Постанова

від 29.10.2015 по справі 2а-4026/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2015 р.м. ОдесаСправа № 2а-4026/12/1470

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Романішина В.Л.

за участю: секретаря - Вишневської А.В.

представника позивача - Кузнєцов О.І. (довіреність від 27.10.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Базука» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Базука» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог, просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 20.07.2012 року №0000820231 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 37 345 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 9 336,25 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки податкового органу про порушення позивачем правил формування податкового кредиту не відповідають дійсним обставинам справи. Податковий кредит позивача за результатами господарських операцій підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, первинними та розрахунковими документами, за якими у повній мірі вбачається фактичне виконання умов договорів з ПП «Антре Едвертайзінг», ТОВ «Гражданпромспецпроект», постачання товару та надання послуг, їх зміст, обсяг, вид, оплата та використання у власній господарській діяльності. Проте податковим органом не здійснено належного аналізу операцій, безпідставно враховано лише акти перевірок про порушення контрагентами норм податкового законодавства, що свідчить про необґрунтованість збільшення позивачу грошового зобов'язання по податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 20.07.2013 року №0000820231.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 25.06.2012 року по 27.06.2012 року ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БАЗУКА» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ» за березень 2011 року та ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕПРОЕКТ» за липень 2011 року, за результатами якої складено акт від 05.07.2012 року №1787/22-200/34034048.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «БАЗУКА» п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, всього у сумі 37 345 грн., у тому числі за березень 2011 року - у сумі 32 015 грн., за липень 2011 року - 5 330 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2012 року №0000820231 про збільшення позивачу грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 37 345 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 9 336,25 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків про заниження позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість став акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 10.08.2011 року №2034/23-513/32086932 «Про неможливість проведення документальної виїзної перевірки ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень 2011 року», акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 16.09.2011 року №2370/23-5/36502478 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕПРОЕКТ» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період липень 2011 року», якими встановлено відсутність реальності господарської діяльності вказаних підприємств в силу їх відсутності за юридичною адресою, відсутності необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, зокрема, управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також кримінальна справа №051201100163, порушена прокуратурою Одеської області по факту створення фіктивних підприємств, у тому числі ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ», ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕПРОЕКТ», здійснення їх господарської діяльності поза межами правового поля, з метою неправомірного заниження податкових зобов'язань.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем правил формування податкового кредиту спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, тому податкове повідомлення-рішення прийнято безпідставно.

Колегія суддів вважає неправильними висновки суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті), наданням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, наданням послуг, не підтверджених податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну, яка відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів, надання послуг та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Наведені норми податкового законодавства дають підстави для висновку, що податковий кредит з податку на додану вартість має бути підтверджений фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.

При цьому, за відсутності факту придбання товару, надання послуг, за наявності формально оформлених первинних документів, відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2011 року між позивачем та ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ» укладено договори про надання послуг та поставку товару, за якими ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ» зобов'язується надати ТОВ «БАЗУКА» послуги на використання миючого агрегату, мотопомпи, компресора, світлової гірлянди, парогенератора та поставити товар - спецодяг, рукавички маслобензостійкі, відро оцинковане, чоботи, шланг, перехідник на шланг, лопату, провід, канат, а ТОВ «БАЗУКА» - прийняти та оплатити послуги/товар.

На підтвердження виконання умов договорів позивач надав податкові та видаткову накладні, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури та виписки з банку.

Також, 05.07.2011 року між позивачем та ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕПРОЕКТ» укладено договори про надання послуг та поставку товару, за якими ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕПРОЕКТ» зобов'язується надати ТОВ «БАЗУКА» послуги на використання миючого агрегату, поршневого насоса, повітредувки на 2 канала та поставити товар - спецодяг, ОЗК, чоботи, канат, шкребок, відро, шпатель, маска панорамна, шланг, а ТОВ «БАЗУКА» - прийняти та оплатити послуги/товар.

Виконання умов вказаних договорів позивач підтверджує податковими та видатковою накладною, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактур та виписками з банку.

Колегія суддів критично ставиться до наданих позивачем доказів в підтвердження виконання господарських операцій з ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ», ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕПРОЕКТ», вважає не доведеним здійснення цих операцій та правомірним висновок податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за цими операціями, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу про недостовірність представлених позивачем первинних документів та невідповідність даних податкового обліку фактичному змісту господарських правовідносин ґрунтується на тому, що згідно постанови від 09.09.2011 року старшим прокурором відділу прокуратури Одеської області порушено кримінальну справу №051201100110 відносно ОСОБА_3 за фактом організації фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, зведених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету держави коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_3 у продовж 2006-2011 років за попередньою змовою з невстановленими особами, з метою сприяння реально діючим підприємствам в ухиленні від сплати податків, транзиту та незаконному переведенню у готівку безтоварних грошових коштів, організував створення (придбання) низки підприємств, у тому числі: ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ», ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕПРОЕКТ», на посади директорів (керівників) яких ОСОБА_3 залучав осіб, які давали згоду на проведення реєстрації вказаних підприємств за грошову винагороду, без наміру здійснювати фінансово-господарської діяльності підприємств.

Незаконна діяльність «конвертаційного центру» полягала у тому, що ОСОБА_3 та інші особи під прикриттям зазначених підприємств документально оформляли неіснуючі операції з продажу товарів (робіт, послуг) після чого передавали замовникам «послуг» (реально діючим суб'єктам господарювання) для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках з метою незаконного формування податкового кредиту та валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток. За такі «послуги» контрагенти перераховували на поточні рахунки фіктивних підприємств грошові кошти, які в подальшому знімалися готівкою у банківських установах та поверталися клієнтам за виключенням частини коштів в якості оплати праці за надані послуги.

Згідно додаткового допиту від 29.09.2011 року ОСОБА_3 у якості обвинуваченого, останній у повній мірі визнав свою вину у висунутому обвинуваченні у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

Також, згідно відібраних старшим оперуповноваженим ОВО УСБУ в Одеській області пояснень ОСОБА_4 (керівника ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ»), остання зазначила, що у листопаді 2010 року на пропозицію ОСОБА_3 перереєструвала на своє ім'я ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ» за грошову винагороду, не маючи наміру здійснювати та займатись господарською діяльністю вказаного підприємства, будь-які первинні, бухгалтерські документи від підприємства не підписувала та нікого на це не уповноважувала.

Вирішуючи спір, колегія суддів враховує висновок Верховного Суду України у постанові від 05.03.2012 року по справі № 21-421а11, в якій суд вказав, що виписані податкові накладні, акти виконаних робіт та інші первинні документи, які складені від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності підприємства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товару/послуг, тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ», ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕПРОЕКТ» не провадили фактичної господарської діяльності, від імені цих підприємств складались завідомо неправдиві первинні та бухгалтерські документи, засновниками вказаних підприємств підтверджуються ці обставини та заперечується участь у здійсненні господарської діяльності підприємств, колегія суддів вважає, що надані позивачем документи по операціям з ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ», ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕПРОЕКТ», які фактично не складались в господарській діяльності, не можуть враховуватись при визначенні об'єкта оподаткування, формуванні податкового кредиту, тому судом першої інстанції помилково зроблено висновок щодо правомірності віднесення позивачем відповідних сум до складу податкового кредиту за цими операціями.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу щодо відсутності здійснення господарських операцій з ПП «АНТРЕ ЕДВЕРТАЙЗІНГ», ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕПРОЕКТ» знайшли підтвердження під час розгляду справи та у відповідача були всі підстави для збільшення позивачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість із застосуванням штрафних санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Базука» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

В.Л. Романішин