КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 753/18106/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Сирбул О.Ф. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
24 листопада 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Горяйнова А.М.,
при секретарі: Вітковській К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 01 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Заступника начальника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернувся до Дарницького районного суду м.Києва зі скаргою до Заступника начальника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, якою просив скасувати постанову від 31.08.2015 про накладення адміністративного стягнення у зв'язку з відсутністю подій та складу злочину та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 01 жовтня 2015 року скаргу залишено без руху з підстав, визначених ч.1 ст.108 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що при зверненні до суду з позовом незважаючи на те, що такий позов має назву скарга, ним не було допущено порушень вимог ст.106 КАС України, які унеможливлюють його розгляд, - з огляду на що у суду були відсутні підстави до залишення її без руху.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, залишаючи без руху позовну заяву (скаргу) ОСОБА_3, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність її вимогам ст.106 КАС України та запропонував позивачу усунути виявлені недоліки шляхом визначення (конкретизації) назви такого звернення та сплати судового збору у порядку та розмірах, визначених ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке:
Вимоги до позовної заяви встановлено ст. 106 КАС України.
Дійсно, за змістом частини 3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору. Разом з тим, вказана норма містить застереження, що у випадку коли судовий збір не належить сплачувати,- вимоги даної норми не застосовуються.
Так, зі змісту скарги позивача вбачається, що ним оскаржується постанова Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 31.08.2015 про накладення адміністративного стягнення в порядку КУпАП.
В свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Посилання суду першої інстанції на те, що Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року, такі особи не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, колегія суддів вважає необґрунтованими та звертає увагу на таке.
В Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», ВАСУ роз'яснив питання справляння судового збору при оскарженні особою постанови в справі про адміністративне правопорушення та зазначив, що припис частини четвертої статті 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону № 3674-VI, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Цей Закон не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 3674-VI).
Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми частини четвертої статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір.
Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про судовий збір».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про невідповідність її вимогам ст. 106 КАС України та необхідність сплати позивачем судового збору в порядку та розмірах, визначених ст.4 Законом України «Про судовий збір».
Стосовно посилань суду першої інстанції на те, що позивач, звернувшись до суду зі скаргою, обрав спосіб захисту, не передбачений КАС України, суд апеляційної інстанції вважає дану обставину формальною, адже вона не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому не може бути підставою до залишення позовної заяви без руху та позбавлення позивача права на розгляд його справи в адміністративному суді.
За таких обставин, судова колегія приходить висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, - що є підставою для його скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 01 жовтня 2015 року скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Заступника начальника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення направити до Дарницького районного суду м.Києва для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 26 листопада 2015 року.
.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Горяйнов А.М.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2015 |
Оприлюднено | 01.12.2015 |
Номер документу | 53860747 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Желтобрюх І.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні