Окрема думка

від 20.11.2015 по справі 537/4155/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/4155/15-к Номер провадження 11-сс/786/491/15Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

ОКРЕМА ДУМКА

20 листопада 2015 року м. Полтава

Не погоджуюся з колегами про відмову у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_3 з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Отже, накладення арешту на майно інших осіб КПК України не передбачає.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 не є підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні та не є особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи.

Крім цього і санкція статті (ст. 204 КК України), в рамках якої накладено арешт на майно, передбачає лише конфіскацію незаконно виготовленої продукції та обладнання для виготовлення такої продукції.

Таким чином, відмова у знятті арешту із транспортного засобу, є незаконною.

Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_3 , віє є приватним підприємцем, який надає послуги із перевезення вантажів і у його власності є більше 20 вантажних автомобілів. Через неможливість використання автомобіля Вольво він зазнає фінансових втрат. Про те, який вантаж буде перевозитися він не знав і ніяким чином до злочину не причетний.

З позицією ОСОБА_3 погодився і прокурор у судовому засіданні, який не заперечував проти зняття арешту із вказаного автомобіля та повернення його власнику.

Присутній у судовому засіданні слідчий, підтвердив те, що апелянт не причетний до вчинення злочину і він не заперечує проти зняття арешту із автомобіля.

Крім цього, із пояснень слідчого випливає те, що арешт накладено у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 неможливо вручити повістку на допит, і він не з`являється до слідчого.

За таких обставин ухвала слідчого судді підлягала скасуванню та ухваленню нової ухвали про задоволення клопотання ОСОБА_3 про зняття арешту із автомобіля Вольво та причіпа до нього.

Зазначене свідчить про помилковість рішення колегії суддів апеляційного суду

Суддя ОСОБА_4