Ухвала

від 04.11.2015 по справі 2270/444/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року м. Київ К/9991/24175/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2012

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012

у справі № 2270/444/12 Хмельницького окружного адміністративного суду

за позовом Ремонтно-будівельного підприємства «Автобудсервіс» (далі -РБП «Автобудсервіс»)

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі - ДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012, позов РБП «Автобудсервіс» задоволено: скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ від 21.09.2011 № 0006811600.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Підставою для застосування до РБП «Автобудсервіс» фінансових санкцій згідно з податковим повідомленням - рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки документальної невиїзної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за червень 2011 року, викладені у акті від 20.09.2011 № 6459/15-2/14176240, щодо порушення платником податків вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України (далі - ПК) внаслідок несвоєчасного подання податкової звітності з ПДВ.

У судовому процесі встановлено, що 20.07.2011 РБП «Автобудсервіс» із застосуванням засобів електронного зв'язку в електронній формі подав до контролюючого органу податкову декларацію за червень 2011 року, проте із-за відмови серверів, які забезпечували інформаційний обмін під час подання платниками податків податкової звітності до органів Державної податкової служби України через засоби електронного зв'язку, податкова звітність була доставлена до ДПІ 21.07.2011. Обставини щодо подання РБП «Автобудсервіс» податкової декларації 20.07.2011 та щодо збою в роботі серверного обладнання підтверджені квитанцією № 1 (а.с. 20) та інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Державної податкової адміністрації України, згідно з якою 20.07.2011 внаслідок аварійного відключення вийшло з ладу серверне обладнання, яке забезпечувало функціонування «Інформаційного порталу органів ДПС України», у зв'язку з чим звітність, яка буде подана повторно в електронному вигляді протягом 21.07.2011, буде вважатися наданою до органів державної податкової служби без порушення граничного терміну подання (а.с. 10).

Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів регулюються статтею 49 ПК, пунктами 49.1, 49.3 якої встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків; податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 49.17 цієї статті встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, впроваджує та утримує автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» для надання послуг з подання за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді звітності, обов'язковість подання якої встановлено законодавством, до міністерств, інших органів державної влади та фондів загальнообов'язкового державного страхування.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі закріплені Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі - Інструкція № 233), затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233 «Про подання електронної податкової звітності».

Відповідно до підпунктів 7.4, 7.5 розділу ІІІ Інструкції № 233, під час подання звіту в електронній формі платник податків повинен одержати від органів Державної податкової служби дві квитанції: першу - про отримання податкового документа в електронному вигляді, що засвідчує час подання звітності, другу - про приймання податкового документа в електронному вигляді, яка засвідчує факт приймання електронного звіту або його неприймання із зазначенням причин.

При цьому, згідно з пунктом 7.4 Інструкції № 233 якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним органами Державної податкової служби. А згідно з підпунктом 7.7 пункту 7 розділу ІІІ Інструкції № 233 датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Статтею 120 ПК визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть накладення штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть накладення штрафу в розмірі 1 020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, ініціювання РБП «Автобудсервіс» 20.07.2011 подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі до контролюючого органу з отриманням 1-ої квитанції та збій серверного обладнання виключає вину платника податку у вчиненні податкового правопорушення - неподання податкової звітності та відповідно правомірність застосування фінансових санкцій згідно з податковим повідомленням рішенням, з приводу правомірності якого виник спір.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підписЄ.А. Усенко Судді підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев