Постанова

від 24.11.2015 по справі 826/15653/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 листопада 2015 року № 826/15653/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Київпродмаш" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Завод «Київпродмаш» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2015 року № 0001472202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15653/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 жовтня 2015 року адміністративну справу передано на розгляд судді Гарнику К.Ю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2015 року адміністративну справу № 826/15653/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 03 листопада 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Відповідач проти адміністративного позову заперечив, надав письмові заперечення проти позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Публічне акціонерне товариство Завод «Київпродмаш» перебуває на обліку в ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податків.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 03 лютого 2015 року по 09 лютого 2015 року на підставі направлення на перевірку посадовою особою відповідача згідно п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, 82.2 ст. 82 ПК України та на виконання постанови слідчого СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві лейтенанта податкової міліції Удовиченко Д.Г. (кримінальне провадження за № 32014100020000005 від 10 січня 2014 року) проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Кронас ЛТД» за період з 01 січня 2014 року по 31 серпня 2014 року, результати якої оформлені актом від 14 лютого 2015 року № 162/26-54-22-04-07/14308533 (далі по тексту - акт перевірки).

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 135417 грн., у т.ч. по періодах: за квітень 2014 року у сумі 65667 грн., за травень 2014 року у сумі 69750 грн.

На підставі вищезазначених висновків та з урахуванням розглянутих відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2015 року № 0001472204, яким позивачу в порушення вимог п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 203125,50 грн., у тому числі за основним платежем - 135417,00 грн., та за штрафними санкціями - 67708,50 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Кронас ЛТД».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 14 лютого 2015 року № 162/26-54-22-04-07/14308533.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Кронас ЛТД», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Кронас ЛТД» (підрядник) укладено договір підряду від 15 квітня 2014 року б/н, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується в порядку та на умовах даного договору виконати будівельні роботи за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 18. Характер, обсяг, зміст, вартість робіт узгоджені сторонами в локальному кошторисі, який є невід'ємною частиною договору. Роботи, не передбачені даним договором, виконуються підрядником тільки у випадку письмового узгодження із замовником шляхом укладення додаткової угоди, в якій обумовлюється характер та вартість робіт.

Умовами договору визначено, що прийняття-здача робіт здійснюється на підставі акта прийому-здачі. Підрядник виконує роботи у відповідності до будівельних норм та правилами на підставі кошторису. Замовник здійснює контроль та технагляд на відповідність виконуваних робіт договору, за якістю та обсягом робіт.

На виконання умов даного договору сторонами були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2014 року, а також податкові накладні від 15 квітня 2014 року № 6, 15, 17, долучено до матеріалів справи договірну ціну на відповідні роботи.

Крім того, між позивачем (замовник) та ТОВ «Кронас ЛТД» (підрядник) укладено договір підряду від 16 травня 2014 року б/н, з аналогічними умовами, на виконання умов якого сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2014 року, а також податкову накладну від 16 травня 2015 року № 6, долучено до матеріалів справи договірну ціну на відповідні роботи.

Суми податку на додану вартість по вказаним вище податковим накладеним віднесено позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні копії платіжних доручень.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Кронас ЛТД» у зв'язку з придбанням будівельних робіт.

Суд звертає увагу, що наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальником/продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Обґрунтовуючи необхідність придбання послуг у ТОВ «Кронас ЛТД», позивач зазначає, що, оскільки одним з видів діяльності за КВЕД є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, останнім було замовлено будівельні роботи за адресою м. Київ, вул. Автозаводська, 18, оскільки за вказаною адресою знаходиться нерухоме майно та прилегла земельна ділянка позивача.

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження наявності нерухомого майна за адресою м. Київ, вул. Автозаводська, 18, як і відсутні докази на підтвердження права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Автозаводська, 18. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження вищезазначених доводів, а саме виконання ремонтних робіт на об'єкті безпосередньо контрагентом ТОВ «Кронас ЛТД».

Разом з тим, позивачем не надано до перевірки документів на підтвердження факту придбання послуг з метою та в цілях господарської діяльності. Матеріали справи не містять доказів, які свідчили би про реальність вищезазначених ремонтних робіт, про їх надання, адже матеріали справи не містять кінцевого результату наданих послуг. Також, в договорі відсутній перелік послуг, а тому встановлення яких саме послуг замовлялось позивачем не вбачається можливим.

При цьому, враховуючи навіть отримання вищезазначених послуг, не вбачається можливим встановити, яким чином будівельні послуги використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

За загальновизначеним поняттям ремонтні роботи - процес зміни, відновлення, покращення будь-чого, доведення об'єкта до початкових характеристик.

За змістом наданих позивачем договорів, укладених із ТОВ «Кронас ЛТД» вбачається, що їх предметом є виконання ремонтних робіт. Як зазначено вище такі поняття мають широке значення, а тому ідентифікувати які роботи вчинялись контрагентами та як вони пов'язані із зобов'язаннями позивача перед замовниками з доданих позивачем матеріалів не вбачається можливим.

Крім того, з наявних матеріалів неможливо встановити обсяг, характер та зміст ремонтних робіт, які повинен був виконати контрагент позивача, оскільки останнім не надано суду локальний кошторис, що є невід'ємною частиною укладених договорів.

У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи локального кошторису, суд не має змоги проаналізувати обсяг, характер та зміст виконаних згідно акту приймання виконаних робіт з роботами, які позивачем доручено виконати ТОВ «Кронас ЛТД».

При цьому, суд наголошує, що згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Матеріали справи не містять копій товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, довіреностей, які б свідчили про транспортування та відвантаження будівельних матеріалів на об'єкт за адресою м. Київі, вул. Автозаводська, 18.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не місять доказів наявності у ТОВ «Кронас ЛТД» трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочином надані послуги надані саме цим контрагентом.

Надані позивачем копії податкових накладних, довідок про вартість робіт укладених із ТОВ «Кронас ЛТД» не дають змогу ідентифікувати участь останнього у взаємовідносинах з позивачем.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.10, 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Разом з тим, суд не приймає посилання відповідача на акти перевірок контрагентів ТОВ «Кронас ЛТД», які досліджувались по ланцюгу постачання, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ Завод «Київпродмаш» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 406,25 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 4375,75 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Завод «Київпродмаш» відмовити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Завод «Київпродмаш» (код ЄДРПОУ 14308533) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4375,75 грн. (чотири тисячі триста сімдесят п'ять гривень сімдесят п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник