Рішення

від 27.11.2015 по справі 420/3613/12

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 420/3613/12

Провадження № 2/177/2/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 листопада 2015 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Приміч Г. І.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ФГ «АГРОПРОМ - СИНТЕЗ" - ОСОБА_2

розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Фермерського господарства "АГРОПРОМ - СИНТЕЗ", Управління Держземагенства у Криворізькому районі, Державної реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції про визнання недійсними договору оренди земельної ділянки зі спорудами, акту прийому-передачі об'єктів оренди, державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою 04.12.2012 року.

Уточнивши свої позовні вимоги просив суд визнати недійсними договір оренди земельної ділянки зі спорудами, укладений 21.04.2011 року між ОСОБА_3 та ФГ «АГРОПРОМ СИНТЕЗ», акт прийому-передачі вказаної земельної ділянки зі спорудами, визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію вказаного договору оренди, здійснену 07.07.2011 року Управлінням Держкомзему у Криворізькому районі Дніпропетровської області, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі: 1500 грн. витрат на правову допомогу, 300 грн. витрат на оплату судового збору та 2559,75 грн. на оплату судової експертизи.

В обґрунтування позову вказував, що до 25.06.2012 року він був членом ФГ «АГРОПРОМ СИНТЕЗ» головою якого є його рідний брат - ОСОБА_4

В 2008 році, на прохання ОСОБА_4, він надав згоду на тимчасове використання належної йому земельної ділянки, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Іванівка, вулиця Українська, 24. Вийшовши із членів ФГ «АГРОПРОМ СИНТЕЗ» в усній розмові з ОСОБА_4 він зажадав звільнення належної йому земельної ділянки, однак ОСОБА_4 відмовив у цьому, пред'явивши договір оренди земельної ділянки зі спорудами від 21.04.2011 року, який нібито підписаний ним та зареєстрований у Держземагенстві Криворізького району 07.07.2011 року.

ОСОБА_3 наполягав на тому, що спірний договір не підписував, волевиявлення на його укладення не здійснював, договір суперечить його внутрішній волі, а тому має бути визнаний недійсним. До вказаного договору додано акт прийому-передачі, який також ним не підписувався, а тому має бути визнаний недійсним. Оскільки спірний договір оренди пройшов державну реєстрацію, то вона також має бути визнана недійсною та скасована.

В ході судового засідання представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник відповідача ФГ «АГРОПРОМ СИНТЕЗ» за довіреністю - ОСОБА_2, в ході судового засідання вимоги позивача не визнав, проти їх задоволення заперечував. В обґрунтування заперечень проти позову вказував, що для ведення господарської діяльності ФГ "Агропром-синтез" необхідна була земельна ділянка на якій планувалося зведення сховища для зерна. ОСОБА_3 погодився надати для цієї мети земельну ділянку з господарськими будівлями за адресою: Криворізький район, с. Іванівка, вул. Українська 24, у зв'язку з чим було прийнято рішення про укладення договору оренди. 21.04.2011 року ОСОБА_4 приїхав до ОСОБА_3 за адресою: Криворізький район, с. Іванівка, вул. Українська, 24, де в приміщенні ангару ОСОБА_3 підписав вказаний договір, після чого виніс його ОСОБА_4, пояснивши при цьому, що підписував договір стоячи. Вказаний договір пройшов державну реєстрацію, а тому є чинним.

Представник відповідача вказував, що не погоджується з висновками експертиз по справі, оскільки предметом дослідження висновку складеного Дніпропетровським НДІ судових експертиз був лише примірник договору наданий ОСОБА_3, а висновок Харківського НДІ був наданий без дослідження документів, надання яких вимагалося експертом, що викликає сумніви в його правильності.

Представник співвідповідача - Реєстраційної служби Криворізького РУЮ Дніпропетровської області ОСОБА_5 до суду не з'явилася, згідно заяви просили справу розглянути за їх відсутності (а.с. 172 т.2).Будучи присутньою в судовому засіданні 09.09.2015 року (а.с.160 т.2) проти позову не заперечувала, при цьому, пояснила, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить інформацію про зареєстроване право власності на господарську будівлю за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Іванівка, вул. Українська, буд. 24, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1221881400:06:001:0034 з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Відомості про реєстрацію договору оренди земельної ділянки з вказаним кадастровим номером відсутні в реєстрі речових прав на нерухоме майно. Щодо цієї земельної ділянки відсутні відомості і в реєстрах прав власності на нерухоме майно, єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та реєстрі іпотек. При цьому стверджувала, що реєстраційна служба розпочала реєстрацію прав на земельні ділянки з 01.01.2013 року, до цього часу реєстрація прав на земельні ділянки здійснювалася управліннями Держземагенства.

Представник відповідача - Управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області будучи присутньою в судовому засіданні 30.09.2015 року (а.с.177 т.2) проти позову не заперечувала, при цьому пояснила, що в перехідній реєстраційній системі Управління є відомості про проведення державної реєстрації посадовою особою Савченко від 07.07.2011 року спірного договору оренди земельної ділянки зі спорудами від 21.04.2011 року, однак примірник договору та поземельна книга в паперовому вигляді відсутні, що могло бути зумовлено втратою при передачі активів у зв'язку з реорганізацією Управління Держземагенства в 2013 році.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить господарська будівля за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Іванівка, вул. Українська, 24, що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1221881400:06:001:0034 з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 170 т.2).

Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 044590, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 122188141000108 від 11.08.2010 року (а.с. 16 т.1).

В матеріалах справи наявні примірники договору оренди земельної ділянки зі спорудами від 21.04.2011 року та актів прийому - передачі земельних ділянок зі спорудами від 21.04.2011 року (а.с. 14-15 т.1, 88-98 т.1), які були надані позивачем та ФГ «АГРОПРОМ СИНТЕЗ» кожним окремо (а.с. 6-13 т.1). Згідно умов вказаного договору ОСОБА_3 - орендодавець передав ФГ "Агропром-синтез" в строкове (строком на 5 років), платне користування наступну споруду: будинок, що стоїть окремо, з підсобними (допоміжними) спорудами) за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький район, с. Іванівка, вул. Українська, 24, загальною площею 748 кв.м., разом з земельною ділянкою за вказаною адресою, загальною площею 0,25 га, в т.ч. під будівлями 0,0748 га., ріллі 0,1752 га.

Вказаний договір 07.07.2011 року пройшов державну реєстрацію у відділі Держкомзему у Криворізькому районі, що підтверджується відміткою на договорі та довідкою Управління Держземагенства у Криворізькому районі № 6152/7 від 11.11.2013 року (а.с. 173 т.1), а також поясненнями представника Держземагенства, яка вказувала на наявність в перехідній реєстраційній системі відомостей про реєстрацію.

Відповідно до ч.4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 125, 126 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (укладення договору оренди), право оренди земельної ділянки виникало з моменту державної реєстрації цього права і посвідчувалося договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Відповідно до статей 14, 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі, за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, і підлягає державній реєстрації. Відповідно до пункту 6, 9 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 чинного на момент виникнення спірних правовідносин (втратив чинність з 01 січня 2013 року), поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку, зокрема у паперовому вигляді - територіальними органами Держземагентства. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до роз'яснень які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 В«Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснимиВ» недійсним може бути визнано лише укладений договір.

У зв'язку з вище викладеним, враховуючи наявність відмітки про державну реєстрацію оспорюваного договору, проведення якої здійснено уповноваженою особою Управління держземагенства, суд приходить до висновку, що спірний договір оренди є вчиненим, оскільки пройшов державну реєстрацію згідно з порядком, що діяв на момент його укладення та реєстрації, тобто є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним. Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-99 від 18.09.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне

володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві

для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Стаття 4 Закону «Про оренду землі» визначає, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Отже, суд приходить до висновку, що договір оренди землі є двостороннім договором, однією зі сторін якого є орендодавець, тобто особа, у власності якої перебуває земельна ділянка і яка має право передати її в строкове, платне користування іншій особі - орендарю, отримуючи за це орендну плату. Для укладення двостороннього договору необхідна воля обох сторін, яка має бути виражена в письмовій формі, як того вимагає ст. 14 Закону України «Про оренду землі».

Як стверджував позивач та було підтверджено висновком повторної судово-почеркознавчої експертизи № 2204 від 03.04.2015, підписи від імені ОСОБА_3, у двох примірниках договору оренди земельної ділянки зі спорудами від 21.04.2011 року між ОСОБА_3 та ФГ «АГРОПРОМ СИНТЕЗ» розташовані на других аркушах в графі "Орендодавець" та у двох примірниках акту Прийому передачі земельної ділянки зі спорудами згідно договору від 21.04.2011 року, розташовані в рядку ліворуч "ОСОБА_3В." (а.с. 88-99 т.1), виконані не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с. 86-89 т.2).

Аналогічний висновок, відносно примірника спірного договору наданого позивачем ОСОБА_3 (а.с. 88-89 т.1) та акту передачі земельної ділянки зі спорудами (а.с. 92 т.1), було надано Дніпропетровським НДІ судових експертиз у висновку № 1955-13 від 24.09.2013 року судової почеркознавчої експертизи по цивільній справі № 420/3613/12 (а.с. 147-151 т.1).

Твердження представника ФГ "Агропром-синтез" щодо незгоди з висновками експертиз, суд розцінює критично, оскільки висновок № 1955-13 від 24.09.2013 року дійсно був наданий лише за результатами дослідження примірника договору наданого позивачем, однак вказаний висновок, в межах предмету дослідження, не суперечить висновку повторної судово-почеркознавчої експертизи № 2204 від 03.04.2015, а суд, відповідно до ст. 212 ЦПК України, оцінює докази по справі в їх сукупності, жодний доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Крім цього, допитана в ході судового засідання з використанням систем відеоконференцзв'язку експерт Харківського НДІ судових експертиз ОСОБА_6, стверджувала, що висновок експертизи вона складала відповідно до діючих нормативних актів, які регулюють експертну діяльність. Висновок складено на підставі дослідження наданих документів, в тому числі додатково надісланих 25.02.2015 року, яких в сукупності було достатньо для надання висновку. Всі відповіді на поставлені перед експертом питання надано в категоричній формі, тобто підпис від імені ОСОБА_3 виконаний не ним.

У зв'язку з цим, дослідивши докази по справі в їх сукупності, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність факту підписання оспорюваного договору від імені орендодавця - не ОСОБА_3, а іншою особою.

Відсутність підписів позивача ОСОБА_3 у примірниках оспорюваного договору оренди, акті приймання-передачі земельної ділянки, свідчить про відсутність волевиявлення позивача ОСОБА_3 на укладення даного договору оренди, а отже є прямою підставою для визнання його недійсним (п. 3 ст. 203, 215 ЦК України).

Як вбачається з п. п. 5.2, 8.10 спірного договору оренди, акт прийому-передачі є документом, який підтверджує факт передачі земельної ділянки, є невід'ємною частиною договору, а отже визнання недійсним договору оренди тягне за собою визнання недійсним акту прийому-передачі.

Відповідно до п.п. 10 п. 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою

Кабінет Міністрів України від 17.10.2013 № 868, одним із документів, на підставі яких проводяться реєстраційні дії, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вище викладене, те, що вимоги позивача про визнання недійсною та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки є похідними від недійсності договору оренди та необхідними для захисту порушеного права, суд приходить до висновку, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивачем по справі сплачений судовий збір в розмірі - 300 грн. (а.с.24 т.1 ), а також здійснено витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи - 2534,40 грн. (а.с. 133, 146 т.1, 163-165 т.1, 113 т.2, 156-157 т.2) грн., які відповідно до ч.1, п. 4 ч.3 ст. 79 ЦПК України відносяться до витрат пов'язаних з розглядом справи, та відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, враховуючи задоволення позову, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Решта суми витрат на проведення судової експертизи заявлена позивачем - 25,35 грн. (2559,75 грн. заявлена сума - 2534,40 грн. сума витрат підтверджена матеріалами справи) не підлягають стягненню з відповідача, оскільки їх проведення не підтверджено матеріалами справи. Витрати на оплату послуг банку на суму 10,66 грн. (а.с. 113 т.2) не відносяться до витрат на проведення експертизи, а відповідно і до судових витрат.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн., які ОСОБА_3 сплатив представнику за представництво інтересів в суді (а.с.163-164. 179-180 т.1, 158 т.2), які також відносяться до витрат пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача приймала участь у судових засіданнях по розгляду даної справи, які в своїй сукупності тривали 14 годин 35 хвилин що підтверджується журналами судового засідання (а.с. 31, 43, 75, 80, 83, 103, 166, 185, 206, 227 т.1; 26, 51, 55, 160, 177, 186, 195,196 т.2). Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати - 1378 грн. (551,20 грн. - це 40 %), гранична сума можливого відшкодування не мала б перевищувати 7716,8 грн. (551,20 грн. Х 14 годин). Оскільки позивачем фактично сплачено за надання правової допомоги за представництво інтересів в суді 1500 грн., яка є меншою вказаного граничного розміру, то вказана сума, згідно вимог ст.. 11 ЦПК України, в межах заявлених вимог підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 241, 256-257,261 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 14, 18, 20 Закону України «Про оренду землі», Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно", п.п. 10 п. 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868в редакції чинній на 2004 рік, та ст.ст. 3,10, 11,15, 60, 61, 209, 212-214, 360-7 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Фермерського господарства "АГРОПРОМ - СИНТЕЗ", Управління Держземагенства у Криворізькому районі, Державної реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції про визнання недійсними договору оренди земельної ділянки зі спорудами, акту прийому-передачі об'єктів оренди, державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, стягнення судових витрат, - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки зі спорудами від 21 квітня 2011 року, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством "АГРОПРОМ - СИНТЕЗ", зареєстрований у відділі Держкомзему у Криворізькому районі в Книзі реєстрації договорів оренди за записом від 07.07.2011 року за № 122188144000534.

Визнати недійсним акт прийому-передачі земельної ділянки зі спорудами, укладений 21 квітня 2011 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством "Агропром-Синтез".

Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки зі спорудами від 21 квітня 2011 року, укладеного між ОСОБА_3 та Фермерським господарством "АГРОПРОМ - СИНТЕЗ", зареєстрованого у відділі Держкомзему у Криворізькому районі в Книзі реєстрації договорів оренди за записом від 07.07.2011 року за № 122188144000534.

Стягнути з Фермерського господарства "АГРОПРОМ - СИНТЕЗ", ідентифікаційний код 35741970, юридична адреса: Миколаївська область, Казанківський район, с. Троянка, вулиця Садова, будинок 16, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судові витрати по справі в розмірі 4 334 (чотири тисячі триста тридцять чотири) грн. 40 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: