Рішення

від 25.08.2010 по справі 21/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2010 р. Справа №21/176

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", 36034, м.Полтава, вул.Половки,72

до Приватного підприємця ОСОБА_1, 37645, Полтавська область, Миргородський район, с.Великі Сорочинці, вул.Леніна,18

про стягнення 5755,82 грн.

Суддя Тимченко Б.П.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 дов. № 164 від 23.08.2010р.

від відповідача: не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення 5755,82 грн. за договором поставки від 02 квітня 2007р. № 27, з них 4527,02 грн. - інфляційні,1228,800 грн. 3% річних.

Представник позивача на позові наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 06.08.2010р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи суд встановив: 02 квітня 2007р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір поставки № 27, відповідно до якого Позивач зобов'язувався поставити товар в обсязі, асортименті і цінами, вказаними в накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а Відповідач -прийняти і оплатити поставлений товар.

На виконання умов вказаного Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 19 449, 46 грн., що підтверджується видатковими накладними.

В порушення п.4 вказаного Договору Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, вартість неоплаченого поставленого товару становить 16 862, 34 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням приватним підприємцем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором № 27 від 02.04.2007р. в частині оплати вартості поставленого товару, за рішенням господарського суду Полтавської області від 29.01.2009р. у справі № 22/251 стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Колос»грошові кошти у розмірі 27944,56грн.: - 16862,34 грн. боргу, 1697,19 грн. пені, 8431,17грн. штрафу, 731,39 грн. інфляційних витрат, 222,47 грн. 3% річних, 279,44 грн. витрат по сплаті державного мита та 63,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення господарського суду Полтавської області від 29.01.2009р. у справі № 22/251 господарським судом Полтавської області було видано наказ про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Колос»27944,56 грн., на підставі якого Відділом Державної виконавчої служби Миргородського районного управління юстиції 01.04.2009р. було відкрито виконавче провадження.

Вказані судом суми Відповідачем сплачені не були, а тому на підставі ст.625 ЦК України Позивач нарахував інфляційні витрати та 3 % річних за весь час прострочення виконання зобов'язань по сплаті грошових коштів на виконання рішення суду по справі № 22/251.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.11.2008р. № 01-8/685 «Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства» чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.

За невиконання рішення господарського суду Полтавської області від 29.01.2009р. по справі № 22/251 за період з 09.02.2009р. по 28.07.2010р. позивачем, з посиланням на норми статей 11,509,625 ЦК України, нараховано 4 527,02 грн. інфляційних втрат та 1 228,80 грн. річних.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права. Під захистом цивільного права розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст..16 ЦК України, ст..20 ГК України. Позивач звернувшись до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, тобто ним обрано такий захист порушеного права як примусове виконання обов'язку в натурі. Такий спосіб захисту цивільного права випливає із загального принципу повного та належного виконання зобов'язання.

Згідно із статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання. В силу вимог статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, отже після повного виконання рішення суду.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Оскільки на момент звернення Позивача з даним позовом Відповідач не сплатив суми боргу, що підлягає стягненню відповідно до наказу господарського суду Полтавської області від 09.02.2009р. по справі № 22/251, то Позивач (кредитор) має право вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, оскільки це є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Водночас, приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008р. № 1/384-07).

Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних -платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

З врахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, адреса: 37645, Полтавська обл., Миргородський р-н, с.Великі Сорочинці, вул.Леніна, 18, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, розрахункових рахунків у банках немає, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», м.Полтава, вул.Половки, 72 (п/р 26001282 в АБ «Полтава-банк», МФО 331489, код ЄДРПОУ 13960606 кошти у сумі: 4 527 (чотири тисячі п'ятсот двадцять сім) грн. 02 коп. - інфляційних витрат, 1 228 (одна тисяча двісті двадцять вісім) грн. 80 коп. - 3% річних, 102,00 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Суддя Тимченко Б.П.