Постанова

від 25.11.2015 по справі 910/12648/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2015 р. Справа№ 910/12648/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

від позивача - Горшенін Л.Л.,

від відповідача 1. - не з'явився,

від відповідача 2. - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лаш Україна»

на рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015р.

по справі № 910/12648/14 (суддя - Мудрий С.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лаш Україна»

до 1. фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

2. фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про відшкодування збитків 470 783,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.07.2015р., новий розгляд, у позові відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Лаш Україна» звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Крім того, в апеляційній скарзі позивач просить суд призначити судово-економічну експертизу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2015р. апеляційну скаргу ТОВ «Лаш Україна» прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015р. у зв'язку із перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А. у відпустці, змінено склад колегії суддів, для розгляду даної справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Агрикова О.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лаш Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. по справі № 910/12648/14 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015р. у зв'язку із перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці змінено склад колегії суддів, для розгляду даної справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Агрикова О.В., Кропивна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лаш Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. по справі № 910/12648/14 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015р. у зв'язку з виходом судді Кропивної Л.В. з відпустки а також формування постійного складу судових колегій Київського апеляційного господарського суду, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/12648/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015р. апеляційну скаргу апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лаш Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. по справі № 910/12648/14 прийнято до провадження у визначеному складі.

За клопотанням позивача розгляд справи відбувався із повним фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Від відповідача 1 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, відповідач 1 просить суд залишити рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. без змін.

Позивачем заявлені клопотання про призначення судово-економічної та пожежно-технічної експертиз, на вирішення експерту поставити наступні питання: «чи підтверджується документально розрахунок упущеної вигоди у зв'язку із залиттям магазину ТзОВ «Лаш Україна» внаслідок пожежі 24.06.2011р., за адресою: АДРЕСА_1 у період простою магазину з 24.06.2011р. по 21.07.2011р. включно та реальність (дійсна можливість) одержання упущеної вигоди?». «Чи підтверджується документально причина пожежі, яка сталася в ніч з 23 на 24 червня 2011р. у квартирі АДРЕСА_1, а саме: «коротке замикання в електричній мережі квартири?». «Чи були дотримання власником або орендарем квартири вимоги правил пожежної безпеки при експлуатації електроустановки (у тому числі, внутрішньої мережі, електропроводки та електрообладнання) квартири АДРЕСА_1 станом на дату виникнення пожежі у цій квартирі? якщо ні, то чи знаходиться недотримання таких вимог у причинному зв'язку із виникненням пожежі?».

Крім того, позивачем надані письмові пояснення по справі.

Відповідачі своїх представників, чи особисто, в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників відповідачів, які належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

24.06.2011р. у приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 сталася пожежа.

Відповідно до акту про пожежу від 24.06.2011р. ймовірною причиною пожежі є коротке замкнення електропроводів. /а.с. 31, т.1/.

Згідно технічного висновку № 225 від 01.07.2011р. ДВЛ ГУ МНС України в м. Києві ймовірною причиною пожежі у квартирі АДРЕСА_1 є коротке замикання в електричній мережі. /а.с. 40, т.1/.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 30.09.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2253 власником квартири АДРЕСА_1 є громадянин ОСОБА_3. /а.с. 173, т.2/.

13.06.2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди приміщення, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування на певний строк приміщення./а.с. 120, т. 2/.

Згідно з п. 1.2 договору оренди характеристики приміщення:

- місцезнаходження приміщення:АДРЕСА_1;

- загальна площа приміщення: 53,4 кв. м;

- поверх: другий поверх;

- кількість кімнат, перелік підсобних приміщень; 3 кімнати, туалет,

кухня.

Технічний стан приміщення, обладнання, яким облаштовано приміщення на момент передачі в оренду, відображаються в акті прийому-передачі приміщення (пункт 1.3 договору оренди).

По акту прийому-передачі нерухомого майна до договору оренди від 13.06.2011р. орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове оплатне користування нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що складається з 3 (трьох) кімнат загальною площею 53,4 кв. м. /а.с. 201, т.2/.

Позивач звернувся до суду із позовом, враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог, про стягнення з відповідача 1 збитки у розмірі 756 078,32грн., з яких: 43 842,80 грн. - збитки, завдані пошкодженням затопленого приміщення; 30 751,48 грн. - збитки, завдані пошкодженням основних засобів та необорних активів; 64 726,12 грн. - збитки, завдані псуванням товару; 286 639,08 грн. - збитки у вигляді упущеної вигоди, 313 513,14 грн. інфляційні втрати за період прострочення (березень 2014 року - травень 2015 року); 16 595,30 грн. - 3% річних за період прострочення (з 27.02.2014р. по 15.06.2015р. включно); судовий збір у розмірі 33 925,04 грн., а також витрати на оплату судово-економічної експертизи (у разі її проведення).

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Судом встановлено, що внаслідок пожежі відбулось пошкодження у затопленому приміщенні, а саме: обвал підвісної стелі, пошкоджені гіпсокартонні стінки, пошкоджено систему пожежної безпеки, вийшли з ладу проводка та світильники, затікання води у техніку (касовий апарат, ваги, комп'ютер, монітор, системний блок, факс, сканер, принтер), у підсобному приміщенні вийшли з ладу другий комп'ютер, другий монітор, вийшов з ладу платіжний термінал, залито водою мобільний кондиціонер, завдано шкоди товару, що знаходився у магазині (косметична, парфумерні засоби), залито водою електричний щит з лічильником, завдано шкоди блоку охоронної сигналізації, повністю залито водою підлогу (плитку), пошкоджено коробки дверей та меблі.

Згідно з актом обстеження в затопленому приміщенні від залиття в результаті пожежі виявлено наступні пошкодження: у основному приміщенні площею 53,5 км.м. залито 106 одиниць квадратів підвісної гіпсокартонної стелі, розміром 0,6 на 0,6 кв.м., частина з яких обрушилась на підлогу, на стінах спостерігається залиття площею 0,2 кв.м., від витоків води промокла влаштована гіпсокартонна перегородка площею приблизно до 0,3 кв.м.; у приміщені санвузла 2,3 кв.м. на підвісній стелі сліди залиття площею приблизно 0,6 кв.м.; на момент проведення обстеження, на кахельній підлозі затопленого приміщення стояла вода приблизно 2-3 см від рівня підлоги. /а.с. 36, т.1/.

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 30.06.2011р. №0374 ТОВ «Український центр судових експертиз» встановлені наступні пошкодження: в приміщенні №2 площею 2,3 кв.м. темні плями на поверхні водоемульсійного фарбування стін та стелі, зволоження та замочування конструкцій підвісної стелі з листів гіпсокартону, зволоження та замочування облицювання стін з листів гіпсокартону, залиття стельового світильника, деформація дверного блоку; в приміщені №1 площею 53,5 кв.м. темні плями на поверхні водоемульсійного фарбування стін та стелі, зволоження та замочування конструкцій підвісної стелі з листів гіпсокартону, зволоження та замочування облицювання стін з листів гіпсокартону, темно-брунатні плями, руйнування плиток підвісної стелі типу «Армстронг», залиття стельових світильників, деформація (прогин) каркасу підвісної стелі типу «Армстронг», деформація дверних блоків. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт для усунення пошкоджень становить 51 958,00грн. /а.с. 45, т.1/.

Витрати на оплату експертизи складають 5 000,00грн., які здійсненні позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №4640 від 24.06.2011р. /а.с. 59/.

Позивач користувався приміщенням на підставі договору №1201-1 від 01.12.2009р.,укладений між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Літал». /а.с. 60/.

Згідно п. 7.2.3. договору №1201-1 від 01.12.2009р. несправності, поломки, дефекти та наслідки аварій, що сталися на території приміщення, що орендується усуває орендар за власний рахунок.

В свою чергу товариство з обмеженою відповідальністю «Літал» користувалось приміщенням на підставі договору оренди №01/09 від 01.12.2009р., укладеного із власником приміщення, а саме СПД ОСОБА_5. /а.с. 70/.

Позивачем для усунення наслідків залиття приміщення укладено договір №71 від 07.07.2011р. на виконанні ремонтних робіт. /а.с. 80, т.1/.

Позивачем за виконанні роботи сплачено 38 842,80грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №4815 від 22.07.2011р., №4817 від 22.07.2011р., №4849 від 28.07.2011р., №4856 від 01.08.2011р. /а.с. 86-89, т.1/.

Таким чином, збитки, завдані пошкодженням затопленого приміщення становить 43 842,80грн.

В результаті затоплення приміщення, яке сталося внаслідок пожежі, позивач поніс збитки у зв'язку із пошкодженням основних засобів та необоротних активів, що полягало у списанні (знищенні) майна та розміру вартості відновлювального ремонту на загальну суму 30 751,48грн., що підтверджується актами на списання основних засобів, договором підряду №2 від 28.06.2011р., актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та платіжними дорученнями. /а.с. 92-132, т.1/.

Крім того, в результаті затоплення приміщення, яке сталося внаслідок пожежі, позивач поніс збитки у зв'язку із псуванням товару на суму 64 736,12грн.

Так, згідно висновку №0404 від 11.08.2011р. експертного товарознавчого дослідження косметичної продукції, складеного на замовлення позивача ТОВ «Український центр судових експертиз», розмір матеріального збитку, нанесеного товару, яким є 110 найменувань натуральної косметичної продукції фірми «LUSH» склав 57 736,12 грн. /а.с. 133, т. 1/.

Платіжним дорученням №4674 від 04.07.2011р. позивачем сплачено 7 000,00 грн. - вартість експертного дослідження. /а.с. 141, т. 1/.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Проте всупереч зазначеному та всупереч ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач не навів та не довів належними та допустимим доказами відсутність своєї вини.

За таких обставин, позивачем доведено наявність понесених збитків у розмірі 139 330,40грн., з яких: з яких: 43 842,80 грн. - збитки, завдані пошкодженням затопленого приміщення; 30 751,48 грн. - збитки, завдані пошкодженням основних засобів та необорних активів; 64 726,12 грн. - збитки, завдані псуванням товару.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Солідарне стягнення з відповідачів збитків суперечить положенням ст.541 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 323 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 780 Цивільного кодексу України шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.

Згідно п. 7.1. договору оренди орендар зобов'язується, зокрема самостійно, за власний рахунок здійснювати ремонт приміщень та внутрішніх комунікацій на протязі всієї дії договору оренди, відшкодовувати орендарю збитки, спричинені порушенням умов договору, а також будь-які спричинені приміщенню у період оренди збитки.

За таких обставин, позовні вимоги у розмірі 139 330,40 грн. підлягають стягненню з відповідача 2.

Щодо решти позовних вимог, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Упущеною вигодою за статтею 22 Цивільного кодексу України вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Розмір упущеної вигоди позивач розраховує як неодержана виручка магазину за період простою, розрахована виходячи з розміру середньоденної виручки магазину, помноженого на кількість днів простою.

Проте суд не може погодитись із такими доводами, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що саме за період простою позивач отримав би 286 639,08грн., так як ґрунтуються лише на припущеннях останнього.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Посилання апелянта на постанову Верховного суду України від 01.10.2014р. у справі №6-113цс14 Київським апеляційним господарським судом оцінюється критично і не може бути застосовано до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Клопотання про призначення судово-економічної та пожежної експертизи задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження (ст. 3 Закону України «Про судову експертизу»).

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (постанова Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23 березня 2012 року).

Призначення судової (пожежно-технічної) експертизи для встановлення питання щодо припини пожежі, яка сталася в ніч з 23 на 24 червня 2011р., суд вважає недоцільною, оскільки пожежа відбулась у 2011р. Крім того, матеріали справи містять копії акту про пожежу від 24.06.2011р. та технічного висновку №225 від 01.07.2011р. ДВЛ ГУ МНС України в м. Києві, якими встановлено, що причиною пожежі стало коротке замикання в електричній мережі.

Доказів непогодження із висновками пожежників позивачем до суду не подано.

Так само суд не вбачає підстав для проведення судово-економічної експертизи щодо підтвердження розрахунку упущеної вимоги, з тих самих підстав, за якими позивачу відмовлено у стягненні упущеної вигоди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Лаш Україна» підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. по справі №910/12648/14 - скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лаш Україна» задовольнити частково, рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. у справі №910/12648/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_7) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лаш Україна» (код 33742658, м. Київ, вул. Басейна, 15) 43 842,80 грн. - збитки, завдані пошкодженням затопленого приміщення; 30 751,48 грн. - збитки, завдані пошкодженням основних засобів та необорних активів; 64 726,12 грн. - збитки, завдані псуванням товару.

По решті - відмовити.

2. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

3. Матеріали справи № 910/12648/14 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова