Рішення

від 24.11.2015 по справі 923/203/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2015 р. Справа № 923/203/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Бериславського району Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача: Кіровської сільської ради Бериславського району Херсонської області, с.Кірово, Бериславського району Херсонської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКЕША", с. Кірово, Бериславського району Херсонської області

про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно

за участю прокурора - Петренко Л.В., посвідчення № 030355 видане 17.11.2014р.

представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - ОСОБА_1, представник, довіреність від 01.02.2015р.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Прокурор Бериславського району Херсонської області звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою в інтересах Держави в особі Кіровської сільської ради у якій, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 03.04.15 № 75/13-15 просить визнати недійсним укладений Кіровською сільською радою Бериславського району з ТОВ «Макеша» договір оренди внутрішньогосподарської зрошувальної системи № 1 від 03.03.2014, щодо передачі у користування частини внутрішньогосподарської меліоративної системи, від насосної станції довжиною 7,611 км, вартістю 702462,90 гривень, з додатковою угодою від 05.03.15 та зобов'язати ТОВ «Макеша» повернути позивачу комунальне майно - внутрішньогосподарську меліоративну систему від насосної станції довжиною 7,611 км, вартістю 702462,90 гривень.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на положення ст. ст. 203, 215, 632 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 180, 184, 207 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 23.04.2015 р., яке постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 р. залишено без змін, позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2015 року рішення господарського суду Херсонської області та постанову Одеського апеляційного господарського суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, дану справу передано на розгляд судді Александровій Л.І.

Ухвалою суду від 28.10.2015 р. суддею Александровою Л.І. справу прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи на 10.11.2015 р. Ухвалою суду від 10.11.2015 р. розгляд справи відкладався на 24.11.2015 р. з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Прокурор під час судового розгляду справи підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 03.04.2015 № 75/13-15, та просить задовольнити позов повністю, з зазначених у позовній заяві підстав.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали (а.с. 220), копією витягу з реєстру вихідної поштової кореспонденції канцелярії господарського суду Херсонської області від 11.11.2015 р., копією списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Херсон-25с № 103 від 11.11.2015 р., але явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позов.

Неявка представника позивача у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд

в с т а н о в и в:

Рішенням 9 сесії 6 скликання Бериславської районної ради № 108 від 27.09.2011 прийнято безоплатно у спільну власність територіальних громад району із комунальної власності Кіровської сільської територіальної громади внутрішньогосподарську зрошувальну систему. Тим же рішенням вказану зрошувальну систему вирішено передати у безоплатне користування на баланс Кіровській сільській раді.

Рішенням Кіровської сільської ради від 03.11.11 № 119 прийнято в безоплатне користування на баланс внутрішньогосподарську зрошувальну систему, згідно з додатком № 1 до рішення, залишковою вартістю 358330,00грн.

Бериславською районною радою (власником майна) 29.11.2011 укладено з Кіровською сільською радою (користувач, балансоутримувач) договір позички внутрішньогосподарської зрошувальної системи. Відповідно до якого районною радою передано Кіровській сільській раді у безоплатне користування внутрішньогосподарську зрошувальну систему (акт прийому-передачі від 29.11.2011).

Пунктом 2.2.1 вказаного договору позички від 29.11.2011 Кіровській сільській раді надано право самостійно, відповідно до вимог чинного законодавства, передавати в оренду об'єкт позички.

Кіровською сільською радою Бериславського району (надалі за текстом рішення - Позивач, Орендодавець) з ТОВ «Макеша» (надалі за текстом рішення - Відповідач, Орендар) укладено договір оренди внутрішньогосподарської зрошувальної системи № 1 від 03.03.2014 (надалі за текстом рішення - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору сільська рада передає, а ТОВ «Макеша» приймає в строкове платне користування частину внутрішньогосподарської меліоративної системи, від насосної станції довжиною 7,611 км. (надалі за текстом рішення - Майно), вартість якої визначено незалежною оцінкою і становить 702462,90 гривень. Майно передається в оренду з метою зрошування земельних ділянок.

Пунктом 3.1 Договору узгоджено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 (зі змінами) та за результатами конкурсу на право оренди Майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди 585,39 грн., та становить 1% від грошової оцінки.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Вказане комунальне майно передано у користування ТОВ «Макеша» актом прийому-передачі орендованого майна від 03.03.2014.

В подальшому Кіровською сільською радою 05.03.2014 укладено з ТОВ «Макеша» Додаткову Угоду про внесення змін до договору оренди внутрішньогосподарської системи зрошення № 1 від 03.03.2014, якою пункт 3.1 розділу 3 «Орендна плата» викладено в наступній редакції: « 3.1 Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати комунального майна Кіровської сільської ради затвердженої рішенням 30 сесії шостого скликання Кіровської сільської ради від 31 травня 2013 року № 279 «Про затвердження методики розрахунку орендної плати комунального майна Кіровської сільської ради» та становить 1% від грошової оцінки, а за результатами конкурсу на право оренди становить без ПДВ за перший місяць 585,39 грн.».

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у редакції, що існувала на час укладання спірного Договору встановлено, що Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу визначається органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу з додатками, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995.

Відповідно до частини 1 пункту 7 даної Методики розмір річної орендної плати у разі оренди іншого, крім нерухомого, окремого індивідуально визначеного майна, встановлюється за згодою сторін, але не менш як 10 відсотків вартості орендованого майна за результатами незалежної оцінки, а у разі, коли орендарем є суб'єкт малого підприємництва, - не менш як 7 відсотків вартості орендованого майна за результатами такої оцінки.

Як вважає прокурор, в супереч цьому сторонами у спірному Договорі застосовано Методику розрахунку орендної плати за майно комунальної власності та пропорції її розподілу, затверджену рішенням 30 сесії 6 скликання Кіровської сільської ради № 279 від 31.05.2013, у якій використано інші методологічні засади ніж для об'єктів, що перебувають у державній власності, а саме встановлено інші мінімальні розміри орендних ставок за використання комунального майна. Крім того, у вказаній Методиці йдеться лише про нерухоме майно комунальної власності Кіровської сільської ради.

Вказані порушення вимог ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" під час укладання спірного Договору призвели до значного зменшення розміру орендної плати та порушення майнових прав місцевої територіальної громади.

Згідно приписів ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Виходячи із вищенаведеного, прокурор вважає, що зміст укладеного сторонами спірного договору суперечить Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також Методиці розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розгляду, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р., а тому має бути визнаний недійсним.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

У спірному договорі сторони визначили розмір орендної плати на підставі Методики розрахунку орендної плати комунального майна Кіровської ради, затвердженої рішенням 30 сесії VІ скликання Кіровської сільради від 31.05.2013 р. № 270. У додатку № 1 до цієї методики щодо орендних ставок зазначено таке майно, як зрошувальна система, є предметом оренди за спірним договором оренди.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Отже, саме положення цієї Методики мали бути застосовані при визначенні розміру орендної плати, оскільки в силу вимог ч. 2 ст. 19 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" саме органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо визначення розміру орендних ставок.

Наразі, рішення Кіровської сільради, яким затверджено методику, у встановленому законом порядку не скасовано, відтак підстав для того, щоб не застосовувати її, у сторін спірного договору не було.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивач позовні вимоги не підтримує.

Більше того, рішенням 48 сесії 6 скликання Кіровської сільської ради від 20.03.2015 р. № 436 даний позов прокурора до господарського суду Херсонської області не підтримано.

Таким чином, правових підстав для визнання недійсним договору оренди внутрішньогосподарської зрошувальної системи № 1 від 03.03.2014 р. та повернення орендованого майна Кіровській сільській раді не вбачається, у зв'язку з чим у задоволенні позову має бути відмовлено.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. зазначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Згідно підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на день подання позову) ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлені в 1 розмірі мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" з 01 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений в сумі 1218 грн.

Прокурором Бериславського району заявлено позов про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно. Отже, сума судового збору з урахуванням підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на день подання позову), яка підлягала сплаті при зверненні з позовом становить 2436 грн.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на день подання позову) органи прокуратури при здійснені своїх повноважень від сплати судового збору звільняються.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, то позивач повинен сплатити судовий збір в доход Державного бюджету України у розмірі 2436 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.В задоволенні позову відмовити.

2.Стягнути з Кіровської сільської ради Бериславського району Херсонської області (74320, Херсонська область, Бериславський р-н, с. Кірово, вул. Жовтнева, 19, ідентифікаційний код - 04401144) на користь держави в доход Державного бюджету (р/р 31215206783002, МФО 852010, код за ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, банк ГУДКСУ у Херсонській області) 2436 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.11.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова