Постанова
від 29.03.2007 по справі 28/333-06-8489
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

28/333-06-8489

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

29 березня 2007 р.                                                                                   № 28/333-06-8489  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Рибака В.В.,Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиПредставництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 року

у справі господарського судуОдеської області  

за позовомГромадської спортивної організації “Волейбольно-тенісний клуб “Одеса”

доПредставництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;Управління з фізичної культури та спорту Одеської міської ради

провизнання права оренди,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,

- відповідача:Юхтенко Л.Р.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2006 року Громадська спортивна організація “Волейбольно-тенісний клуб “Одеса” звернулась до господарського суду з позовом до Управління з фізичної культури та спорту Одеської міської ради про визнання згідно договору оренди нежитлового приміщення  № 84/1 від 31.05.1999 року право оренди приміщення, загальною площею 459 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 24-А, терміном до 19.07.2010 року.

У жовтні 2006 року Громадська спортивна організація “Волейбольно-тенісний клуб “Одеса” звернулась до господарського суду з заявою про зміну позовних вимог та просила визнати дійсним договір оренди нежитлового приміщення № 84/1 від 31.05.1999 року, укладений між ГСО “Волейбольно-тенісний клуб “Одеса” та Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, а також просила визнати за  ГСО “Волейбольно-тенісний клуб “Одеса”, згідно договору оренди нежитлового приміщення  № 84/1 від 31.05.1999 року, право оренди приміщення, загальною площею 459 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 24-А, терміном до 20.07.2012 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.11.2006 року позов задоволено. Визнано дійсним договір оренди нежитлового приміщення № 84/1 від 31.05.1999 року, укладений між ГСО “Волейбольно-тенісний клуб “Одеса” та Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради. Визнано за  ГСО “Волейбольно-тенісний клуб “Одеса”, згідно договору оренди нежитлового приміщення  № 84/1 від 31.05.1999 року, право оренди приміщенням, загальною площею 459 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 24-А, терміном до 20.07.2012 року.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 року рішення місцевого господарського суду від 10.11.2006 року залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 року та рішення господарського суду Одеської області від 10.11.2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Судові рішення цим вимогам не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 31.05.1999 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавець) та ГСО “Волейбольно-тенісний клуб “Одеса” було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 84/1.

Відповідно до умов укладеного договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування приміщення, загальною площею 459 кв.м., І та ІІ поверху, за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 24-А, з метою розміщення спортзалу та приміщення забезпечення.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, термін дії договору визначається за погодженням сторін.

Згідно п.1.2 договору, договір оренди діє з 12.05.1998 року до 31.05.2004 року.  

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.09.2004 року сторони підписали Додаткове погодженням до договору оренди нежитлового приміщення № 84/1 від 31.05.1999 року, яким строк дії договору продовжили до 01.05.2005 року.

Визнаючи за позивачем, згідно договору оренди нежитлового приміщення  № 84/1 від 31.05.1999 року, право оренди приміщення, загальною площею 459 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 24-А, терміном до 20.07.2012 року, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач протягом місяця після закінчення дії договору оренди не звернувся з заявою до позивача про припинення договору оренди, а відповідно договір був продовжений на той же самий строк.

Проте, такий висновок попередніх судових інстанцій є передчасним, оскільки зроблений без врахування всіх обставин справи.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі відсутності заяви жодної сторони про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на той самий строк та на тих же умовах, які були передбачені договором.

Судова колегія зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної юридичної оцінки та не врахували листи Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради № 01-15/22728 від 12.04.2005 року та № 01-13/7515 від 10.08.2005 року, якими відповідач повідомив позивача про відмову у пролонгації договору на новий строк, а відповідно про припинення дії договору.

Крім того, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов не звернули уваги на ту обставину, що договір оренди був укладений 31.05.1999 року, а почав діяти з 12.03.1998 року.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що суди попередніх інстанції порушили вимоги ст.43 ГПК України і постановили незаконні судові рішення.

Згідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку, при необхідності об'єднати дану справу та справу № 1/309-058-8643 в одну та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2006 року та рішення господарського суду Одеської області від 10.11.2006 року у справі № 28/333-06-8489 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий, суддя                                                                   Н. Кочерова

                                                    

Судді                                                                                     В. Рибак

                                                                                                         М. Черкащенко

                                         

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення29.03.2007
Оприлюднено21.08.2007
Номер документу538204
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —28/333-06-8489

Ухвала від 20.02.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Черкащенко М.М.

Постанова від 29.03.2007

Господарське

Вищий господарський суд України

Черкащенко М.М.

Постанова від 26.12.2006

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Мирошниченко М.А.

Рішення від 10.11.2006

Господарське

Господарський суд Одеської області

Гуляк Г.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні