Постанова

від 25.11.2015 по справі 905/1428/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.11.2015 справа №905/1428/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 - за довіреністю від відповідача:ОСОБА_5 - за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропільвугілля», м. Добропілля, Донецька область на рішення господарського судуДонецької області від 15.10.2015 року по справі№ 905/1428/15 (суддя: Д.М. Огороднік) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірма «Агропромтранс», м. Дніпропетровськ до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропільвугілля», м. Добропілля, Донецька область простягнення 274' 410,97 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Агропромтранс», м. Дніпропетровськ (далі - В«ПозивачВ» ) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропільвугілля», м. Добропілля, Донецька область (далі - «³дповідачВ» ) 274' 410,97 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.10.2015 року у справі № 905/1428/15 позов було задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропільвугілля», м. Добропілля, Донецька область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Агропромтранс», м. Дніпропетровськ суму основного боргу у розмірі 169' 002,00 грн., пеню у розмірі 8' 450,10 грн., інфляційні витрати у розмірі 58' 918,52 грн., 3% річних у розмірі 2' 235,64 грн., судовий збір у розмірі 4' 632,12 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 22.09.2015 року у справі № 905/1307/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія «Техномрія», м. Харків в повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а висновки, покладені в основу зазначеного рішення, не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

19.11.2015 року до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Агропромтранс» на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропільвугілля».

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2015 року у справі № 905/1428/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропільвугілля» - без задоволення.

Представник Відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, в судовому засіданні просив рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2015 року у справі № 905/1428/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Агропромтранс» у повному обсязі.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України фіксацію судового процесу було здійснено технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1, ст. 215 Цивільного кодексу України).

У ч. 1, ст.. 207 Господарського Кодексу України (далі - ГК) зазначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст.. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромтранс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК ДобропільвугілляВ» (покупець) підписано договір поставки № ДУ-2014/479-КП (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, за його умовами постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - продукція, товар) в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному Договорі та Специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору покупець зобов'язаний прийняти та сплатити поставлену в його власність продукцію у відповідності до умов цього Договору.

Приписами п. 4.3 Договору встановлено, що Продавець зобов'язаний надати Покупцеві наступні документи:

- рахунок - фактуру;

- податкову накладну;

- видаткову накладну;

- відповідні товаросупровідні накладні (залізнична (товаро - транспортна)

- накладна);

- сертифікат якості та/або паспорт; сертифікат відповідності ( у випадку,

- якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації);

- дозвіл Держгірпромнагляду ( у випадку, якщо отримання даного

- документа обов'язкове, відповідно до норм діючого законодавства ).

- інструкцію (керівництво) з експлуатації (у випадку, якщо даний

- документ передбачений);

- технічну документацію, передбачену п. 2.4 цього Договору;

Відповідно до п.5.4 Договору розрахунки за поставлену продукцію постачальником, здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поштовий рахунок постачальником протягом 5 робочих днів с 60 календарного дня с дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем строку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього Договору, якщо інший строк відстрочки не обумовлений у відповідній специфікації.

09.12.2014 року між сторонами була підписана специфікація до Договору, в якій було погоджено найменування продукції, номер ТУ, кількість, вартість та строк поставки та оплати.

Відповідно до Специфікації розрахунок здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на 60 календарний день з моменту поставки продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як підставою для скасування рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2015 року у справі № 905/1428/15, апелянт зазначає те, що відповідно до умов Договору, у видатковій накладній № 47 від 29.12.2014 року всього на суму 199' 002,00 грн., позивачем не зазначена дата отримання відповідачем товару, а тому строк оплати за спірними накладними не настав, на підставі чого боржник не міг виконати свого обов'язку у відповідності до умов Договору.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що на виконання умов п. 5.4 та розділу 4 Договору позивач не надав до суду доказів передання Товариству з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК ДобропільвугілляВ» рахунків на оплату за поставлену продукцію, без яких боржник не може виконати свого зобов'язання.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. № П-6 (приймання продукції по кількості) здійснюється за транспортними і супровідними документам (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами тощо) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідач не заперечує проти отримання від позивача товару, однак відповідних актів, з яких вбачалося б про відсутність дати приймання продукції у видаткових накладних та розрахунків - фактур чи доказів наявності будь-яких заперечень під час отримання товару, у відповідності до цієї Інструкції, Відповідачем не надано, що спростовує його твердження про відсутність порушення зобов'язання по оплаті поставленої продукції.

Згідно ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Матеріали справи не містять доказів відмови від продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання.

Тому висновок місцевого господарського суду про те, що продукція за договором була поставлена позивачем відповідачу у відповідності до його умов та умов специфікацій - є цілком обґрунтованим.

Відповідачем отримано товар за видатковою накладною № 47 від 29.12.2014 року всього на суму 199' 002,00 грн., яка підписана сторонами та скріплена печатками підприємств без будь-яких зауважень та заперечень, а тому суд приходить до висновку, що відповідач погодився із зазначеною на видаткових накладних датою, а отже датою поставки є дата складання видаткової накладної.

Відтак, у відповідача виник обов'язок з проведення розрахунку за відпущений позивачем товар.

Отже, отримавши товар та не сплативши його вартість в повному обсязі, Покупець порушив вимоги Договору та вимоги ст. 692 ЦК України.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДТЕК ДобропільвугілляВ» , м. Добропілля, Донецька область - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 15.10.2015 року у справі № 905/1428/15 - залишити без змін.

Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано 5 примірників:

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - ГСДО;

1 - до справи;

1 - ДАГС.