Рішення

від 25.11.2015 по справі 921/1038/15-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2015 р.Справа № 921/1038/15-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В. розглянув справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВВА", вул. Б. Хмельницького, 23, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46000

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт", вул. Гайова, 44, м. Тернопіль, 46400

про стягнення заборгованості в сумі 32 209,64 грн.

за участю представника позивача: ОСОБА_2, довіреність від 04.11.15 р.

Суть справи:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВВА" звернулось у господарський суд Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт" про стягнення заборгованості в сумі 32 209,64 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих в судовому засіданні його повноважним представником, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе по договору зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, а також 3% річних та інфляційних нарахувань.

У процесі розгляду справи позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог до 1745,78 грн. 3% річних та 28208,99 грн. втрат від інфляційних процесів, з огляду на оплату товариством вартості поставленої продукції та здійсненого позивачем перерахунку.

Вказана заява подана заявником у відповідності до приписів ст.22 ГПК України, а тому приймається судом, а справа розглядається з урахуванням такого зменшення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів, у тому числі відзиву на позов не подав, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.ст. 64,87 ГПК України (повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою про його отримання адресатом знаходиться у матеріалах справи).

За таких обставин, справа розглядається за наявними у ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника товариства.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

03.01.2014р. між ТОВ "ВВА" (Постачальник) та ТОВ "Нечипорук Транспорт" (Покупець) було укладено договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів, згідно п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов'язується організувати та забезпечувати безперебійну заправку пальним автотранспорту Покупця, а Покупець зобов'язується приймати й оплачувати надані паливо-мастильні матеріали.

У відповідності із п.2.1. даного правочину, асортимент, кількість, ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, строк, протягом якого Покупець зобов'язується отримати всю кількість ПММ, визначаються у Специфікації, яка є Додатком до даного договору.

Порядок оплати по договору сторонами узгоджено у розділі 3, відповідно до якого Покупець оплачує Постачальникові вартість ПММ, вказаних у Специфікації, протягом 3 календарних днів з моменту отримання рахунку, шляхом перерахунку.

Згідно п.7.1., 7.2. правочину, останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та закінчується 31.12.2014р.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.

За правилами, що зазначені у п. 1 ст. 193 названого нормативно-правового акту, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Взаємовідносини, що склалися між учасниками спору суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно яких та в силу ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 названої правової норми передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Таким чином, укладений учасниками спору 03.01.2014р. правочин слугує підставою для виникнення між ними господарських зобов'язань, та за вказівками ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509, 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Реалізовуючи досягнуті домовленості, протягом строку дії договору позивачем здійснювався відпуск паливно-мастильних матеріалів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та довіреностей на отримання ТМЦ, які, у свою чергу були прийняті контрагентом без будь-яких зауважень щодо їх кількості та якості.

Натомість відповідач, порушуючи свої договірні зобов'язання, своєчасну оплату вартості поставленого товару не здійснював, допускаючи виникнення заборгованості, яка в подальшому останнім була сплачена.

Приписами п. 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи узгоджений сторонами у п.3.1. правочину термін оплати за поставленні ППМ, відповідачем допущено прострочення по видаткових накладних №РН-0000034 від 15.01.2014р.; №РН-0000035 від 16.01.2014р.; №РН-0000036 від 17.01.2014р.; №РН-0000047 від 20.01.2014р.; №РН-0000055 від 21.01.2014р. та №РН-0000061 від 24.01.2014р., що є порушенням як умов договору, так і приписів цивільного та господарського законодавства (копії видаткових накладних, платіжних доручень та виписок по рахунку знаходяться в матеріалах справи).

Так, згідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до норм вищенаведеної статті, позивачем здійснено розрахунок 3 процентів річних за користування коштами та втрат від інфляційних процесів по прострочених накладних, згідно якого заборгованість відповідача станом на дату звернення із позовною заявою до суду, становить: 1745,78 грн. та 28208,99 грн., відповідно.

Згідно п. 18 інформаційного листа ВГСУ від 11.04.2005 р. N 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати замість позивача "перерахунок" розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак, з огляду на вимоги частини першої статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійснення позивачем нарахування таких сум і в разі якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

При таких обставинах, за наслідками проведеного перерахунку, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на його думку мало місце невиконання такого зобов'язання, слідує, що розрахунок виконаний товариством відповідно до законодавчих приписів та на підставі первинних бухгалтерських документів, які оформлялися за наслідками господарських операцій між контрагентами.

Вирішуючи даний спір суд враховує, що кожна сторона, в силу ст.ст. 33-34 ГПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази, у відповідності до ст. 43 ГПК України, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на наведене, заявлені ТОВ "ВВА" позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Нечипорук Транспорт" 1745,78 грн. - 3% річних та 28208,99 грн. інфляційних нарахувань підлягають до задоволення у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та не спростовані у встановленому законом порядку відповідачем.

У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір відшкодовується позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути із ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт" (вул. Гайова, 44, м. Тернопіль, 46400, код ЄДРПОУ 37138309) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВВА" (вул. Б. Хмельницького, 23, м.Тернопіль, Тернопільська область, 46000, код ЄДРПОУ 30066927) - 1745 (одну тисячу сімсот сорок сім) грн. 78 коп. - 3% річних, 28208 (двадцять вісім тисяч двісті вісім) грн. 99 коп. інфляційних нарахувань та 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. - в рахунок повернення судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено - 27.11.15р.

Суддя О.В. Руденко