Постанова

від 26.11.2015 по справі 826/23086/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2015 року № 826/23086/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» доМіжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 16 липня 2015 року № 0001593901 та № 0001603901.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/23086/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20 жовтня 2015 року, яке відкладалось на 05 та на 19 листопада 2015 року.

У судовому засіданні 19 листопада 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу від 25 травня 2015 року № 453, направлень від 26 травня 2015 року № 352, 351, згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» (код ЄДРПОУ 35442481) з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях із ТОВ «Компанія «Реіз-ЛТД» (код ЄДРПОУ 37567321) податку на прибуток за період 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року та податку на додану вартість за період з 01 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року та по операціях з ТОВ «Електа-Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 33667838) по податку на прибуток за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року та податку на додану вартість за період з 01 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 23 червня 2015 року № 680/28-10-39-10/35442481.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення:

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4, 138.5, 138.6, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 789 029,00 грн., в тому числі: за 2014 рік в сумі 789 029 грн.;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет в періоді, що перевірявся, на загальну суму 377 593 грн., в тому числі: за березень 2014 року в сумі 133 597 грн., за квітень 2014 року в сумі 97 660 грн., за серпень 2014 року в сумі 106 783 грн., за вересень 2014 року в сумі 37 267 грн., за листопад 2014 року в сумі 2 286 грн.

На підставі вищезазначених висновків, Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- від 16 липня 2015 року № 0001603901, яким, за порушення підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4, 138.5, 138.6, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, Товариству з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 789 029 грн.;

- від 16 липня 2015 року № 0001593901, яким, за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, Товариству з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» збільшено грошове зобов'язання з податку на вартість на суму 471 991 грн., в тому числі: за основним платежем - 377 593 грн., за штрафними санкціями - 94 398 грн.

За результатом адміністративного оскарження, спірні податкові повідомлення - рішення від 16 липня 2015 року № 0001603901 та № 0001593901 залишені без змін, скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет»- без задоволення.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням, вважає дії по призначенню, проведенню перевірки та наказ про проведення перевірки протиправним, й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Компанія «Реіз-ЛТД», ТОВ «Електа-Інжиніринг».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 23 червня 2015 року № 680/28-10-39-10/35442481.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія «Реіз-ЛТД», ТОВ «Електа-Інжиніринг», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що 09 грудня 2013 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Електа-Інжиніринг» (Підрядник) укладено Договір підряду № 79п/11-13, за умовами якого Підрядник зобов'язується у відповідності до наданих йому Замовником вихідних даних та завдання на проектування, а також на умовах, визначених даним Договором власними силами здійснити розроблення проектної документації стадії «РП», а саме Проект адаптації. Розділ 2.1. Електрика (далі - , роботи) на об'єкті: торговий гіпермаркет, перша черга багатофункціонального торговельного комплексу «Южная Галлерея», що знаходиться за адресою місто Сімферополь, вул. Київська, 189, що включає наступне:

Лист 1. Титульна сторінка з: назвою магазину; номером приміщення; назвою міста адресою, назва торговельного центру (ТЦ «Южная Галлерея»); контакти організації виконавця проекту;

Лист 2. Контакти організації виконавця проекту.

Лист 3.План електричної розводки (вказати прив'язки, кількість розеток і висновків з їх нумерацією і призначенням, план розводки кабелів, марку і спосіб прокладки кабелю).

Лист 4.План освітлювального обладнання (вказати прив'язки, кількість світильників, тип світильників, план розстановки, марку).

Лист 5.Зведена таблиця по всім електро-споживачам приміщення (у таблиці: найменування, призначення, кількість, потужність, обов'язково в останньому рядку сумарна потужність споживання електроенергії).

Лист 6. Схема електричного живлення і електрощита; Розрахунок з електро-споживачам.

Лист 7. Заходи щодо вирівнювання потенціалів;

а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані Роботи Підрядника.

Всі написи в Документації мають бути виконані на українській та російських мовах.

Погодження проектної документації з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також проведення в установленому порядку експертизи цієї документації, У разі необхідності згідно діючим нормативно-правовим актам України, здійснюється Замовником за участі Підрядника. Підрядник зобов'язується в термін не більш як два робочі дні усунути недоліки проектної документації відповідно до зауважень, отриманих від Замовника під час проведення погодження Документації.

Роботи проводяться для Об'єкту Замовника, а саме торгового гіпермаркету, перша черга багатофункціонального торговельного комплексу «Южная Галлерея», що знаходиться за адресою місто Сімферополь, вул. Київська, 189 (далі - Об'єкт). До даного Договору додаються план Об'єкта (приміщень) до виконання робіт (Додаток № 4) та план приміщень після виконання робіт (Додаток № 5), що становлять невід'ємну частину даного Договору.

Разом з підписанням даного Договору Замовник надає Підряднику вихідні дані (Додаток № 1 до даного Договору), що становлять його невід'ємну частину. Таким чином Підрядник підтверджує, що отримав всі необхідні дані, в тому числі документи та інформацію, необхідні для виконання робіт за даним Договором та в подальшому не може посилатись на відсутність таких даних для належного та своєчасного виконання робіт за даним Договором.

Технічні вимоги до робіт, що вказані в п. 1.1. цього Договору, містяться в завданні на проектування (Додаток № 2 до даного Договору), що становить його невід'ємну частину.

До матеріалів справи додані наступні документи за Договором підряду № 79п/11-13 від 09 грудня 2013 року: вихідні дані, технічне завдання, кошторис на проектні роботи, кошторис на виконання електромагнітних робіт.

ТОВ «Електа-Інжиніринг» виписано на адресу позивача податкові накладні від 13 березня 2014 року № 32 на загальну суму 17 447,50 грн. (номенклатура послуг - послуги проектування зг. Договору № 79п/11-13 від 09 грудня 2013 року).

Також, матеріали справи свідчать, що між позивачем (Замовник) та ТОВ «Електа-Інжиніринг» (Підрядник) укладено Договір підряду № 77к/11-13 від 10 січня 2014 року, за умовами якого Підрядник за завданням Замовника зобов'язується виконати електромонтажні роботи на об'єкті Замовника: торговий гіпермаркет, перша черга багатофункціонального торговельного комплексу «Южная Галлерея», що знаходиться за адресою місто Сімферополь, вул. Київська, 189.

Додатковими угодами до договору підряду № 77к/11-13 від 10 січня 2014 року сторонами визначені вартість підрядних робіт.

До матеріалів справи додані наступні документи за Договором підряду № 77к/11-13 від 10 січня 2014 року: кошторис на виконання електромонтажних робіт; довідка про вартість виконаних робіт за лютий 2014 року; акт № ЕІ00-00153 здачі -прийняття робіт; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2014 року; акт звірки взаємних розрахунків від 31 березня 2014 року; кошторис на виконання електромагнітних робіт; акти № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014 року; комерційний кошторис; акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року; акти приймання - здачі відремонтованих реконструйованих та модернізованих об'єктів від 31 березня 2014 року № 497274, № 497272, № 497277; акти прийому-передачі документації від 03 березня 2014 року.

ТОВ «Електа-Інжиніринг» виписано на адресу позивача податкові накладні від 15 січня 2014 року № 19 на загальну суму 769 000,11 грн., від 03 березня 2014 року № 3 на загальну суму 329571,47 грн. (номенклатура послуг - електромонтажні роботи згідно Договору підряду № 77к/11-13 від 10 січня 2014 року), від 21 лютого 2014 року № 44 на загальну суму 51 200,00 грн. (номенклатура послуг - електромонтажні роботи згідно Договору підряду № 77к/11-13 від 10 січня 2014 року, Дод. угода № 1 від 10 лютого 2014 року).

Обґрунтовуючи можливість ТОВ «Електа-Інжиніринг» виконання підрядник робіт за вищевказаними Договорами Підряду, позивачем надано Ліцензію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпровській області Міністерства регіонального розвиту та будівництва України серії АВ № 558499 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком).

Щодо господарських відносин позивача із ТОВ «Компанія «Реіз-ЛТД» судом встановлено наступне:

- на підставі укладеного договору поставки від 23 травня 2014 року № П5073, та додаткових угод позивачем придбавалось у Постачальника (ТОВ «Компанія «Реіз-ЛТД») продукцію, а саме лохину (вагову). Зазначений товар відвантажувався Постачальником на відповідну торгівельну точку позивача.

Матеріали справи містять копії податкових накладних, виписаних ТОВ «Компанія «Реіз-ЛТД» на адресу позивача за вказаним договором поставки, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

- на підставі укладених між позивачем та ТОВ «Компанія «Реіз-ЛТД» типових договорів про торговельне співробітництво (надання послуг) від 01 січня 2015 року № У5073 та від 23 травня 2015 року № У5073, Виконавець зобов'язується надати Замовнику щодо передпродажної підготовки товарів Замовника та маркетингові послуги, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити Виконавцю належним чином надані Послуги.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті перевірки не встановлено відсутності у позивача на момент перевірки первинних документів по спірним господарським операціям, у свою чергу суд установив, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин (видаткові накладні, акти прийому-передачі), відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому суд зауважує, що ймовірні порушення постачальником та його контрагентами вимог податкового чи іншого законодавства не позбавляють правового значення первинних документів, складених таким постачальником.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Як зазначає позивач та не спростовується матеріалами справи, придбаний товар та маркетингові послуги використані позивачем у власній господарській діяльності шляхом подальшої реалізації у торгівельних точках позивача. Також, наслідком виконання підрядних робіт є відповідна торгівельна точка Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет», в якій позивач здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Суд погоджується із доводами позивача в частині того, що карантинні сертифікати, декларації виробника та інші документи, що підтверджують якість та безпечність товару, не можуть виступати первинними документами та впливати на податкові зобов'язання платника податків.

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Компанія «Реіз-ЛТД», ТОВ «Електа-Інжиніринг» були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На думку суду, позивач, як покупець, не може нести відповідальність ні за порушення законодавства продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ «Компанія «Реіз-ЛТД», ТОВ «Електа-Інжиніринг» послуги та товари безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Компанія «Реіз-ЛТД», ТОВ «Електа-Інжиніринг» були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товарів; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ «Компанія «Реіз-ЛТД», ТОВ «Електа-Інжиніринг», тому висновки акта перевірки про завищення податкового кредиту та про збільшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток є необґрунтованими.

Відхиляються посилання відповідача на податкову інформацію або/та на акт перевірки ТОВ «Компанія «Реіз-ЛТД», ТОВ «Електа-Інжиніринг», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 16 липня 2015 року № 0001593901 та № 0001603901 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 16 липня 2015 року № 0001593901 та № 0001603901.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 18915,30 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривень тридцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник