Рішення

від 30.11.2015 по справі 242/4226/15-ц

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 242/4226/15-ц

Провадження № 2/242/1790/15

РІШЕННЯ

Іменем України

30 листопада 2015 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Хацько Н.О., при секретарі Клименко А.В., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Комунальник» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 05.10.2015 року звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що вона в період з 07.07.2014 року по 25.07.2014 року перебувала у трудових відносинах з КП «Комунальник». В порушення вимог ст. 116 КЗпП відповідач в день звільнення не сплатив їй усіх належних сум, заборгованість по заробітній платі складає 2746 грн. 74 коп. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 2746 грн. 74 коп. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку, а саме по день винесення судового рішення по справі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача КП «Комунальник» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі. Крім того, надав довідки, згідно якої ОСОБА_1 дійсно працювала на підприємстві КП «Комунальник» з 07.07.2014 року по 25.07.2014 року на посаді головного бухгалтера з окладом згідно штатного розпису 4969 грн. 00 коп., заборгованість по заробітній платі на 01.11.2015 року становить 2746 грн. 74 коп.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, та законодавство, що регулює дані правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_1, ОСОБА_1 07.07.2014 року була прийнята на підприємство КП «Комунальник» головним бухгалтером відповідно до наказу № 92к від 07.07.2014 року.

Згідно запису № 26 трудової книжки серія НОМЕР_1, ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади відповідно до ст. 38 КЗпП України по догляду за дитиною до досягнення 14 років, наказ № 96к від 25.07.2014 року.

Відповідно до листа Новогродівської міської ради № 02-15/1349-06-1 від 05.11.2015 року, враховуючи неспроможність КП «Комунальник» самостійно забезпечити виконання поточних грошових зобов'язань, рішенням Новогродівської міської ради від 30.01.2015 року № 6/45-12» визнано дане підприємство неплатоспроможним, у зв'язку з чим припинено його фінансово-господарська діяльність. Кредиторам надана згода на звернення до Господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство зазначеного підприємства. Станом на 01.11.2015 року рішення Господарського суду про визнання КП «Комунальник» банкрутом до міської ради не надходило.

Згідно до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, інформація щодо припинення чи то банкрутства КП «Комунальник» відсутня.

Згідно довідки № 81 від 04.11.2015 року, ОСОБА_1 дійсно працювала на підприємстві КП «Комунальник» з 07.07.2014 року по 25.07.2014 року на посаді головного бухгалтера з окладом згідно штатного розпису 4969 грн. 00 коп., заборгованість по заробітній платі на 01.11.2015 року становить 2746 грн. 74 коп.

Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (далі Порядок), основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Відповідно до довідки про середню заробітну плату, наданої КП «Комунальник», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за час її роботи з 07.07.2014 року по 25.07.2014 року на посаді головного бухгалтера склала 177 грн. 03 коп.

Суд звертає увагу, що Україна як соціальна, правова держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а також право на належні умови праці, своєчасне отримання винагороди (стаття 1, частини перша, друга, четверта, сьома статті 43 Основного Закону України).

Відповідно до Конституції України зазначені права захищаються судом (частина перша статті 55).

Згідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 6 Конвенція про захист заробітної плати N 95, ратифікованої Президією Верховної Ради Української РСР від 30 червня 1961 року, роботодавцеві забороняється обмежувати будь-яким способом свободу працівника розпоряджатися своєю заробітною платою на власний розсуд.

Відповідно до ст. ст. 115, 116 Кодексу Законів про працю України заробітна плата повинна сплачуватись двічі на місяць. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі несплати власником або уповноваженим ним органом належних звільненому працівнику сум у встановлені строки, зазначені в 116 цього Кодексу, при вiдсутностi спору про їх розмiр підприємство, установа, організація повинні сплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку або на момент розгляду справи в суді.

Суд звертає увагу на той факт, що розмір та тривалість заборгованості по заробітній платі позивача відповідачем КП «Комунальник» не заперечується, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 2746 грн. 74 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги, в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, а саме по день винесення судового рішення по справі, слід зазначити, що відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної

плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей

день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі не проведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Відповідно до довідки від 20.11.2015 року № 84, наданої КП «Комунальник», ОСОБА_1 ОСОБА_1 була прийнята на підприємство з 40 годинною робочою неділею.

Як передбачено ч. 1 ст. 50 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень.

Суд звертає увагу, що згідно листа від 04.09.2013 року № 9884/0/14-13/13 Мінсоцполітики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу в 2014 році» відповідно до якого кількість робочих днів позивача з розрахунку за 2014 рік складав би: липень - 4 дні, серпень - 20 днів, вересень - 22 дні, жовтень - 23 дні, листопад - 20 днів, грудень - 23 дні.

Згідно листа 09.09.2014 року № 10196/0/14-14/13 Мінсоцполітики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу в 2015 році» відповідно до якого кількість робочих днів позивача з розрахунку за 2015 рік складав би: січень - 20 днів, лютий - 20 днів, березень - 21 день, квітень - 21 день, травень - 18 днів, червень - 20 днів, липень - 23 дні, серпень - 20 днів, вересень - 22 дні, жовтень - 22 дні, листопад - 21 день.

З урахуванням викладеного враховуючи, що позивач та представник відповідача не оспорюють суму заборгованості по заробітній платі, яка за період з 07.07.2014 року по 25.07.2014 року складає 2746 грн. 74 коп., суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути суму середнього заробітку за час затримки розрахунку з моменту звільнення позивача 25.07.2014 року по день розгляду справи в суді тобто 30.11.2015 року, що із розрахунку складає 60 190 грн. 20 коп. (177 грн. 03 коп. (розмір середньоденної заробітної плати) х 340 днів (кількість днів затримки)).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1218 грн. 00 коп., оскільки позивача звільнено від його сплати (ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, ст.ст. 50, 115-117 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Комунальник» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства «Комунальник» (Ідентифікаційний код юридичної особи 31128583, код за ЄДРПОУ 04052985) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 62 936 (шістдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн. 94 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Комунальник» (Ідентифікаційний код юридичної особи 31128583, код за ЄДРПОУ 04052985) на користь держави судовий збір у розмірі 1218 (тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя