Постанова

від 18.11.2015 по справі 810/5161/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року           810/5161/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергопроммонтаж"

доБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеценергопроммонтаж" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.10.2015 №0002412230.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит. Проте, як стверджує позивач, податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами угод і неправомірно нарахував грошові зобов'язання по податку на додану вартість. Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийнято з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Звертав увагу суду, що у ході перевірки позивача були виявлені обставини, які дають підстави вважати, що господарські операції позивача з контрагентами вчинено виключно з мотивів мінімізації податкових зобов'язань. Зокрема, за наявною у податкового органу інформацією контрагенти позивача не мають відповідних адміністративно-господарських засобів для виконання укладених договорів. Наголошував на тому, що документами, наданими до перевірки, не підтверджується факт отримання і подальшого використання придбаних у контрагентів послуг (робіт).

У судове засідання з'явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, натомість подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеценергопроммонтаж" зареєстровано як юридичну особу 24.03.2005, як платник податків перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 14.04.2005 за №7423. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Видами економічної діяльності позивача у період, що перевірявся, були: інші неспеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у; діяльність у сфері архітектури; будівництво інших споруд, н.в.і.у. (основний); будівництво житлових і нежитлових будівель.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 11.09.2015 по 24.09.2015 посадовими особами Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу від 11.09.2015 №399 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Спеценергопроммонтаж" (код за ЄДРПОУ 33297404) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Пром-Тех-Снаб" (код за ЄДРПОУ 38007002) за період з 01.11.2014 по 31.01.2015, ТОВ "Техносила" (код за ЄДРПОУ 37356908) за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, ТОВ "Промтеплозахист" (код за ЄДРПОУ 37448663) за період з 01.12.2014 по 31.12.2014, ТОВ "Лараш Торг" (код за ЄДРПОУ 39417176) за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, ТОВ "Будівельна компанія Форс" (код за ЄДРПОУ 39234748), ТОВ "Парос Груп" (код за ЄДРПОУ 38892506) за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, з 01.03.2015 по 31.03.2015, ТОВ "Олсідз Блек СІ" (код за ЄДРПОУ 37392490) та ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" (код за ЄДРПОУ 00446782) за період з 01.01.2015 по 30.01.2015.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 29.09.2015 №234/10-04-22-20/33297404 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ "Спеценергопроммонтаж" ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 6 ст. 8, п.п. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 44.1, п.44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з ПП "Пром-Тех-Снаб" за період з 01.11.2014 по 31.01.2015 в сумі ПДВ 324010 грн., ТОВ "Техносила" за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 в сумі ПДВ 30070 грн., ТОВ "Лараш Торг" за період з 01.01.2015 по 31.01.2015 в сумі ПДВ 51710 грн., ТОВ "Будівельна компанія Форс" за період з 01.01.2015 по 31.01.2015 в сумі ПДВ 113017 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за листопад 2014 року в сумі ПДВ 97567 грн., за грудень 2014 року в сумі ПДВ 239413 грн., за січень 2015 року в сумі ПДВ 68810 грн., за березень 2015 року в сумі ПДВ 113017 грн.

Такі висновки податковий орган пов'язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між ТОВ "Спеценергопроммонтаж" та ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг". На думку перевіряючих, контрагенти позивача взагалі не мали реальних можливостей для здійснення господарських операцій з надання послуг (робіт).

В обґрунтування правомірності таких висновків податковий орган в Акті перевірки зазначив наступне.

При проведенні аналізу господарських операцій позивача з ПП "Пром-Тех-Снаб" податковим органом використано Податкову інформацію від 20.03.2015 №2486/7/26-50-22-03 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП "Пром-Тех-Снаб" по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 по 31.12.2014, якою встановлено, що ПП "Пром-Тех-Снаб" за податковою адресою не знаходиться, реальність фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства підтвердити неможливо, оскільки встановлено відсутність основних фондів, складських приміщень, транспорту, необхідної кількості кваліфікованого персоналу для виконання значного переліку робіт та надання послуг, яка б підтверджувала здійснення вказаним підприємством фінансово-господарської діяльності.

При проведенні аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "Будівельна компанія Форс" податковим органом використано Податкову інформацію від 08.07.2015 №680/26-59-22-06-19 з питань здійснення ТОВ "Будівельна компанія Форс" операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям за березень 2015 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Відповідно до даної податкової інформації ТОВ "Будівельна компанія Форс" за юридичною адресою не знаходиться. Також, під час проведення аналізу можливості виконання ТОВ "Будівельна компанія Форс" оформлених господарських операцій, враховуючи зміст та технологічну специфіку операцій з придбання імпортованих товарів та їх подальшої реалізації, податковим органом було встановлено відсутність на підприємстві власних основних засобів, складських приміщень транспортних засобів тощо та відсутність їх залучення у третіх осіб.

На підставі вказаного відповідач дійшов висновку щодо неможливості виконання ТОВ "Будівельна компанія Форс" документально оформлених господарських операцій.

При проведенні аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "Техносила" податковим органом використано Податкову інформацію від 03.02.2015 №114/22-06 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Техносила" за період листопад, грудень 2014 року.

Згідно даної податкової інформації, податковим органом було встановлено, що операції ТОВ "Техносила" не можливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Також, в ході проведення аналізу даних згідно підсистеми АС "Податковий блок" не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТОВ "Техносила" у періоді листопад-грудень 2014 року контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

У зв'язку зазначеним, податковий орган дійшов до висновку, що ТОВ "Техносила" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

При проведенні аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "Лараш Торг" податковим органом було встановлено, що постачальником ТОВ "Лараш Торг", зокрема, є ТОВ "Обувсвіт Маріуполь".

Так, згідно Податкової інформації від 16.03.2015 №5672/7/05-19-22-01 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Обувсвіт Маріуполь" по взаємовідносинам з платниками податків за січень 2015 року податковим органом було встановлено, що ТОВ "Обувсвіт Маріуполь" за податковою адресою не знаходиться, реальність фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства підтвердити неможливо, оскільки відсутні відомості про нерухоме майно, складські приміщення, земельні ділянки, транспортні засоби та неможливо співставити дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів їх виду, обсягу і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

А відтак, податковим органом виявлено факти, які свідчать про залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.

Наведені обставини було розцінено відповідачем як доказ укладення позивачем правочинів з ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг" без мети настання відповідних їм правових наслідків та як свідчення участі позивача у штучній схемі для мінімізації податкових зобов'язань та отримання необґрунтованої податкової вигоди.

З огляду на вказане, надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договорами, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем порушень формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2015 №0002412230, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 648509,00 грн., з яких: 518807,00 грн. - за основним платежем; 129702,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

У той же час, позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив його, звернувшись із позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на таке.

Між ТОВ "Спеценергопроммонтаж" (Замовник) та ПП "Пром-Тех-Снаб" (Підрядник) укладено Договір підряду від 02.10.2014 №1, згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи по демонтажу обладнання аміачної холодильної установки на території ПАТ "Галактон" за адресою: м. Київ, вул. Марини Раскової, 4.

Відповідно до пункту 2.1 договору, сума договору становить 235003,08 грн., оплата здійснюється після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, протягом десяти банківських днів.

19.11.2014 між ТОВ "Спеценергопроммонтаж" (Замовник) та ПП "Пром-Тех-Снаб" (Підрядник) укладено Договір підряду №2, згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати монтажу та обв'язку обладнання, інші види робіт, пов'язані з монтажем обладнання на об'єкті: 3-тя черга будівництва олійноекстракційного заводу на території Візирської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, 2-й км. автодороги на порт "Южний".

Відповідно до пункту 2.1 договору, сума договору становить 272580,00 грн., оплата здійснюється після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, протягом десяти банківських днів.

19.11.2014 між ТОВ "Спеценергопроммонтаж" (Замовник) та ПП "Пром-Тех-Снаб" (Підрядник) укладено Договір підряду №3, згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи з підключення лінії з виробництва сумішей морозива до інженерних середовищ на території ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" за адресою: м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, 14/69.

Відповідно до пункту 2.1 договору, сума договору становить 1020600,00 грн., оплата здійснюється після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, протягом десяти банківських днів.

01.12.2014 між ТОВ "Спеценергопроммонтаж" (Замовник) та ПП "Пром-Тех-Снаб" (Підрядник) укладено Договір підряду №4, згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи на проведення монтажу технологічного обладнання ділянки заморозки частин тушки на комплексі по переробці курчат-бройлерів на території ВП "Птахофабрика "Вінницький бройлер" ПАТ "МХП" за адресою: Вінницька область, м. Ладижин, ВП "Птахофабрика "Вінницький бройлер" ПАТ "Миронівський хлібопродукт".

Відповідно до пункту 2.1 договору, сума договору становить 119760,00 грн., оплата здійснюється після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, протягом десяти банківських днів.

02.12.2014 між ТОВ "Спеценергопроммонтаж" (Замовник) та ПП "Пром-Тех-Снаб" (Підрядник) укладено Договір підряду №5, згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи з поточного ремонту пастеризаційно-охолоджувальної установки (інв. №123) на території ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" за адресою: м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, 14/69.

Відповідно до пункту 2.1 договору, сума договору становить 296118,00 грн., оплата здійснюється після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, протягом десяти банківських днів.

Факт отримання вищезазначених послуг (робіт) від ПП "Пром-Тех-Снаб" підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), які підписані сторонами Договорів підряду.

За фактом настання першої з подій (здачі робіт) позивач отримав від ПП "Пром-Тех-Снаб" податкові накладні, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Суму податку на додану вартість у розмірі 324010,00 грн. на підставі податкових накладних, виданих ПП "Пром-Тех-Снаб", позивачем включено до складу податкового кредиту за період з 01.11.2014 по 31.01.2015.

Судом встановлено, що перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги вищевказаних господарських операцій.

При цьому, судом встановлено, що ПП "Пром-Тех-Снаб" виконувало роботи (послуги) на підставі Ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури серії АЕ №280744.

Також з матеріалів справи вбачається, що 11.11.2014 між ТОВ "Спеценергопроммонтаж" (Замовник) та ТОВ "Техносила" (Підрядник) укладено Договір підряду №1, згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи по налаштуванню каналізації головного виробничого корпусу №2 у відповідно до технічного завдання за адресою: м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, 14/69.

Відповідно до пункту 2.1 договору, сума договору становить 180420,00 грн., оплата здійснюється після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, протягом десяти банківських днів.

Факт отримання вищезазначених послуг (робіт) від ТОВ "Техносила" підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг), який підписаний сторонами Договору підряду.

За фактом настання першої з подій (здачі робіт) позивач отримав від ТОВ "Техносила" податкову накладну, належним чином завірена копія якої наявна в матеріалах справи.

Суму податку на додану вартість у розмірі 30070,00 грн. на підставі податкової накладної, виданої ТОВ "Техносила", позивачем включено до складу податкового кредиту за листопад 2014 року.

Судом встановлено, що перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги вищевказаних господарських операцій.

При цьому, судом встановлено, що ТОВ "Техносила" виконувало роботи (послуги) на підставі Ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури серії АЕ №524120.

З матеріалів справи також вбачається, що 31.01.2015 між ТОВ "Спеценергопроммонтаж" (Замовник) та ТОВ "Лараш Торг" (Виконавець) укладено Договір №19/01-15, згідно умов якого Виконавець зобов'язується виготовити комплект металоконструкцій для Об'єкту: 3-тя черга будівництва олійноекстракційного заводу на території Візирської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, 2-й км. автодороги на порт "Южний".

Відповідно до пункту 5.2 договору, сума договору становить 310260,00 грн.

Факт отримання від ТОВ "Лараш Торг" комплекту металоконструкцій для Об'єкту: 3-тя черга будівництва олійноекстракційного заводу підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної та товарно-транспортної накладної.

За фактом настання першої з подій (поставка металоконструкції) позивач отримав від ТОВ "Лараш Торг" податкову накладну, належним чином завірена копія якої наявна в матеріалах справи.

Суму податку на додану вартість у розмірі 51710,00 грн. на підставі податкової накладної, виданої ТОВ "Лараш Торг", позивачем включено до складу податкового кредиту за січень 2015 року.

Судом встановлено, що перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги вищевказаних господарських операцій.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 16.02.2015 між ТОВ "Спеценергопроммонтаж" (Замовник) та ТОВ "Будівельна компанія Форс" (Підрядник) укладено Договір підряду №1/02, згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати монтажні роботи з трубопровідної обв'язки горизонтального танку бродіння в приміщенні ЦКТ 35, 36 за адресою:вул. Микгород, 71, м. Радомишль, Житомирська область, ПАТ "ПБК "Радомишль".

Відповідно до пункту 2.1 договору, сума договору становить 498240,00 грн., оплата здійснюється після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, протягом десяти банківських днів.

25.02.2015 між ТОВ "Спеценергопроммонтаж" (Замовник) та ТОВ "Будівельна компанія Форс" (Підрядник) укладено Договір підряду №2/02, згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи з підключення пастеризаційно-охолоджувальної установки (інв. №123) на території ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод" за адресою: м. Кременчук, вул. 40 років Жовтня, 14/69.

Відповідно до пункту 2.1 договору, сума договору становить 179862,00 грн., оплата здійснюється після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт, протягом десяти банківських днів.

Факт отримання вищезазначених послуг (робіт) від ТОВ "Будівельна компанія Форс" підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), які підписані сторонами Договорів підряду.

За фактом настання першої з подій (здачі робіт) позивач отримав від ТОВ "Будівельна компанія Форс" податкові накладні, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Суму податку на додану вартість у розмірі 113017,00 грн. на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Будівельна компанія Форс", позивачем включено до складу податкового кредиту за січень 2015 року.

Судом встановлено, що перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги вищевказаних господарських операцій.

При цьому, судом встановлено, що ТОВ "Будівельна компанія Форс" виконувало роботи (послуги) на підставі Ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури серії АЕ №524739.

Тобто, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі у ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг" робіт (послуг).

При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Також, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували неналежне декларування позивачем своїх податкових зобов'язань та формування податкового кредиту за перевіряємий період, або невідповідності податкових накладних вимогам закону.

В той же час, судом встановлено, що на час укладання та виконання зазначених правочинів, ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг" були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

Також, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

При цьому, судом встановлено, що вказані роботи (послуги) були придбані позивачем для виконання договорів, укладених між ТОВ "Спеценергопроммонтаж" та ПАТ "Галактон", ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод", ПАТ "Миронівський хлібопродукт", ТОВ "Олсідз Блек Сі", ТОВ "УПК-Арматура", ПАТ "ПБК "Радомишль".

На підтвердження зазначеного позивачем надано суду належним чином завірені копії договорів, актів здачі-прийняття робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт.

Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо купівлі у ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг" робіт (послуг) за вказаними договорами.

Як вже зазначалося судом, за наслідками розгляду матеріалів перевірки відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг" не спричиняють реального настання правових наслідків, а лише для збільшення податкового кредиту.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

В той же час, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно частини першої статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами - ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг", недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

Як вбачається з Акту перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг", пов'язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень у діях позивача відповідачем не виявлено.

Крім того, Акт перевірки не містить посилань на те, що установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію і свідоцтва платника податку на додану вартість контрагентів позивача - ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

А відтак, судом не встановлено дефектів у юридичному статусі контрагентів позивача, отже, на момент здійснення господарських операцій і видання податкових накладних, контрагенти позивача були платниками податку на додану вартість, які зареєстровані відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

Проте, з огляду на те, що відповідач стверджував про нікчемність господарських операцій, здійснених між позивачем та ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг", з підстав відсутності реальності надання послуг, судом досліджено дане питання та встановлено таке.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За даними матеріалів справи, основним видом діяльності позивача за КВЕД є, будівництво інших споруд, н.в.і.у.

Таким чином, враховуючи, що предметом спірних правочинів є купівля будівельних, монтажних робіт (послуг), які були використані позивачем у власній господарській діяльності, у суду є підстави вважати, що господарські операції позивача з ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг" підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище отримані роботи (послуги) були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Між тим, суд не бере до уваги посилання відповідача, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у контрагентів позивача, оскільки такі висновки неможливо зробити без належної перевірки діяльності суб'єкта господарювання.

Відповідно до акту перевірки позивача, податковим органом не здійснювалась належна перевірка первинно-бухгалтерських документів ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг"; не перевірялася наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб'єктами господарювання по оренді основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів; наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб'єктами господарювання щодо надання послуг або виконання робіт.

В той же час, суд критично ставиться до посилання відповідача, як на доказ правомірності своїх висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, на Податкову інформацію від 20.03.2015 №2486/7/26-50-22-03 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП "Пром-Тех-Снаб" по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.10.2014 по 31.12.2014, від 08.07.2015 №680/26-59-22-06-19 з питань здійснення ТОВ "Будівельна компанія Форс" операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям за березень 2015 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, від 03.02.2015 №114/22-06 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Техносила" за період листопад, грудень 2014 року та від 16.03.2015 №5672/7/05-19-22-01 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Обувсвіт Маріуполь" по взаємовідносинам з платниками податків за січень 2015 року.

Поряд із вказаним суд звертає увагу, що зі змісту вказаної податкової інформації вбачається, що предметом перевірки були господарські відносини ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг" із його контрагентами. Будь-яких обґрунтованих та логічних пояснень з приводу взаємозв'язку господарських операцій, що викликають сумніви податкового органу щодо їх реальності із господарськими операціями, які було досліджено у ході перевірки контрагентів позивача щодо тотожності предмету господарських відносин у вказаних підприємств та їх зв'язку із виконанням зобов'язань перед позивачем податковим органом не наведено.

Суд звертає увагу на те, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх "фіктивність", відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відтак, вищевказана Податкова інформація не є належним та допустимим доказом у справі, а висновки про відсутність умов у ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг" для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання угод, укладених із позивачем, такими, що не спричинили реальних юридичних наслідків.

Таким чином, твердження відповідача з посиланням на матеріали перевірок про те, що діяльність контрагентів позивача - ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг" була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням позивачу податкової вигоди у вигляді безпідставного формування податкового кредиту, судом оцінюються критично, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, що суперечить статті 159 КАС України. Факт наявності у сторін правочину протиправного умислу при його укладенні відповідачем не доведено.

Крім того, головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не податковою інформацією. Вказані ж в податковій інформації податкових органів недоліки, допущені суб'єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки чи податкової інформації, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що податковий орган переважно обґрунтовує правомірність свого рішення нереальністю спірних господарських операцій між позивачем та ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг". Втім, сам акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження щодо відсутності фінансово-господарських відносин позивача по взаєморозрахункам з цими контрагентами, а викладені у ньому висновки щодо не підтвердження реальності здійснення господарських операцій не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між позивачем та ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг", правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг" підтверджується приведеними вище первинними та іншими документами.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання податковим органом права на податковий кредит є безпідставним.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідач не надав жодних доказів того, що позивача відповідно до положень пункту 201.6 Податкового кодексу України було повідомлено про наявність розбіжностей в задекларованих податкових зобов'язаннях і кредитах Підприємства та вказаних контрагентів, тоді як позивачем доведено правомірність та своєчасність відображення податкового кредиту за наслідками відповідних фінансово-господарських взаємовідносин у звітних документах.

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин із ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг", суду доведено.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах із вказаними контрагентами.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України", зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу "Інтерспав" проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

У рішенні від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг", можливо, порушують вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичною адресою тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених між позивачем та ПП "Пром-Тех-Снаб", ТОВ "Будівельна компанія Форс", ТОВ "Техносила", ТОВ "Лараш Торг", доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаних контрагентів первинних документах сум податку на додану вартість, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергопроммонтаж" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 08.10.2015 №0002412230.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеценергопроммонтаж" (код ЄДРПОУ 33297404) судові витрати у сумі 9728 (дев'ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Балаклицький А. І.