Постанова

від 17.06.2011 по справі 2а-1524/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2011 р. Справа № 2a-1524/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мигалюка Ю.В.

секретаря Цюпа У.Л.

за участю сторін та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика духових музичних інструментів»до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.04.2011 року -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика духових музичних інструментів» (далі - ТзОВ «Фабрика духових музичних інструментів») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську (далі - ДПІ в м. Івано-Франківськ) про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.04.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що за наслідками проведеної перевірки Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківськ безпідставно прийнято рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року в розмірі 13 124 грн., оскільки у позивача наявні всі необхідні первинні документи на підтвердження правомірності дій щодо віднесення вказаних сум до відшкодування, а перерахування коштів на розрахунковий рахунок філії не може бути підставою для прийняття висновку про відсутність права у позивача на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову. Зазначила, що оскільки позивачем заявлено до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, що були перераховані не безпосередньо постачальнику «ВАТ Індуктор», а його філії - Заводу «Оснастка», то дані кошти не можуть бути зараховані як такі, що підлягають бюджетному відшкодуванню. Позивачем порушено вимоги п.п.200.1, п.п.200.3, п.п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, податковим органом правомірно прийнято рішення про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу на суму 13 124 грн. Просила у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали адміністративної справи та оцінивши досліджені докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ТзОВ «Фабрика духових музичних інструментів» зареєстровано виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 12.11.2007року та перебуває на податковому обліку ДПІ в м. Івано-Франківськ (а.с.34).

20.04. 2011 року ДПІ в м. Івано-Франківськ на підставі наказу №1164 від 13 квітня 2011 року проводила перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року (а.с.51).

За результатами перевірки складено акт № 2257/23-3 35516783 від 20 квітня 2011 року, яким зафіксовано наступні висновки перевірки:

1. перевіркою підтверджено заявлену ТзОВ «Фабрика духових музичних інструментів» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі 27 317 грн.

2. в порушення п.п. 200.1., п.п. 200.3, п.п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України ТзОВ «Фабрика духових музичних інструментів» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року на суму 13 124 грн. (а.с. 8-18).

На підставі вказаних висновків 28 квітня 2011 року ДПІ в м. Івано-Франківськ податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року в розмірі 13 124 грн. (а.с.19).

Як встановлено судом, підставою зменшення суми бюджетного відшкодування став факт виявлення податковим органом перерахування позивачем коштів як оплату за послуги - філії Завод «Оснастка» ВАТ «Індуктор». При перевірці було встановлено, що свідоцтво платника ПДВ філії Завод «Оснастка» ВАТ «Індуктор» скасовано 18.02.1998року. Таким чином, на думку податкового органу, вищезазначені суми ПДВ сплачені за послуги не можуть бути включені до бюджетного відшкодування.

Однак такі висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам та не грунтуються на вимогах закону, оскільки ДПІ в м. Івано-Франківськ при здійснені перевірки помилково не взято до уваги наступні обставини та норми законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи між ТзОВ «Фабрика духових музичних інструментів» та ВАТ «Індуктор» укладено договір оренди №1/03-08 від 12.03.2008 року. У відповідності до умов вказаного договору позивач зобов'язувався здійснити оплату за надані послуги з оренди. Крім цього у відповідності до п. 3.5 договору позивач здійснює ВАТ «Індуктор» компенсаційні виплати (оплату комунальних послуг, експлуатаційних послуг, послуг зв'язку та охорони). Відповідно п. 3.6 даного договору компенсаційні виплати здійснюються на підставі відповідного рахунку шляхом перерахування в безготівковому порядку на рахунок ВАТ «Індуктор» зазначений у розділі 11 «реквізити і підписи сторін».

25 серпня 2010 року між сторонами договору укладено додаток до договору оренди №1/03-08 від 12 березня 2008 року, яким сторонами договору визначено, що орендна плата, відшкодування вартості використаної електроенергії, відшкодування плати за дощові стоки, інші послуги надані ВАТ «Індуктор» вносяться ТзОВ «Фабрика духових музичних інструментів» на розрахунковий рахунок філії Завод «Оснастка» ВАТ «Індуктор».

Про виконання умов договору свідчить акт надання послуг (виконання робіт) №408 від 29.12.2010 року (а.с.33).

Платіжними дорученнями №843 від 03.12.2010 року, №844 від 06.12.2010 року, № 864 від 14.12.2010 року, №878 від 17.12.2010 року, №909 від 29.12.2010 року кошти за надання послуг позивачем перераховано філії Завод «Оснастка» ВАТ «Індуктор» (а.с. 22-26).

Відповідно до п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до Положення про філію, затвердженого 05.09.1995 року генеральним директором ВАТ «Індуктор», Завод «Оснастка» є структурним підрозділом створеним на основі статуту ВАТ «Індуктор» на базі інструментального цеху, інструментального бюро, конструкторського бюро оснастки дільниці №19, не являється юридичною особою і діє по довіреності ВАТ «Індуктор» (а.с.60-64).

Таким чином, суд приходить до висновку, що перерахування позивачем коштів на розрахунковий рахунок філії Заводу «Оснастка» ВАТ «Індуктор» за надані послуги ВАТ «Індуктор», здійснено у повній відповідності до договору оренди №1/03-08 від 12.03.2008 року, а дане не позбавляє позивача права на включення до відшкодування сплачених сум податку на додану вартість.

У ТзОВ «Фабрика духових музичних інструментів» наявні всі первинні документи, які підтверджують виконання господарських операцій та нарахування податкового кредиту (договори, акти, платіжні доручення, податкові накладні).

Відповідно до вимог п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до вимог п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із положеннями п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно із вимогами п. 201.10. ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім цього, як встановлено судом податкові зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової накладної №464 від 29.12.2010 року задекларовані постачальником послуг - ВАТ «Індуктор» у податковій декларації та вказані суми сплачені останнім до бюджету. Дане підтверджується також довідкою ВАТ «Індуктор» від 25.05.2011 року №192 (а.с. 20-21, 27, 48).

Вказані обставини, безпідставно не взяті податковим органом до уваги при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування сплаченого податку на додану вартість в сумі 13 124 грн. та про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ №0000312303 від 28.04.2011 року щодо зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Фабрика духових музичних інструментів» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 13 124,00 грн. (тринадцять тисяч сто двадцять чотири гривні).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика духових музичних інструментів» (код ЄДРПОУ 35516783, вул. Максимовича,15, м. Івано-Франківськ,76018) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 22.06.2011 року.

Суддя: Мигалюк Ю.В.