Постанова

від 24.11.2015 по справі 915/727/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року Справа № 915/727/15

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е.- головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 у справі№ 915/727/15 Господарського суду Миколаївської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євгройл" доТовариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна", треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1)Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл", 2)Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанк Росії" простягнення 12000000 грн., за участю представників сторін від позивача:Важеніна С.А. (довіреність від 12.05.2015 № 1), від відповідача:Дацьків А.І. (довіреність від 01.09.2015 № 5/А), від третьої особи 1:не з'явились, від третьої особи 2:не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Євгройл" у квітні 2015 року звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноприймальний комплекс "Інтерагротранс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євгройл" 11500000 грн., стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноприймальний комплекс "Інтерагротранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євгройл" 500000 грн., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євгройл" 73080 грн. судового збору.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Євгройл" Важеніною С.А. 15.06.2015 подано заяву про відмову від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноприймальний комплекс "Інтерагротранс", і про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" 12000000 грн., витрат з оплати судового збору в сумі 73080 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2015 у справі № 915/727/15 (суддя Васильєва Л.І.) провадження у справі про стягнення 500000 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноприймальний комплекс "Інтерагротранс" припинено на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2015 (суддя Васильєва Л.І.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 у справі № 915/727/15 (у складі колегії суддів: Ярош А.І. - головуючого, Лисенко В.А., Головея В.М.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євгройл" 12000000 грн. боргу та 73080 грн. судових витрат.

Не погоджуючись постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 у справі № 915/727/15, Товариство з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.06.20015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 у справі № 915/727/15 Господарського суду Миколаївської області, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що відбулась реорганізація Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" шляхом виділення нової юридичної особи, що підтверджується протоколом № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" від 01.03.2015.

Відповідно до пункту 1.5 статуту, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євгройл" є правонаступником майна, прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" в частині розподільчого балансу.

Розподільчий баланс, акти приймання-передачі майна та зобов'язання 01.03.2015 затверджені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл".

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" від 01.03.2015 та розподільчого балансу станом на 01.03.2015, Товариству з обмеженою відповідальністю "Євгройл" передано активи та пасиви, у тому числі дебіторську заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" на суму 12000000 грн., що виникла у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором поставки № 500/2-010828 від 10.07.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю " АДМ Трейдінг Україна".

Згідно з актом приймання-передачі № 3 від 01.03.2015, Товариству з обмеженою відповідальністю "Євгройл" передано документи, що підтверджують розмір дебіторської заборгованості ТОВ "АДМ Трейдінг Україна" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК "Євгройл" у сумі 12000000 грн., тому позивач звернуся до суду про стягнення з відповідача 12000000 грн. за договором поставки № 500/2-010828 від 10.07.2013.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна)" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" (покупець), 10.07.2013 укладено договір поставки № 500/2-010828.

Згідно з пунктом 7.1. договору поставки, постачальник зобов'язується поставляти товар покупцю, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар згідно з цим договором та щомісячними заявками покупця на поставку товару. Поставка насіння соняшнику від постачальника на користь покупця виконується за графіком поставки встановленим вказаним пунктом. Поставка макухи соняшникової та олії соняшникової - без графіку, за домовленістю сторін, але не пізніше строків придатності товару.

Відповідно до пункту 7.2 договору, постачальник зобов'язується поставити тільки узгоджені та повністю оплачені партії товару, закуплені за цим договором.

Пунктом 7.3.6 договору встановлено, період поставки товару постачальником на користь покупця - не пізніше 30.09.2014, і тільки після повної сплати вартості такого товару покупцем на користь постачальника згідно з положеннями цього договору.

Пунктом 9.1 договору сторонами передбачено, що в забезпечення належного виконання платіжних зобов'язань за цим договором покупець здійснює постачальнику оплату в розмірі 10% від вартості товару, купленого постачальником на користь покупця від сільгоспвиробників та/або від решти суб'єктів господарювання з ПДВ та у розмірі 10% від вартості товару, купленого постачальником на користь покупця та третіх осіб без ПДВ, який постачається за цим договором. За згодою сторін, покупець замість оплати може надати постачальнику безвідкличну банківську гарантію. Гарантія відкривається на першу вимогу постачальника при умові, якщо покупець надає постачальнику заявки на закупку товару.

На виконання умов пункту 9.1. договору поставки між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл" (клієнт) 07.03.2013 укладено договір на встановлення ліміту для проведення операцій з надання банківських контр-гарантій № 06-Н/13/117/ЮО/Г.

Згідно з пунктом 1 договору про внесення змін № 5 від 13.11.2014 до додаткової угоди № 2 від 26.09.2013 до договору на встановлення ліміту для проведення операцій з надання банківських контр-гарантій № 06-Н/13/117/ЮО/Г від 07.03.2013, банк на підставі заяви про внесення змін № 5 від 13.11.2014 до контр-гарантії № 666-КГ від 26.09.2013 зобов'язується продовжити строк дії контр-гарантії з 29.11.2014 до 29.12.2014.

Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" листом № 687/62-5 від 27.11.2014 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК Євгройл" про отримання 26.11.2014 банком від Публічного акціонерного банку "Інг Банк Україна" платіжної вимоги на суму 12000000 грн. за контр-гарантією № 666 КГ/13 за зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна", в якому останній просить сплатити йому суму 12000000 грн. у зв'язку з несвоєчасною сплатою товару ТОВ "АПК "Євгройл".

На запит Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" № МТ 799 від 19.03.2015 Публічне акціонерне товариство "Інг Банк Україна" підтверджує, що отриману суму 12000000 грн. на підставі контр-карантії № 666-КГ/13 від 26.03.2013 (гарантія Публічного акціонерного товариства "Інг Банк Україна" № GI-13/071) зараховано 02.12.2014 на чинний рахунок бенефіціара Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" № 26003003265400, код 20027449.

Судами встановлено, що в порушення умов пункту 12.2 договору ТОВ "АДМ Трейдінг Україна", у встановлений строк, не здійснено поставку товару на суму отриманої банківської гарантії 12000000 грн.

Відповідно до пункту 11.3 договору поставки, при настанні випадку невиконання зобов'язань однією із сторін, інша сторона має право припинити цей договір шляхом надання письмового "Повідомлення про припинення" тій стороні, яка спричинила настання такого випадку невиконання зобов'язань.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору поставки, позивачем надіслано відповідачу повідомлення про припинення дії договору поставки від 10.07.2013 № 500/2-010828, і про повернення коштів у сумі 12000000 грн. на рахунок ТОВ "Євгройл".

Статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд апеляційної інстанції правомірно погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, гарантія є одним з видів забезпечення зобов'язання.

Статтею 560 Цивільного кодексу України встановлено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 563 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Банківська гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, за якими банк бере на себе грошове зобов'язання перед отримувачем гарантії сплатити кошти за наказодавця, у випадку невиконання ним своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частини.

Банківська гарантія являється одним з інструментів безресурсного фінансування, який за своєю суттю не потребує вилучення грошових коштів і дозволяє наказодавцю уникнути передплати за товари /послуги, і в результаті, забезпечує економію власних ресурсів та / або їх використання в інших цілях, є зручним інструментом для належного і своєчасного виконання договірних зобов'язань зі своїми контрагентами.

Банківська гарантія -поручительство банку-гаранта за свого клієнта. Банк бере на себе зобов'язання за дорученням і за рахунок клієнта у випадку несплати клієнтом у термін платежів, які він мав здійснити, провести платежі за свій рахунок. Банк-гарант може забезпечувати виконання інших зобов'язань у грошовій формі.

Відповідно до пункту 3 глави 4 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 № 41/10321, сплата за вимогою/повідомленням коштів бенефіціару за гарантією здійснюється банком-гарантом (резидентом) на умовах і в строки, передбачені гарантією для оплати вимоги/повідомлення, та згідно з інструкціями і реквізитами, зазначеними в тексті гарантії та/або у вимозі/повідомленні, отриманими від бенефіціара/банку бенефіціара або іншого банку.

Відповідно до статті 2 абзацу 18 Закону України "Про банки та банківську діяльність", банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Таким чином, з моменту перерахування банківської гарантії на адресу бенефіціара, вказані кошти для принципала є банківським кредитом, тому використовуються принципалом як сплата за договором поставки.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку про задоволення позову, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" (постачальник) одержано суму попередньої оплати товару і не передано товар у встановлений строк.

Таким чином, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 у справі № 915/727/15 Господарського суду Миколаївської області підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 у справі № 915/727/15 Господарського суду Миколаївської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 у справі № 915/727/15 Господарського суду Миколаївської області залишити без змін.

Головуючий, суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.