Справа№592/8386/15-ц
Провадження №2/592/2450/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2015 року м.Суми
Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:
головуючого судді - Косолап М.М.,
за участю секретаря - Грох Т.А.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом і свої вимоги мотивує тим, що з 06.08.1993 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. У період шлюбу ними було придбано та набуто у власність наступне нерухоме майно, яке зареєстровано на праві власності на відповідача: 21.03.2000 р. - трикімнатна квартира АДРЕСА_1, дійсною вартістю - 670 000 грн.; 18.02.2002 р. - нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_2, а саме: томатний цех «К» цегляний, площею 322,3 кв.м, томатний цех «Н» цегляний площею, 303,5 кв.м, овочесховище «П» цегляне, площею 426,6 кв.м, квасовий цех (склад АХО) «Р» цегляний площею 248, 1 кв.м., дійсною вартістю 1 716 660 грн.; 24.02.2009 р. земельна ділянка площею 0,7348 га за адресою АДРЕСА_2, дійсною вартістю 440880 грн. Зазначені нежитлові приміщення та земельна ділянка використовуються відповідачем для здійснення підприємницької діяльності. 18.03.2008 р. придбані земельні ділянки: площею 0,0497 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3, дійсною вартістю 6 500 грн.; площами 0,1009 га та 0,0821 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_3, дійсною вартістю 13000 грн. та 10400 грн. відповідно. Придбано житловий будинок за адресою АДРЕСА_3, дійсною вартістю 433 500 грн. 01.06.2011 р. - земельна ділянка площею 0,0023 га у м. Суми у автогаражному товаристві «Цукровик», дійсною вартістю 7 000 грн. 12.02.2008 р. на неї було зареєстровано автомобіль Toyota Avensis 1,8, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_2, дійсною вартістю 270 000 грн.; 30.12.2010 р. земельні ділянки площею 0,0500 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,0792 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташовані АДРЕСА_4, дійсною вартістю 150000 грн.
Оскільки угоди про поділ спільного майна при розірванні шлюбу з відповідачем не досягли просила суд визнати за нею право власності на ? частину майна, зареєстрованого на праві власності за відповідачем та стягнути з останнього судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги з наведених підстав підтримала і просила задовольнити. Суду зазначила, що рішенням суду шлюб з відповідачем розірвано. Все зазначене в позові майно є спільною сумісною власністю подружжя. З колишнім чоловіком не можуть дійти згоди щодо поділу майна, тому вимушена звертатися до суду.
У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_2 позовні вимоги з наведених підстав підтримав у повному обсязі. Зазначив, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 29.09.2015 р. шлюб між сторонами розірвано. Просив суд у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на: ? частину трикімнатної квартири під номером АДРЕСА_1 ? частину кожного нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2, а саме: томатний цех «К» цегляний, площею 322,3 кв.м; томатний цех «Н» цегляний, площею, 303,5 кв.м; овочесховище «П» цегляне, площею 426,6 кв.м; квасовий цех (склад АХО) «Р» цегляний, площею 248, 1 кв.м.; ? частину земельної ділянки площею 0,0497 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3; ? частину земельної ділянки площею 0,1009 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_3; ? частину земельної ділянки площею 0,0821 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_3 ? частину земельної ділянки площею 0,7348 га з цільовим призначенням під розміщення виробничої бази за адресою АДРЕСА_2; ? частину земельної ділянки площею 0,0023 га за адресою м. Суми, автогаражне товариство «Цукровик». Крім того просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати: за проведення експертного дослідження нерухомого майна у сумі 9000 грн., визначення вартості колісного транспортного засобу у сумі 400 грн., згідно квитанцій та судовий збір.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги з наведених підстав визнав частково. Зазначив, що майно, яке є предметом даного позову придбано ними з позивачкою за час шлюбу, окрім земельних ділянок в с. Бурчак, які він отримав у власність внаслідок приватизації, а тому ці три земельні ділянки є його особистою власністю і поділу не підлягають.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 позов визнала частково. Зазначила, що позовні вимоги визнають в частині майна придбаного подружжям, окрім земельних ділянок в с. Бурчак, які відповідач отримав у власність внаслідок приватизації. Зазначила, що витрати на проведення оцінки майна підлягають поділу порівну на кожну сторону, витрати на дослідження автомобіля стягненню не підлягають, оскільки автомобіль не є предметом спору.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено наступні обставини.
У період з 06.08.1993 р. по 29.09.2015 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 12, 148).
У період шлюбу сторонами придбано наступне нерухоме майно:
Відповідно до Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ануфрієвим О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1519 21.03.2000 р. ОСОБА_3 придбав квартиру номер АДРЕСА_1
На підставі Договору купівлі-продажу частини нежитлових приміщень від 18.02.2002 р., посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Хоменко В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 824 ОСОБА_3 купив нежитлові приміщення, що знаходяться в АДРЕСА_2, які являють собою: томатний цех «К», цегляний, площею 322,3 кв.м.; томатний цех «Н», цегляний, площею 303,5 кв.м.; овочесховище «П», цегляне, площею 426,6 кв.м.; квасильний цех (склад АХО) «Р», цегляний, площею 248,1 кв.м. (а.с. 26).
Правовідносини між сторонами щодо вищевказаного нерухомого майна регулюються ст. 22 КпШС України, ст. 16 Закону України «Про власність», відповідно до яких майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності.
Згідно вимог ч. 1 ст. 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Обставини, що вищенаведене нерухоме майно, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя визнані відповідачем.
Таким чином, зазначене нерухоме майно є спільним майном подружжя, а тому у порядку поділу спільного майна подружжя слід визнати за позивачем право власності на ? частину цього майна.
На підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.02.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Арєшиним О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 382, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 придбав земельну ділянку, площею 0,7348 га, розташовану в АДРЕСА_2. Цільове призначення земельної ділянки: землі підприємств іншої промисловості-під розміщення виробничої бази (а.с. 19 - 20).
Право власності ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3 підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_4, виданим управлінням Держкомзему у місті Суми 19.06.2009 р. (а.с. 21).
Обставини, що вищенаведене нерухоме майно, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя визнані відповідачем.
Правовідносини між сторонами щодо вищенаведеного нерухомого майна регулюються Сімейним кодексом України та Цивільним кодексом України, які набрали чинності з 01.01.2004 року.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином, зазначена земельна ділянка є спільним майном подружжя, а тому у порядку поділу спільного майна подружжя слід визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину цього майна.
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_5, виданого відділом земельних ресурсів у Сумському районі 18.03.2008 р., ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_6, площею 0,0497 га, розташованої: АДРЕСА_3 цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 16).
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_7 виданого відділом земельних ресурсів у Сумському районі 18.03.2008 р., ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_8, площею 0,1009 га, розташованої: АДРЕСА_3 цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства (а.с. 17).
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_9, виданого відділом земельних ресурсів у Сумському районі 18.03.2008 р., ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_10, площею 0,0821 га, розташованої: АДРЕСА_3 цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства (а.с. 18).
Зазначені земельні ділянки передані ОСОБА_3 безкоштовно у приватну власність, що підтверджується копією рішення Постольненської сільської ради Сумського району від 23.02.2001 р. «Про приватизацію присадибних земельних ділянок» (а.с. 162).
Відповідно до положень ст. ст. 81, 116 ЗК України окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 18-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.02.2012 р. № 6-98цс11, та на підставі ч. 2 ст. 360-7 ЦПК України повинна бути врахована судом.
Отже, земельні ділянки, розташовані в АДРЕСА_3 не є спільним майном подружжя, оскільки придбані не за спільні кошти подружжя, а набуті ОСОБА_3 безоплатно внаслідок приватизації та на момент набуття таке майно не визначалося законодавством як об'єкт права спільної сумісної власності подружжя.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на ? частину земельних ділянок, розташованих в АДРЕСА_3 площею 0,0497 га (кадастровий номер НОМЕР_6), площею 0,1009 га, (кадастровий номер НОМЕР_8) та площею 0,0821 (кадастровий номер НОМЕР_10) є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_11, виданого управлінням Держкомзему у місті Суми 02.11.2010 р. ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_12, площею 0,0023 га, розташованої: АДРЕСА_5, нова назва: Сумське міське громадське об'єднання автогаражного товариства «Цукровик»; цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального гаражного будівництва (а.с. 22). Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано 01.06.2011 р.
Законом України від 11.01.2011 р. № 2913-VI «Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя», який набрав чинності 08.02.2011 р., ст. 61 СК України доповнено ч. 5, якою передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.
Оскільки право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку зареєстровано в червні 2011 року, тобто в період дії ч. 5 ст. 61 СК у реакції Закону України від 11.01.2011 р. № 2913-VI, зазначена земельна ділянка є спільним майном подружжя, що відповідачем не оспорюється.
Отже, в порядку поділу спільного майна подружжя слід визнати за позивачем право власності на ? частину цього майна.
Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу автомобіля -Toyota Avensis 1.8, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 27).
На підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.12.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ровенською А.О., зареєстрованого в реєстрі за № 4998, ОСОБА_1 купила земельну ділянку під номером АДРЕСА_6 Загальна площа земельної ділянки складає 0,1292 га, з яких 0,0500 га надано для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_13, а 0,0792 га - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_14 (а.с. 28).
Право власності ОСОБА_1 на зазначені земельні ділянки підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_15, Серія НОМЕР_16, виданими відділом Держкомзему у Сумському районі Сумської області 24.12.2010 р. (а.с. 29, 30).
Разом з тим дане майно не є предметом судового спору, що зазначили суду сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Вирішуючи наявний спір в межах заявлених позовних вимог, беручи до уваги надані сторонами та досліджені докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в обраний позивачем спосіб підлягають частковому задоволенню: за ОСОБА_1 слід визнати право власності на нерухоме майно: ? частину квартири номер АДРЕСА_1 ? частину нежитлових приміщень, що знаходяться в АДРЕСА_2, які являють собою: томатний цех «К», цегляний, площею 322,3 кв.м.; томатний цех «Н», цегляний, площею 303,5 кв.м.; овочесховище «П», цегляне, площею 426,6 кв.м.; квасильний цех (склад АХО) «Р», цегляний, площею 248,1 кв.м.; ? частину земельної ділянки, площею 0,7348 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої в АДРЕСА_2; цільове призначення земельної ділянки: землі підприємств іншої промисловості-під розміщення виробничої бази; ? частину земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_12, площею 0,0023 га, розташованої: АДРЕСА_5, нова назва: Сумське міське громадське об'єднання автогаражного товариства «Цукровик»; цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального гаражного будівництва.
В іншій частині позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.
Позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя права власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ухвалою суду від 25.11.2015 р.- залишені без розгляду.
Вартість спірного майна, зазначена у Висновку будівельно-технічного експертного дослідження № 1101-09, складеному 07.09.2015 р. судовим експертом Івченко В.В. відповідачем не спростовується та не оспорюється.
Беручи до уваги вказаний Висновок, при зверненні до суду вартість майна, що є предметом спору за позовом становить ? від 3 647 850 грн., тобто 1 823 925 грн. (а.с. 89).
Позовні вимоги задоволено судом на частину майна, загальною вартістю 1 631 760 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору (а.с. 3, 4) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 3377,99 грн. (1631760 х 3775,80 : 1 823 925 = 3377,99).
Витрати пов'язані з експертними дослідженнями підлягають стягненню з відповідача у розмірі 4500 грн. (9000 : 2), оскільки предметом будівельно-технічного експертного дослідження було все майно зазначене позивачкою, зокрема і те, що не було предметом спору (а.с. 145, 147). Окрім того, оскільки автомобіль - Toyota Avensis 1.8 не є предметом даного судового спору, витрати за визначення його вартості у сумі 400 грн. стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають (а.с. 146).
Вжиті ухвалою суду від 09.09.2015 р. заходи забезпечення позову - заборону вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням нерухомого майна після набрання рішенням суду законної сили - скасувати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно:
- ? частину квартири номер АДРЕСА_1.
- ? частину нежитлових приміщень, що знаходяться в АДРЕСА_2, які являють собою: томатний цех «К», цегляний, площею 322,3 кв.м.; томатний цех «Н», цегляний, площею 303,5 кв.м.; овочесховище «П», цегляне, площею 426,6 кв.м.; квасильний цех (склад АХО) «Р», цегляний, площею 248,1 кв.м.
- ? частину земельної ділянки, площею 0,7348 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташованої в АДРЕСА_2; цільове призначення земельної ділянки: землі підприємств іншої промисловості-під розміщення виробничої бази.
- ? частину земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_12, площею 0,0023 га, розташованої: АДРЕСА_5, нова назва: Сумське міське громадське об'єднання автогаражного товариства «Цукровик»; цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального гаражного будівництва.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3715 (три тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. 45 коп. та витрати пов'язані з експертними дослідженнями у розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн., а всього 8215 (вісім тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 45 коп.
Вжиті ухвалою суду від 09.09.2015 р. заходи забезпечення позову - заборону вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням нерухомого майна: трикімнатної квартири під номером АДРЕСА_1 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, а саме: томатний цех «К» цегляний, площею 322,3 кв.м; томатний цех «Н» цегляний, площею, 303,5 кв.м; овочесховище «П» цегляне, площею 426,6 кв.м; квасовий цех (склад АХО) «Р» цегляний, площею 248, 1 кв.м.; земельної ділянки площею 0,0497 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6; земельної ділянки площею 0,1009 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_3 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8; земельної ділянки площею 0,0821 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_3 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_10; земельної ділянки площею 0,7348 га з цільовим призначенням під розміщення виробничої бази за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3; земельної ділянки площею 0,0023 га за адресою: АДРЕСА_5 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_12 - скасувати.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд міста Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М.М. Косолап
Суд | Ковпаківський районний суд м.Сум |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2015 |
Оприлюднено | 02.12.2015 |
Номер документу | 53849851 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ковпаківський районний суд м.Сум
Косолап М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні