Рішення

від 24.11.2015 по справі 913/609/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

24 листопада 2015 року Справа № 913/609/15

Провадження №18/913/609/15

За позовом Публічного акціонерного товариства В«КраснодонвугілляВ» , м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Лідер-МегаплюсВ» , м.Харків

про стягнення 234516 грн 06 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1 - юрисконсульт першої категорії юридичного відділу, довіреність №34 від 03.08.2015;

від відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представники за довіреністю, довіреність б/н від 23.09.2015.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство В«КраснодонвугілляВ» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Лідер-МегаплюсВ» про стягнення заборгованості за договором на постачання товару №442/346-У/04-14КУО від 18.04.2014 в сумі 195564 грн 00 коп., неустойки в розмірі 8% у сумі 15645 грн 12 коп., 15% річних у сумі 20895 грн 87 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя - Корнієнко В.В.) від 11.08.2015 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 02.09.2015.

Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя - Корнієнко В.В.) від 02.09.2015 розгляд справи відкладений на 16.09.2015.

Письмовими поясненнями №12/68 від 11.09.2015 позивач зазначив, що 26.12.2014 на адресу директора відповідача направлявся лист №7/1-2562 з проханням направити компетентного представника для проведення комісійного приймання вантажу або вирішення питання з продукцією, яка підлягає поверненню; що 23.02.2015 позивачем повторно направлено відповідачеві лист №7/2-55 з проханням забрати відбраковану продукцію і зробити повернення грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя - Корнієнко В.В.) від 16.09.2015 розгляд справи відкладений на 23.09.2015.

Уточненням позовних вимог №12-106 від 22.09.2015 позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором на постачання товару №442/346-У/04-14КУО від 18.04.2014 в сумі 195564 грн 00 коп., неустойку в розмірі 8% у сумі 15645 грн 12 коп., 15% річних у сумі 23306 грн 94 коп.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява прийнята судом до розгляду як заява про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя - Корнієнко В.В.) від 23.09.2015 розгляд справи відкладений на 06.10.2015.

На підставі розпорядження №103-р від 05.10.2015 у зв'язку з відпусткою судді Корнієнка В.В. було проведено повторний автоматизований розподіл справи №913/609/15 та справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Відповідач відзивом б/н від 06.10.2015 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що з дати виникнення зобов'язань за договором на постачання товару №442/346-У/04-14КУО від 18.04.2014 відповідач не мав можливості їх виконати через проведення на території Луганської області антитерористичної операції; що виключно форс-мажорні обставини вплинули на не виконання відповідачем умов договору і наразі відповідач вчиняє всі підготовчі дії, необхідні для отримання сертифікату Торгово-промислової палати України; що позивачем порушені вимоги п.п.16, 18 Інструкції №П-7 та п.6.3 договору щодо необхідності виклику представника відповідача для складання двостороннього акту; що створена позивачем комісія була неповноважна здійснювати огляд поставленого товару; що позивачем не надано доказів направлення відповідачу претензії від 06.04.2015 на суму 222219 грн 81 коп.; що позивачем не доплачено судовий збір при поданні уточнення позовних вимог.

Позивачем при зверненні із позовом про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 232104 грн 99 коп. було сплачено судовий збір в сумі 4642 грн 10 коп., але у зв'язку із збільшенням розміру позовних вимог (уточнення позовних вимог №12-106 від 22.09.2015 ) на 2411 грн 07 коп., повинно бути доплачено судовий збір у сумі 36 грн 17 коп.

Відповідно до платіжного доручення №7048 від 15.10.2015 (а.с.79) позивач доплатив судовий збір у сумі 36 грн 17 коп.

Сторонами в судовому засіданні повідомлені адреси електронної пошти: позивача - evdizha@gmail.com, відповідача - zuevsv2@mail.ru , що судом прийнято до уваги.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.10.2015 розгляд справи відкладений на 26.10.2015.

Відповідач письмовими поясненнями б/н від 19.10.21015 зазначив, що він не заперечує проти розгляду справи господарським судом Луганської області та вважає за доцільне і можливе подальший розгляд справи господарським судом.

Позивач письмовими поясненнями №12/72 від 20.10.2015 обґрунтував нарахування неустойки та 15% річних.

Письмовими поясненнями №12/73 від 20.10.2015 позивач зазначив, що посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин спростовуються наявними матеріалами справи, оскільки відповідачем не надано відповідного сертифікату, отриманого в установленому законодавством порядку та строк; що позивач повідомив відповідача у відповідності до Інструкції П-7 про поставку продукції неналежної якості; що представник ОСОБА_4 погодився з висновком акту №268 від 23.12.2014 та зобов'язався забрати неякісну продукцію, але з невідомих причин в акті вхідного контролю це не відображено; що наразі забракована партія мила в кількості 4800 шт знаходиться на складі матеріалів ЦБ МТС СП В«КраснодонуглепоставкаВ» ; що позивач не мав можливості відправити претензію №12/1-221 від 06.04.2015 поштою, але вона була передана електронною поштою, про що свідчить лист відповідача від 07.05.2015.

Відповідно до ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.10.2015 була оголошена перерва до 03.11.2015.

Письмовими поясненнями №12/77 від 02.11.2015 позивач нормативно обґрунтував нарахування неустойки та 15% річних та зазначив, що платіжним дорученням №16418 від 12.11.2014 перерахував відповідачу за ресурси 195564 грн 00 коп.; що вхідний контроль приймання продукції за якістю був проведений комісією у складі: провідний інженер бюро охорони праці ПАТ В«КраснодонвугілляВ» - ОСОБА_5, виконуючий обов'язки начальника бюро внутрішнього контролю структурного підрозділу В«КраснодонвуглепостачанняВ» ПАТ В«КраснодонвугілляВ» - ОСОБА_6, виконуючий обов'язки інженера з приймання товарно-матеріальних цінностей бюро внутрішнього контролю структурного підрозділу В«КраснодонвуглепостачанняВ» ПАТ В«КраснодонвугілляВ» - ОСОБА_7; завідуюча складом центральної бази матеріально-технічного постачання - ОСОБА_8, представник дирекції з безпеки - старший інспектор бюро контролю матеріально-технічного постачання - ОСОБА_9.

Відповідач у клопотанні б/н від 03.11.2015 зазначив, що предмет договору відповідає встановленим вимогам і стандартам відповідно до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 10.10.2013 №05.03.02-04/91646; що виробником продукції є Товариство з обмеженою відповідальністю В«КубратВ» ; що згідно довідки Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз В«УкртестВ» від 14.06.2013 №12/14.06-2013 відповідно до В«Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікаціїВ» мило господарче, яке виробляється на підприємствах України за нормативною документацією обов'язковій сертифікації не підлягає; що відповідач вернувся до Харківської торгово-промислової палати з заявою про засвідчення форс-мажорних обставин.

Відповідно до ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.11.2015 була оголошена перерва до 24.11.2015.

У судовому засіданні 24.11.2015 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Публічним акціонерним товариством В«КраснодонвугілляВ» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Лідер-МегаплюсВ» (продавець, відповідач) 18.04.2014 був укладений договір №442/346-У/04-14КУО, за умовами якого постачальник зобов'язався передати, а покупець - прийняти і оплатити матеріали (далі - ресурси) на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).

Згідно з п.2.1 договору кількість, номенклатура ресурсів зазначаються в специфікаціях до цього договору, що є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п.2.3 договору якість, упаковка і маркування ресурсів повинні відповідати нормам, визначеним сертифікатами виробника, діючими стандартами (ТУ, ДСТУ) для даного виду ресурсів, а також спеціальним технічним умовам, якщо такі встановлені угодою сторін, відображеним специфікаціях. Допустимі відхилення показників якості ресурсів від вищезазначених норм, можуть бути встановлені за згодою сторін, відображеною в специфікації.

Гарантія відповідності ресурсів вимогам п.2.3 підтверджується сертифікатом або паспортом якості постачальника або виробника (у випадку, якщо постачальник не є виробником), які направляються покупцю на кожну партію поставки ресурсів (п.2.4 договору).

В п.3.1 договору сторони передбачили, що поставка ресурсів здійснюється видами транспорту, зазначеними в специфікаціях. Постачальник зобов'язується поставити ресурси на умовах поставки, зазначених в специфікаціях у відповідності з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів В«ІнкотермсВ» в редакції 2010 року.

Строки поставки ресурсів зазначаються в специфікаціях. У випадку поставки ресурсів у відповідності з графіком - графік оформляється в якості додатку до цього договору, що є його невід'ємною частиною (п.3.2 договору).

Згідно з п.4.1 договору поставка ресурсів здійснюється за цінами, які визначені відповідно з умовами поставки, вказані в специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші видатки постачальника, пов'язані з поставкою ресурсів.

Відповідно до п.5.2 договору оплата за поставлені ресурси буде здійснюватися протягом строку, вказаного в специфікації, який вираховується з моменту поставки ресурсів, якщо інше не обумовлено в специфікаціях до цього договору.

В п.6.2 договору сторони передбачили, що приймання ресурсів за якістю здійснюється одним з наступних способів, який обриється покупцем: у відповідності з вимогами Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 №П-7 зі змінами та доповненнями, а також у відповідності до вимог ТУ і ДСТУ для даного виду ресурсів; за участю незалежної експертної організації, залученої покупцем.

У випадку зупинення покупцем приймання ресурсів у відповідності до вимог Інструкцій, затверджених постановами Держарбітражу від 15.06.1965 №П-6 та від 25.04.1966 №П-7, представник постачальника (виробника, вантажовідправника) зобов'язаний з'явитися в строк, передбачений інструкціями П-6, П-7, або в інші строки, узгоджені сторонами для участі в продовженні приймання ресурсів і оформлення двостороннього акта. Результати приймання за кількістю і якістю, що здійснено належним чином з оформленням акта за участю представника виробника (вантажовідправника), що не є постачальником, не підлягає оспорюванню постачальником (п.6.3 договору).

Відповідно до п.6.4 договору постачальник зобов'язаний надати покупцю до початку приймання ресурсів оригінали наступних документів: рахунок на оплату ресурсів; транспортні і супроводжувальні документи; сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (у випадку, якщо постачальник не є виробником); пакувальні документи; сертифікат санітарно-гігієнічного висновку і сертифікат радіологічної безпеки (в передбачених законодавством випадках); акт приймання-передачі ресурсів (в 2-х примірниках), оформлений зі сторони постачальника або видаткова накладна.

Згідно з п.6.6 договору у випадку поставки ресурсів, що не відповідають умовам договору (за якістю, номенклатурою, пакуванням) або супроводжувальним документам, а також ресурсів, пошкоджених внаслідок невідповідної упаковки і/або маркування, порушень правил транспортування (при доставці транспортними засобами постачальника або перевізника по договору з постачальником), ресурси приймаються покупцем на зберігання. Постачальник зобов'язаний за свій рахунок протягом трьох робочих днів, або в інший строк, узгоджений сторонами, з моменту відправлення йому відповідного повідомлення покупця виконати зазначені в повідомленні вимоги про заміну ресурсів, про відшкодування покупцю всіх понесених ним витрат і збитків, пов'язаних з поставкою ресурсів неналежної якості (в т.ч. витрат за зберігання, транспортування, утилізації всіх або частини ресурсів).

В п.7.3 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків або об'ємів поставок ресурсів, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 8% від вартості непоставлених в строк ресурсів. У випадку порушення строків поставки більше ніж на 10 календарних днів покупець може відмовитися від подальшого приймання і оплати ресурсів, а також вимагати повернення раніше сплачених за ресурси сум, які постачальник зобов'язаний повернути протягом 3-х банківських днів з моменту отримання повідомлення покупця, яке вважається отриманим постачальником по закінченню трьох робочих днів з моменту його відправки покупцем на адресу постачальника, зазначеного в цьому договорі.

Відповідно до п.7.6 договору у випадку порушення постачальником строків поставки ресурсів, передбачених цим договором, за які покупцем внесена повна або часткова попередня оплата, постачальник за користування грошовими коштами покупця зобов'язаний сплатити покупцю 15% річних, суми грошових коштів, сплачених покупцем за період з дня оплати і до дня фактичної поставки ресурсів або дня повернення грошових коштів.

Цей договір діє до 31.12.2014. Закінчення строку дія цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим договором (п.10.5 договору).

23.10.2014 між сторонами була підписана специфікація №2007/1/10-14, в якій сторони обумовили найменування ресурсів, найменування постачальника, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю без ПДВ, вартість без ПДВ та з ПДВ (п.1 специфікації).

Відповідно до п.4 специфікації строк поставки: протягом 20 календарних днів з моменту перерахування 50% передплати.

Строк оплати ресурсів: передплата 50%, інші 50% протягом 60 календарних днів з моменту поставки ресурсів (п.5 специфікації).

Платіжним дорученням №16418 від 12.11.2014 позивач перерахував відповідачу за мило згідно договору №442/346-У/04-14КУО від 18.04.2014 грошові кошти в сумі 195564 грн 00 коп.

Після здійснення вказаної передплати у відповідача виник обов'язок поставити позивачеві ресурси до 03.12.2014.

23.12.2014 відповідач згідно товарно-транспортної накладної №Р339 від 09.12.2014 поставив позивачеві мило туалетне В«БаннеВ» у кількості 4800 штук на загальну суму 17971 грн 20 коп.

Актом №268 від 23.12.2014 про проведення вхідного контролю дана партія мила визнана позивачем не придатною для використання і такою, що підлягає поверненню постачальнику.

Позивач 06.04.2015 звернувся до відповідача з претензією №12/1-221 з вимогою повернути передплату та перерахувати штрафні санкції, передбачені договором, але відповіді від відповідача не отримав.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір №442/346-У/04-14КУО від 18.04.2014 є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 специфікації строк поставки: протягом 20 календарних днів з моменту перерахування 50% передплати.

В п.5 специфікації №2007/1/10-14 від 23.10.2014 до договору №442/346-У/04-14КУО від 18.04.2014, за якою відповідачем здійснювалась поставка ресурсів, сторони передбачили, що строк оплати ресурсів: передплата 50%, інші 50% протягом 60 календарних днів з моменту поставки ресурсів.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивач на виконання умов специфікації №2007/1/10-14 від 23.10.2014 до договору №442/346-У/04-14КУО від 18.04.2014 перерахував відповідачеві 195564 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №16418 від 12.11.2014 (а.с.13).

Відповідач згідно товарно-транспортної накладної №Р339 від 09.12.2014 передав позивачеві мило туалетне Банне у кількості 4800 штук на суму 17971 грн 20 коп. Вказана поставка мала місце 23.12.2014, про що зазначено в позовній заяві, не заперечується відповідачем та підтверджується актом вхідного контролю №268 від 23.12.2014.

Відповідно до ч.1 ст.689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.688 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

При прийманні позивачем ресурсів за товарно-транспортною накладною №Р339 від 09.12.2014 було складено акт №268 від 23.12.2014 про проведення вхідного контролю.

Порядок приймання продукції за якістю встановлений Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Держарбітражу при ОСОБА_10 СРСР від 25.04.1966 №П-7 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.1 Інструкції вона застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними і Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і комплектністю, а також тари під продукцією або товарами. В договорах поставки можуть бути передбачені особливості приймання відповідних видів продукції і товарів.

Згідно з п.6 Інструкції приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється на складі отримувача в наступні строки: а) за умови поставки в інше місто - не пізніше 20 днів, а швидкопсувної продукції - не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад одержувача при доставці продукції постачальником або при вивезенні продукції одержувачем; б) за умови поставки у межах міста - не пізніше 10 днів, а швидкопсувної продукції - 24 годин після надходження продукції на склад одержувача. Перевірка якості і комплектності продукції, що надійшла в тарі, проводиться при розкритті тари, але не пізніше зазначених вище термінів, якщо інші терміни не передбачені в договорі у зв'язку з особливостями продукції, що поставляється (товару).

Приймання продукції проводиться уповноваженим на те керівником підприємства-одержувача або його заступником. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції (п.13 Інструкції).

Відповідно до п.16 Інструкції при виявленні невідповідності якості , комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї Інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів . Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншою однорідної продукцією. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника виробника (відправника) з іншого міста , якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах при договорі. У договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника виробника (відправника) з іншого міста для участі в прийманні продукції за якістю і комплектністю та складання акта є обов'язковою. У разі поставки з того ж міста виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складанні акта є обов'язковими.

Згідно з п.6.3 договору №442/346-У/04-14КУО від 18.04.2014 у випадку зупинення покупцем приймання ресурсів у відповідності до вимог Інструкцій, затверджених постановами Держарбітражу від 15.06.1965 №П-6 та від 25.04.1966 №П-7, представник постачальника (виробника, вантажовідправника) зобов'язаний з'явитися в строк, передбачений інструкціями П-6, П-7, або в інші строки, узгоджені сторонами для участі в продовженні приймання ресурсів і оформлення двостороннього акта. Результати приймання за кількістю і якістю, що здійснено належним чином з оформленням акта за участю представника виробника (вантажовідправника), що не є постачальником, не підлягає оспорюванню постачальником.

При приймання ресурсів 23.12.2014 позивачем було складено акт №268 про проведення вхідного контролю і тільки 26.12.2014 був складений лист №7/1-2562 (а.с.36), в якому повідомлялось відповідача про складання акту вхідного контролю №268 та пропонувалось направити компетентного представника для проведення комісійного приймання вантажу. В порушення приписів ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивачем доказів направлення вказаного листа до матеріалів справи не надано.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що приймання позивачем ресурсів за товарно-транспортною накладною №Р339 від 09.12.2014 за якістю здійснювалось з порушенням умов договору №442/346-У/04-14КУО від 18.04.2014 та зазначених вимог Інструкції, оскільки позивач не призупинив приймання ресурсів при виявленні неналежної якості мила та належним чином не повідомив відповідача про необхідність прибуття для складання двостороннього акта.

Пунктом 20 Інструкції передбачено, що при неявці представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) в установлений термін і у випадках, коли виклик представника виробника (відправника) з іншого міста не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. За відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявку його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться: а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником чи заступником керівника цього підприємства (організації), або б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником із числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого комітету профспілки цього підприємства, або в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонню прийомку продукції.

Відповідно до п.22 Інструкції для участі в прийманні продукції повинні виділятися особи, компетентні (за родом роботи, за освітою, з досвіду трудової діяльності) у питаннях визначення якості та комплектності продукції, яка підлягає прийманню. Матеріально відповідальні та підлеглі їм особи, а також особи, які здійснюють облік, зберігання, приймання та відпуск матеріальних цінностей, в якості представників громадськості підприємств-одержувачів виділятись не повинні. Зокрема, не можуть виділятися в якості представників громадськості підприємства - отримувача керівники підприємств та їх заступники (і в тих випадках, коли вони не є матеріально відповідальними особами), працівники відділу технічного контролю, бухгалтери, товарознавці, пов'язані з обліком, зберіганням, відпуском і прийманням матеріальних цінностей, працівники юридичної служби цих підприємств, претензіоністи.

Розпорядженням директора Публічного акціонерного товариства В«КраснодонвугілляВ» №145 від 24.09.2014 було створено постійно діючу комісію з проведення вхідного контролю в наступному складі: В«Центральная база МТС - председатель комиссии: ОСОБА_11 (заместитель заведующего ЦБ МТС), члены комиссии: и.о. начальник бюро по входному контролю - ОСОБА_12, и.о. инженер по приёмке товарно-материальных ценностей - ОСОБА_13, и.о. инженера по приёмке товарно-материальных ценностей - ОСОБА_14, заведующий складом материалов - ОСОБА_15, заведующий складом оборудования и запасных частей - ОСОБА_16; Центральный лесной склад В«ТаловскийВ» - председатель комиссии: ОСОБА_17 (мастер), члены комиссии: и.о. начальник бюро по входному контролю - ОСОБА_12, и.о. инженер по приёмке товарно-материальных ценностей - ОСОБА_13, и.о. инженера по приёмке товарно-материальных ценностей - ОСОБА_14; склад ГСМ - председатель комиссии: ОСОБА_18 (заведующий складом), члены комиссии: и.о. начальник бюро по входному контролю - ОСОБА_12, и.о. инженер по приёмке товарно-материальных ценностей - ОСОБА_13, и.о. инженера по приёмке товарно-материальных ценностей - ОСОБА_14В.В» .

Акт №268 від 23.12.2014 про проведення вхідного контролю був складений комісією у наступному складі: провідний інженер бюро охорони праці ПАТ В«КраснодонвугілляВ» - ОСОБА_5 - голова комісії, члени комісії: виконуючий обов'язки начальника бюро внутрішнього контролю структурного підрозділу В«КраснодонвуглепостачанняВ» ПАТ В«КраснодонвугілляВ» - ОСОБА_6, виконуючий обов'язки інженера з приймання товарно-матеріальних цінностей бюро внутрішнього контролю структурного підрозділу В«КраснодонвуглепостачанняВ» ПАТ В«КраснодонвугілляВ» - ОСОБА_7; завідуюча складом центральної бази матеріально-технічного постачання - ОСОБА_8, представник дирекції з безпеки - старший інспектор бюро контролю матеріально-технічного постачання - ОСОБА_9.

Таким чином, склад комісії визначений розпорядженням директора Публічного акціонерного товариства В«КраснодонвугілляВ» №145 від 24.09.2014 не відповідає складу комісії, зазначеному в акті №268 від 23.12.2014 про проведення вхідного контролю.

Крім того, п.29 Інструкції передбачено, що за результатами приймання продукції за якістю і комплектністю за участю представників, зазначених у пп. 19 і 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Акт повинен бути складений у день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю. У цьому акті має бути зазначено: а) найменування одержувача продукції та його адреса; б) номер і дата акта, місце приймання продукції, час початку і закінчення приймання продукції; у випадках, коли приймання продукції за участю представників, зазначених у пп. 19 і 20 цієї Інструкції, зроблена з порушенням встановлених термінів приймання, в акті повинні бути вказані причини затримки приймання, час їх виникнення та усунення; в) прізвища, ініціали людей, які брали участь в прийманні продукції за якістю і в складанні акта, місце їх роботи, займані ними посади, дата і номер документа про повноваження представника на участь у перевірці продукції за якістю і комплектністю, а також вказівку про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю; г) найменування та адреси виробника (відправника) і постачальника; д) дата і номер телефонограми або телеграми про виклик представника виробника (відправника) або відмітка про те, що виклик виробника (відправника) Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором не передбачений; е) номери і дати договору на поставку продукції, рахунки-фактури, транспортної накладної (коносамента) і документа, що посвідчує якість продукції; ж) дата прибуття продукції на станцію (пристань, порт) призначення, час видачі вантажу органом транспорту, час розкриття вагона, контейнера, автофургона та інших опломбованих транспортних засобів, час доставки продукції на склад одержувача; з) номер і дата комерційного акта (акта, виданого органом автомобільного транспорту), якщо такий акт був складений при отриманні продукції від органу транспорту; і) умови зберігання продукції на складі отримувача до складання акта; к) стан тари і упаковки в момент огляду продукції, зміст зовнішнього маркування тари та інші дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, в чиїй упаковці пред'явлена ??продукція - виробника або відправника, дата розкриття тари і упаковки. Недоліки маркування, тари та упаковки, а також кількість продукції, до якого належить кожен із встановлених недоліків; л) при вибірковій перевірці продукції - порядок відбору продукції для вибіркової перевірки із зазначенням підстави вибіркової перевірки (стандарт, технічні умови, Особливі умови поставки, інші обов'язкові правила і договір); м) за чиїми пломбами (відправника або органу транспорту) відвантажена і отримана продукція, справність пломб, відбитки на них; транспортне маркування місць (за документами і фактично), наявність або відсутність пакувальних ярликів, пломб на окремих місцях; н) кількість (вага), повне найменування та перерахування пред'явленої до огляду і фактично перевіреної продукції з виділенням продукції забракованої, підлягає виправленню у виробника або на місці, у тому числі шляхом заміни окремих деталей, а також продукції, сорт якої не відповідає сорту, вказаному в документі, що засвідчує її якість. Детальний опис виявлених недоліків та їх характер; о) підстави, за якими продукція переводиться в більш низький сорт, з посиланням на стандарт, технічні умови, інші обов'язкові правила; п) кількість некомплектної продукції та перелік відсутніх частин, вузлів і деталей і вартість їх; р) номери стандартів, технічні умови, креслення, зразки (еталони), за якими здійснювалася перевірка якості продукції; с) номер робітника, що відмічає браковану продукцію підприємства-виробника продукції, якщо на продукції такий номер вказаний; т) чи зроблений відбір зразків (проб) і куди вони спрямовані; у) інші дані, які, на думку осіб, що беруть участь у прийманні, необхідно вказати в акті для підтвердження неналежної якості або некомплектності продукції; ф) висновок про характер виявлених дефектів у продукції та причина їх виникнення.

Акт №268 від 23.12.2014 про проведення вхідного контролю вказаним вимогам не відповідає, з огляду на що господарський суд оцінює його критично і до уваги не приймає.

Відповідно до п.40 Інструкції претензія, яка випливає з поставки продукції, що не відповідає по якості, комплектності, тарі, упаковці і маркуванню стандартам, технічним умовам, кресленням, рецептурами, зразками (еталонами), пред'являється одержувачем (покупцем) виробнику (відправнику, постачальнику) у встановлений строк. Якщо виробник або його місцезнаходження одержувачу (покупцю) не відомі, претензія в двох примірниках надсилається відправнику (постачальнику), який негайно після її отримання зобов'язаний направити один примірник виробнику, сповістивши про це одержувача (покупця). До претензії про поставку продукції неналежної якості або некомплектності мають бути додані акт і документи, зазначені в пп.31 і 34 цієї Інструкції, якщо їх немає у виробника (відправника, постачальника), а також документи, що підтверджують реалізацію продукції, яка швидко за вказівкою органів санітарного нагляду, якщо продукція до моменту пред'явлення претензії реалізована. У випадках, передбачених договором, до претензії повинні додаватися акт про знищення швидкопсувної продукції за вказівкою органів санітарного нагляду, акт про здачу продукції в металобрухт і інші документи про використання продукції на місці відповідно до фактичної її якості.

Господарським судом також критично оцінюється претензія позивача №12/1-221 від 06.04.2015 (а.с.16), оскільки вона направлена з порушенням встановленого в п.40 Інструкції строку і до неї не було додано визначених зазначеним пунктом документів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відмова позивача від приймання ресурсів від відповідача за товарно-транспортною накладною №Р339 від 09.12.2014 на суму 17971 грн 20 коп. є необґрунтованою поставка за вказаною накладною здійснена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Як вже зазначалось судом, позивач на виконання умов специфікації №2007/1/10-14 від 23.10.2014 до договору №442/346-У/04-14КУО від 18.04.2014 перерахував відповідачеві за платіжним дорученням №16418 від 12.11.2014 попередню оплату в сумі 195564 грн 00 коп. Відповідач поставив товар тільки на суму 17971 грн 20 коп.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість та задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 177592 грн 80 коп.

Відносно доводів відповідача про те, що позивачем не надано доказів щодо досудового врегулювання спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням ч.2 ст.124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України, викладеній в рішенні від 09.07.2002 №15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.124 Конституції України, згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі №3-127гс11.

З огляду на викладене доводи відповідача в зазначеній частині суд вважає необґрунтованими.

Відносно посилань відповідача на наявність форс-мажорних обставин, які вплинули на виконання ним умов договору №442/346-У/04-14КУО від 18.04.2014, суд зазначає наступне.

За змістом ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст.10 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» , протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

За приписами ст.14 1 Закону України В«Про торгово-промислові палати в УкраїніВ» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Позивачем не надано до матеріалів справи відповідного сертифікату про наявність форс-мажорних обставин за договором №442/346-У/04-14КУО від 18.04.2014, з огляду на що вказані доводи відповідача суд вважає необґрунтованими.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21263234 станом на 30.09.2015 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю В«Лідер-МегаплюсВ» , ідентифікаційний код №39011271, був перереєстрований та знаходиться за адресою: проспект Леніна, б.5, м.Харків, тобто на території, де не проводиться і ніколи не проводилась Антитерористична операція, але не вжив належних заходів з повернення суми попередньої оплати або поставки ресурсів позивачеві.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 8% у сумі 15645 грн 12 коп. (з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог №12-106 від 22.09.2015) суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.7.3 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків або об'ємів поставок ресурсів, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 8% від вартості непоставлених в строк ресурсів. У випадку порушення строків поставки більше ніж на 10 календарних днів покупець може відмовитися від подальшого приймання і оплати ресурсів, а також вимагати повернення раніше сплачених за ресурси сум, які постачальник зобов'язаний повернути протягом 3-х банківських днів з моменту отримання повідомлення покупця, яке вважається отриманим постачальником по закінченню трьох робочих днів з моменту його відправки покупцем на адресу постачальника, зазначеного в цьому договорі.

Беручи до уваги приписи ст.549 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем до стягнення неустойка, яка передбачена сторонами в п.7.3 договору №442/346-У/04-14КУО від 18.04.2014, за своєю правовою природою є штрафом.

Оскільки відповідач допустив порушення умов специфікації №2007/1/10-14 від 23.10.2014 до договору №442/346-У/04-14КУО від 18.04.2014 в частині строків поставки ресурсів, про що ним також зазначено у відзиві на позовну заяву, позивач правомірно нарахував йому штраф у розмірі 8% в сумі 15645 грн 12 коп. Господарський суд зауважує, що відповідно до умов договору №442/346-У/04-14КУО від 18.04.2014 (п.7.3 договору) позивач мав право нарахувати неустойку в розмірі 8% від вартості непоставлених в строк ресурсів, тобто на суму 391128 грн 19 коп. З огляду на те, що суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 8% в сумі 15645 грн 12 коп. є обґрунтованою і підлягає задоволенню повністю.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача 15% річних на суму попередньої оплати за період з 04.12.2014 по 20.09.2015 суд зазначає наступне.

Згідно з пп.5.2 п.5 постанові пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 В«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

В даному випадку стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, а є поверненням сплаченого авансу за непоставлений товар. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст.625 Цивільного кодексу України.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч.2 ст.536 ЦК України).

В п.7.6 договору сторони передбачили, що у випадку порушення постачальником строків поставки ресурсів, передбачених цим договором, за які покупцем внесена повна або часткова попередня оплата, постачальник за користування грошовими коштами покупця зобов'язаний сплатити покупцю 15% річних, суми грошових коштів, сплачених покупцем за період з дня оплати і до дня фактичної поставки ресурсів або дня повернення грошових коштів.

Відповідно до ч.3 ст.693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

При розрахунку 15% річних на суму попередньої оплати, який наведений позивачем в уточненні позовних вимог №12-106 від 22.09.2015 (а.с.47-48), останнім не враховано часткову поставку, яка мала місце 23.12.2015, відповідачем за товарно-транспортною накладною №Р339 від 09.12.2014 ресурсів на суму 17971 грн 20 коп. та невірно визначено загальну кількість днів прострочення.

Обґрунтованим є наступний розрахунок:

Сума заборгованості в грн.Період нарахуванняРозмір %Кількість днів простроченняСума 15% річних 195564 03.12.2014-22.12.2014 15 20 1607,38 177592,80 23.12.2014-20.09.2015 15 272 19851,47 Разом: 21458,85

Таким чином, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача про стягнення з відповідача 15% річних на суму попередньої оплати за період з 03.12.2014 по 20.09.2015 в сумі 21458 грн 85 коп.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню частково (з урахуванням уточнення позовних вимог позивача №12-106 від 22.09.2015).

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства В«КраснодонвугілляВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Лідер-МегаплюсВ» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Лідер-МегаплюсВ» , проспект Леніна, б.5, м.Харків, ідентифікаційний код 39011271, на користь Публічного акціонерного товариства В«КраснодонвугілляВ» , вул.Енергетиків, б.54, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 32363486, суму попередньої оплати в розмірі 177592 грн 80 коп., штраф у розмірі 15645 грн 12 коп., проценти на суму попередньої оплати в розмірі 21458 грн 85 коп., судовий збір у розмірі 4282 грн 90 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.11.2015.

Суддя С.В. Смола