Ухвала

від 02.11.2015 по справі 805/6398/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2015 року м. Київ К/800/45457/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2013 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2013 р.

у справі №805/6398/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбурбуд»

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 04.04.2013 р. №0000101501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 38 027,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбурбуд» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 04.04.2013 р. №0000101501.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2013 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2013 р., задоволено адміністративний позов. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 04.04.2013 р. №0000101501, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 380, 27 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач на адресу суду касаційної інстанції надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача за змістом яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Працівниками контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських операцій з ТОВ «Арвиго» за період з 01.06.2011 р. по 31.12.2012 р., про що складено акт від 21.03.2013 р. №1242/22-2/32862345, яким, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму податку на прибуток на загальну суму 38 027, 00 грн.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.04.2013 р. №0000101501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 38 027, 00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про те, що позивачем не надано первинні документи щодо підтвердження факту отримання від ТОВ «Арвиго» технічної документації про виконання робіт, а саме: актів приймання, супроводжувальних документів та інші бухгалтерських документів, а надано лише податкові накладні та акти виписані контрагентом, що, на думку податкового органу, є підставою для висновку про неправомірність формування позивачем валових витрат відповідних податкових періодів.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності порушень у діях позивача вимог податкового законодавства при формуванні складу валових витрат по господарським операціям з придбання товарів у ТОВ «Арвиго».

З матеріалів справи вбачається, що протягом серпня-грудня 2012 року позивач мав господарські відносини з ТОВ «Арвиго», яке було залучено в якості субпідрядника для виконання робіт (послуг) за замовленням ПАТ «Комсомольське РУ» та СНВП «Ізвеста».

Так, між позивачем (Виконавець) та ПАТ «Комсомольське рудоуправління» (Замовник) було укладено договір від 31.08.2011 р. № 01-ГФ на створення науково-технічної продукції, а саме: геолого-геофізичне дослідження водопроникності північного прибортового масиву порід кар'єра «Жеголевський» на ділянці його примикання до річки Кальміус (Технічне завдання), договірна вартість робіт складає 104 060,40 грн., строк дії договору з 01.09.2011 р. по 31.10.2011 р.

На виконання умов зазначеного договору між сторонами підписаний акт приймання - здачі виконаних робіт від 26.10.2011 р., товариством складені та надані податкові накладні № 8 від 13.09.2011 р. та № 10 від 26.10.2011 р. та здійснені розрахунки між розрахунки у повному обсязі, що посвідчується виписками банку у вересні та листопада 2011 року.

За фактом виконання робіт позивачем сформовані валові доходи та податкові зобов'язання.

При цьому, для виконання Технічного завдання (геолого-геофізичне дослідження водопроникності північного прибортового масиву порід кар'єра «Жеголевський» на ділянці його примикання до річки Кальміус) позивачем залучено ТОВ «Арвиго».

Між позивачем (Замовник) та ТОВ «Арвиго» (Виконавець) укладено договір від 31.08.2011 р. №31/08 на виконання геолого-геофізичних послуг, вартість яких становила 100 000, 00 грн. Строк дії договору - з 01.09.2011 р. по 31.10.2011 р. Відповідно до п. 6.3 даного договору, Виконавець також мав право залучати для вирішення завдань сторонні спеціалізовані організації

Фактичне виконання робіт підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 26.10.2011 р. Оплата за виконані роботи здійснена позивачем у повному обсязі у розмірі 100 000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

На виконання умов вказаного договору, ТОВ «Арвиго» укладено договір від 05.09.2011 р. №02-11Ю з МНВПП «Марс» (Виконавець) на надання геофізичних послуг (робіт), а саме: комплексом методів інженерної геофізики здійснити дослідження водопроникності північного прибортового масиву порід кар'єра «Жеголевський». Відповідно до умов даного договору, виконавець зобов'язався за закінченням робіт передати замовнику наступні графічні матеріали: геоелелектричні розрізи, вертикальні розрізи, графіки тощо. Вартість робіт яких становила 55 000, 00 грн. Строк дії договору діяв з 05.09.2011 р. по 31.10.2011 р.

Фактичне виконання робіт підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 26.10.2011 р. та копією журналу з схемами геоелектричних розрізів, вертикальних розрізів, графіків.

Також, між позивачем (Виконавець) та СНВП «Ізвеста» у формі ТОВ (Замовник) укладено договір від 03.10.2011 р. №36, за умовами якого Виконавець зобов'язався розробити проектну документацію з систем вентиляції, водопостачання та опалення для вапняної ділянки ВАТ «Ашинський метзавод» на підставі технічного завдання замовника. Відповідно до Протоколу погодження договірної ціни вартість робіт становила 250 000, 00 грн. До даного договору підписаний додаток - технічне завдання на розробку проектної документації ВАТ «Ашинський метзавод», ділянка випалу вапняку від 03.10.2011 р. №2, за умовами якого креслення та документація надаються замовнику у вигляді креслень на CD-ROM у форматі pdf та в кількості 3-х комплектів копій в паперовій формі. За календарним планом сторонами затверджені етапи виконання робіт, а саме: розробка проектної документації по системам вентиляції і водопостачання для вапняної ділянки ВАТ «Ашинський метзавод» до 15.12.2011 р.; розробка проектної документації по системам каналізації та опалення для вапняної ділянки останнього до 31.12.2011 р.

Фактичне виконання робіт підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 05.12.2011 р., податковими накладними та банківськими виписками від 07.12.2011 р. у розмірі 150 000, 00 грн. та від 20.12.2011 р. у розмірі 100 000, 00 грн.

Позивачем для виконання умов вказаного договору залучено ТОВ «Арвиго», у зв'язку з чим між позивачем та ТОВ «Арвиго» укладено договір від 03.10.2011 р. №03/10, вартість робіт згідно якого становить 98 400, 00 грн. Строк дії договору - з 03.10.2011 р. по 31.12.2011 р.

Фактичне виконання робіт підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 05.12.2011 р., здійснена повна оплата відповідно до банківських виписок від 28.10.2011 р. у розмірі 50 000, 00 грн. та від 01.11.2011 р. у розмірі 48 400, 00 грн., а також актом звірки взаємних розрахунків.

У відповідності до приписів підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України , не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього ж Закону визначено первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, у відповідності до положень Податкового кодексу України, до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував валові витрати на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, отриманих від вказаного контрагента, та у зв'язку з оплатою цьому підприємству вартості придбаних товарів (робіт, послуг), що відповідає вищенаведеним вимогам законодавства.

Натомість відповідачем не наведено жодних доводів та не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до валових витрат спірної суми податку по господарським операціям з вказаним контрагентом.

При цьому, твердження податкового органу, що порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства при формуванні своїх зобов'язань та відсутність його за місцезнаходженням, є підставою для висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту, не заслуговують на увагу, оскільки чинне податкове законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку права на формування власного податкового обліку від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про протиправність прийнятого податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення від 04.04.2013 р. №0000101501 та наявність правових підстав для його скасування.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2013 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2013 р. у справі №805/6398/13-а залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.