Постанова

від 11.05.2011 по справі 2а-3623/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 травня 2011 року 15:36 № 2а-3623/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, за участю представників: позивача -ОСОБА_2А (довіреність від 30.03.2011р. № б/н), відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 23.09.2009р. № 5528/9/10-114), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 Груп» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 березня 2011 року № НОМЕР_1, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «ОСОБА_4 Груп»з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 березня 2011р. № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним не було допущено порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому спірне рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що в ході перевірки було встановлено порушення позивачем вимог, що є підставою для застосування до нього відповідальності, передбаченої ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», спірним рішенням, а тому спірне рішення є правомірним.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти позову та просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

ТОВ «ОСОБА_4 Груп»(ідентифікаційний код 36281711) було зареєстровано як юридичну особу 03 грудня 2008 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А01 № 305147).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 277093 від 06 вересня 2010 року до видів діяльності ТОВ «ОСОБА_4 Груп»за КВЕД відноситься, зокрема, 52.42.0 Роздрібна торгівля одягом, 52.43.0 Роздрібна торгівля взуттям та шкіряними виробами.

ТОВ «ОСОБА_4 Груп»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

ДПІ в Оболонському районі м. Києва 28 січня 2011 року здійснила фактичну перевірку господарської одиниці - магазину, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. Московський, 20 «Б», - та належить ТОВ «ОСОБА_4 Груп».

За результатами перевірки було складено ОСОБА_5 фактичної перевірки від 28 січня 2011 року (номер реєстрації акта в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання № 0026/54/23/36281711, номер реєстрації акта в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання № 0136/26/59/23/36281711).

На підприємстві було проведено вибіркову інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, в ході якої було виявлено не облікований товар на загальну суму 8 489, 15 грн. (згідно додатку), на який відсутні прибуткові накладні, не надано документів на підтвердження руху товару на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

На підставі вищевикладеного, в акті перевірки було зроблено висновок про встановлення порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Акт перевірки був отриманий 28 січня 2011 року директором магазину ОСОБА_5, про що є відповідна відмітка в акті перевірки на четвертій сторінки.

Згідно зауважень директора магазина ОСОБА_5 до ОСОБА_5 перевірки, викладених в п. 4.1 ОСОБА_5 перевірки, відповідно до ст. 16.1.5 Податкового кодексу готові надати документи на весь товар в магазині за вимогою перевіряючих органів. Всі документи на товар знаходяться у бухгалтера підприємства.

01 березня 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі зазначеного ОСОБА_5 перевірки прийняла податкове повідомлення -рішення № НОМЕР_1, яким на підставі підпункту 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України та згідно зі ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до позивача суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16 978, 30 грн. за порушення п. 12 ст. 3 цього ж Закону.

Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон № 265/95-ВР).

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 20 Закону № 265/95-ВР встановлена відповідальність для суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність, що передбачена зазначеною нормою застосовується до суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію необлікованих товарів.

Отже, для застосування зазначеної норми необхідна наявність двох підстав: наявність необлікованих товарів та здійснення їх реалізації.

Про це також свідчить той факт, що розмір відповідальності визначається в залежності від вартості необлікованих товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

До документів, що підтверджують придбання товарів та є підставою для їх обліку, належать накладні та товарно-транспортні накладні.

Згідно акта перевірки та Додатку до нього на момент проведення перевірки були відсутні підтверджуючі документи на наступні товари: cумка-артикул NB-074 BLK/GREY (кількість - 4), cумка - артикул NB-066 S BLK/PINK (кількість - 2), cумка - артикул NB-088 BLK/BLK (кількість - 2), cумка - артикул NB-088 BLK/RED (кількість 2), сумка -артикул NB-066 М BLK/PINK (кількість 1), сумка -артикул NB-066 S BLK/BLK (кількість 1), сумка -артикул 066 S BLK/NAVY (кількість 1), сумка -артикул 066 L BLK/NAVY (кількість 1), сумка -артикул 066 L BLK/BLK (кількість 1), куртка -артикул MAJKSKT 20025 Cocoa cheek (кількість 1).

Водночас, позивачем було надано суду копію видаткової накладної № 3 від 04 січня 2011 року, оригінал якої було оглянуто судом в судовому засіданні, що має усі необхідні реквізити первинних документів, передбачені в ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначена видаткова накладна підтверджує придбання ТОВ «ОСОБА_4 Груп»у ТОВ «ГАНСОР»товару, в тому числі і того, який перелічений в Додатку до акта перевірки, і є доказом здійснення обліку вказаного товару позивачем згідно вимог законодавства.

Таким чином, доводи відповідача щодо наявності у позивача необлікованого товару не відповідають дійсності.

Крім того, відповідно до Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торговий патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12 серпня 2008 року № 534, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб'єктами.

В акті перевірки не було встановлено здійснення реалізації вказаного товару та до акта перевірки не було додано будь-яких підтверджуючих це документів.

В силу п. 86.7 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

04 лютого 2011 року, тобто на п'ятий робочий день з дня отримання акта перевірки, позивачем було направлено на адресу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва заперечення від 04 лютого 2011 року № 2 щодо акта перевірки від 28 січня 2011 року з копією видатковою накладної № 3 від 04 січня 2011 року, про що в сукупності свідчить фіскальний чек від 04 лютого 2011 року № 8314 та відповідь податкового органу про неврахування цих заперечень у зв'язку з пропуском строку.

Отже, відповідачем було помилково зроблено висновок про порушення позивачем строку для подачі заперечень, тобто відповідачем при прийнятті спірного рішення мали бути враховані доводи позивача, викладені в запереченні, та підтверджуючи документи, додані до нього, що свідчить про спростування позивачем висновків акта перевірки з урахуванням також того, що в акті перевірки директором магазину позивача було зроблено відмітку про наявність документів, що підтверджують облік товарів, наявних в магазині.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення п. 12 ст. 3 цього ж Закону спірним податковим повідомленням -рішенням.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем не було доведено правомірність свого рішення.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про неправомірність спірного податкового повідомлення - рішення і обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, визнавши протиправним та скасувавши спірне податкове повідомлення -рішення на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 01 березня 2011 року № НОМЕР_1.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя ОСОБА_6 Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови - 16 травня 2011 року.