Справа № 310/10078/14-ц
2-п/310/71/15
У Х В А Л А
Іменем України
27 листопада 2015 року м. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Прінь І.П.,
при секретарі Бевз О.А.
за участі:
представника позивачів ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
В С Т А Н О В И В:
Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду від 19 січня 2015 року, ухваленому у вищезазначеній цивільній справі, було задоволено позов ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до ОСОБА_2, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики у розмірі 140000,00 грн. та судові витрати у розмірі 1521,80 грн.; на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики у розмірі 244000,00 грн. та судові витрати у розмірі 2440,00 грн.
02.11.2015 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, в якій він посилається на те, що він не був повідомлений про час і місце розгляду справи, а тому у судове засідання не з’явився. Проти позовних вимог ОСОБА_4 і ОСОБА_5 він заперечує, оскільки написані ним розписки не є договорами позики. Підставою написання цих розписок є господарські відносини, які існували між позивачами і його дружиною ОСОБА_6 Через відсутність у судовому засіданні він не зміг надати суду необхідні докази, які, як він вважає, мають істотне значення для вирішення цієї справи. Просить скасувати заочне рішення.
Відповідач та його представник заяву про скасування заочного рішення підтримали, просять її задовольнити. В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що судову повістку про виклик до суду він не отримував. В повідомленні про вручення поштового відправлення не розписувався. Крім того, у січні 2015 року він хворів, але перебував на домашньому лікуванні.
Представник відповідача зазначив, що написані відповідачем розписки не є договорами позики в розумінні ст.ст. 1046,1049 ЦК України. Розписки були написані під тиском позивачів. Підставами написання цих розписок були господарські відносини, які існували між позивачами та його дружиною, яка займалася підприємницькою діяльністю. Судом не були досліджені докази, а саме копія свідоцтва про шлюб з ОСОБА_6, виписка з ЄДР і свідоцтво про реєстрацію ОСОБА_6, як фізичної особи-підприємця, свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів ОСОБА_5, договори оренди нежитлового приміщення від 10.12.07р., від 10.12.08р., 10.12.09р., укладені між ОСОБА_5 і ФОП ОСОБА_6, дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі, виданий підприємцю ОСОБА_6, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, додаткова угода №3 про внесення змін до договору кредиту від 19.06.2006 року. Вважає, що ці докази є істотними для вирішення цієї справи.
Представник позивачів проти задоволення заяви заперечує. Вказує на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання судових документів. Причини неявки він суду не повідомив. Про наявність цього рішення знав, оскільки вже після винесення судового рішення він частково повернув борг позивачам за цими розписками. Ті докази, які надані відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення не мають ніякого відношення до тих правовідносин, які виникли між позивачами та відповідачем. Просить відмовити у задоволенні заяви.
Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У відповідності до ч.3 ст. 231 ЦПК України за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Заочне рішення, відповідно до ч.1 ст. 232 ЦПК України, підлягає скасуванню лише при сукупності двох умов, а саме, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи. Ухвала суду про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду разом з копією позовної заяви була надіслана відповідачу за місцем його проживання. Вказані судові документи він отримав 20.12.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с.32). Про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.
Докази на які посилається відповідач у заяві про перегляд заочного рішення, на думку суду, не мають істотного значення для вирішення цієї справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстав для скасування заочного рішення суду від 19 січня 2015 року не має.
Керуючись ст. 231 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення боргу залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення суду може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення цієї ухвали.
Суддя ОСОБА_7
Суд | Бердянський міськрайонний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2015 |
Оприлюднено | 03.12.2015 |
Номер документу | 53846852 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
Прінь І. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні