Постанова

від 19.04.2011 по справі 2а-3551/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 квітня 2011 року 13:05 № 2а-3551/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 21.03.2011р. № 1420), відповідача -ОСОБА_2 ( довіреність від 10.01.2011р. № 7/10-021), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 лютого 2011 року № 0000831740/0, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 з позовом до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 28 лютого 2011 року № 0000831740/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту, а тому спірне податкове повідомлення -рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що висновки акта перевірки свідчать про завищення позивачем суми податкового кредиту, а тому спірне податкове повідомлення -рішення є правомірним.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ОСОБА_3 зареєстрована фізичною особою -підприємцем згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця (Серія В03 № 039422, дата проведення державної реєстрації - 11 серпня 2008 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців - 2 072 000 0000 017016).

ДПІ у Святошинському районі м. Києва провела документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 за період з 12 серпня 2008 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої було складено акт № 294/17-40/НОМЕР_1 від 14 лютого 2011 року.

До видів діяльності Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 за КВЕД відноситься: 50.20.0 -технічне обслуговування та ремонт автомобілів, 50.30.1 -оптова торгівля автомобільними деталями, 50.30.2 -роздрібна торгівля автомобільними деталями.

В ході перевірки було встановлено Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 за період з 12 серпня 2008 року по 30 вересня 2010 року перебувала на спрощеній системі оподаткування.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100145371 від 14 жовтня 2008 року Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 зареєстрована як платник податку на додану вартість.

За період з 14 жовтня 2008 року по 30 вересня 2010 року позивачем було задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 186 857, 00 грн.

Згідно наданих до перевірки документів Фізична особа-підприємця ОСОБА_3 у грудні 2008 року, січні-вересні 2009 року придбавала автозапчастини у ТОВ «Інтексклас»(код ЄДРПОУ 35917758), згідно виписаних накладних: від 02.12.2008р. №147 на суму ПДВ 972, 66 грн., від 04.12.2008р. № 161 на суму ПДВ 1 300, 00 грн., від 08.12.2008р. № 171 на суму ПДВ 1639, 33 грн., від 18.12.2008р. № 214 на суму ПДВ 738, 33 грн., від 05.01.2009р. № 1 на суму ПДВ 1 488, 34 грн., від 12.01.2009р. № 24 на суму ПДВ 1 622, 34 грн., від 02.02.2009р. № 104 на суму ПДВ 1 559, 00 грн., від 10.02.2009р. № 140 на суму ПДВ 1 008, 83 грн., від 25.02.2009р. № 190 на суму ПДВ 661, 00 грн., від 03.03.2009р. № 216 на суму ПДВ 1 543, 67 грн., від 05.03.2009р. № 229 на суму ПДВ 1 598, 51 грн., від 06.03.2009р. № 233 на суму ПДВ 1 630, 67 грн., від 11.03.2009р. № 242 на суму ПДВ 1 447, 17 грн., від 23.03.2009р. № 294 на суму ПДВ 1 588, 83 грн., від 01.04.2009р. № 351 на суму ПДВ 1 588, 00 грн., від 03.04.2009р. № 365 на суму ПДВ 1 594, 67 грн., від 07.04.2009р. № 379 на суму ПДВ 1 625, 33 грн., від 09.04.2009р. № 390 на суму ПДВ 1 502, 50 грн., від 23.04.2009р. № 438 на суму 1 372, 17 грн., від 27.04.2009р. № 450 на суму ПДВ 495, 00 грн., від 07.05.2009р. № 493 на суму ПДВ 1 367, 17 грн., від 12.05.2009р. № 504 на суму ПДВ 1 561, 83 грн., від 22.05.2009р. № 555 на суму ПДВ 1 076, 67 грн., від 02.06.2009р. № 621 на суму ПДВ 1 562, 83 грн., від 17.06.2009р. № 683 на суму ПДВ 1 592, 83 грн., від 23.06.2009р. № 705 на суму ПДВ 1 572, 33 грн., від 02.07.2009р. № 765 на суму ПДВ 1 583,17 грн., від 06.07.2009р. № 778 на суму ПДВ 1 528, 67 грн., від 07.07.2009р. № 787 на суму 1 611, 67 грн., від 10.07.2009р. № 810 на суму ПДВ 1 508, 67 грн., від 27.07.2009р. № 900 на суму ПДВ 1 007, 33 грн., від 28.07.2009р. № 910 на суму ПДВ 972, 67 грн., від 03.08.2009р. № 945 на суму ПДВ 1 527, 67 грн., від 14.08.2009р. № 979 на суму ПДВ 730, 50 грн., від 02.09.2009р. № 1023 на суму ПДВ 1 613, 17 грн., від 07.09.2009р. № 1025 на суму ПДВ 1 589, 67 грн., від 08.09.2009р. № 1026 на суму ПДВ 1 627, 83 грн., від 15.09.2009р. № 1032 на суму ПДВ 1 580, 17 грн., від 18.09.2009р. № 1035 на суму ПДВ 1 572, 50 грн., від 21.09.2009р. № 1038 на суму ПДВ 1 553, 00 грн., від 24.09.2009р. № 1041 на суму ПДВ 1 160, 67 грн., від 28.09.2009р. № 1046 на суму ПДВ 789, 17 грн.

Вищевказані накладні складалися та підписувалися фізичною особою ОСОБА_4, який не уповноважений на це в установленому законом порядку, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не являється співробітником зазначеної фірми, згідно Пошуково-довідникової системи Державної податкової адміністрації України.

З посиланням на те, що документи бухгалтерської та податкової звітності, які були підписані невстановленою особою від імені ТОВ «Інтексклас», не можуть вважатись належним доказом підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, в акті перевірки зроблено висновок про те, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 завищено податковий кредит по податку на додану вартість за грудень 2008р., січень-вересень 2009р. на 57 666, 54 грн. у зв'язку з зарахуванням до складу податкового кредиту суми податку, визначеної у податкових накладних, виписаних ТОВ «Інтексклас», складених не уповноваженою на те особою. Згідно інформації «АІС ПДС»та «АІС ОР»ТОВ «Інтексклас»відноситься до десятої категорії платників податків, як платник, по якому направлено запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання).

Крім того, в ході перевірки було встановлено, що згідно інформації з бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України на картки платника податків встановлено, що ТОВ «Торгекотехнологія»(код ЄДРПОУ 36925932) декларації з ПДВ за червень 2010 року до ДПІ у Печерському районі м. Києва, де підприємство перебуває на обліку, не надавало.

На реалізований товар ТОВ «Торгекотехнологія»(код ЄДРПОУ 36925932) було виписано податкову накладну від 29.06.2010р. № 363 на суму ПДВ 4 083, 33 грн.

Сума ПДВ, несплачена ТОВ «Торгекотехнологія»при здійснені взаєморозрахунків з позивачем складає 4 083, 33 грн.

Також, згідно інформації з бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та картки платника податків встановлено, що ТОВ «Рікон Плюс»(код ЄДРПОУ 37144511) декларації з ПДВ за серпень 2010р., вересень 2010р. до ДПІ у Печерському районі м. Києва, де підприємство перебуває на обліку, не надавало. На реалізований товар ТОВ «Рікон Плюс»(код ЄДРПОУ 37144511) виписано податкові накладні від 02.08.2010р. № 74 на суму ПДВ 5 026, 00 грн., від 09.08.2010р. № 104 на суму ПДВ 5 457, 42 грн., від 16.08.2010р. № 126 на суму ПДВ 4 842, 47 грн., від 01.09.2010р. № 209 на суму ПДВ 4 252, 00 грн. Сума ПДВ не сплачена до бюджету ТОВ «Рікон Плюс»при здійснені взаєморозрахунків з позивачем складає 19 577, 89 грн.

Відповідно до карток платників податків, не встановлено виникнення податкових зобов'язань у продавців (ТОВ «Торгекотехнологія», ТОВ «Рікон Плюс»).

На підставі викладеного в акті перевірки було зроблено висновок про завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за період, що був предметом перевірки, на загальну суму 81 328, 00 грн., а саме: за грудень 2008р. на суму 4 650, 32 грн., за січень 2009р. 3 110, 68 грн., за лютий 2009р. на суму 3 228, 83 грн., за березень 2009р. на суму 7 808, 85 грн., за квітень 2009 р. на суму 8 177, 67 грн., за травень 2009р. на суму 4 005, 67 грн., за червень 2009р. на суму 4 727, 99 грн., за липень 2009р. на суму 8 212, 18 грн., за серпень 2009р. на суму 2 258, 17 грн., за вересень 2009р. на суму 11 486, 18 грн., за червень 2010р. на суму 4 083, 33 грн., за серпень 2010р. на суму 15 325, 89 грн., за вересень 2010р. на суму 4 252, 00 грн.

На підставі вищевикладеного в акті було зроблено висновок про порушення, зокрема підпункту 7.4.1 п. 7.4, підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що мало вираз у завищені податкового кредиту у відповідних періодах, що призвело до заниження нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 81 328, 00 грн., а саме: за грудень 2008р. на суму 4 650, 32 грн., за січень 2009р. на суму 3 110, 68 грн., за лютий 2009р. на суму 3 228, 83 грн., за березень 2009р. на суму 7 808, 85 грн., за квітень 2009р. на суму 8 177, 67 грн., за травень 2009р. на суму 4 005, 67 грн., за червень 2009р. на суму 4 727, 99 грн., за липень 2009р. на суму 8 212, 18 грн., за серпень 2009р. на суму 2 258, 17 грн., за вересень 2009р. на суму 11 486, 18 грн., за червень 2010р. на суму 4 083, 33 грн., за серпень 2010р. на суму 15 325, 89 грн., за вересень 2010р. на суму 4 252, 00 грн., - у зв'язку з зарахуванням до складу податкового кредиту суми податку, визначеної у податкових накладних, виписаних ТОВ «Інтексклас»(код ЄДРПОУ 35917758), складених не уповноваженою на це особою, а також у зв'язку з неподанням ТОВ «Торгекотехнологія»(код ЄДРПОУ 36925932) декларації з ПДВ за червень 2010р. до ДПІ у Печерському районі м. Києва, де підприємство перебуває на обліку, ТОВ «Рікон Плюс»(код ЄДРПОУ 37144511) декларації з ПДВ за серпень -вересень 2010р. до ДПІ у Печерському районі м. Києва, де підприємство перебуває на обліку.

28 лютого 2011 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва на підставі зазначеного акта перевірки прийняла податкове повідомлення -рішення № 0000831740/0, яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абзацу «а», «б»підпункту 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України збільшила позивачу суму грошового зобов'язання з податку з податку на додану вартість в розмірі 101 660, 00 грн., у тому числі 81 328, 00 грн. -основний платіж та 20 332, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

При вирішенні питання щодо правомірності спірного податкового повідомлення -рішення суд виходить з наступного.

Спеціальним Законом з податку на додану вартість був Закон України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закон № 168/97-ВР), який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР).

В силу підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (абзац перший підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

В силу п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

В матеріалах справи наявні копії первинних документів (податкові накладні, видаткові накладні, квитанції до прибутково -касових ордерів, податкові декларації), на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит по господарським операціям придбання товарів у ТОВ «Інтексклас»(код ЄДРПОУ 35917758), ТОВ «Торгекотехнологія»(код ЄДРПОУ 36925932), ТОВ «Рікон Плюс»(код ЄДРПОУ 37144511).

В силу ст. 205, ст. 206 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись в усній формі, якщо інше не встановлено в законі.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

Придбання позивачем автозапчастин у ТОВ «Інтексклас»підтверджується видатковими накладними № 723 від 28 липня 2009 року, № 842 від 28 вересня 2009 року, № 839 від 24 вересня 2009 року, № 836 від 21 вересня 2009 року, № 833 від 18 вересня 2009 року, № 830 від 15 вересня 2009 року, № 817 від 08 вересня 2009 року, № 816 від 07 вересня 2009 року, № 813 від 02 вересня 2009 року, № 787 від 14 серпня 2009 року, № 753 від 03 серпня 2009 року, № 719 від 27 липня 2009 року, № 642 від 10 липня 2009 року, № 623 від 07 липня 2009 року, № 616 від 06 липня 2009 року, № 605 від 02 липня 2009 року, № 557 від 23 червня 2009 року, № 535 від 17 червня 2009 року, № 518 від 12 червня 2009 року, № 496 від 05 червня 2009 року, № 484 від 02 червня 2009 року, № 437 від 22 травня 2009 року, № 397 від 12 травня 2009 року, № 387 від 07 травня 2009 року, № 354 від 27 квітня 2009 року, № 344 від 23 квітня 2009 року, № 310 від 09 квітня 2009 року, № 301 від 07 квітня 2009 року, № 285 від 03 квітня 2009 року, № 276 від 01 квітня 2009 року, № 231 від 23 березня 2009 року, № 196 від 11 березня 2009 року, № 188 від 06 березня 2009 року, № 184 від 05 березня 2009 року, № 175 від 03 березня 2009 року, № 157 від 25 лютого 2009 року, № 127 від 10 лютого 2009 року, № 99 від 02 лютого 2009 року, № 23 від 12 січня 2009 року, № 1 від 05 січня 2009 року, № 173 від 18 грудня 2008 року, № 113 від 08 грудня 2008 року, № 124 від 04 грудня 2008 року, № 115 від 02 грудня 2008 року.

Здійснення оплати позивачем придбаного товару підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів № 50 від 22 січня 2009 року, № 56 від 05 лютого 2009 року, № 62 від 11 лютого 2009 року, № 64 від 13 лютого 2009 року, № 54 від 04 лютого 2009 року, № 52 від 30 січня 2009 року, № 54 від 27 січня 2009 року, № 78 від 02 березня 2009 року, № 79 від 03 березня 2009 року, № 81 від 04 березня 2009 року, № 75 від 27 лютого 2009 року, № 73 від 25 лютого 2009 року, № 68 від 18 лютого 2009 року, № 95 від 17 березня 2009 року, № 102 від 23 березня 2009 року, № 109 від 26 березня 2009 року, № 92 від 13 березня 2009 року, № 88 від 10 березня 2009 року, № 84 від 06 березня 2009 року, № 135 від 15 квітня 2009 року, № 138 від 16 квітня 2009 року, № 144 від 21 квітня 2009 року, № 134 від 14 квітня 2009 року, № 116 від 03 квітня 2009 року, № 114 від 31 березня 2009 року, № 179 від 22 травня 2009 року, № 184 від 26 травня 2009 року, № 190 від 29 травня 2009 року, № 175 від 21 травня 2009 року, № 167 від 08 травня 2009 року, № 152 від 24 квітня 2009 року, № 204 від 12 червня 2009 року, № 207 від 16 червня 2009 року, № 211 від 19 червня 2009 року, № 199 від 09 червня 2009 року, № 195 від 04 червня 2009 року, № 192 від 02 червня 2009 року, № 227 від 03 липня 2009 року, № 230 від 06 липня 2009 року, № 232 від 09 липня 2009 року, № 225 від 30 червня 2009 року, № 221 від 26 червня 2009 року, № 218 від 24 червня 2009 року, № 256 від 28 липня 2009 року, № 259 від 30 липня 2009 року, № 262 від 04 серпня 2009 року, № 252 від 24 липня 2009 року, № 241 від 17 липня 2009 року, № 234 від 10 липня 2009 року, № 276 від 20 серпня 2009 року, № 285 від 03 вересня 2009 року, № 289 від 07 вересня 2009 року, № 282 від 27 серпня 2009 року, № 273 від 17 серпня 2009 року, № 268 від 10 серпня 2009 року, № 296 від 17 вересня 2009 року, № 301 від 22 вересня 2009 року, № 303 від 24 вересня 2009 року, № 294 від 15 вересня 2009 року, № 293 від 14 вересня 2009 року, № 291 від 10 вересня 2009 року, № 314 від 01 жовтня 2009 року, № 316 від 02 жовтня 2009 року, № 323 від 06 жовтня 2009 року, № 311 від 30 вересня 2009 року, № 306 від 28 вересня 2009 року, № 303 від 24 вересня 2009 року, № 331 від 12 жовтня 2009 року, № 326 від 08 жовтня 2009 року, № 31 від 11 серпня 2010 року, № 33 від 12 серпня 2010 року, № 37 від 17 серпня 2010 року, № 30 від 06 серпня 2010 року, № 20 від 30 липня 2010 року, № 18 від 27 липня 2010 року, № 45 від 25 серпня 2010 року, № 47 від 26 серпня 2010 року, № 48 від 27 серпня 2010 року, № 44 від 20 серпня 2010 року, № 42 від 19 серпня 2010 року, № 40 від 18 серпня 2010 року, № 39 від 26 грудня 2008 року, № 31 від 19 грудня 2008 року, № 37 від 22 грудня 2008 року, № 27 від 15 грудня 2008 року, № 23 від 11 грудня 2008 року.

В силу п. 3.3 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Відповідні сплачені суми податку на додану вартість за вказаними операціями були відображені позивачем в податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2010 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, що подавались до податкового органу.

Перелічені документи містять усі обов'язкові реквізити та визнаються первинними документами, що підтверджують здійснення господарської операції. Податкові накладні, виписані ТОВ «Інтексклас», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит, також містять усі законодавчо визначені реквізити.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрації юридичної особи (Серія А01 № 263138 ) ТОВ «Інтексклас»було зареєстровано Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією (ідентифікаційний код 35917758), дата проведення державної реєстрації - 13 травня 2008 року, номер запису в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців - 1 070 102 0000 033098.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100122640 від 19 червня 2008 року (Серія НБ № 165387) ТОВ «Інтексклас»було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість 19 червня 2008 року.

Крім того, відповідно до копій Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій АА № 188380 від 31 липня 2008 року та Довідки про взяття на облік платника податків ТОВ «Інтексклас»від 19 травня 2008 року № 48999 директором ТОВ «Інтексклас»був ОСОБА_4.

Таким чином, первинні документи, в тому числі податкові накладні, були підписані уповноваженою особою контрагента позивача.

Крім того, придбання позивачем автозапчастин у ТОВ «Торгекотехнологія»та ТОВ «Рікон Плюс»підтверджується видатковими накладними № 180 від 01 вересня 2010 року, № 116 від 16 серпня 2010 року, № 94 від 09 серпня 2010 року, № 69 від 02 серпня 2010 року, № 43 від 26 липня 2010 року, № 34 від 20 липня 2010 року, № 28 від 14 липня 2010 року, № 24 від 12 липня 2010 року, № 16 від 05 липня 2010 року, № 2 від 01 липня 2010 року та № 2 від 07 липня 2010 року, № 9 від 16 липня 2010 року відповідно, а здійснення оплати позивачем за поставлений зазначеними юридичними особами товар підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів № 262 від 29 червня 2010 року і № 7 від 29 червня 2010 року відповідно.

Зазначені документи містять усі обов'язкові реквізити та визнаються первинними документами, що підтверджують продаж товару. Податкові накладні, виписані ТОВ «Торгекотехнологія»та ТОВ «Рікон Плюс», на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит, також містять усі законодавчо визначені реквізити.

Відповідні сплачені суми податку на додану вартість за вказаними операціями були відображені позивачем в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, що подавались до податкового органу.

При цьому суд зазначає, що в акті перевірки відсутні послання на інші підстави для донарахування сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зокрема несплата позивачем сум податку на додану вартість в ціні придбаного товару, безтоварність операцій, відсутність реального здійснення господарської операції, відсутність зв'язку зазначених операцій з господарською діяльністю позивача тощо.

Отже, відповідачем не було доведено, що податковий кредит був сформований позивачем з порушенням вимог підпункту 7.2.3 п. 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5, підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Крім того, відповідачем не надано актів зустрічних перевірок контрагента позивача, які б свідчили про протиправний характер вищезгаданих господарських операцій або взагалі діяльності цих осіб, що вказує на те, що оскаржуване рішення прийнято без врахування всіх обставин, що мали значення та повинні бути враховані під час ухвалення оскаржуваного рішення.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

При цьому суд зазначає, що положеннями Закону № 168/97-ВР, які регулювали порядок формування податкового кредиту, не була передбачена залежність податкового кредиту покупця від декларування сум податкового зобов'язання продавцем, а також не встановлено того, що платник податку несе відповідальність за декларування та сплату податку його контрагентами.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу спірним податковим повідомленням -рішенням сум податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі абзаців «а», «б» підпункту 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про неправомірність спірного податкового повідомлення - рішення і обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, визнавши протиправним та скасувавши спірне податкове повідомлення -рішення на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 28 лютого 2011 року № 0000831740/0.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя ОСОБА_5 Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови - 28 квітня 2011 року.