяження: приватне обтяження; Тип реєстрації: поточна; Тип обтяження: застава рухомого майна; Зареєстровано: 28.02.2014 18:36:48 за № 14214237 реєстратором: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 04053 м. Київ, вул. Артема, буд. 73, тел. (044) 206-71-48, 206-71-49; Підстава обтяження: договір застави транспортного засобу, б/н, 04.03.2008, ПНММНО Рябоконь К.Л.; Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати; Обтяжувач: Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК", код: 14351016, 01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 10, тел. (044) 244-38-82; Термін дії: 28.02.2019) припинити обтяження (вилучити) : об'єкт обтяження: автомобіль вантажний, вантажний бетонорозмішувач - D, номер об'єкта: KL3MC45M1YK000903, номер державної реєстрації: ВЕ3453АІ; контрольна сума: ДДД25Д73Г7 .

3. Припинити обтяження (вилучити запис) : Вид обтяження: приватне обтяження; Тип реєстрації: поточна; Тип обтяження: застава рухомого майна; Зареєстровано: 30.05.2014 12:20:20 за № 14378984 реєстратором: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 04053 м. Київ, вул. Артема, буд. 73, тел. (044) 206-71-48, 206-71-49; Підстава обтяження: договір застави транспортного засобу, 500, 04.03.2008, приватний нотаріус Рябоконь К.Л.; Об'єкт обтяження: автомобіль легковий, DAEWOO 2000, 2004 року випуску, номер об'єкта: KL3MC45M1YK000903, номер державної реєстрації: ВЕ3453АІ; контрольна сума: 40АГ93050Б ; Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати; Обтяжувач: Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК", код: 14351016, 01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 10, тел. (044) 244-38-82; Термін дії: 30.05.2019.

4. Зобов'язати Миколаївську філію Державного підприємства "Національні інформаційні системи" (54030, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 34/1, ідентифікаційний код 39881867) провести державну реєстрацію відомостей про припинення обтяжень, зазначених у п. п. 2, 3 даної ухвали, шляхом внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідних відомостей.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та є обов'язковою до виконання.

6. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - 1 (один) рік.

7. Виконавчий документ видати ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Юргенса-Транс" (54044, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 74, кв. 131, ідентифікаційний код 33798370) - арбітражному керуючому Пляці Сергію Валерійовичу (свідоцтво № 465 від 15.03.2013, АДРЕСА_1).

Суддя В.С. Адаховська