Постанова

від 02.04.2010 по справі 2а-254/10

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2а-254/10

Провадження № -

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" квітня 2010 р. м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого су /їді ОСОБА_1, розглянувши у порядку письмового провадження у м. Коростені адміністратив ну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Коростені про визнання неправомірних дій та стягнення не доби плачених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2009 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому зазна чила, що вона є непрацюючим пенсіонером, має статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, постійно проживає в м. Коростені, віднесеному до зони гарантованого добровільного відселення, а тому відповідно до Закону України від 28.02.1991 року № 796 - XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастро фи /далі Закон № 796 - XII/, тому має право на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обме женням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, підвищення до пенсії. Од нак, всупереч згаданому Закону вказані виплати проводились без застосування кратності до встановленого розміру мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах, встановлених Постано вою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, /далі «Постанова № 836»/ тому позивач вважає своє право порушеним та просить стягнути з управління пенсійного фонду України в м.Коростені 31953, 60 грн недовиплачених коштів згідно ст. ст.37, 39 Закону України «Про ста тус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року.

Відповідач позов не визнав.

Судом встановлено, що позивач має статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катаст рофи 1 категорії.

Стаття 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вна слідок Чорнобильської катастрофи" передбачає компенсації громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення у вигляді щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування міс цевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від мінімаль ної заробітної плати.

Відповідно до ч.2 ст. 39 вказаного Закону пенсія непрацюючому пенсіонеру повинна під вищуватись на дві мінімальні зарплати.

Згідно п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ката строфи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936 роз порядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються в числі інших управління праці та соціального захисту населення виконкомів міських Рад. Виплата компенса цій та допомог певних видів, в т.ч. і передбачених ст. ст. 37, 39 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" працюючим і непра цюючим громадянам та пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціаль них допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держад міністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації. Правовідносини між сторонами виникли з дня набрання чинності вищевказаної постанови.

Органи, які виплачують пенсію провадять видатки, пов'язані з наданням пільг щодо пе нсійного забезпечення згідно із Законом України № 796 - XII (пенсій на пільгових умовах за ві ком і стажем роботи, пенсії по інвалідності та в зв'язку з втратою годувальника, додаткові пен сії, щомісячні компенсації за втрату годувальника, підвищені пенсії і допомога) в силу п. 24 «По рядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорно-* бильської катастрофи та соціального захисту населення» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 20.06.2000 року № 987.

Таким чином управління Пенсійного фонду України в м.Коростені є належним відповідачем стосовно позовних вимог позивача щодо недоотримання коштів, передбачених ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вимоги позивача в частині недовиплати коштів, передбачених ст.37 вказаного за кону до даного відповідача є безпідставними. Згідно ст. 71 КАС України управління Пенсійно го фонду України в м.Коростені не довело належними доказами факти відсутності фінансування та видатків Державного Бюджету України, що направляються органам Пенсійного фонду Украї ни для реалізації виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи за ст. 39, 51 Закону № 796 - XII. Згідно вказаної норми Закону обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладено на відповідачів, якщо вони заперечують проти адміністратив ного позову.

Однак, доказів правомірності своїх дій вказаним відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцево го самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і тру дової діяльності за них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в За коні України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобиль ської катастрофи».

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що у разі невідповідності нормативно- правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосо вує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Постанова Кабінету Міністрів України, на яку посилається відповідач, в частині встанов лення обмежень щодо розмірів виплати пенсій та допомоги не відповідає розмірам, встановле ним іншими законами України.

Оскільки Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рі шень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над пі- дзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чо рнобильської катастрофи», а не вказана Постанова КМУ.

В силу ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа діз налася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

Порушення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністра тивного позову за умови якщо на цьому наполягає одна із сторін. Як вбачається згідно запере чення відповідача останній зазначає про порушення строку звернення до адміністративного суду як на підставу для відмови в задоволенні поданого позову.

Виходячи з цього, в межах строку звернення до суду підлягають судовому захисту позовні ви моги позивача щодо недоотримання коштів, передбачених ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 20.03.2008 року по 31.12.2008 року.

Разом з тим, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд керується п.2 ч.2 ст.162 КАС України та зобов'язує відповідачів вчинити певні дії, а саме нарахувати та виплатити позивачу невиплачену частину допомоги.

Вимоги позивача в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в м.Коростені коштів, передбачених ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист грома дян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»задоволенню не підлягають, оскіль ки вказане управління не здійснює нарахування та виплату позивачу зазначених коштів.

Керуючись ст.ст. 37,39 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постражда ли внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 11, 94, 99, 100,158-163, 167, 254 Кодексу адмініст ративного судочинства України, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в м. Коростені щодо не нарахування та не виплати підвищення до пенсії відповідно до визначених законом розмірів неправомірними. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Коростені перерахувати та виплатити ОСОБА_2 доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслі док Чорнобильської катастрофи» починаючи з 20.03.2008 року по 31.12.2008 року.

В частині вимог про стягнення недовиплачених коштів, передбачених ст.37 Закону Укра їни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катас трофи» відмовити за безпідставністю, в решті позовних вимог відмовити за пропуском строку звернення до суду.

Від сплати судових витрат сторони звільнити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі протягом деся ти днів з дня її проголошення , а в разі проголошення вступної та резолютивної частини , з дня складання постанови в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження постанови суду, з по- слідуючою подачею апеляційної скарги, яка може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду .