Ухвала

від 13.11.2015 по справі 755/20103/15-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/20103/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2015 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального правопорушення внесеного 23.10.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015100040000170, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в :

До слідчого судді цього місцевого суду надійшло зазначене клопотання, яке обґрунтоване тим, що органом досудового розслідування проводиться розслідування у вказаному провадженні, в ході якого встановлено, що ОСОБА_4 будучи переведеним згідно Наказу генерального директора ДП«Чернігівстандартметрологія» ОСОБА_5 № 89-К від 04.04.2012 на посаду начальника відділу систем управління якістю ДП«Чернігівстандартметрологія» з 04 квітня 2012 року та призначеним Наказом генерального директора ДП«Чернігівстандартметрологія» ОСОБА_5 № 249 від 25.09.2012 керівником з якості органу з сертифікації систем управління ДП«Чернігівстандартметрологія», будучи службовою особою державного підприємства, вчинив одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, а саме у середні жовтня 2015 у денний час доби, ОСОБА_6 , який здійснює представництво ТОВ «Формат» Код ЄДРПОУ 32490050 за довіреністю, зателефонувавши за мобільним номером НОМЕР_1 , який перебував у користуванні начальника відділу систем управління і стандартизації ДП «Чернігівстандартметрологія» ОСОБА_4 , в ході телефонної розмови поцікавився в останнього умовами отримання для ТОВ «Формат» сертифікату на систему управління якістю стосовно виробництва продукції: меблі для сидіння та їхні частини, меблі конторські, офісні та меблі для підприємства торгівлі ДСТУ ISO 9001:2009 (ISO 9001:2008 IDT) з метою підтвердження якості товару та підвищення конкурентноздатності товариства. Надалі, ОСОБА_4 , маючи на меті отримати неправомірну вигоду для покращення свого матеріального становища, в ході телефонної розмови з ОСОБА_6 повідомив останньому про необхідність зустрічі у м. Києві та направив на електронну пошту ТОВ «Формат» перелік документів, необхідних для отримання сертифікату системи управління якістю стосовно виробництва продукції ДСТУ ISO 9001:2009 (ISO 9001:2008 IDT). Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на одержання неправомірної вигоди, поєднаної із вимаганням, з метою особистого збагачення, начальник відділу систем управління якості і стандартизації ДП «Чернігівстандартметрологія» ОСОБА_4 , 22.10.2015, приблизно о 12 год. 00 хв., перебуваючи в приміщенні ресторану «Диканька», що за адресою: м. Київ, вул. А.Малишка, 4-А, діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи службовою особою державного підприємства, повідомив ОСОБА_6 , який здійснює представництво ТОВ «Формат» Код ЄДРПОУ 32490050 за довіреністю, про відсутність у ТОВ «Формат» належних документів, обов`язкових для отримання ТОВ «Формат» сертифікату на систему управління якістю стандарту ДСТУ ISO 9001:2009 (ISO 9001:2008 IDT). При цьому ОСОБА_4 вказав ОСОБА_7 на можливість сприяння ТОВ «Формат» у отриманні вищевказаного сертифікату на систему управління якістю стосовно виробництва продукції, в тому числі за швидке виготовлення документів, відсутніх у підприємства, та необхідних для отримання сертифікату, за умови надання йому неправомірної вигоди у сумі 15000, 00 грн. В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, 05.11.2015, близько 12 год. 30 хв., ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні ресторану «Диканька», що за адресою: м. Київ, вул. А.Малишка, 4-А, діючи умисно та з метою отримання неправомірної вигоди, за відсутності у ТОВ «Формат» оновленої довідки з ЄДРПОУ та без попереднього виїзду на виробництво, передав представнику ТОВ «Формат» ОСОБА_6 оригінал сертифікату на систему управління якістю стандарту ДСТУ ISO 9001:2009 (ISO 9001:2008 IDT), зареєстрований 28.10.2015 у Реєстрі системи менеджменту органу з сертифікації системи управління ДП «Чернігівстандартметрологія» № 003-15-СУЯ. Відповідно до змісту вищевказаний сертифікат посвідчує, що система управління якістю стосовно виробництва продукції: меблі для сидіння та їхні частини (ДКПП 31.00.1), меблі конторські, офісні та меблі для підприємства торгівлі (ДКПП 31.01.1), ТОВ «Формат» Код ЄДРПОУ 32490050 згідно з чинними в Україні нормативними документами, відповідає вимогам ДСТУ ISO 9001:2009 (ISO 9001:2008 IDT). В цей же час, представник ТОВ «Формат» ОСОБА_6 , на вимогу ОСОБА_4 передав йому обумовлену неправомірну вигоду у розмірі 15000,00 грн., яку останній незаконно одержав та прийняв за вчинення дій, пов`язаних з виготовленням документів, необхідних для отримання сертифікату на систему управління якістю стандарту ДСТУ ISO 9001:2009 (ISO 9001:2008 IDT) та видачу вищевказаного сертифікату. 05.11.2015 під час огляду місця події, проведеного в ресторані «Диканька», що по вул. А.Малишка, 4-А в м. Києва, у сумці у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 15000, 00 грн., отримані від представника ТОВ «Формат» ОСОБА_6 .

Також, 05.11.2015 року під час проведення огляду місця події у приміщенні ресторану «Диканька», що за адресою: м. Київ, вул. А.Малишка, 4-А які, було тимчасово вилучено майно ДП «Чернігівстандартметрологія», а саме: модем «TP-LINK», 1 шт.; ноутбук «HP ProBook 4510s», s/n: CNU93679S7 1 шт., тож є достатні підстави вважати, що тимчасово вилучені під час обшуку речі та документи відповідають критеріям передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині та наголосила на тому, що вилучені документи відповідають критеріям визначним ч. 2 ст. 167 КПК України.

У судове засідання інші учасники процесу визначені ч. 1 ст. 172 КПК України, зокрема представники ДП «Чернігівстандартметрологія» не з`явилися, однак слідчий суддя, враховуючи положення ч. 1 ст. 172 та ст.ст. 22, 26 КПК України, вважає за можливе розглянути дане клопотання у відсутність останніх.

Тож, слідчий суддя, дослідивши надане клопотання на відповідність КПК України, кримінальне провадження, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступного.

05.11.2015 року під час проведення огляду місця події у приміщенні ресторану «Диканька», що за адресою: м. Київ, вул. А.Малишка, 4-А, було тимчасово вилучено майно ДП «Чернігівстандартметрологія», а саме: модем «TP-LINK», 1 шт.; ноутбук «HP ProBook 4510s», s/n: CNU93679S7 1 шт.

З положень ч. 1 ст. 170 КПК України слідує, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При цьому, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при вирішенні питання надання накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У даному випадку слідчий суддя враховує, що заявником порушується питання про поновлення строку подання клопотання про арешт майна передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України, у зв`язку з чим, проаналізувавши дане клопотання, зокрема враховуючи позицію сторони захисту, виходячи з положень ч. 1 ст. 117 КПК України, вважає за необхідне його задовольнити та поновити строк звернення, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного і перебувають у нього з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

В судому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 ст. 167 КПК України.

Клопотання органу досудового розслідування відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главами 16, 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛвстановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи.

При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, безпосередньо п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становить особистий і надмірний тягар для володільця майна.

За таких обставин, слідчий суддя враховувати правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та арештувати майно саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, тобто існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131-132, 170-173, 309, 372-376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання про поновлення строку передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України для подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна задовольнити та поновити даний строк.

Клопотання про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно ДП «Чернігівстандартметрологія», яке були вилучено 05.11.2015 року під час проведення огляду місця події у приміщенні ресторану «Диканька», що за адресою: м. Київ, вул. А.Малишка, 4-А, а саме: модем «TP-LINK», 1 шт.; ноутбук «HP ProBook 4510s», s/n: CNU93679S7 1 шт.

Негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва ОСОБА_3 .

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Копію ухвали надіслати учасникам процесу, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1