ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
17 листопада 2015 року № 826/14638/14
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Партнер» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та скасування податкової вимоги та рішення.
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Партнер» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 26 травня 2014 року №0007342213, відповідно до якого платнику податків визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 3 263 369,00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 2 610 695,00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 652 674,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 26 травня 2014 року №0007342213, відповідно до якого платнику податків визначено суму грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 4 655 505, 00 грн. в т.ч. за основним платежем на суму 3 724 404,00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 931 101,00 грн.;
- скасувати податкову вимогу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 03 липня 2014 року №12923-25 на суму 1 045,00 гривень;
- скасувати рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 21 липня 2014 року №655/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а отже підлягають скасуванню. При цьому, зазначав, що податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є неправомірними, позаяк прийняті відповідачем за відсутності узгоджених сум податкових зобов'язань.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.
20.10.2015р. в судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду про наступне.
Фактичні обставини справи свідчать, що Державною податковою інспекцією у Шевченківсвкому районі Головного управління у м. Києві на виконання постанови СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.03.2014 року по матеріалах досудового розслідування, на підставі наказу від 18 квітня 2014 року №125, в порядку підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Партнер» по взаємовідносинам з ТОВ «Старксервіс» (код ЄДРПОУ 38292311) за період 2012-2014 років.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 07 травня 2014 року №1043/22 13/38568111 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал - Партнер» (код за ЄДРПОУ 38568111) по взаємовідносинам з ТОВ «Старксервіс» (код ЄДРПОУ 38292311) за період 2012-2014 років, щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість, податку на прибуток та інших обов'язкових платежів» (надалі також - Акт перевірки),
В ході перевірки, відповідачем встановлені наступні порушення:
- пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 3 724 404,00 грн., в т.ч. у листопаді 2013 р. у сумі 1 690 957,00 грн., у грудні 2013 р. у сумі 1 057 049,00 грн., у січні 2014 р. у сумі 976 398,00 грн.;
- пункту 138.2. статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2 610 695, 00 грн., в т.ч. за 2013 рік у сумі 2 610 695,00 грн.
На підставі висновків Акту перевірки, відповідачем 26.05.2014р. прийняті податкові повідомлення - рішення, зокрема:
- №0007342213, відповідно до якого позивачеві визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 3 263 369,00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 2 610 695,00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 652 674,00 грн.;
- №0007342213, відповідно до якого позивачеві визначено суму грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 4 655 505,00 грн. в т.ч. за основним платежем на суму 3 724 404, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 931 101,00 грн.
Також відповідачем оформлено податкову вимогу від 03 липня 2014 року №12923-25, згідно якої позивача зобов'язано сплатити суму узгодженого податкового боргу у розмірі 1 045,00 гривень.
21 липня 2014 року відповідачем прийнято №655/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу.
Позивач з підстав незгоди з вищенаведеними рішеннями суб'єкта владних повноважень, вважаючи їх необґрунтованими, безпідставними, з огляду на їх невідповідність приписам чинного податкового законодавства, звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: - ведення обліку платників податків; - інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; - перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Як свідчать матеріали справи, у перевіряємому періоді позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Старксервіс» на підставі договору №0910-021 від 09.10.2013р., згідно якого ТОВ «СТАРКСЕРВІС» (надалі також - Виконавець), зобов'язується за завданням Замовника (ТОВ «Глобал Партнер») виготовляти та передавати йому у власність продукцію, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати продукцію на умовах, передбачених договором.
На виконання договору ТОВ «СТАРКСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38292311) на користь ТОВ «ГЛОБАЛ ПАРТНЕР» (код ЄДРПОУ 38568111) виписало видаткові та податкові накладні.
Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі на суму 2 167 613,90 грн., в т.ч. ПДВ 361 268,98 грн.
Відповідач в ході перевірки дійшов до висновку про безтоварність зазначених операцій та протиправність відображення в податковому обліку.
Разом з тим, висновки відповідача про нереальний характер господарських правовідносин ґрунтуються на відомостях, що відображені у вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 24.09.2013 року відносно громадянина ОСОБА_1 за ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України; протоколі допиту громадянина ОСОБА_2 від 22.03.2014р. у кримінальному провадженні №32013110080000146 від 08.10.2013 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.212 КК України, відносно службових осіб ТОВ «Стор Фуд Дистрибьюшн»; акті Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по ТОВ «СТАРКСЕРВІС» щодо підтвердження господарських відносин за період діяльності з 01.09.2012 по 28.02.2014».
Також про допущення порушень чинного податкового законодавства на переконання відповідача свідчить факт неподання позивачем документів щодо оформлення працівників ТОВ «ГЛОБАЛ ПАРТНЕР», які підтверджували перебування посадових осіб в Київській області, Ірпінський район, с. Мизикевича, для складання договору, а саме: наказ на відрядження, відрядні посвідчення, авансові звіти, квитки на проїзд, проживання та перебування працівника в Київській області.
Жодних посилань на неналежність первинної документації позивача, оформленої за наслідком здійснення господарських операцій з ТОВ «СТАРКСЕРВІС» акт перевірки не містить.
Надаючи правову оцінку вищенаведених доводам відповідача, суд виходив із наступного.
Фактичні обставини справи свідчать, що позапланову перевірку ТОВ «ГЛОБАЛ ПАРТНЕР» відповідачем проведено в рамках досудового розслідування на підставі постанови СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.03.2014.
Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, пункту 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України №984 від 22 грудня 2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18772 (в редакції, чинній на момент прийняття податкового повідомлення-рішення) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально- процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суд)'. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально- процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, прийнято обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або прийнято рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Акт перевірки було складено за результатами позапланової виїзної перевірки позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ТОВ «Старксервіс» за період 2012-2014 років. Перевірка була призначена та проведена згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі постанови СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.03.2014 року. Постанова, на підставі якої було призначено перевірку, прийнята слідчим в рамках слідства по кримінальній справі.
Як вже було судом встановлено, перевірка позивача була проведена на підставі постанови слідчого з ОВС першого відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві Тахтарова О.С. від 25.03.2014 року «Про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Глобал Партнер» по взаємовідносинам з ТОВ «СТАРКСЕРВІС», винесеної в рамках кримінального провадження №32013110000000012 від 17.01.2014р., внесеного до ЄРДР за ч.3 ст.209 КК України.
Проте, в межах судового розгляду справи підтверджено, що постанова слідчого Тахтарова О.С. від 25.03.2014 року «Про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Глобал Партнер» по взаємовідносинам з ТОВ «СТАРКСЕРВІС» була скасована як незаконно прийнята постановою старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Барабаш Д. «Про скасування постанов слідчого про призначення перевірок» від 18.04.2014 року.
Водночас, матеріали справи свідчать, що відповідач про відкликання постанови про призначення позапланової перевірки позивача і її повернення без виконання був повідомлений листом Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві листом від 22.04.2014 року №1492/2/26-15-04-0212.
Зважаючи на те, що постанова про призначення перевірки скасована, документальна позапланова виїзна перевірка позивача за період 2012-2014 років, проведена за відсутності законних підстав.
При цьому, доводи відповідача про порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 138.2. статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України спростовуються, з огляду про наступне.
Так, на підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Глобал Партнер» і ТОВ «СТАРКСЕРВІС» позивачем до суду подані належним чином засвідчені копії наступних документів: - розрахункових документів; бухгалтерських та аналітичних довідок; - оборотно-сальдових відомостей; - зведених реєстрів ТОВ «Глобал Партнер», що характеризують господарські операції з придбання (імпорту) товарів, виготовлення та придбання упаковки, транспортування, перепакування товарів, отримання інших суміжних послуг, подальшої реалізації товарів, які у своїй сукупності підтверджують здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ «Глобал Партнер» та ТОВ «Старксервіс»; довідки №0910/2 від 09.10.2014р. про відображення в обліку операцій, пов'язаних з імпортом, товарів, їх перепакуванням та продажем, покупцям за період з 01.11.2013р. по 31.01.2014р.; - договору поставки продукції № 0910-021 від 09.10.2013 року між ТОВ «ГЛОБАЛ ПАРТНЕР» і ТОВ «СТАРКЕРВІС» з Додатковою угодою № 1 від 09.10.2013року; наказів ТОВ «Глобал Партнер» про виготовлення та заміну упаковки імпортованих товарів; - господарських договорів відповідального зберігання товарів на складі, транспортного експедирування і завантажувально-розвантажувальних робіт між ТОВ «ТЕФІЯ» і ТОВ «Глобал Партнер» з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); - договору перевезення вантажів між ТОВ «ПРЕСТО» і ТОВ «Глобал Партнер» з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують придбання ТОВ «Глобал Партнер» товарів у ТОВ «Старксервіс», а також їх транспортування ТОВ «Престо» (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, замовлення-специфікації до договору, кошторисів до замовлень-специфікацій, протоколів погодження остаточного вигляду виробу з фото додатками, тощо); фінансово-господарських документів по взаємовідносинам ТОВ «Глобал Партнер» з ТОВ «Лайк Трест», що підтверджують придбання ТОВ «Глобал Партнер» послуг щодо перепакування товарів з використанням, матеріалів (упаковки), придбаної у ТОВ «Старксервіс», а також послуг з приведення імпортних товарів у відповідність до вимог законодавства про захист прав споживачів (договору про надання послуг, заявки на виконання робіт, кошторисів до заявок, актів передання матеріалів, звітів про використання матеріалів, звітів обстеження виробів, актів виконаних робіт, актів списання матеріалів); - податкових накладних по взаємовідносинам ТОВ «Глобал Партнер» з ТОВ «Лайк Трест» та витягом з єдиного реєстру податкових накладних; довідки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 31.07.2014 року №1747/2202/38568111 «Про результати проведеної зустрічної звірки ТОВ «ГЛОБАЛ ПАРТНЕР» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ЛАЙК ТРЕСТ» х реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2014 року»; - фінансово-господарських документів по взаємовідносинам ТОВ «Глобал Партнер» з «INTER - COM 2000 LTD»., що підтверджують придбання ТОВ «Глобал Партнер» імпортного товару, який у подальшому перепакувався силами ТОВ «Лайк Трест» з використанням матеріалів (упаковки), придбаної у ТОВ «Старксервіс»; фінансово-господарських документів по взаємовідносинам ТОВ «Глобал Партнер» з «R' DAM HOLDINGS Ltd.», Mauritius, що підтверджують придбання ТОВ «Глобал Партнер» імпортного товару, який у подальшому перепакувався силами ТОВ «Лайк Трест» з використанням матеріалів (упаковки), придбаної у ТОВ «Старксервіс»; - фінансово-господарських документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ «АНТАРАЛЬ», які підтверджують реалізацію (продаж) ТОВ «Глобал Партнер» імпортної продукції; - накладних на прийняття та видачу ТОВ «ТЄФІЯ» з відповідального зберігання згідно договору КЗТН-0104/13-01 від 01.04.2013 року, який ТОВ «Глобал Партнер» реалізовано ТОВ «Антараль»; - фінансово-господарських документів по взаємовідносинам ТОВ «ГЛОБАЛ ПАРТНЕР» з ТОВ «ХАУС-ТЕХНИК», які підтверджують реалізацію (продаж) ТОВ «Глобал Партнер» імпортної продукції; - накладних вимог на відпуск товару зі складу; - накладних - вимог на прийняття товарів на відповідальне зберігання на складі; - банківських виписок про перерахування коштів ТОВ «АНТАРАЛЬ» і ТОВ «ХАУС ТЕХНИК» на розрахунковий рахунок ТОВ «ГЛОБАЛ ПАРТНЕР» за придбаний товар.
Також правомірність відображення позивачем у податковій звітності даних податкового обліку сформованих, зокрема, за наслідком реальних господарських операцій з ТОВ «Старксервіс», підтверджена і висновком судово - економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №7771/7772/14798-14803/15-45 від 27.08.2015 року, проведеної в рамках даної справи на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2014.
Так, судові експерти дійшли до наступних висновків:
1. Дані бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Глобал Партнер» по фінансово- господарських взаємовідносинах з ТОВ «Старксервіс» (код ЄДРПОУ 38292311) за період з 01.11.2013р. по 31.01.2014 р., документально підтверджуються.
2.ТОВ «Глобал Партнер» мало підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 3 724 404,00 грн. по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Старксервіс» (код 38292311) за період з 01.11.2013 р. по 31.01.2014 р.
3.Первинні фінансово-господарські документи на підставі яких ТОВ «Глобал Партнер» віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 3 724 404,00 грн. по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Старксервіс» (код 38292311) за період з 01.11.2013 р. по 31.01.2014 р., оформлені належним чином.
4.ТОВ «Глобал Партнер» мало підстави для віднесення до складу валових витрат суму у розмірі 18622489,53 грн. по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Старксервіс» (код ЄДРПОУ 38292311) за період з 01.11.2013 р. по 31.01.2014 р.
5. Документально підтверджується отримання ТОВ «Глобал Партнер» у період з 01.11.2013 р. по 31.01.2014 р. товарів (продукції) відповідно до умов договору поставки продукції № 0910-021 від 09.10.2013 року, укладеного з ТОВ «Старксервіс» (код ЄДРПОУ 38292311), на загальну суму 22346987,44 грн., в т.ч. ПДВ 3724497,91 грн.
6. Дані податкової звітності ТОВ «Глобал Партнер» підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Глобал Партнер», а також первинними фінансово-господарськими документами по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Старксервіс» (код 38292311) у період з 01.11.2013 р. по 31.01.2014 р.
7. Документально підтверджується придбання ТОВ «Глобал Партнер» товарів у «R' DAM HOLDINGS Ltd.» (Mauritius) у період з 01.11.2013 року по 31.01.2014 року згідно контракту №GP20513RНS від 05.02.2013 року, укладеного між ТОВ «Глобал Партнер» та «R' DAM HOLDINGS Ltd.» (Mauritius).
8. Документально підтверджується придбання ТОВ «Глобал Партнер» товарів у «INTER - COM 2000 LTD» у період з 01.11.2013 року по 31.01.2014 року згідно контракту № І-С-22013GP від 20.02.2013 року, укладеного ТОВ «Глобал Партнер» з «INTER - COM 2000 LTD».
9. Документально підтверджується отримання ТОВ «Глобал Партнер» від ТОВ «Тефія» (код 35023477) послуг з відповідального зберігання товарів на складі, навантаження та розвантаження товарів, інших послуг, на підставі договорів № КЗТН-0104/13-01 від 01.04.2013 року та № КЗТН-1312- 02/13 від 31.12.2013 року, зокрема, у період з 01.11.2013 року по 31.01.2014 року, на загальну суму 126411,14 грн., у т.ч. ПДВ 21068,53 грн.
10. Документально підтверджується отримання ТОВ «Глобал Партнер» від ТОВ «Престо» послуг з транспортного перевезення (експедирування) товарів (продукції) згідно договору № 0111/2-03 від 01.12.2013 року у період з 01.11.2013 року по 31.01.2014 року, на загальну суму 17 460,00 грн., у т.ч. ПДВ 2910,00 грн.
11. Документально підтверджується придбання ТОВ «Глобал Партнер» у ТОВ «Лайк Трест» (код 38389211) послуг з обстеження зовнішнього вигляду, перевірки комплектності, технічної документації і перепакування товару на підставі договору № 1610-03 від 16.10.2013 року, у період з 01.11.2013року по 31.01.2014року.
12. Документально підтверджується реалізація (продаж) ТОВ «Глобал Партнер» імпортованих товарів для ТОВ «Антраль» (код ЄДРПОУ 36620504), ТОВ «Хаус Технік» (код ЄДРПОУ 37502458) на загальну суму 11044244,69 грн., у т.ч. ПДВ 1840707,45 грн.
13. Висновки Акту ДПІ № 1043/22-13/38568111 від 07.05.2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Глобал Партнер» (код ЄДРПОУ 38568111) по взаємовідносинах з ТОВ «Старксервіс» (код ЄДРПОУ 38292311) за період з 01.11.2013 року по 31.01.2014 року стосовно порушень ТОВ «Глобал Партнер» вимог п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 3724404 грн., п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2610695,00 грн. документально не підтверджуються.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Судом приймається до уваги той факт, що відповідачем ні у акті перевірки, ні у письмових запереченнях відсутні посилання на неналежність оформлення первинної документації, за наслідком здійснених господарських операцій.
В той час, як відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 №395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 р. за №607/23139, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.
Однак, висновки Акту перевірки № 1043/22-1 З/З8568111 від 07.05.2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Глобал Партнер» по взаємовідносинам з ТОВ «СТАРКСЕРВІС» за період 2012-2014 років, щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість, податку на прибуток та інших обов'язкових платежів» не ґрунтуються на фінансово-господарській документації ТОВ «Глобал Партнер» по взаємовідносинам з ТОВ «Старксервіс» у взаємозв'язку з декларованими показниками податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Глобал Партнер».
Так, висновки відповідача про порушення ТОВ «Глобал Партнер» норм податкового законодавства ґрунтуються виключно на інформації, викладеній у акті від 03.04.2014 року №1066/26-55-22-08/38292311 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Старксервіс» щодо підтвердження господарських відносин за період діяльності з 01.09.2012 по 28.02.2014».
В розрізі наведеного, суд звертає увагу, акти перевірок/звірок контрагентів позивача не можуть бути безумовним доказом нереальності чи то фіктивності вчинених правочинів, оскільки силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість, а відтак мають нести індивідуальну відповідальність за порушення відповідних приписів законодавства.
При цьому, у розумінні ст. 16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер .
Виходячи з положень ПКУ покупець як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності, за невиконання чи неналежне виконання обов'язків щодо сплати податків іншими контрагентами.
Також, суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.
Разом з тим, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема про несплату податків чи неподання податкової звітності).
Відповідно до ст. 135 ПК України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів. Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).
Статтею 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Згідно пп.138.10.3. п.138.10. статті 138 Податкового кодексу України витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; - ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); є) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
З огляду на викладені обставини справи, враховуючи наведені вище імперативні приписи податкового законодавства, суд приходить до висновку про безпідставність збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 263 369,00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 2 610 695,00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 652 674,00 грн., що свідчить про протиправність податкового повідомленням-рішення №0007342213 від 26 травня 2014 року.
Водночас, доводи відповідача про неправомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість на загальну суму 4 655 505,00 грн., спростовані наступним.
Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Відповідно до вимог законодавства не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Відповідно до приписів Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При цьому, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат Товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Висновки суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеної у постанові від 31.01.2011р. у справі № 21-47а 10.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку проте, що грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 655 505,00 грн., з яких 3 724 404,00 грн. - за основним платежем, 931 101 грн. - штрафні (фінансові) санкції, є протиправним, а отже підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання щодо правомірності податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, суд виходив із наступного.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Поряд з цим, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175); податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156).
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Водночас відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З огляду на те, що на момент винесення податкової вимоги суми грошових зобов'язань за податковими повідомленнями - рішеннями не були узгодженими і податковий борг у ТОВ «Глобал Партнер» по таких сумах був відсутній, податкова вимога від 03 липня 2014 року №12923-25 є неправомірною, а отже підлягає скасуванню.
Таким чином, враховуючи відсутність суми узгодженого податкового боргу на момент прийняття рішення від 21 липня 2014 року №655/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу, воно є таким, що прийняте без законних підстав, а отже є неправомірним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність спірних рішень.
Керуючись ст. ст. 69-71, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 26 травня 2014 року №0007342213, відповідно до якого платнику податків визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 3 263 369,00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 2 610 695,00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 652 674,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 26 травня 2014 року №0007342213, відповідно до якого платнику податків визначено суму грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 4 655 505, 00 грн. в т.ч. за основним платежем на суму 3 724 404,00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 931 101,00 грн.
Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 03 липня 2014 року №12923-25 на суму 1 045,00 гривень.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 21 липня 2014 року №655/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу.
Присудити з Державного бюджету України на користь ТОВ «Глобал Партнер» понесені судові витрати в розмірі 488,00 грн.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2015 |
Оприлюднено | 02.12.2015 |
Номер документу | 53860247 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні