Постанова

від 19.11.2015 по справі 822/6021/15

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/6021/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислове підприємство "Універсал" до Хмельницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.2015 року форми "Р" №0000932210/43 та №0000942210/44, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - Хмельницька ОДПІ), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.08.2015 року форми "Р" №0000932210/43 та №0000942210/44.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, та вважає, що вони прийняті відповідачем протиправно та безпідставно.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що висновки відповідача, які викладені в акті про результати документальної планової перевірки №475/220/23841050 від 21.07.2015 року не відповідають положенням Податкового кодексу України (далі - ПК України, Кодекс). Товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислове підприємство (далі - ТОВ ТПП) "Універсал" вважає, що ним правомірно сформовані витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та податковий кредит по податку на додану вартість (далі - ПДВ) по господарських операціях щодо придбання продукції (тканина, фурнітура і т.п.) для потреб швейного виробництва у товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Акада-ХХІ", ТОВ "Укрміксі", ТОВ "Денікс Груп", ТОВ "Інвест консалт компані" та послуг у ТОВ ЛР "Глобус", ТОВ "Міст світла" і приватного підприємства (далі - ПП) "Орім" з жовтня 2012 року по грудень 2014 року. Зазначає, що реальність здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами підтверджується необхідними первинними бухгалтерськими документами оформленими належним чином, які надавались позивачем відповідачу під час проведення перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі, з підстав наведених в позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечили, вказали, що вважають позовні вимоги необґрунтованими, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення законними, оскільки факт порушення позивачем вимог ПК України, встановлений під час перевірки позивача та зафіксований в акті перевірки №475/220/23841050 від 21.07.2015 року. Детально позиція відповідача викладена в письмових запереченнях, які долучені судом до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Позивач - ТОВ ТПП "Універсал", ідентифікаційний код 23841050, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 14.05.1997 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 17.11.2015 року, перебуває на податковому обліку в Хмельницькій ОДПІ з 05.01.1999 року, є платником ПДВ.

Основними видами діяльності позивача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за КВЕД є: 14.14 виробництво спіднього одягу; 46.34 оптова торгівля напоями; 46.39 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 73.20 дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.

На підставі направлень від 29.05.2014 року №70, №71, №72, №73, №74, №77 та №95 від 24.06.2015 року, виданих Хмельницькою ОДПІ, проведена документальна планова перевірка ТОВ ТПП "Універсал" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки 21.07.2015 року відповідачем складено акт №475/220/23841050 про результати документальної планової перевірки ТОВ ТПП "Універсал", код ЄДРПОУ 23841050 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року (далі - акт №475/220/23841050 від 21.07.2015 року).

На підставі висновків акту №475/220/23841050 від 21.07.2015 року, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 11.08.2015 року №0000932210/43 та №0000942210/44.

За податковим повідомленням-рішенням форми "Р" №0000932210/43 від 11.08.2015 року позивачу визначено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1479012,00 гривень, з яких: 986008,00 грн. - основний платіж, та 493004,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

За податковим повідомленням-рішенням форми "Р" №0000942210/44 від 11.08.2015 року позивачу визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1823664,00 грн., з яких: 1215776,00 грн. - основний платіж, та 607888,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Згідно положень ст.ст.55, 56 ПК України вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку, проте, за результатами розгляду, скарги залишені без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд встановив та враховує наступне.

Податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000932210/43 від 11.08.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1479012,00 гривень, з яких: 986008,00 грн. - основний платіж, та 493004,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), базується на висновку відповідача, викладеному в акті перевірки №475/220/23841050 від 21.07.2015 року, про те, що на порушення п.п. 138.1, 138.2, 138.8 ст.138; пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, ТОВ ТПП "Універсал" завищено за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 5199384,00 грн. - по господарських операціях з придбання продукції (тканина, фурнітура і т.п.) для потреб швейного виробництва у ТОВ "Акада-ХХІ", ТОВ "Укрміксі", ТОВ "Денікс Груп", та послуг у ТОВ ЛР "Глобус", ТОВ "Місто світла" і ПП "Орім".

На підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Акада-ХХІ" (код 38280945), ТОВ "Укрміксі" (код 38148281), ТОВ "Денікс Груп" (код 37882958), ТОВ "Інвест консалт компані" (код 39377867), а також обліку та використання у власній господарській діяльності придбаного товару, позивачем надані договори поставки: №11/13 від 11.06.2013 року, №0112/12 від 01.12.2012 року, №0206 від 02.06.2014 року; податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), банківські виписки та ТТН.

На підтвердження повноважень посадових осіб позивача, які вправі розписуватись у видаткових та ТТН, до договорів виписані додатки з переліком та зразками підписів осіб яким довіряється завіряти факт отримання ТМЦ згідно договорів поставки, укладених із зазначеними контрагентами. Транспортування товарів від постачальників до позивача також підтверджується шляховими листами, наказами про прийняття на роботу, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів. Облік та використання придбаного товару підтверджений наявними в матеріалах справи оборотно-сальдовими відомостями по рахунках 201, 231, 26, 901.

Можливість здійснення господарської діяльності позивачем підтверджується правовстановлюючими документами на нерухоме майно, доказами щодо наявності відповідного обладнання та штатним розкладом.

При цьому, наявність помилок в первинних бухгалтерських документах не є підставою для визнання їх безтоварними.

Не знайшли підтвердження доводи відповідача щодо відсутності господарської операції між позивачем і зазначеними контрагентами в зв'язку з відсутністю в останніх трудових ресурсів та основних фондів, оскільки надання послуг може відбуватись як власними, так і залученими силами. Крім того, суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця перевіряти у продавця (постачальника) місцезнаходження майна, наявність основних засобів, трудових ресурсів. Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.03.2014 по справі №К/9991/27474/12.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача в акті №475/220/23841050 від 21.07.2015 року на те, що господарська операція із суборенди приміщення у ТОВ ЛР "Глобус" (код 35234901) була вчинена без розумної економічної причини, оскільки згідно ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. В зв'язку з вищенаведеним, суб'єкт підприємницької діяльності, яким є позивач, вправі вживати будь - яких законних заходів для поширення відомостей про власну господарську діяльність та збільшення обсягів продажу власної продукції, в тому числі розміщувати рекламу в засобах масової інформації та в мережі Інтернет, означувати власні торгові марки, організовувати виставкові зали з презентацією власної продукції, задля чого і було суборендовано приміщення в торгівельно-виставковому комплексі "Глобус" у ТОВ ЛР "Глобус" та передано в суборенду частину приміщення ФОП ОСОБА_3 для облаштування магазину роздрібної торгівлі продукцією позивача.

На підтвердження оплати орендної плати за договорами суборенди, укладеними позивачем із вказаними вище особами, позивачем суду надано: договори суборенди №64/12-п від 09.10.2012 року, №б/н від 10.10.2012 року, акти прийому-передачі приміщення від 26.10.2012 року, докази сплати орендної плати.

Стосовно оцінки відповідачем характеру господарської операції між позивачем та ТОВ "Місто світла" щодо придбання послуг по сервісному обслуговуванню об'єктів зовнішньої реклами, суд зазначає наступне .

Суд встановив, що, з 2010 року позивач орендує у ТОВ "ВіСком" приміщення під офіс у м. Києві на просп. Перемоги 67, в якому працюють менеджери позивача з оптової торгівлі ТМ "Ajour" (яка належить позивачу) і, в період з вересня 2011 року до вересня 2013 року, щоб означити себе та в цілях додаткової реклами, на фасаді будинку по просп. Перемоги 67 були розміщені вивіски "Ajour" із підсвічуванням. Оскільки у позивача не було можливостей обслуговувати зазначені вивіски, тому ТОВТПП"Універсал" уклало з ТОВ "Місто Світла" договір №017-09 від 01.09.2011 року для обслуговування вивісок зовнішньої реклами, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Зі змісту наявних в матеріалах справи звітів, доданих до актів наданих послуг, прослідковується, які саме роботи проводились ТОВ "Місто Світла" кожного місяця і з якою метою. Однак, вказані документи безпідставно не взято до уваги відповідачем під час здійснення перевірки.

Неприйнятними також є посилання в акті перевірки №475/220/23841050 від 21.07.2015 року на акт перевірки ТОВ "Місто Світла" №116/10-16-22-09/37361195 від 17.06.2014 року з іншими його контрагентами - ТОВ "Бізнес Формат Індустрія", ТОВ "Голден Україна" та ТОВ "РБК груп" за квітень-червень 2012 року, як на підставу нереальності взаємовідносин позивача з ТОВ "Місто Світла", оскільки згадана трійка контрагентів ТОВ "Місто Світла" не має жодного відношення до взаємовідносин вказаної юридичної особи з позивачем.

Аналогічно з вищевказаним, не знайшли свого підтвердження і висновки перевіряючих, викладені в акті №475/220/23841050 від 21.07.2015 року, щодо відсутності реального надання позивачу маркетингових послуг ПП "Орім" згідно договору №367 від 01.09.2014 року, оскільки весь спектр послуг наданих вказаним контрагентом відображений в наданих до перевірки актах виконаних робіт і звітах які містять детальну характеристику проведеного аналізу та здійснених маркетингових досліджень, за допомогою яких позивач, як ефективний дистриб'ютор продукції компанії MASPEX-GMW SP.Z O.O. S.K.A. збільшив обсяг продажу товарів, обумовлених дистриб'юційною угодою, укладеною між позивачем та компанії MASPEX-GMW SP.Z O.O. S.K.A.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно пп.138.1.1 п.138.1., п.138.2, п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В постанові Вищого адміністративного суду України №К/800/13680/14 від 16.07.2014 року, зазначено, що у разі підтвердження дій платника первинними бухгалтерськими документами, які складені на виконання умов укладених ним договорів, висновки податкового органу про вчинення платником порушень мають характер припущень та є необґрунтованими, а отже, їх не можна покласти в основу податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, досліджуючи правомірність формування позивачем витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування по господарських операціях з придбання товарів у ТОВ "Акада-ХХІ", ТОВ "Укрміксі", ТОВ "Денікс Груп", та послуг у ТОВ ЛР "Глобус", ТОВ "Місто світла" і ПП "Орім", суд вважає, що позивачем надано належні письмові докази на підтвердження реального характеру відносин позивача з вказаними контрагентами, використання придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності, а тому ТОВ "Універсал" правомірно відповідно до вимог ПК України віднесено до складу витрат, які враховуються при визначені об'єкта оподаткування, вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей та послуг у вказаних контрагентів на суму 5199384,00 грн. за період з жовтня 2012 року по грудень 2014 року.

Отже, враховуючи вказане вище, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідача форми "Р" №0000932210/43 від 11.08.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1479012,00 гривень, з яких: 986008,00 грн. - основний платіж, та 493004,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 11.08.2015 року №0000942210/44 від, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1823664,00 грн., з яких: 1215776,00 грн. - основний платіж, та 607888,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), суд вказує на наступне.

За п.14.1.181 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару або надання послуги.

В той же час наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо наведені у таких документах відомості не відповідають дійсності внаслідок операцій які не мали реального виконання.

Суд встановив, що позивач за період з 01.10.2012 року по 31.12.2014 року, включив до податкового кредиту відповідного звітного періоду податок на додану вартість на загальну суму 1215776 грн., на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Акада-ХХІ", ТОВ "Укрміксі", ТОВ "Денікс Груп", ТОВ "Інвест консалт компані", ТОВ ЛР "Глобус", ТОВ "Місто світла" і ПП "Орім", ДП"Універсал-Луцьк", ТОВ"Капрем". На підтвердження формування податкового кредиту з ПДВ позивачем надані суду також податкові декларації з ПДВ та реєстри отриманих та виданих податкових накладних за вказаний період.

Крім того, суд відхиляє як безпідставні, твердження відповідача, викладені в акті №475/220/23841050 від 21.07.2015 року щодо необхідності реєстрації ТОВ "Акада-ХХІ", ТОВ "Укрміксі", ТОВ "Денікс Груп", ТОВ "Інвест консалт компані" податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, обґрунтовуючи таку позицію "підозрами перевіряючих на іноземне походження товару" з огляду на те, що на складі позивача є товар схожої номенклатури від іноземних виробників та імпортних постачальників, оскільки: позивач є вітчизняним виробником спіднього одягу, жодним із укладених договорів не передбачається, що товар мав бути іноземного походження, така інформація також відсутня і в супровідній документації на товар та ні постачальники, ні покупець не ввозили продукцію із-за кордону на митну територію України. Більше того, відповідач зазначає, що перевіркою встановлено виписку позивачу податкових накладних на суми, які не передбачають їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зауважує відповідачу також на те, що виписка декількох видаткових накладних однією датою, і як наслідок податкових накладних також, зумовлена поставкою товару різної номенклатури, в чому немає порушень норм чинного ПК України чи основ бухгалтерського обліку.

Оцінюючи доводи Хмельницької ОДПІ про те, що ТОВ "Універсал" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 1214950,00 грн. за період: жовтень-грудень 2012 року, січень-грудень 2013 року, січень-лютий, червень та грудень 2014 року по господарських операціях з ТОВ "Акада-ХХІ", ТОВ "Укрміксі", ТОВ "Денікс Груп", ТОВ "Інвест консалт компані", ТОВ ЛР "Глобус", ТОВ "Місто світла" і ПП "Орім", суд зауважує відповідачу те, що під час проведення перевірки та судового розгляду позивачем надано належні та допустимі письмові докази реальності поставок товарів та послуг. Суд встановив правомірність віднесення позивачем до витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, витрати здійснені позивачем на придбання ТМЦ та послуг у вказаних контрагентів.

Також суд встановив, що в період здійснення господарських операцій позивача із вказаними вище юридичними особами, їх державна реєстрація не скасована, що підтверджується спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.11.2015 року. Зазначені контрагенти перебували на податковому обліку та зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Якщо ТОВ "Акада-ХХІ", ТОВ "Укрміксі", ТОВ "Денікс Груп", ТОВ "Інвест консалт компані", ТОВ ЛР "Глобус", ТОВ "Місто світла" і ПП "Орім", не виконали своїх зобов'язань зі сплати податків до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відтак, ТОВ "Універсал" не може нести відповідальності за діяння контрагентів та третіх осіб.

Вищезазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суд вважає, що ТОВ "Універсал" надано належні та допустимі докази на підтвердження реального характеру господарських операцій позивача та зазначених вище юридичних осіб по придбанню товарів, яка мала на меті подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а тому правомірно віднесені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ на суму 1214950 грн. 00 коп.

Водночас, досліджуючи правомірність віднесення до податкового кредиту з ПДВ відповідного звітного періоду на загальну суму 826,00 грн., на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Капрем" (код 32179927) та ДП Універсал-Луцьк (код 32035521), судом встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ, яке виникло за рахунок: включення до складу податкового кредиту ПДВ по операціях з ТОВ "Капрем" в липні 2013 року в сумі 599,33 грн., та ДП Універсал-Луцьк в лютому 2014 року в сумі 226,67 грн. не підтвердженого податковими накладними, які не надані до перевірки, що підтверджується супровідним листом позивача б/н від 23.06.2015 року адресованого відповідачу стосовно передачі податкових накладних на перевірку.

Тому, суд дійшов висновку на підставі п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України про доведення відповідачем вчиненого ТОВ "Універсал" порушення в частині завищення податкового кредиту з ПДВ відповідного звітного періоду на загальну суму 826,00 грн.

Відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму, податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд вважає, що відповідачем правомірно у відповідності до вимог п.123.1 ст.123 ПК України застосовано до позивача штраф (фінансову) санкцію в сумі 413,00 грн., в зв'язку із визначенням йому 826,00 грн., податкового зобов'язання з ПДВ.

Отже, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 11.08.2015 року №0000942210/44 підлягає скасуванню в частині збільшення ТОВ ТПП "Універсал" суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 1822425,00 грн., в тому числі: 1214950,00 грн. - за основним платежем та 607475,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що відповідачем частково доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 11.08.2015 року №0000942210/44, позовні вимоги ТОВ "Універсал" необхідно задовольнити частково.

Частина 1 ст.94 КАС України передбачає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог (ч.3 ст.94 КАС України).

Суд встановив, що за подання позовної заяви до суду, позивач сплатив судовий збір на загальну суму 49541,14 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1070 від 29.10.2015 року та №1117 від 05.11.2015 року. В зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, на користь позивача стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької ОДПІ підлягає 49522 грн. 67 коп.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислове підприємство "Універсал" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмельницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 11.08.2015 року форми "Р" №0000932210/43, яким товариству з обмеженою відповідальністю торгово-промислове підприємство "Універсал" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1479020 (один мільйон чотириста сімдесят дев'ять тисяч двадцять) грн. 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмельницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 11.08.2015 року форми "Р" №0000942210/44 в частині збільшення товариству з обмеженою відповідальністю торгово-промислове підприємство "Універсал" суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 1822425 (один мільйон вісімсот двадцять дві тисячі чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп., в тому числі: 1214950 грн. - за основним платежем та 607475 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю торгово-промислове підприємство "Універсал" судові витрати в сумі 49522 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 55 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 25 листопада 2015 року 12:25.

Суддя /підпис/ОСОБА_1 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1