Постанова

від 26.11.2015 по справі 927/438/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Справа № 927/438/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коробенка Г.П.

суддів Мачульського Г.М.

Прокопанич Г.К.

за участю представників:

Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Томчук М.О., посв. № 000606 від 01.08.0212 року;

Позивача -1: Бабіча О.В., дов. № 1597/15/14-15 від 10.04.2015 року; Волошиної Я.Л., дов. № 10152/15/10-15 від 11.09.2015 року;

Позивача -2: не з'явився;

Позивача -3: Лєскова В.О., дов. № б/н від 05.01.2015 року;

Відповідача: не з'явився;

Третьої особи -1: Куліковського В.В., дов. № 1467-НЮ від 30.06.2015 року;

Третьої особи -2: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу Чернігівської міської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 року

у справі № 927/438/15 господарського суду Чернігівської області

за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі - 1) Міністерства інфраструктури України

2) Міністерства охорони здоров'я України

3) Державного закладу "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-західної залізниці"

до Чернігівської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Чернігівської обласної державної адміністрації

про зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

У березні 2015 року заступник прокурора Чернігівської області, виступаючи в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, Міністерства охорони здоров'я України, Державного закладу "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-західної залізниці" звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської міської ради, просив (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 14.04.2015 року) (т. 2, а.с. 19-20) зобов'язати Чернігівську міську раду прийняти у комунальну власність територіальної громади міста Чернігова об'єкт соціальної інфраструктури (заклад охорони здоров'я) - державний заклад "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці", що складається з будівлі лікарні (2 217,4 кв.м), поліклініки (511,3 кв.м), харчоблоку (283,7 кв.м), зубопротезної лабораторії (74,8 кв.м), червоного куточку (189,9 кв.м), прачечної та котельні (249,8 кв.м.), гаражу (168,9 кв.м), стерилізаційної, УЗІ, адмінкорпусу (596,4 кв.м), гаражу (66,9 кв.м), сараю (179,8 кв.м), погребу (61,5 кв.м), ГРП, сараю, (42,1 кв.м), що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20.10.2006 року балансовою вартістю 1 973 299,00 грн. (т. 1, а.с. 3-9).

Позовні вимоги мотивовано ухиленням відповідача від виконання зобов'язань щодо прийняття у комунальну власність вищезазначеного майна.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 23.03.2015 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" та на стороні відповідача Чернігівську обласну державну адміністрацію (т. 1, а.с. 1-2).

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 18.05.2015 року (суддя Моцьор В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 року (головуючий Мартюк А.І., судді Гаврилюк О.М., Зубець Л.П.) (т. 2, а.с. 225-235) позов задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 2, а.с. 136-146).

Оскаржені судові акти мотивовано доведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, Чернігівська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просила відновити строк касаційного оскарження, оскаржені судові рішення скасувати та прийняти нове про відмову у позові (т. 3, а.с. 3-8).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.11.2015 року відновлено Чернігівській міській раді пропущений процесуальний строк звернення з касаційною скаргою, касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.11.2015 року (т. 3, а.с. 2).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/1115 від 17.11.2015 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з припиненням повноважень судді Цвігун В.Л. (т. 3, а.с. 24).

Розпорядженням секретаря другої судової палати № 03-05/2094 від 20.11.2015 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді Мачульський Г.М., Прокопанич Г.К. (доповідач) (т. 3, а.с. 33).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2015 року касаційну скаргу Чернігівської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.11.2015 року (т. 3, а.с. 34-35).

У запереченнях на касаційну скаргу прокурор та Державний заклад "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-західної залізниці" вважають оскаржені судові акти такими, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а касаційну скаргу необгрунтованою (т. 3, а.с. 26-28, 30-32).

У судове засідання 26.11.2015 року представники позивача - Міністерства охорони здоров'я України, відповідача - Чернігівської міської ради, третьої особи - Чернігівської обласної державної адміністрації не з'явились, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача - Міністерства охорони здоров'я України, відповідача - Чернігівської міської ради, третьої особи - Чернігівської обласної державної адміністрації.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників позивачів - Міністерства інфраструктури України, Державного закладу "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-західної залізниці", третьої особи - Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до статуту, затвердженого наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 04.04.2006 року № 127-ц та змінами до статуту, затвердженими наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України від 23.06.2011 року № 305-ц Державний заклад "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці" заснований на державній власності, відноситься до сфери управління Міністерства інфраструктури України, підпорядкований Державній адміністрації залізничного транспорту України, а в порядку координаційної діяльності - Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-Західна залізниця" (т. 1, а.с. 22-28, 29-30).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № 104335 державна реєстрація Державного закладу "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці" проведена 13.03.1997 року.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.10.2006 року, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 20.10.2006 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітетету Чернігівської міської ради від 20.09.2006 року № 234, об'єкти нерухомості Державного закладу "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці" включають в себе будівлі лікарні (А-1, А 1 -2) 2 217,4 кв. м; поліклініки (Б-1) 511,3 кв. м; харчоблоку (В-1, В 1 -1, В 2 , В 3 -1) 283,7 кв. м; зубопротезної лабораторії (Д-1) 74,8 кв. м; червоного куточку (Ж-1) 189,9 кв. м; прачечної та котельні (З-1, З 2 -1, З 3 , З 4 , З 1 ) 249,8 кв. м; гаражу (П-1, П 1 -1, П 2 -1) 168,9 кв. м; стерилізаційної, УЗІ, адмінкорпусу (Р-1, Р-2) 596,4 кв. м; гаражу (Ш-1) 66,9 кв. м; сараю (Г-1) 179,8 кв. м; погребу (Н) 61,5 кв. м; ГРП (Т); сараю (К) 42,1 кв. м (т. 1, а.с. 39) та станом на 01.01.2015 року їх балансова вартість становить 1 973 299,00 грн.

Судами також встановлено, що до 01.01.2015 року фінансування Державного закладу "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці" проводилося за рахунок видатків з Державного бюджету України.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" передбачено, що Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом з урахуванням передачі повноважень та змін, внесених до Бюджетного кодексу України, необхідно забезпечити передачу з державної власності у комунальну власність відповідних установ, закладів та організацій, включаючи структурні підрозділи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 року № 80-VIII Кабінету Міністрів України до 01.01.2015 року доручено забезпечити передачу в установленому порядку закладів, установ, організацій та заходів, визначених у додатку № 10 до цього Закону, на фінансування/надання фінансової підтримки з місцевих бюджетів.

Установлено, що видатки на фінансування/надання фінансової підтримки закладам, установам, організаціям та проведення заходів, визначених у додатку № 10 до цього Закону, плануються на 2015 рік у відповідних місцевих бюджетах.

Згідно додатку № 10 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" видатки для фінансового забезпечення функціонування Державного закладу "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці" були включені до загального обсягу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Процедура передачі цілісних майнових комплексів врегульована та здійснюється відповідно до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" від 03.03.1998 року № 147/98-ВР та відповідно до Положення про порядок передачі об'єктів права державної та комунальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року № 1482.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" цей Закон регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" об'єктами передачі згідно з цим Законом є об'єкти житлового фонду, гуртожитки та інші об'єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Статтею 3 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передбачено, що ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (в редакції, чинній станом на 18.05.2015 року) передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об'єктів, визначених у абзацах четвертому та шостому частини першої статті 2 цього Закону, та нерухомого майна, призначеного виключно для розміщення дошкільних навчальних закладів.

Пунктом 3 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року № 1482 також передбачено, що ініціатива щодо передачі об'єктів права державної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Міністерством інфраструктури України, як органом уповноваженим управляти майном Державного закладу "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці" виконано дії щодо вирішення питання передачі у комунальну власність Державного закладу "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці", а саме, видано окреме доручення від 27.01.2015 року № 82/16/11-15 Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-Західна залізниця" у термін до 20.02.2015 року забезпечити підготовку медичними закладами документації та направити звернення до органів місцевого самоврядування, на території яких вони розташовані для ініціювання термінового розгляду (у термін не пізніше 18.02.2015 року) на сесіях відповідних рад питання передачі медичних закладів до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до спільного листа Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства інфраструктури України від 05.02.2015 року Чернігівську обласну державну адміністрацію, як орган виконавчої влади, зобов'язано включити до мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів заклади, визначені у додатку № 10 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" та прискорити процес передачі цілісних майнових комплексів лікарень відповідним органам місцевого самоврядування (т. 2, а.с. 9-13).

В листах від 07.04.2015 року № 1474/45/14-15 та № 1473/45/14-15, адресованих Чернігівському міському голові та голові Чернігівської обласної державної адміністрації Міністерство інфраструктури України наполягало на виконанні законів та вирішенні питання щодо фінансування та прийняття Державного закладу "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці" у комунальну власність.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" Державної адміністрації залізничного транспорту України Міністерства інфраструктури України листом від 26.01.2015 року № НДА-4/16, адресованим головним лікарям медичних закладів, рекомендувало керівникам закладів звернутись до органів місцевого самоврядування для вирішення питання фінансування медичних закладів.

Адміністрація Державного закладу "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці" листами від 28.01.2015 року № 16, від 10.02.2015 року № 24 зверталась до міського голови міста Чернігова з проханням розглянути питання про прийняття Державного закладу "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці" у комунальну власність та вирішення питання фінансування медичного закладу з місцевого бюджету.

Враховуючи те, що Чернігівська міська рада у порушення вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", ч. 1, 2 ст. 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" не прийняла у комунальну власність Державний заклад "Вузлова лікарня станції Чернігів Південно-Західної залізниці", місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов висновку про задоволення позову.

Частиною 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення судами приписів ч. 2 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", оскільки органом місцевого самоврядування не було надано згоди про прийняття у комунальну власність майна є необгрунтованими, з огляду на те, що відповідно до вказаної статті передача об'єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом та враховуючи положення ч. 1, 2 ст. 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин".

Інші доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками суду апеляційної інстанції та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Чернігівської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 року у справі № 927/438/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді: Г.М. Мачульський

Г.К. Прокопанич