Постанова

від 23.11.2015 по справі 922/3194/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2015 р. Справа № 922/3194/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В. О.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представників:

позивача - Карасюк О.В. (довіреність №505/11.5.2 від 25.09.14)

першого відповідача - не з'явився,

другого відповідача - Капустюк А.С. (довіреність б/н від 16.09.15),

третіх осіб - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, ПАТ "ВТБ Банк" (вх. №4122 Х/2), та апеляційну скаргу другого відповідача, ТОВ "ТЕОКОМ" (вх.№ 4149), на рішення господарського суду Харківської області від 21.07.15 у справі № 922/3194/15

за позовом ПАТ "ВТБ Банк", м.Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ Фірма "Тагіт", м.Херсон,

до 1)ТОВ "ОРІОН ГРУПП", м.Харків,

2)ТОВ "ТЕОКОМ", м.Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, ПАТ "Фінбанк", м.Одеса,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, ТОВ "Ольга", м.Дніпропетровськ,

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.07.15 (суддя Пономаренко Т.О.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним іпотечний договір від 12.07.14, укладений між відповідачами, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. та зареєстрований у реєстрі за номером 3140.

Позивач подав на вищевказане рішення апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що суд першої інстанції в порушення ч.3 ст.83 ГПК України не вийшов за межі позовних вимог та не прийняв рішення в частині скасування відповідних записів про заборону та іпотеку, просить оскаржуване рішення змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Визнати недійсним іпотечний договір від 12 липня 2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕОКОМ" (код ЄДРПОУ 38633143) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРІОН ГРУПП" (код ЄДРПОУ 39018319), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 3140.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про заборону відчуження нежитлової будівлі літера "А-2" загальною площею 3435,7 кв.м., яка розташована за адресою: м.Харків, проспект Гагаріна, 167/1, накладений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В., номер запису про обтяження №6313472, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14399963 від 12.07.14.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку №6313494 нежитлової будівлі літера "А-2" загальною площею 3435,7 кв.м., яка розташована за адресою: м.Харків, проспект Гагаріна, 167/1, внесений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 14400003 від 12.07.14".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.15 апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 08.09.15. Запропоновано позивачу надати письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі; іншим учасникам процесу - відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції у справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

Другий відповідач, ТОВ "ТЕОКОМ", із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також на неповне дослідження доказів, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "ВТБ Банк" відмовити повністю.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.15 апеляційну скаргу ТОВ "ТЕОКОМ" було прийнято до провадження, до спільного розгляду з апеляційною скаргою ПАТ "ВТБ Банк", та призначено її розгляд на 08.09.15. Запропоновано учасникам процесу надати письмові пояснення та відзиви на апеляційну скаргу.

07.09.15 позивач подав клопотання (вх.№12775) про залучення до участі у справі ПАТ "Фінбанк" (ідентифікаційний код 20041917, місцезнаходження: 65032, м.Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4а) у якості третьої особи на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 08.09.15 вказане клопотання задоволено та залучено ПАТ "Фінбанк" до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів. Також залучено ТОВ "Ольга" до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів. Вказаною ухвалою було зобов'язано позивача, ПАТ "ВТБ Банк", надіслати ПАТ "Фінбанк" копію позовної заяви в даній справі та надіслати ТОВ "Ольга" копію позовної заяви і апеляційної скарги ПАТ "ВТБ Банк" в даній справі; докази надіслання надати суду; другого відповідача, ТОВ "ТЕОКОМ" - надіслати третім особам, ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "Ольга" копію апеляційної скарги ТОВ "ТЕОКОМ" в даній справі; докази надіслання надати суду.

Крім того, запропоновано надати: першому відповідачу, ТОВ "ОРІОН ГРУПП" (власнику спірного майна) - довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо спірного об'єкта нерухомого майна, нежитлової будівлі літера "А-2" загальною площею 3435,7 кв.м., яка розташована за адресою: м.Харків, проспект Гагаріна, 167/1, на підтвердження обставин щодо накладення та зняття відповідних обтяжень стосовно зазначеного майна за період з моменту його реалізації на аукціоні 28.12.12 по теперішній час; позивачу, ПАТ "ВТБ Банк", та третій особі, ТОВ "Ольга" - належним чином засвідчені копії процесуальних документів у справі про банкрутство та інших документів, що стосуються реалізації спірного майна, а також звернення позивача у справі про банкрутство; також учасникам процесу виконати вимоги ухвал суду від 07.08.15 та від 10.08.15 щодо надання відзивів на апеляційні скарги та мотивованих пояснень в обґрунтування своєї правової позиції в даній справі.

05.10.15 позивач, ПАТ "ВТБ Банк", надав суду копію ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.15 у справі №29/5005/6381/2011, копію постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.15 у справі №29/5005/6381/2011, копію протоколу №1 про проведення цільового аукціону від 28.12.12, копію акту №1 про проведення цільового аукціону від 28.12.12, а також - докази направлення копії позовної заяви на адресу ПАТ "Фінбанк" та докази направлення копії позовної заяви та копії апеляційної скарги ПАТ "ВТБ Банк" на адресу ТОВ "Ольга". Позивач також звернувся до суду із клопотанням (вх.№ 13738 від 05.10.15) про продовження строку розгляду апеляційної скарги та про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направлення представника позивача в судове засідання 08.10.15.

У судовому засіданні 08.10.15 судом задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду справи та відкладення її розгляду. Ухвалою від 08.10.15 розгляд справи відкладено на 12.11.15, учасникам процесу надано припис виконати вимоги ухвали суду від 08.09.15.

Копії ухвал суду від 08.09.15 та від 08.10.15, направлені на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ Фірма "Тагіт" (73034, Херсонська обл., місто Херсон, Миколаївське шосе, будинок 25) - повернуто до суду із відміткою відділення зв'язку "адресат вибув". Іншої адреси вказаної юридичної особи матеріали справи не містять. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців також зазначено вищевказану адресу ТОВ Фірма "Тагіт", а у графі "Статус відомостей про юридичну особу" міститься відмітка про її відсутність за місцезнаходженням.

Копію ухвали суду від 08.09.15, направлену на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, ТОВ "Ольга" (Дніпропетровська обл., м.Дніпропетровськ, вул.Краснопільська, б.9) повернуто до суду із відміткою відділення зв'язку "фірма вибула". Іншої адреси вказаної юридичної особи матеріали справи не містять. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців також зазначено вищевказану адресу ТОВ "Ольга". Копію ухвали від 08.10.15 отримано 20.10.15 представником ТОВ "Ольга" за вищевказаною адресою (відповідне повідомлення відділення зв'язку долучено до матеріалів справи, т.2, а.с.91), однак даним учасником процесу не виконано вимог ухвал суду від 08.09.15 та від 08.10.15, не надано суду витребуваних вказаними ухвалами документів, не направлено представника для участі в судовому засіданні 12.11.15 та не повідомлено суд про причини його неявки.

Першим відповідачем,ТОВ "ОРІОН ГРУПП", та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, ПАТ "Фінбанк", також отримано копії ухвали суду від 08.10.15 (відповідні повідомлення відділення зв'язку долучено до матеріалів справи, т.2, а.с.83, 84), однак вказаними учасниками процесу не виконано вимог ухвал суду від 08.09.15 та від 08.10.15, не надано суду витребуваних вказаними ухвалами документів, не направлено представників для участі в судовому засіданні 12.11.15 та не повідомлено суд про причини їх неявки.

09.11.15 позивачем надано клопотання (вх.№15202) про залучення до матеріалів справи копії постанови Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.15 у справі №916/1953/15 за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "ОРІОН ГРУПП" про визнання недійсним іпотечного договору від 23.01.14, укладеного між ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "Ортія" (правопопередником ТОВ "ОРІОН ГРУПП").

У судовому засіданні 12.11.15 другим відповідачем, ТОВ "ТЕОКОМ", надано додаткові пояснення до апеляційної скарги, до яких додано копії: постанови Вищого господарського суду України у справі №922/1133/15 від 08.10.15, постанови господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.11 у справі №29/5005/6381/2011, ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.14 у справі №29/5005/6381/2011, постанови Вищого господарського суду України від 21.10.14 у справі №29/5005/6381/2011.

Також на виконання ухвали суду від 08.09.15 ТОВ "ТЕОКОМ" надано суду докази надіслання ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "Ольга" копій апеляційної скарги ТОВ "ТЕОКОМ" у даній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.15 розгляд справи було відкладено на 23.11.15. Запропоновано позивачу та другому відповідачу надати пояснення та докази з урахуванням питань, що були предметом розгляду в судовому засіданні 12.11.15; іншим учасникам процесу - виконати вимоги ухвал суду від 08.09.15 та від 08.10.15.

18.11.15 ТОВ "ТЕОКОМ" надано додаткові пояснення, в яких даний учасник процесу зазначає про відсутність підстав для застосування господарським судом ст.203 та ст.215 ЦК України, оскільки в оскаржуваному рішенні не зазначено, яким саме нормам чинного законодавства не відповідає спірний правочин. Також, на думку ТОВ "ТЕОКОМ", місцевим господарським судом неправильно застосовано ст.9 Закону України "Про іпотеку", оскільки ТОВ "ТЕОКОМ" вважає, що заборона укладати договори щодо розпорядження предметом іпотеки без згоди ПАТ "ВТБ Банк" стосувалася виключно ВАТ "Ольга" як первісного іпотекодавця за договором №115Z/1 від 26.04.07, тоді як іпотекодавцем у спірному договорі, визнаному недійсним оскаржуваним рішенням господарського суду, є ТОВ "ОРІОН ГРУПП", яке не пов'язане відносинами договору іпотеки з позивачем, ПАТ "ВТБ Банк". ТОВ "ТЕОКОМ" також зазначає, що порушення ч.3 ст.9 Закону України "Про іпотеку" в будь-якому випадку не може впливати на дійсність наступних договорів іпотеки, оскільки така заборона за своєю правовою природою є зобов'язанням з негативним змістом (утриматися від дій з розпорядження предметом іпотеки), а не елементом змісту оспорюваного правочину, який складають права і обов'язки сторін, крім того, закон гарантує права першого іпотекодержателя тим, що він має пріоритетне право перед всіма наступними при зверненні стягнення на предмет іпотеки.

У додаткових поясненнях від 23.11.15 ТОВ "ТЕОКОМ" наполягає на відсутності підстав для визнання спірного правочину недійсним, оскільки ст.23 Закону України "Про іпотеку" не забороняє перехід права власності при наявності іпотеки і не забороняє передачу майна в наступну іпотеку.

23.11.15 позивач, ПАТ "ВТБ Банк", надав доповнення до відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "ТЕОКОМ", в яких зазначає, що іпотека ПАТ "ВТБ Банк" залишається дійсною, а отже відсутні підстави для втрати банком статусу іпотекодержателя.

Присутні в судовому засіданні 23.11.15 представники ТОВ "ТЕОКОМ" та ПАТ "ВТБ Банк" підтримали викладену ними письмово правову позицію, а також зазначили, що, на їхню думку, в даному судовому засіданні можливо закінчити апеляційний перегляд оскаржуваного рішення, оскільки ними надано суду апеляційної інстанції всі необхідні пояснення та докази, які сторони вважали за необхідне надати.

Інші учасники процесу - ТОВ Фірма "Тагіт", ТОВ "ОРІОН ГРУПП", ПАТ "Фінбанк", ТОВ "Ольга" - повідомлені належним чином про час та місце судових засідань у даній справі, не направили представників для участі у вказаних засіданнях, не повідомили суд про причини їх неявки та не виконали вимог ухвал суду щодо надання пояснень та доказів на підтвердження своєї правової позиції у справі.

Зважаючи на викладене, а також на те, що в ході апеляційного розгляду даної справи Харківським апеляційним господарським судом, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства - зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг та заперечень на них, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

26.04.07 між ВАТ "ВТБ БАНК" (іпотекодержатель), правонаступником якого є ПАТ "ВТБ БАНК", та ВАТ "Ольга" (іпотекодавець), правонаступником якого є ТОВ "Ольга", було укладено іпотечний договір №115-Z/1, предметом якого є передача іпотекодавцем іпотекодержателю в іпотеку нерухомого майна для забезпечення виконання зобов'язань в повному обсязі ТОВ "Тагіт" (позичальник), щодо повернення кредиту, перерахування плати за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, будь-яких платежів, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором №115-Ю від 26.04.07 та будь-якими змінами та доповненнями до договору.

Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Христоєвою Т.В. за реєстровим номером №1876. До вказаного вище іпотечного договору були внесені зміни договорами №1 від 29.07.08, №2 від 31.10.08, №3 від 21.01.09.

Предметом іпотеки за договором №115-Z/1 від 26.04.07 є нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 3435,7 метрів квадратних, що розташована за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 167/1 (далі - предмет іпотеки). Предмет іпотеки є власністю іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно б/н від 06.11.03, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради. Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки зареєстровано КП "ХарМіськБТІ" 10.11.03 та записано в реєстрову книгу за реєстраційним номером №3382789. Експертна вартість нерухомого майна, що передається в іпотеку, складає 52051000,00 грн. (пункт 2.1. іпотечного договору).

Як зазначено у п. 4.2. договору, іпотекодавець має право виключно на підставі письмової згоди іпотекодержателя зводити, знищувати стіни, здійснювати перебудову, проводити капітальний ремонт предмета іпотеки, відчужувати його, передавати іншим особам в наступну іпотеку, в оренду/лізинг, в управління, користування, в спільну діяльність та взагалі з будь-яких підстав.

Згідно з п. 9.7. іпотечного договору, договір вступає в силу з моменту нотаріального посвідчення та діє до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

У відповідності до статті 73 Закону України "Про нотаріат", приватний нотаріус в той же день, коли укладався іпотечний договір, наклав заборону відчуження об'єкта, зазначеного в іпотечному договорі.

Обтяження нерухомого майна іпотекою за іпотечним договором зареєстроване 23.01.08 у Державному реєстрі іпотек, про що свідчить Витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №16609595 від 23.01.08 (т.1, а.с. 20).

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник, ТОВ Фірма "Тагіт", свої зобов'язання за кредитним договором №115-Ю від 26.04.07 не виконав, станом на 27.04.15 розмір заборгованості становив 11314911,01 доларів США, що підтверджується довідкою про стан заборгованості №3893/1-2 від 29.04.15, виданою ПАТ "ВТБ Банк" (т.1, а.с. 21).

Місцевим господарським судом також встановлено та матеріалами справи підтверджується неодноразовий перехід права власності на предмет іпотеки.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.11 у справі №29/5005/6381/2011 TOB "ОЛЬГА" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, в ході якої здійснювався продаж майна банкрута на торгах.

Відповідно до протоколу №1 про проведення цільового аукціону від 28.12.12 та акту №1 про проведення цільового аукціону від 28.12.12 на нежитлову будівлю літера "А-2" загальною площею З435,7 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 167/1, переможцем торгів з реалізації майна TOB "ОЛЬГА", які відбулися в рамках справи про банкрутство ТОВ "ОЛЬГА", було визнано ТОВ "ОРТІЯ".

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.01.13 у справі №922/296/13-г позов ТОВ "ОРТІЯ" до ТОВ "ОЛЬГА" про визнання за ТОВ "ОРТІЯ" права власності на предмет іпотеки був задоволений, право власності на предмет іпотеки визнано за ТОВ "ОРТІЯ". Вказане рішення мотивоване тим, що ТОВ "ОРТІЯ" набуло права власності на відповідне майно за результатами проведених аукціонів, оформлених протоколами №1, № 4 про проведення цільового аукціону від 28.12.12 та з метою укладення договору купівлі-продажу і його нотаріального посвідчення направило на адресу ТОВ "ОЛЬГА" лист із пропозицією нотаріально укласти договір купівлі-продажу спірних нежитлових споруд, однак ТОВ "ОЛЬГА" ухилилося від укладання договору купівлі-продажу придбаного ТОВ "ОРТІЯ" на аукціоні майна.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.14 у справі №29/5005/6381/2011 про банкрутство ТОВ "ОЛЬГА", залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.14 та Вищого господарського суду України від 21.10.14, скасовано записи про арешти, обтяження та інші обмеження майна боржника, що містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зокрема, відповідні записи стосовно нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

23.01.14 було укладено іпотечний договір, за яким ТОВ "ОРТІЯ", з метою забезпечення зобов'язань ТОВ "Велторг 2013" за договором овердрафту від 23.01.14, укладеним ТОВ "Велторг 2013" з ПАТ "Фінбанк", передало нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. А-2), що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 167/1 (що є предметом іпотеки за договором №115-Z/1 від 26.04.07) в іпотеку ПАТ "Фінбанк", про що було внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згодом ТОВ "ОРТІЯ" відчужило предмет іпотеки ТОВ "ОРІОН ГРУПП", яке набуло право власності на дане нерухоме майно на підставі Свідоцтва про право власності, серія та номер: 18833931, виданого 11.03.14, видавник: реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №37056135 від 30.04.15 (т.1, а.с. 22-27) між ТОВ "ОРІОН ГРУПП" та TOB "ТЕОКОМ" 12.07.14 був укладений іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 3140 (спірний договір).

Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ "ОРІОН ГРУП" передало в іпотеку ТОВ "ТЕОКОМ" належне йому на праві власності нерухоме майно, що одночасно є предметом іпотеки за договором №115-Z/1 від 26.04.07, а саме: нежитлову будівлю літера "А-2" загальною площею 3435,7 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 167/1.

Як встановлено місцевим господарським судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується учасниками процесу в ході апеляційного провадження, ПАТ "ВТБ Банк" не надавав жодної згоди ТОВ "ОРІОН ГРУПП" чи будь-якій іншій особі на передачу предмета іпотеки за договором №115-Z/1 від 26.04.07 (нежитлової будівлі літера "А-2" загальною площею 3435,7 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 167/1) в наступну іпотеку ТОВ "ТЕОКОМ".

В ході апеляційного провадження, відповідно до наданих позивачем та другим відповідачем доказів також було встановлено наступні обставини.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.15 у справі №29/5005/6381/2011 про банкрутство ТОВ "ОЛЬГА", залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.07.15, визнано недійсними результати торгів у формі цільового аукціону від 28.12.12 з реалізації майна, що є предметом іпотеки за договором №115-Z/1 від 26.04.07. Зазначену ухвалу та постанову скасовано постановою Вищого господарського суду України від 10.11.15, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. Тобто станом на момент апеляційного перегляду оскаржуваного рішення у справі №922/3194/15 результати вищезазначених торгів є дійсними.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.11.15 у справі №922/296/13-г скасовано рішення господарського суду Харківської області від 29.01.13 у вказаній справі, яким визнано за ТОВ "ОРТІЯ" право власності на предмет іпотеки. В якості підстави скасування зазначено ту обставину, що господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки ПАТ "ВТБ", яке не було залучено до розгляду справи. Судом апеляційної інстанції провадження у справі №922/296/13-г припинено у зв'язку із припиненням діяльності позивача та неможливістю залучення до участі у справі його правонаступника.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.15 у справі №916/1953/15 рішення господарського суду Одеської області від 22.07.15 у вказаній справі скасовано, позов ПАТ "ВТБ Банк" задоволено, визнано недійсним іпотечний договір від 23.01.14, укладений між ПАТ "Фінбанк" та ТОВ "ОРТІЯ".

Отже, питання щодо переходу права власності на предмет іпотеки від ТОВ "ОЛЬГА" до наступних покупців, а також щодо передання його в наступну іпотеку, станом на момент апеляційного перегляду рішення у справі №922/3194/15 є предметом вищевказаних судових розглядів.

У даній справі №922/3194/15 предметом розгляду є вимога ПАТ "ВТБ Банк" щодо визнання недійсним іпотечного договору від 12.07.14, укладеного між ТОВ "ОРІОН ГРУПП" та TOB "ТЕОКОМ".

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абз. 4 п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.13 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Таким чином, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Як на підставу для визнання недійсним іпотечного договору від 12.07.14, укладеного між відповідачами, позивач вказує на порушення під час його укладення вимог Закону України "Про іпотеку" та іпотечного договору від 26.04.07 №115-Z/1, а саме - відсутність згоди ПАТ "ВТБ Банк" на передачу нерухомого майна в наступну іпотеку.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд послався, зокрема, на ст. 23 Закону України "Про іпотеку", в якій зазначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Також в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції зазначено, що згідно із ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

TOB "ТЕОКОМ" в апеляційній скарзі зазначає, що, на його думку, місцевий господарський суд неправильно визначився із характером спірних правовідносин та не застосував ст.ст.50, 38 Закону України "Про іпотеку", відповідно до яких після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки.

Також TOB "ТЕОКОМ" посилається на ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Зазначаючи в апеляційній скарзі, що на момент вчинення спірного правочину - укладення іпотечного договору від 12.07.14 між ТОВ "ОРІОН ГРУПП" та TOB "ТЕОКОМ" - у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, у Державному реєстрі іпотек та у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна була відсутня інформація про державну реєстрацію іпотеки ПАТ "ВТБ Банк" на відповідне нерухоме майно, TOB "ТЕОКОМ" стверджує, що із зазначеного вбачається припинення іпотеки ПАТ "ВТБ Банк", а отже, і відсутність підстав для задоволення його позовних вимог.

Стосовно вказаних аргументів колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи, станом на момент її апеляційного розгляду інформація про державну реєстрацію іпотеки ПАТ "ВТБ Банк" дійсно відсутня. Разом з тим, вказана обставина не впливає на дію іпотечного договору №115-Z/1 від 26.04.07 з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Вищенаведена норма не містить такої підстави припинення іпотеки як виключення відомостей про неї із відповідних державних реєстрів. Тому колегія суддів вважає, що сам факт скасування обтяжень нерухомого майна не свідчить про припинення зобов'язальних відносин сторін, що ґрунтуються на договорі іпотеки №115-Z/1 від 26.04.07.

Висновок про те, що наявність (відсутність) запису про заборону на відчуження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на статус заставленого майна не впливає (оскільки це не є підставою для припинення іпотечних правовідносин), узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалі від 09.11.11 у справі №6-49079св10.

Окрім того, з матеріалів справи не вбачається наявності будь-яких інших передбачених даною статтею підстав припинення іпотеки. Зокрема, як було встановлено вище, основне зобов'язання, виконання якого забезпечено спірним іпотечним договором, не припинено, оскільки, як було встановлено вище, кредиторські вимоги ПАТ "ВТБ Банк" як іпотекодержателя станом на час прийняття даної постанови судом апеляційної інстанції залишаються непогашеними.

TOB "ТЕОКОМ" вказує на те, що перелік наведений у ст. 17 Закону України "Про іпотеку" не є вичерпним, оскільки вказаною нормою передбачено й інші підстави припинення іпотеки згідно з цим Законом, зокрема - в порядку ст.ст.38, 50 даного Закону, на які посилається апелянт.

Статтею 50 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що після продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах або продажу предмета іпотеки відповідно до статті 38 цього Закону припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, які виникли після державної реєстрації іпотеки за іпотечним договором, згідно з яким було звернене стягнення на предмет іпотеки. Це правило не застосовується у разі придбання предмета іпотеки іпотекодавцем.

Продаж предмета іпотеки на прилюдних торгах врегульовано ст.41 цього ж Закону, в ч. 1 якої зазначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до змісту ст. 38 Закону України "Про іпотеку", нею унормовано реалізацію права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Разом з тим, як вбачається з обставин даної справи, предмет іпотеки не реалізовувався в процедурі виконавчого провадження, а також не реалізовувався безпосередньо іпотекодержателем. Отже, відсутні підстави для висновку про припинення іпотеки в порядку ст.ст.17, 38, 50 Закону України "Про іпотеку", на які посилається TOB "ТЕОКОМ" - оскільки, незважаючи на те, що перелік підстав припинення іпотеки у ст.17 Закону України "Про іпотеку" дійсно не є вичерпним, він, разом з тим, обмежений підставами, зазначеними виключно у самому Законі України "Про іпотеку".

Однак, як було встановлено вище, предмет іпотеки реалізовано на прилюдних торгах в межах справи про банкрутство, у відповідності до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а не Закону України "Про іпотеку"). А відтак, враховуючи, що жодна норма Закону України "Про іпотеку" не містить такої підстави для припинення іпотеки як реалізація майна у процедурі банкрутства, колегія суддів зазначає, що твердження TOB "ТЕОКОМ" про припинення іпотеки є необґрунтованими.

Інша позиція з приводу припинення іпотечного договору №115-Z/1 від 26.04.07, висловлена в судових актах у справі №922/1133/15 (на які також посилається TOB "ТЕОКОМ"), на думку суду апеляційної інстанції, є оціночним судженням, а не преюдиціальною обставиною у розумінні ст.35 ГПК України, а тому жодною мірою не позбавляє суд при розгляді даної справи №922/3194/15 на самостійну оцінку доводів сторін з цього приводу.

Посилання TOB "ТЕОКОМ" на на ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" як на підставу припинення іпотеки є неправомірним, оскільки, в даному випадку ідеться про іпотеку як спосіб забезпечення виконання основного забезпеченого нею зобов'язання, а саме - грошових зобов'язань ТОВ "Тагіт" за кредитним договором №115-Ю від 26.04.07, тому факт прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом не є правовою підставою припинення іпотеки. Зазначене узгоджується з висновками Вищого господарського суду України, викладеними, зокрема, у постановах від 02.06.15 у справі №5023/8677/11, від 03.03.15 у справі № 5009/5032/12, від 17.03.15 у справі № 907/919/13, від 21.10.14 у справі № 10/5026/973/2011 тощо.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом обґрунтовано зроблено висновок про дійсність іпотеки згідно з договором №115-Z/1 від 26.04.07, за яким ПАТ "ВТБ Банк" є іпотекодержателем.

Як вбачається з письмових пояснень TOB "ТЕОКОМ" (зокрема, від 18.11.15) та усних пояснень представника даного товариства у судових засіданнях, зазначений учасник процесу посилався на те, що ПАТ "ВТБ Банк" як перший іпотекодержатель має пріоритетне право перед всіма наступними при зверненні стягнення на предмет іпотеки, тому, на думку TOB "ТЕОКОМ", спірним правочином, укладеним між ТОВ "ОРІОН ГРУПП" та TOB "ТЕОКОМ", права ПАТ "ВТБ Банк" не порушені. Тобто фактично в ході апеляційного провадження TOB "ТЕОКОМ" визнав дійсність іпотеки за договором 115-Z/1 від 26.04.07 та наявність у ПАТ "ВТБ Банк" прав першого іпотекодержателя.

Стосовно тверджень TOB "ТЕОКОМ" про необов'язковість отримання від ПАТ "ВТБ Банк" згоди на вчинення правочинів з передання в наступну іпотеку майна, що є предметом іпотеки за договором 115-Z/1 від 26.04.07, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з вищенаведеними приписами ст. 23 Закону України "Про іпотеку", особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст.13 Закону України "Про іпотеку", предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками.

Отже, законодавець, не забороняючи відчуження та передання в наступну іпотеку майна, що є предметом іпотеки, водночас встановлює правило слідування обтяження за майном, згідно з яким до нового іпотекодавця переходять відповідні права та обов'язки у повному обсязі, у тому числі - і встановлений ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" обов'язок щодо отримання згоди іпотекодержателя на відчуження предмету іпотеки та на передання його в наступну іпотеку, а також щодо дотримання встановленого ч. 1 ст.13 цього Закону пріоритету попередньої іпотеки над наступними іпотеками.

Тобто первісний іпотекодержатель наділений першочерговим правом надавати згоду на укладення наступних іпотечних договорів, відповідно, з даним правом кореспондується обов'язок кожного із наступних іпотекодавців отримати таку згоду при переданні предмета іпотеки за первісним договором у наступну іпотеку за угодами з іншими іпотекодержателями.

Тому, на думку колегії суддів, твердження TOB "ТЕОКОМ" про те, що заборона укладати договори щодо розпорядження предметом іпотеки без згоди ПАТ "ВТБ Банк" стосувалася виключно ВАТ "Ольга" як первісного іпотекодавця за договором №115Z/1 від 26.04.07, а не ТОВ "ОРІОН ГРУПП" як особи, що в подальшому набула права власності на предмет іпотеки і не пов'язана відносинами договору іпотеки з позивачем, ПАТ "ВТБ Банк" - не узгоджується з вищенаведеними приписами ст.ст.9, 23 Закону України "Про іпотеку". А відтак, колегія суддів зазначає, що права ПАТ "ВТБ Банк" в даному випадку є порушеними і він має право на подання відповідного позову.

ТОВ "ТЕОКОМ" в ході апеляційного провадження посилалося на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 26.06.13 у справі №6-58цс13, у якій зазначено, що положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка була чинною з 15.02.10 до 16.06.10) не передбачено згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється в межах справи про банкрутство. І оскільки нежитлову будівлю літера "А-2" загальною площею 3435,7 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 167/1, було відчужено в порядку ліквідаційної процедури банкрута (ВАТ "Ольга"), то, на думку ТОВ "ТЕОКОМ", згода ПАТ "ВТБ Банк" на відчуження зазначеного нерухомого майна не потрібна.

Надаючи правову оцінку даним твердженням, колегія суддів зазначає, що ні у вищевказаній постанові Верховного Суду України, ні у нормах чинного законодавства не міститься положень, які б встановлювали, що якщо перший іпотекодавець відчужив майно у процедурі банкрутства без згоди іпотекодержателя, то і наступні іпотекодавці (які не є банкрутами і до діяльності яких не застосовуються приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") також звільняються від виконання вимог ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" щодо отримання згоди іпотекодержателя на відчуження предмету іпотеки та на передання його в наступну іпотеку.

Зважаючи на те, що, як уже зазначалося, в ході розгляду даної справи досліджується виключно правомірність правочину щодо передання ТОВ "ОРІОН ГРУПП" (яке не перебуває у процедурі ліквідації) спірного майна в іпотеку TOB "ТЕОКОМ" за договором від 12.07.14, колегія суддів зазначає, що посилання TOB "ТЕОКОМ" на постанову Верховного Суду України від 26.06.13 у справі №6-58цс13 не стосується спірних правовідносин у справі №922/3194/15, а тому не може бути визнано належним аргументом.

В апеляційній скарзі та додаткових поясненнях TOB "ТЕОКОМ" також зазначає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні не зазначено, яку саме вимогу ст. 203 ЦК України не було дотримано сторонами під час вчинення спірного правочину. Також апелянт наполягає на тому, що заборона на розпорядження предметом іпотеки без згоди іпотекодержателя, встановлена ч.3 ст. ст. 9 Закону України "Про іпотеку", за своєю правовою природою є зобов'язанням з негативним змістом, а не елементом змісту оспорюваного правочину, який складають права та обов'язки сторін.

Стосовно вказаних тверджень колегія суддів зазначає, що TOB "ТЕОКОМ" допущено довільне тлумачення положень ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам - оскільки право власника предмета іпотеки на передання його в наступну іпотеку (що є елементом змісту оспорюваного правочину), згідно з ч.3 ст. ст. 9 Закону України "Про іпотеку", обмежується правом первісного іпотекодержателя надати згоду на вказану дію. Відповідно, у разі укладення договору наступної іпотеки без отримання такої згоди, зміст правочину є таким, що суперечить ч.3 ст. ст. 9 Закону України "Про іпотеку".

Частиною 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку" також встановлено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Тобто положення Закону України "Про іпотеку" встановлюють правові механізми захисту прав іпотекодержателя від незаконного позбавлення (обмеження) його майнових претензій стосовно предмету іпотеки, відповідно, вимоги ПАТ "ВТБ Банк" узгоджуються із встановленими ст.ст.16, 215 ЦК України способами захисту порушеного права.

Відповідне також узгоджується із приписами загальних норм, що регулюють правовідносини застави (враховуючи, що іпотека є різновидом застави).

Згідно з ч. 2 ст. 586 ЦК України, ч. 2 ст.17 Закону України "Про заставу" заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Тобто правом контролю за предметом застави (у тому числі - і іпотеки) наділений за законом та належним чином укладеним договором застави лише заставодержатель.

У разі відчуження предмета застави (іпотеки), передачі його у користування іншій особі або іншого розпорядження цим предметом у інший спосіб саме право заставодержателя є порушеним. Тому саме заставодержателю належить право на звернення до суду щодо оспорення дій, вчинених із предметом застави без його згоди, з підстав, передбачених статтями 203 та 215 ЦК України. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.11.15 у справі №3-669гс15 (922/3131/14).

Щодо посилань TOB "ТЕОКОМ" на постанову Верховного Суду України від 23.09.15 у справі №914/2846/14 та на постанову Вищого господарського суду України від 04.03.15 у справі №5011-35/1539-2012, колегія суддів зазначає, що обставини вищевказаних справ (які, зокрема, стосуються укладення правочину посадовою особою акціонерного товариства з перевищенням повноважень, досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору) не є подібними до даної справи. Окрім того, правова позиція Харківського апеляційного господарського суду у даній справі №922/3194/15 повною мірою узгоджується з викладеними у вищенаведених постановах Верховного Суду України та Вищого господарського суду України висновками про те, що необхідною умовою для визнання правочинів недійсними в порядку ст.ст. 203, 215 ЦК України є доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними в момент їх вчинення.

В силу приписів ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), в даному випадку статтею 12 Закону України "Про іпотеку". За змістом ч.2 ст.215 ЦК України, нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову. Відповідна правова позиція викладена в п.п. 2.5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Отже, на думку колегії суддів, місцевим господарським судом обґрунтовано було визнано недійсним спірний іпотечний договір в порядку ч.1 ст.203, ч.1 ст. 215 ЦК України, із посиланням на вищенаведені норми матеріального права.

Тому твердження TOB "ТЕОКОМ" про відсутність матеріально-правових підстав для визнання вказаного договору недійсним, на думку колегії суддів, не узгоджуються з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, а відтак, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

У зв'язку з цим, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга TOB "ТЕОКОМ" задоволенню не підлягає.

Стосовно апеляційних вимог ПАТ "ВТБ Банк" суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з апеляційної скарги ПАТ "ВТБ Банк" та наданих представником вказаного учасника процесу письмових і усних пояснень, апелянт вважає, що суд першої інстанції в порушення п.2 ст.83 ГПК України не вийшов за межі позовних вимог та не прийняв рішення в частині скасування відповідних записів про заборону та іпотеку. Інших обставин, що могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, апелянтом не наведено.

Відповідно до п.2 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Матеріали справи свідчать, що ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просило визнати недійсним іпотечний договір від 12.07.14, укладений між ТОВ "ОРІОН ГРУПП" і TOB "ТЕОКОМ". Клопотань про вихід за межі позовних вимог в порядку п.2 ст.83 ГПК України та про скасування відповідних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ні позивачем, ні іншими учасниками процесу в суді першої інстанції не заявлялося - вказану обставину представник ПАТ "ВТБ Банк" не заперечував в ході апеляційного провадження.

Відповідно до ч.3 ст.101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність процесуальних підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ "ВТБ Банк". Водночас колегія суддів зазначає, що ПАТ "ВТБ Банк" не позбавлене права подати до господарського суду окремий позов про скасування відповідних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, з огляду на те, що доводи апелянтів - TOB "ТЕОКОМ" та ПАТ "ВТБ Банк" - не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, а також враховуючи наведені обставини справи та норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалам справи, на підставі чого вказане рішення слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Керуючись 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "ТЕОКОМ" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 21.07.15 у справі №922/3194/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 30.11.15

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.