Рішення

від 11.02.2010 по справі 2-56-10

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 2-56-10

2-56-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі головуючого судді Смілянець А.П.

при секретарі Бондарук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ « Уманьгаз», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов'язання вчинити певні дії до ВАТ « Уманьгаз», мотивуючи своє звернення тим, що відповідач відмовляється підключити до його житла газ та укласти з ним договір на обслуговування.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, та пояснив, що позивач являється власником квартири АДРЕСА_1. Даний будинок газифікований, постачальник газу - відповідач за позовом ВАТ « Уманьгаз ».

На прохання позивача здійснити роботи по газифікації належної йому квартири в будинку № 9а по вул. Л.Іскри, тобто під'єднати його до мережі газопостачання будинку ( здійснити « врізку » ) відповідач листом №17 від 12.01.2009 року позивачу відмовив, незважаючи на те, що він брав активну участь в газифікації всього будинку. Вмотивовує відповідач свою відмову тим, що інші мешканці будинку, які нібито оплатили проектну документацію та будівельно-монтажні роботи з газопостачання, проти цього заперечують.

Позивач разом з іншими власниками квартир приймав участь у будівництві підземної частини газопроводу до будинку, також приймав участь у будівництві « воздушки », тобто труби, яка йде по будинку і від якої йде підключення квартир. Одна із його квартир підключена до газопроводу, другу підключити відмовляються, кажуть що він не сплатив гроші іншим співвласникам, але на його прохання сказати суму несплати йому повідомили, що він винен 4100грн., в цю суму включили розрахунок за водопровід і каналізацію, що до газу ніякого відношення не має. Заплатити за врізку до двох квартир він згоден, але суму пропорційну затратам.

Такий підхід до постачання газу споживачам вважає незаконним, оскільки закон відповідача в таких випадках прямо зобов'язує, як монополіста, уклавши договір, постачати позивачу газ на загальних умовах. Його посилання на думку третіх осіб з цього приводу вважає безпідставним.

Згідно ч.4 ст. 275 Господарського кодексу України - виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії.

Такі технічні засоби у позивача маються. На підтвердження готовності позивача отримувати газ можна послатись на проектування газопостачання житлового будинку №9а по вул. Л.Іскри м. Умані.

Відповідно до п.4 « Правил надання населенню послуг з газопостачання », затверджених Постановою КМУ №2246 від 9.12.1999р.(із змінами у редакції Постанови КМУ від 14 квітня 2004 року №476): Газопостачальні підприємства, що здійснюють постачання природного газу на закріпленій території, не мають права відмовити споживачеві, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору. У разі розташування декількох об'єктів споживача за однією адресою укладається один договір.

Відповідно до п.32 цих правил: Газопостачальне підприємство зобов'язане: ... укласти договір із споживачем та забезпечити безперервне постачання газу з відповідними якісними показниками в порядку, передбаченому договором...

Просить суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір та приєднати його до своєї газової мережі, здійснивши газовідведення до АДРЕСА_2.

Представник відповідача позов в судовому засіданні не визнала, та пояснила, що в 2006 році ОСОБА_1 замовив технічні умови, але жителі будинку не підтримали ці умови, звернулись до ОСОБА_8, який отримав нові технічні умови, зробили проект і ПМК - 1 виконало підземні та надземні роботи по кожній квартирі окремо, а ВАТ « Уманьгаз » прийняв в експлуатацію даний газопровід. Право власності на газопровід не оформляється, оформили акт прийому передачі, у власність ВАТ « Уманьгаз » переходить тільки підземний газопровід, який іде до будинку, « воздушка », тобто труба яка йде по будинку, а від неї відводи в кожну квартиру належать власникам квартир, які вклали свої кошти. Право власності на газопровід не оформляється. В 12 місяці 2008 року від мешканців будинку №9а по вул. Л.Іскри м. Умані надійшла заява в якій вони просять не підключати до газопроводу нових споживачів. Коли звернувся ОСОБА_1 про підключення кв. №9, йому було відмовлено, так як в заяві було чітко вказано, що підключення відбувається після сплати вартості. Іншу квартиру Нагорюка було підключено в серпні, на той час заяви власників не було.

Третя особа - ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що представник позивача сказав, що буде всім займатись і почав займатись в 2006 році, але зробив лише проект і далі нічого не робив, вони вирішили проводити газ і все закінчилось тим, що вони всі пересварились. Багато робіт виконувалось своїми руками, гроші збирали по 200 грн. з кожної квартири. Гроші збирала його дружина. ОСОБА_1 ніколи не був присутній на цих роботах, завжди був Лисенко, який не хотів з ними розмовляти. За скільки квартир платив Лисенко він не пам'ятає. Коли виконували земельні роботи, то ні ОСОБА_1 ні Лисенко участі не брали, однак гроші платили, яку саме суму не пам'ятає, так як обліку платежів у нього немає.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що в 2006 році ОСОБА_1 зробив технічні умови, за якими не робив газифікацію будинку і написав заяву, щоб без його дозволу їм нічого не проводили і не підключали. В них були технічні умови, але на іншу вулицю, вони переробили проект. За основну трубу ОСОБА_1 заплатив, а за « воздушку » не доплатив і вони йому сказали щоб він доплатив після чого йому дозволять підключитись, так як проектанти їм сказали, що треба платити за кожну квартиру, а в нього їх три, заплатив тільки за одну. Вони хочуть щоб представник позивача заплатив їм 4500 грн. За труби позивач платив за одну квартиру, а в нього їх три. Він за одну заплатив 280 грн. і позивач заплатив 280 грн., але за три квартири.

В судовому засіданні встановлено, що позивач будучи власником трьох квартир будинку №9а по вул. Л.Іскри м Умані, в тому числі квартири №9, разом із іншими співвласниками будинку №9а по вул. Л.Іскри м. Умані розпочав газифікацію будинку, а саме в 2006 році виготовив технічні умови на газифікацію будинку від свого імені і надалі до 2008 року ніяких дій не виконував, в зв'язку з чим інший власник квартири будинку №9а по вул. Л.Іскри м. Умані ОСОБА_3 отримав на своє ім'я технічні умови на проектування газопостачання житлового будинку по вул. Л. Іскри 9а м. Умані. В 2008 році був замовлений та виконаний робочий проект газопостачання будинку №9а по вул. Л.Іскри м. Умані від імені будинкового кооперативу, хоча, як встановлено в судовому засіданні як такого, кооперативу не існує, співвласниками квартир будинку було за власний рахунок проведено підвід газу до будинку, розводку по будинку та підключення квартир до газового постачанняАДРЕСА_3, що також належить позивачу була підключена до газопостачання 1.07.08року, а 19.01.09 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з газопостачання №29481 на кв.№8 по вул. Л.Іскри 9а м. Умані, як пояснив представник позивача в судовому засіданні на той час в кв. №9 ще не було закінчено монтаж внутрішнього газового обладнання.

26.12.2008 року на ім'я голови ВАТ « Уманьгаз » від голови будинкового кооперативу, як встановлено в судовому засіданні такий кооператив не існує, поступила заява в якій власники кв. №3,№4, №5,№6,№7, №10,№11,№12 просять провести газ, та без їхнього дозволу в інші квартири будинку газ не проводити.

На підставі даної заяви позивачу відмовлено в підключенні до газопостачання квартири №9 без письмового дозволу інших власників, поки не буде сплачено необхідної вартості співвласникам.

Однак в судовому засіданні встановлено на підставі пояснень представника позивача та третіх осіб, що позивач приймав дольову участь у будівництві газопроводу, а саме виготовлення проекту, будівництві базового газопроводу та частково « воздушки ». Ні позивач ні треті особи по справі, які є співвласниками газопроводу який іде по їх будинку не надали і не можуть надати суду підтвердження своїх витрат на побудову газопроводу, або розрахунків сум, які повинен заплатити кожен із співвласників будинку, так як з їх слів такі записи ніким не велись. На вимогу суду співвласниками газопроводу, які нічим не можуть підтвердити своє право власності на нього, не надали будь якого документального підтвердження своїх витрат на побудову газопроводу та розрахунків про необхідність коштів на його побудову.

Представник позивача надав суду ніким не завірені розрахунки, по яких з його слів, з нього інші співвласники квартир вимагають сплатити на їх користь 4100 грн., однак значна сума цих коштів згідно розрахунку нарахована за воду та каналізацію. Крім того суд не може взяти даний розрахунок до уваги, так як він ніким не завірений .

Представник позивача не заперечує про сплату ним іншим співвласникам коштів за підключення до « воздушки » двох інших квартир, однак сплатити не має можливості, так як плати ніхто не хоче приймати.

Згідно « Правил надання населенню послуг з газопостачання » затверджених постановою КМУ від 9 грудня 1999р. №2246:

П.4 Послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається ним відповідного до типового договору, затвердженого в установленому порядку .

Газопостачальні підприємства, що здійснюють постачання природного та скрапленого газу на закріпленій території не мають права відмовити споживачеві, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору.

Відповідно до п.32 даних Правил - газопостачальне підприємство зобов'язане укласти ... договір із споживачем та забезпечити безперервне постачання газу з відповідними якісними показниками в порядку передбаченому договором.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, третіх осіб, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, так як в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач разом із іншими співвласниками квартир в будинку №9а по вул. Л.Іскри м. Умані приймав участь у будівництві газопроводу, одну його квартиру було підключено до газопостачання, а в підключенні кв.№9 відповідач відмовив з посиланням на заборону інших співвласників квартир. Суду не надано будь які розрахунки чи документального підтвердження заборгованості позивача перед іншими співвласниками, позивач згідний доплатити підтверджену суму його недоплати, а тому суд не вбачає причин з яких би відповідач відмовив в газопостачанні квартири позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.633 ЦК України, Постанови КМ України від 9.12.1999 року №2246 про затвердження « Правил надання населенню послуг з газопостачання », керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212, 213- 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити .

Зобов'язати ВАТ « Уманьгаз » укласти з ОСОБА_1 договір про надання послуг з газопостачання та під'єднати квартиру АДРЕСА_4 до своєї газової мережі, здійснивши газовідведення до зазначеної квартир.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської обл. через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий: А.П. Смілянець