Ухвала

від 26.11.2015 по справі 759/8385/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 759/8385/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Коваль О.А.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/14535/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- ГаращенкаД.Р.

при секретарі - Пилипчук В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2015 року в цивільній справі за заявою Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-1» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 суми боргу та житлово-комунальні послуги та судових витрат, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2015 року заяву ОСОБА_3 про скасування судового наказу залишено без задоволення.

Видано змінений судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 11859,69 грн., що складається з: 9789,41 грн. - боргу за спожиті житлово-комунальні послуги; 347,28 грн. - 3% річних від простроченої суми; 1723 грн. - інфляційних втрат, за період з 01.11.2012 року по 01.05.2015 року та судового збору в сумі 121,80 грн. на користь Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-1».

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2015 року скасувати та роз'яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала суду є необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що боржник не погоджується з розрахунком заборгованості який наведений стягувачем, вважає його безпідставним, незаконним та вчиненим стягувачем самовільно в односторонньому порядку, в порушення його прав та законних інтересів, а також в порушення норм чинного законодавства, а саме: Закону України «Про бухгалтерський облік». Зазначає, що не зрозуміло, на якій підставі суд, при видачі судового наказу, дійшов висновку про те, що боржник, як споживач, фактично отримувала послуги, хто є постачальником послуг, які тарифи при наданні послуг були застосовані, в якому обсязі і коли послуги були оплачені боржником, а за які послуги боржник взагалі не платив. Жодного доказу фактичного надання послуг, які входять у структуру житлово-комунальних, Житлово-будівельний кооператив «Індикатор-1» до суду разом з заявою про видачу судового наказу не подав.

В судовому засіданні представники Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-1» Сальніков Анатолій Володимирович, Трофімова ВалентинаМихайлівна, Музиченко Наталія Миколаївна, Кореняк Лідія Олександрівна, Корчинська Лілія Володимирівна проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили ухвалу суду 1-ї інстанції залишити без змін.

ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому, колегія судів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 травня 2015 року Житлово-будівельний кооператив «Індикатор-1» звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 суми боргу та житлово-комунальні послуги та судових витрат.

30 липня 2015 року Святошинським районним судом міста Києва було видано судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 13522 грн., та судового збору в сумі 121,80 грн. на користь Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-1».

18 вересня 2015 року ОСОБА_3 подано заяву про скасування судового наказу від 30.07.2015 року.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2015 року заяву ОСОБА_3 про скасування судового наказу залишено без задоволення.

Видано змінений судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 11859,69 грн., що складається з: 9789,41 грн. - боргу за спожиті житлово-комунальні послуги; 347,28 грн. - 3% річних від простроченої суми; 1723 грн. - інфляційних втрат, за період з 01.11.2012 року по 01.05.2015 року та судового збору в сумі 121,80 грн. на користь Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-1».

Постановляючи дану ухвалу, суд 1-ї інстанції виходив з того, що боржником не було надано суду жодних доказів, відповідно до яких, суд міг би дійти до висновку про скасування судового наказу.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути виданий у разі коли заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

До заяви про видачу судового наказу додаються оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують матеріально-правову вимогу заявника. На такі документи поширюються вимоги статей 58 і 59 ЦПК України щодо належності та допустимості доказів.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2011 року, наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), що є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 ЦК України.

В пункті 13 вищезазначеної Постанови зазначено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Відповідно п.2 ч.8 ст.105-1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, Житлово-будівельний кооператив «Індикатор-1» до заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги надав довідку форми 3, розрахунок заборгованості в якому зазначено загальну суму боргу, яка щомісячно підлягала сплаті, без зазначення щомісячних нарахувань по кожному виду наданих послуг з урахуванням встановлених тарифів.

Будь-яких договорів укладених з відповідними організаціями, які б свідчили про те, що Житлово-будівельний кооператив «Індикатор-1» здійснює утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_1, а також інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання боржником послуг суду не надано, як і не надано документів, що вказують на правильність і безспірність розрахунків та щодо застосування тарифів на відповідні послуги.

Боржник оспорює наявність договірних відносин та безспірність заборгованості за період з 01.11.2012 року по 01.05.2015 року, тобто, у заяві про скасування судового наказу вказується на наявність спору про право, а тому вищевикладені обставини мають бути з'ясовані в судовому засіданні в порядку позовного провадження. Встановивши відсутність доказів на підтвердження матеріально-правових вимог кооперативу та наявність спору щодо розрахунку заборгованості, суд повинен скасовувати судовий наказ і роз'яснити стягувачу, що він може звернутись з вимогами в порядку позовного провадження, а не надавати правову оцінку правовідносинам, доказам та запереченням наданим сторонами судового наказу, що суперечить положенням ст. 96 ЦПК України та свідчить про наявність спору про право.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що між сторонами виник спір про право, а тому суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що відсутність правових підстав для скасування судового наказу за правилами ст.105-1 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на судовий наказ апеляційний суд має право постановити ухвалу про скасування судового наказу та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2015 року та змінений судовий наказ від 02 жовтня 2015 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 11859,69 грн., що складається з: 9789,41 грн. - боргу за спожиті житлово-комунальні послуги; 347,28 грн. - 3% річних від простроченої суми; 1723 грн. - інфляційних втрат, за період з 01.11.212 року по 01.05.2015 року та судового збору в сумі 121,80 грн. на користь Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-1» постановлені з порушенням норм процесуального права, а тому підлягають скасуванню з роз'ясненням Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-1», що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2015 року та змінений судовий наказ від 02 жовтня 2015 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 11859,69 грн., що складається з: 9789,41 грн. - боргу за спожиті житлово-комунальні послуги; 347,28 грн. - 3% річних від простроченої суми; 1723 грн. - інфляційних втрат, за період з 01.11.2012 року по 01.05.2015 року та судового збору в сумі 121,80 грн. на користь Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-1» скасувати.

Роз'яснити Житлово-будівельному кооперативу «Індикатор-1», що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: