Постанова

від 24.11.2015 по справі 802/3307/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3307/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

24 листопада 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Мартинюк В.В.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Біолік" до Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2015 року публічне акціонерне товариство "Біолік" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0001602200, №0001622200 від 14 серпня 2014 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року позов задоволено частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що на підставі 78.1.1. 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Бершадської ОДПІ від 27.06.2014 року №281, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ В«БіолікВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ В«БіолікВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.20.13 рік встановлено наступні порушення:

- п.44.1. п.44.2 ст.44, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 33027 грн. в т.ч. за 2-4 квартали 2011 року в сумі 7797 грн., за 2012 рік в сумі 9988 грн. та за 2013 рік в сумі 15242 грн.

- п. 192.3 ст. 192., п.п. 198.3 п.п.198.4, п.п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 67873 грн., в тому числі за лютий 2011 року в сумі 1450 грн., березень 2011 року в сумі 40 грн., травень 2011 року в сумі 2828 грн., червень 2011 року в сумі 71 грн., вересень 2011 року в сумі 75 грн., грудень 2011 року в сумі 28812 грн., січень 2012 року в сумі 559 грн., лютий 2012 року в сумі 665 грн., березень 2012 року в сумі 198 грн., червень 2012 року в сумі 97 грн., січень 2013 року в сумі 149 грн., квітень 2013 року в сумі 45 грн., вересень 2013 року в сумі 28894 грн., жовтень 2013 року в сумі 272 грн., листопад 2013 року в сумі 2546 грн., грудень 2013 року в сумі 1172 грн.

За результатами позапланової документальної виїзної перевірки ПАТ В«БіолікВ» (код ЄДРПОУ 00479712) складено акт від 01.08.2014 року №80/22/00479712, який вручено 01.08.2014 року головному бухгалтеру ПАТ В«БіолікВ» ОСОБА_5

На підставі акту перевірки Бершадською ОДПІ 28.01.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми В«РВ» №0001602200 від 14 серпня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ В«БіолікВ» за платежем податок на додану вартість на 83748 грн., у тому числі 67873 грн. - за основним платежем, 15875,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0001622200 від 14 серпня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ В«БіолікВ» за платежем податок на прибуток на 39334,50 грн., у тому числі 33027 грн. - за основним платежем; 6307,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с. 7, 8).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих ПАТ "Біолік" показників у рядку 05,1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" в сумі 161684 грн.

З пояснень представників відповідача судом встановлено, що висновок про завищення валових витрат ПАТ "Біолік" зроблено на підставі того, що загальна сума показника витрат зазначена в Деклараціях з податку на прибуток відмінна від суми витрат відображеної в бухгалтерському обліку підприємства. З огляду на вказане, податковим органом зменшено суму витрат зазначених в Декларації з податку на прибуток на рівень сум вказаних в бухгалтерському обліку. При цьому, в акті перевірки не зазначено, які саме господарські операції на думку податкового органу не підтверджені відповідними первинними документами та записами у бухгалтерському обліку позивача.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи заперечень на апеляційну скаргу ПАТ "Біолік" про те, що акт перевірки складений з порушеннями вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, оскільки не містить інформації про господарські операції, по яких зроблено висновки про порушення вимог податкового законодавства.

Відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984 (чинного станом на час виникнення спірних правовідносин), акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з актом перевірки, проведеною перевіркою відображеного показника рядку 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" за 2-4 квартали 2011 року в сумі 2685101 грн., за 2012 рік в сумі 288817 грн. та за 2013 рік в сумі 8775280 грн. на підставі таких документів: Декларацій з податку на прибуток з додатками, оборотно-сальдових відомостей та журналів-ордерів по рахунках бухгалтерського обліку 901 "Собівартість реалізованої продукції", 791 "Результат операційної діяльності" та інших необхідних журналів-ордерів, аналітичних відомостей по рахунках бухгалтерського обліку, які перевірені суцільним порядком; договорів оренди та інших цивільних договорів, накладних на придбання товарів, матеріалів, первинних документів по банку, прибуткових та видаткових касових ордерів, актів виконаних робіт, інших необхідних документів, які перевірено вибірковим порядком, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) всього в сумі 161684 грн.

Для виконання вимог КАС України щодо всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи Вінницьким апеляційним адміністративним судом пропонувалось позивачу надати для огляду в судовому засіданні оригінали первинних документів за період, в якому податковим органом встановлено завищення витрат згідно з актом перевірки.

В судовому засіданні представник позивача пояснив неможливість надання оригіналів первинних документів для огляду в судовому засіданні значною їх кількістю за період, що перевірявся та відсутністю даних перевірки про господарські операції, які документально не підтверджуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Позивачем не надано доказів на спростування доводів податкового органу про завищення задекларованих позивачем витрат.

Колегія суддів не погоджується з висновком експерта про те, що задекларований підприємством показник витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування документально підтверджується даними первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку.

Як встановлено судом з висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №1921/14-21 від 14 квітня 2015 року, експертом досліджувались документи бухгалтерського обліку позивача на предмет відповідності даних бухгалтерського обліку позивача даним його податкової звітності.

При цьому, висновок експерта не містить переліку первинних документів, на підставі яких експертом зроблено висновок про документальне підтвердження понесених витрат. На вимогу суду первинні документи, якими підтверджуються понесені витрати та які надавались експертній установі позивачем не надано, що в свою чергу позбавляє суд можливості встановити повноту та обґрунтованість наданого висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Згідно зі ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, висновок експерта не слугує особливим засобом доказування. Закон спеціально підкреслює, що висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється за загальними правилами оцінки доказів, тобто об'єктивно, всебічно, з урахуванням усіх доказів у справі у їх сукупності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

За результатами проведеної перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення щодо віднесення до складу податкових зобов'язань суми податку на додану вартість при списанні кредиторської заборгованості в сумі 27749 грн.

Як зазначено в Акті перевірки, отримані платником ПДВ товари/послуги, які не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, враховуючи те, що "на підставі п. 198.3 ст. 198 ПКУ за такими товарами немає факту їх придбання, тож права на податковий кредит щодо таких товарів/послуг платник ПДВ не має. Таким чином, якщо платник податку при придбанні послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, то він повинен відкоригувати суму податкового кредиту.

Вказане порушення на загальну суму заниження податкового зобов'язання в розмірі 27749 грн. зафіксовано в Акті перевірки по наступним господарським операціям:

- TOB "Юнікс Тренд", код ЄДРПОУ 35370449, кредиторська заборгованість, яка виникла в зв'язку з поставкою комплектуючих матеріалів в жовтні 2008 року, в розмірі 158916,95 грн., в т.ч. ПДВ - 26486,16 грн.;

- TOB "Фітон ЛТД", код ЄДРПОУ 20813937, кредиторська заборгованість, яка виникла в зв'язку з отриманням в серпні 2008 року дієтичної добавки на суму - 4095 грн., в т.ч. ПДВ - 682,50 грн.;

- ВАТ "Закарпатнеруднепром", код ЄДРПОУ 00292540 кредиторська заборгованість, яка виникла в зв'язку з поставкою цеоліту комплектуючого для виробництва біоліту в листопаді 2008 року в розмірі 2100,44 грн., в т.ч. ПДВ 350,07 грн.;

- МКП "Добробут", код ЄДРПОУ 32504340 кредиторська заборгованість, яка виникла в зв'язку з наданням послуг автотранспорту в вересні 2008 року в розмірі 1381,59 грн., в т.ч. ПДВ - 230,26 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійною заборгованістю є заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно з п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безоплатними наданими товарами, роботами, послугами є а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Сторони не заперечували, що відносно кредиторської заборгованості за TOB "Юнікс Тренд", TOB "Фітон ЛТД", ВАТ "Закарпатнеруднепром", МКП "Добробут" минув строк позовної давності. Відповідно ПАТ "Біолік" проведено коригування валових витрат по вказаним господарським операціям, однак не здійснено коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Позивачем по господарським операціям з TOB "Юнікс Тренд", TOB "Фітон ЛТД", ВАТ "Закарпатнеруднепром", МКП "Добробут" сформовано податковий кредит, однак суму податку на додану вартість в ціні товару ПАТ "Біолік" вказаним контрагентам не сплачено.

Таким чином, позивач зобов'яний був відкоригувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість шляхом відображення податкових зобов'язань на вартість безоплатно отриманих товарів (послуг), що було обґрунтовано встановлено податковим органом під час проведення перевірки.

Колегія суддів не погоджується з висновком експерта про те, що заниження податкового зобов'язання в розмірі 26486 грн. за грудень 2011 року наданими для дослідження матеріалами документально не підтверджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

У висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №1921/14-21 від 14 квітня 2015 року експертом проаналізовано та надано висновок з питань застосування норм податкового законодавства щодо коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість при визнанні кредиторської заборгованості безнадійною.

Колегія суддів вважає, що суд не може брати до уваги висновок експерта в цій частині, оскільки питання застосування норм права до спірних правовідносин належить до компетенції суду.

Актом перевірки встановлено, що на порушення п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту загальної декларації за вересень 2013 року та реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2013 року податкову накладну №814008 від 14 серпня 2013 року, отриману від ДП "Укрспирт" на отриманий спирт етиловий вищої очистки на суму 173362,38 грн., який використано для виробництва лікарських засобів. Згідно з п. 197.1.27 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України даний вид продукції (лікарські засоби) звільнений від оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п.п. "б" п. 229.1.1 ст. 229 Податкового кодексу України податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із: спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів.

Як встановлено судом з пояснень представника позивача, "ПАТ "Біолік" у серпні 2013 року отримало від ДП "Ладижинський завод Екстра Державної компанії "Укрмедпром" спирт етиловий з харчової сировини для виробництва дієтичних добавок, а саме: дієтичної добавки "ОСОБА_6 Життєва сила/ОСОБА_6" згідно з нарядом, виданим Міністерством доходів і зборів України №275 від 09.07.2013 року за накладною №193 від 15.08.2014 року в кількості 228 дал. на загальну суму 171884,64 грн. в т.ч. ПДВ 28647,44 грн., та на виробничі потреби для виробництва фітоконцентрата Сольвікум наряду Міністерством доходів і зборів України №272 від 09 07.2013 року за накладною №193 від 15.08.2014 року в кількості 2,0 дал. на загальну суму 1507,76 грн. в т.ч. ПДВ 251,29 грн. (том 2, а. с. 69-70). Податкова накладна №814008 від 14.08.2013 року, від ДП "Укрспирт" на загальну суму 173392,40 грн. в т.ч. ПДВ 28898,73 грн. відображена в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних запис №3.

Вказаний спирт етиловий використаний в кількості 228,0 дал. для виробництва дієтичної добавки "Біттнер Життєва сила/ОСОБА_6" серія 020813, накладна на здачу готових виробів №11 від 29.08.2013 року в кількості 10000 флаконів, зі складу готової продукції для контролю якості лабораторією ВЛ ВКЯ відібрано проби в кількості 4 фл., залишок флаконів в кількості 9996 шт. реалізований компанії TOB "Омега Фарма Україна" за накладною №44 від 05.09.2014 року (том 2, а. с. 76, 77, 79).

Спирт етиловий використаний в кількості 2,0 дал. для виробництва фітоконцентрата Сольвікум серія 70413, накладна на здачу готових виробів №1 від 03.09.2013 року в кількості 1000 флаконів, зі складу готової продукції для контролю якості лабораторією ВЛ ВКЯ відібрано проби в кількості 6 фл., залишок флаконів в кількості 996 шт. реалізований СПД ОСОБА_7 по накладній №43 від 03.09.2014року (том 2, а. с. 76, 77, 78).

Враховуючи наведені обставини, судом встановлено, що отриманий етиловий спирт використано позивачем не для виробництва лікарських засобів, як помилково вважає податковий орган, а в оподатковуваних операціях.

Відповідно до п.п. 229.1.2 п. 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які підпунктом 229.1.1 цієї статті встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи із ставки, визначеної у пункті 215.3 статті 215 цього Кодексу.

В матеріалах справи міститься довідка про перевірку цільового використання спирту, отриманого ПАТ "Біолік" на виробництво лікарських засобів, згідно з податковими векселями від 26.09.2013 року №АА 2549809 та від 19.08.2013 року №2549803, складена Головним управлінням Міндоходів України у Вінницькій області 16 січня 2014 року, якою встановлено використання спирту етилового, отриманого на виробництво лікарських засобів, за цільовим призначенням (том 2, а. с. 80-86).

Таким чином, спирт етиловий, який отримано позивачем на виробництво лікарських засобів, використано за цільовим призначенням. В свою чергу, спирт етиловий, отриманий згідно з нарядами №275 від 09.07.2013 року та №272 від 09 07.2013 року, виданими Міністерством доходів і зборів України, використано позивачем в межах оподатковуваних господарських операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001602200 від 14 серпня 2014 року в частині нарахування зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 28898,75 грн. підлягають задоволенню.

Проведеною перевіркою встановлено, що в порушення п. 198,6 ст. 198 Податкового кодексу України ПАТ "Біолік" віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, не підтверджені податковими накладними, всього в сумі 11230 грн.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Для виконання вимог КАС України щодо всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи Вінницьким апеляційним адміністративним судом пропонувалось позивачу надати для огляду в судовому засіданні оригінали первинних документів за період, за який податковим органом встановлено завищення податкового кредиту.

З пояснень представника позивача судом встановлено, що оригінали первинних документів публічним акціонерним товариством "Біолік" на вимогу Вінницького апеляційного адміністративного суду для огляду в судовому засіданні надані не були з підстав їх значного обсягу та неможливістю у зв'язку з цим надати необхідні первинні документи в розрізі контрагентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Позивачем не надано доказів на спростування доводів податкового органу про завищення задекларованого позивачем податкового кредиту.

Колегія суддів не погоджується з висновком експерта про те, що зазначене в акті перевірки заниження податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 11230 грн. документально підтверджується в розмірі 44 грн., документально не підтверджується в розмірі 11186 грн.

У висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №1921/14-21 від 14 квітня 2015 року експерт обмежився встановленням відповідності податкових накладних вимогам, встановленим чинним законодавством України.

При цьому, висновок експерта не містить переліку первинних документів, на підставі яких експертом зроблено висновок про документальне підтвердження задекларованого податкового кредиту. На вимогу суду первинні документи, якими підтверджуються правомірність формування податкового кредиту та які надавались експертній установі, позивачем не надано, що в свою чергу позбавляє суд можливості встановити повноту та обґрунтованість наданого висновку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 липня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001602200 від 14 серпня 2014 року в частині нарахування зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 28898,75 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 7224,68 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Бершадської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на користь публічного акціонерного товариства "Біолік" судові витрати в розмірі 4589,75 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 01 грудня 2015 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9