Ухвала

від 02.11.2015 по справі 826/757/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2015 року м. Київ К/800/58013/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: ГоловуючогоНечитайла О.М. СуддівПилипчук Н.Г. Ланченко Л.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндроходів у місті Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року

у справі №826/757/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліспектр»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліспектр» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 10 квітня 2013 року, відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 29 жовтня 2013 року, скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 13 лютого 2012 року №000842312 та №000832312. Стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3 337,00 грн.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Працівники контролюючого органу на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України провели документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30 вересня 2009 року по 30 вересня 2011 року, про що склали акт від 06 січня 2012 року №17/23-12/36176804, яким встановили порушення позивачем вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 13 лютого 2012 року №000842312, яким збільшив позивачу розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2 928 797,00 грн., з яких основний платіж - 2 513 425,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 415 372,00 грн. та №000832312, яким збільшив розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 126 157,00 грн., з яких основний платіж - 1 786 521,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 339 636,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності порушень у діях позивача вимог податкового законодавства при формуванні складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ФПГ Сквош» та ТОВ «ФК Соларіс».

Разом з тим, суд апеляційної інстанції досліджуючи матеріали кримінальної справи №10271618 порушеної за фактом фіктивного підприємництва за частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України відносно ТОВ «ФПГ Сквош» та ТОВ «ФК Соларіс» не надав правої оцінки постанові СВ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області від 15 березня 2011 року, на підставі якої, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, призначена перевірка позивача та наслідки проведення якої визначені пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

У відповідності до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, оскільки пункт 86.9 статті 86 та підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, то відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

В силу приписів пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

В свою чергу, доказів набрання законної сили відповідним рішенням суду в кримінальній справі №10271618 відповідачем суду не надано.

Враховуючи, що перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності відповідного судового рішення у кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на приписи пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, відповідно до яких статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, тому вони не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Разом з тим, під час розгляду даної справи апеляційний суд безпідставно вдався до аналізу обставин, покладених в основу спірних донарахувань, у рамках даного судового провадження.

Втім, оскільки помилковість висновків суду апеляційної інстанції не призвела до прийняття ним невірного по суті спору рішення, підстави для скасування спірної постанови - відсутні.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За встановлених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду попередньої інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндроходів у місті Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі №826/757/13-а залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.