Рішення

від 19.11.2015 по справі 2-12538/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 88-ц/785/17/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря - Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок Трейд ЛТД», про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки, позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - ОСОБА_9, про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, переведення прав та обов'язків покупця, за заявою публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2013 року,

встановила:

У листопаді 2009 р. ОСОБА_5 звернувся до суду позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа - ОСОБА_9, про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, переведення прав та обов'язків покупця, в якому просив: 1) визнати частково недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (далі - Квартира), укладений 26.09.2003 р. між ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим № 6660 (далі - Договір купівлі-продажу квартири), в частині, що стосується покупця ОСОБА_4; 2) визнати ОСОБА_5 покупцем і власником квартири.

Свої вимоги ОСОБА_5 обґрунтовував тим, що між ним та власниками квартири була досягнута домовленість щодо покупки квартири, її ціни, порядку отримання грошей та оформлення договору. Саме він передав гроші у сумі - 33 000 доларів США продавцям квартири. Однак, у зв'язку із складними відносинами із жінкою - ОСОБА_9 було прийнято рішення про оформлення договору купівлі-продажу квартири на його рідну сестру - ОСОБА_11. Після придбання квартири він зробив у ній ремонт, проживає та зареєстрований у квартирі. ОСОБА_4 ніколи не проживала у спірній квартирі, проживає у м. Мукачеве. Таким чином, справжнім покупцем квартири є він.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06.04.2010 р. позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 26.09.2003 р. між ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим № 6660 (далі - Договір купівлі-продажу квартири), в частині, що стосується покупця ОСОБА_4. Визнано ОСОБА_5 покупцем і власником квартири.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2012 р. вищевказане заочне рішення скасовано за заявою Банку. Справу призначено до розгляду в загальному порядку.

28.11.2011 р. публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - Банк) звернулося до суду із зазначеним уточненим у жовтні 2013 р. позовом, в якому остаточно просило в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Світанок Трейд ЛТД» (далі - ТОВ) перед Банком за кредитним договором № 15-Ю/05 від 09.06.2005 р. (далі - Кредитний договір) на загальну суму - 472 553,07 грн., з яких: - прострочена заборгованість по процентам - 195 449,39 грн.; - заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 152 757,45 грн.; - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, звернути стягнення на предмет іпотеки спірну квартиру, яка належить ОСОБА_4, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення аукціону (прилюдних торгів) з початковою ціною продажу 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної в процесі виконавчого провадження. Стягнути з ОСОБА_4 штраф у розмірі - 1 000,00 грн. за невиконання умов договору іпотеки.

Позовні вимоги Банк обґрунтовував тим, що ТОВ порушило умови укладеного 09.06.2005 р. з Банком кредитного договору, за яким Банк відкрив відповідачу відкличну кредитну лінію для поповнення обігових коштів у розмірі - 600 000,00 грн., на строк - з 09.06.2005 р. по 09.06.2007 р., із сплатою за користування кредитом - 23,5% річних, з повернення кредиту, сплаті процентів за користування грошима.

У забезпечення виконання позичальника зобов'язань за кредитним договором 15.06.2005 р. з ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку Банку спірну квартиру.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.10.2011 р. з ТОВ на користь Банку стягнуто кредитну заборгованість у розмірі: - заборгованість по процентам - 195 449,39 грн.; - пеня по процентам - 116 224,38 грн.;- пеня по кредиту - 139 523,72 грн..

У березні 2012 р. ОСОБА_5, не визнавши позов Банку, звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати недійсним укладений 14.06.2005 р. між Банком та ОСОБА_4 договір іпотеки.

У зустрічному позові ОСОБА_5 посилався на те, що рішенням суду його визнано покупцем квартири з моменту її придбання. Він договір іпотеки з Банком не укладав.

Ухвалою Приморського районного суду від 02.07.2013 р. усі вищевказані позови були об'єднані в одне провадження.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.02.2014 р. позов Банку задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ТОВ «Світанок Трейд ЛТД» перед Банком за кредитним договором № 15-Ю/05 від 09.06.2005 р. на загальну суму - 472 553,07 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Банку: 1) штраф у розмірі - 1 000,00 грн. за невиконання умов договору іпотеки; 2) судовий збір у сумі - 2 823,00 грн.. В задоволенні іншої частини позову Банку відмовлено. У задоволенні позовів ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27.06.2014 р. апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволена частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.02.2014 р. в частині задоволення позову Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано. У зв'язку з чим абзаци 1 - 5 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: «У задоволенні позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ТОВ «Світанок Трейд ЛТД», про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, відмовити у повному обсязі». Рішення в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_5 залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.12.2014 р. касаційна скарга Банку відхилена. Рішення апеляційного суду Одеської області від 27.06.2014 р. в частині відмови у задоволенні позову Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості залишено без змін.

В заяві про перегляд рішення апеляційного суду Одеської області від 27.06.2014 р. у зв'язку з нововиявленими обставинами Банк просить рішення апеляційного суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Світанок Трейд ЛТД» за кредитним договором. Справу в цій частині призначити до нового розгляду.

Банк посилається на те, що ухвалюючи рішення, апеляційний суд Одеської області виходив з того, що на час розгляду справи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб було внесено запис про припинення юридичної особи - ТОВ «Світанок Трейд ЛТД». З припиненням юридичної особи-боржника припинилися як основні зобов'язання за кредитним договором, так і забезпечувальні зобов'язання за договором іпотеки.

Однак, після ухвалення апеляційним судом Одеської області рішення, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 р., залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 р., відмінено державну реєстрацію припинення ТОВ «Світанок Трейд ЛТД». Зараз до державного реєстру внесено запис про те, що ТОВ «Світанок Трейд ЛТД» знаходиться в стадії припинення.

В судовому засіданні, ОСОБА_12, представник Банку, підтримала викладені у заяві про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами рішення доводи та вимоги. Додатково надала постанову Верховного Суду України від 22.09.2015 р. про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд з підстав неоднакового застосування законодавства рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 р.. У наданих додаткових поясненнях до заяви Банку про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду вважала, що обставини, на які посилається Банк відповідають вимогам п. 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України. Про нововиявлені обставини Банку стало відомо - 20.11.2014 р.. Із заявою Банк звернувся - 19.12.2014 р., що відповідає вимогам ч. 1 ст. 361 ЦПК України. Стосовно апеляційної скарги ОСОБА_5 вважає її необґрунтованою. Є всі підстави для задоволення вимог Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

ОСОБА_4 у письмових поясненнях просила залишити заяву Банку про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами без задоволення. Посилалася на те, що Банк пропустив строк звернення із заявою, оскільки рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 р. про скасування запису про припинення ТОВ набрало чинності - 20.11.2014 р.. Із заявою Банк звернувся - 24.12.2014 р., тобто з пропуском місячного строку. Вказані у заяві обставини не є нововиявленими. Позовні вимоги Банку є необґрунтованими, оскільки не доведено розмір боргу фінансово-банківськими документами. Клопотання щодо призначення судової економічної експертизи суд першої інстанції не розглянув. Пропущено строк позовної давності: строк повернення кредиту - по 09.06.2007 р.. Строк позовної давності закінчився - 09.06.2010 р.. З позовом Банк звернувся - 22.11.2011 р., а особисто до ОСОБА_4 - у листопаді 2013 р.. Сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позові.

ОСОБА_5 у письмових поясненнях на заяву Банку про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами посилався на те, що Банк пропустив строк позовної давності. Він як сторона у справі за об'єднаними позовами зробив у суді першої інстанції заяву про застосування строку позовної давності відносно вимог Банку. Додатково надав Звіт про незалежну оцінку майна від 25.05.2015 р., відповідно до якого вартість іпотечної квартири становить 1 990 072,00 грн..

ОСОБА_13, представник ОСОБА_4, у судовому засіданні підтримав викладені у письмових запереченнях доводи та вимоги ОСОБА_4 проти заяви Банку про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 та заперечень на неї, а також доводи заяви Банку про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, обґрунтування рішення апеляційного суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України рішення суду що набрало законної сили може бути переглянуто у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Відмовляючи у задоволенні вимог Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, апеляційний суд виходив з того, що чинною постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 р. припинено ТОВ «Світанок Трейд ЛТД». Таким чином, станом на час розгляду справи юридична особа-боржник - ТОВ «Світанок Трейд ЛТД» ліквідована, а тому зобов'язання за кредитним договором та Договором іпотеки є припиненими в силу закону, у зв'язку з чим звертати стягнення на майно, за припиненими зобов'язаннями, неможливо (Т. 3, а. с. 109 - 117).

Однак, із доданих до заяви Банку про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами доказів (Т. 3, а. с. 157 -170) вбачається, що після ухвалення апеляційним судом Одеської області рішення, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 р., залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 р., відмінено державну реєстрацію припинення ТОВ «Світанок Трейд ЛТД». Зобов'язано державну реєстраційну службу Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відміну державної реєстрації припинення ТОВ «Світанок Трейд ЛТД».

Постановою Верховного Суду України від 22.09.2015 р. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд з підстав неоднакового застосування законодавства рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 р..

Колегія суддів, вважає, що за встановлених обставин заява Банку про перегляд рішення апеляційного суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є обґрунтованою. Рішення апеляційного суду підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 365 ЦПК України, розглянувши заяву про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення.

Переглядаючи рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.02.2014 р. в апеляційному порядку, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ст. 303 ЦПК України), колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалюючи рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Світанок Трейд ЛТД» перед Банком за кредитним договором № 15-Ю/05 від 09.06.2005 р. на загальну суму - 472 553,07 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позичальник не виконав умови кредитного договору з повернення кредиту, а тому Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки (Т. 2, а. с. 212 - 215).

Колегія суддів погоджується з висновками суду щодо порушення позичальником умов кредитного договору, наявності підстав для звернення з позовом до майнового поручителя.

Встановлено, що 09.06.2005 р. між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Украгазбанк», та ТОВ «Світанок Трейд ЛТД» був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого Банк відкрив товариству відкличну кредитну лінію для поповнення обігових коштів у розмірі - 600 000,00 грн., на строк - з 09.06.2005 р. по 09.06.2007 р., із сплатою за користування кредитом - 23,5% річних.

У забезпечення виконання позичальника зобов'язань за кредитним договором 15.06.2005 р. з ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку Банку квартиру № 13 у будинку № 57 в м. Одесі.

ТОВ «Світанок Трейд ЛТД» порушило умови кредитного договору з повернення кредиту, сплаті процентів за користування грошима. Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.10.2011 р. з ТОВ на користь Банку стягнуто кредитну заборгованість у розмірі: - заборгованість по процентам - 195 449,39 грн.; - пеня по процентам - 116 224,38 грн.;- пеня по кредиту - 139 523,72 грн..

Між сторонами по справі склалися кредитні правовідносини, правовідносини із забезпечення виконання зобов'язання, а саме - відповідальності майнового поручителя, за невиконання умов кредитного та іпотечного договорів з повернення кредиту.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами, передбаченими ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами передбаченими ст. ст. 546, 572, 575, 585, 589 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконана боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 11 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, позовні вимоги Банку є обґрунтованими. Разом з тим, висновку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки суд першої інстанції дійшов з порушенням ст. ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України. Доводи апелянта в цій частині є обґрунтованими.

Встановлено, що кредит надано на строк - з 09.06.2005 р. по 09.06.2007 р. (п. 1.1 кредитного договору - Т. 2, а. с. 16). Строк позовної давності за кредитним договором встановлюється сторонами в три роки, в тому числі до вимог: по поверненню процентів за користування кредитом та суму заборгованості по кредиту, штрафних санкцій (неустойки) за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, штрафів та всіх видатків понесених Банком від час виконання умов цього договору (п. 5.9 кредитного договору - Т. 2, а. с. 18).

Відповідно до умов укладеного Банком з ОСОБА_4 договору іпотеки від 15.06.2005 р. строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) за цим договором становить три роки у відповідності до чинного законодавства України. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (п. 7.10 договору іпотеки - Т. 2, а. с. 22).

Таким чином, строк позовної давності за кредитним та іпотечним договорами сплинув - 09.06.2010 р., а з - позовом до суду Банк звернувся 28.11.2011 р., тобто поза межами строку позовної давності.

25.08.2012 р., до ухвалення рішення судом першої інстанції, ОСОБА_5 як сторона у спорі зробив заяву про застосування строку позовної давності (Т. 2, а. с. 75 - 76).

Статтею 257, ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржене рішення, зазначених положень до уваги не взяв, встановивши, що позовні вимоги є обґрунтованими, не послався на ст. ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України і не застосував наслідки пропуску строку позовної давності за заявою ОСОБА_5 сторони у спорі за об'єднаними позовами.

ОСОБА_4 надала заяву про застосування строку позовної давності 27.02.2015 р., під час розгляду заяви Банку про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами (Т. 2, а. с. 182). Щодо прийняття до уваги вказаної заяви ОСОБА_4, причин ненадання аналогічної заяви останньою до ухвалення рішення судом першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Звертаючись 28.11.2011 р. з позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, Банк у позові відповідачем вказав - ОСОБА_5. ОСОБА_4 вказана - третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (Т. 2, а. с. 1 - 6).

Уточнюючи свої позовні вимоги у заяві від 16.11.2013 р., Банк відповідачем визначив - ОСОБА_4. ОСОБА_5 вказаний - третьою особою (Т. 2, а. с. 173 - 177). Відомостей про направлення копії вказаної уточненої позовної заяви ОСОБА_4 в матеріалах справи відсутні. Відсутні відомості про сповіщення ОСОБА_4 про судові засідання, які відбулися після надходження уточненої позовної заяви, а саме - 16.10.2013 р., 15.11.2013 р., 10.12.2013 р. та 11.02.2014 р.. У вказаних судових засіданнях були присутні тільки представники ОСОБА_5. Таким чином, ОСОБА_4, як стороні у спорі, не було відомо про надходження до суду позову саме до неї, як стороні у спорі.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.ХІ.1950), яка згідно Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд своєї справи. Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що людина повинна бути освідомленою про розгляд судом справи відносно нього.

Таким чином, встановивши обґрунтованість позову Банку, колегія суддів вважає, що у задоволенні позову Банку необхідно відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності за заявою сторони у спорі.

Доводи щодо неправильності розрахунку боргу, не встановлення вартості іпотечного майна, колегія суддів не приймає до уваги, виходячи із вищевказаних обставин.

Доводи апелянта щодо порушення його прав власності на квартиру колегія суддів не приймає, оскільки заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.04.2010 р. про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири в частині покупця, визнання ОСОБА_5 покупцем і власником квартири скасовано ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2012 р. за заявою Банку. В цій частині рішення суду є чинним на даний час.

За вищевказаних обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про звернення стягнення на предмет іпотеки зроблено при невідповідності висновків суду обставинам справи. Порушивши вищевказані норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про задоволення позову.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 313, 316, 317, 319, 365 ЦПК України колегія суддів,

вирішила :

Заяву публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами - задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2013 року в частині відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки - скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок Трейд ЛТД», про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитом - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: Л. А. Гірняк

ОСОБА_3