Постанова

від 26.11.2015 по справі 813/5611/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2015 року № 813/5611/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Фуртак А.В.,

за участі представників

позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Галичина-ЗахідВ» до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.11.2015 року просить:

- визнати протиправним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0000502201 від 14.09.2015 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1672192,00 грн., з них за основним платежем на суму 978188,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 694004,00 грн.;

- визнати протиправним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Львівській області №0000492202 від 14.09.2015 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 19891,00 грн., з них за основним платежем на суму 15913,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3978,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийнято без належної правової оцінки наданих платником первинних документів та, відповідно, без урахування всіх обставин, що мали значення при прийнятті таких рішень. Зокрема, як пояснив позивач, однією із підстав прийняття податкового повідомлення-рішення №0000502201 від 14.09.2015 року є висновок контролюючого органу про заниження ТОВ «Галичина-Захід» зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за наслідками фінансово-господарських операцій з ТОВ «Перша протеїнова компанія». В акті від 03.09.2015 року, складеному за наслідками перевірки ТОВ «Галичина-Захід», зазначено про те, що ці операції не спричиняють реального настання правових наслідків, при цьому такий висновок ґрунтується виключно на результатах податкових перевірок ТОВ «Перша протеїнова компанія», без належної правової оцінки господарських операцій саме позивача з ТОВ «Перша протеїнова компанія». Натомість позивач під час проведення перевірки, з метою підтвердження правомірності формування показників податкової звітності за наслідками господарських операцій з названим контрагентом, надав усі первинні документи, проте їх, як вважає позивач, під час податкової перевірки безпідставно не взято до уваги. Також позивач зазначив про те, що викладений в акті перевірки висновок відповідача про неправомірність формування податкового кредиту за наслідками операцій поставок з ТОВ «Торговий дім «Протеїн Продакшн» та ПП «Євроцентр плюс» також не відповідає дійсним обставинам, оскільки податковий кредит на загальну суму 3698,43 грн. було сформовано на підставі податкових накладних, отриманих від названих контрагентів товарів за наслідками операцій поставок товарів. Первинні документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ «Торговий дім «Протеїн Продакшн» та ПП «Євроцентр плюс» також було надано під час перевірки, однак такі також не взято до уваги. Щодо списання основних засобів, то як зазначено в позові, для цього наказом від 02.01.2013 року було створено спеціальну постійно діючу комісію, а кожен факт списання основних засобів оформлено відповідним актом на списання з висновком комісії про неможливість використання цих основних засобів за призначенням, які також було надано контролюючому органу. З покликанням на норми п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України позивач зазначив, що така ліквідація для цілей оподаткування не може розглядатися як постачання основних виробничих або невиробничих засобів, відповідно висновок відповідача в цій частині, на думку позивача, також не ґрунтується на вимогах закону. Щодо необхідності нарахування штрафу при поданні уточнюючих розрахунків у зв'язку із самостійно виявленими помилками, то на думку позивача відповідач в даному випадку дійшов помилкового висновку про заниження податкового зобов'язання з ПДВ перед бюджетом, оскільки ТОВ «Галичина-Захід» як сільськогосподарське підприємство перебуває на спеціальному режимі оподаткування. Такий правовий статус платника, в силу вимог п. 209.2 ст. 209 ПК України передбачає, що сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства. Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення №0000492202 від 14.09.2015 року (в частині, що оскаржується), то таке ґрунтується на висновку відповідача про заниження податку з доходу нерезидента - компанії SKIOLD A/S (ОСОБА_5). На думку позивача, такий висновок також є помилковим, позаяк на виконання вимог п. 103.4. ст. 103 Податкового кодексу України, названа компанія-нерезидент надала довідку, що підтверджує статус резидента ОСОБА_5, тому звільнена від сплати податку в Україні. З урахуванням наведеного позивач ствердив, що оскаржені податкові повідомлення-рішення не відповідають критеріям, передбаченим в ч. 3 ст. 2 КАС України, відтак такі слід скасувати як протиправні.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.11.2015 року підтримали повністю, просили позов задовольнити.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову та додаткові письмові пояснення, в яких зазначено про те, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта № 1667/22-01/30124457 від 03.09.2015 року про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Захід» (код ЄДРПОУ 30124457) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року. Під час перевірки встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ «Перша протеїнова компанія» на загальну суму 897997,00 грн., які, як вважає відповідач, фактично не відбулись і були спрямовані на неправомірне надання податкової вигоди. Крім того, за наслідками податкової перевірки встановлено факт неправомірного віднесення до складу податкового кредиту ПДВ за наслідками фінансово-господарських операцій з ТОВ «Торговий дім «Протеїн Продакшн» та ПП «Євроцентр плюс», не підтверджених податковими накладними на загальну суму 3698,43 грн. Також встановлено, що за охоплений перевіркою період позивач занизив податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 76493,00 грн., оскільки при проведенні списання (ліквідації) основних засобів, всупереч вимог п. 189.9 ст. 189 ПК України, не було нараховано ПДВ в розмірі 20% на цю ліквідацію, яка в цілях оподаткування прирівнюється до операцій з постачання таких основних засобів. Окрім того, відповідач зазначив про те, що протягом охопленого перевіркою періоду позивач подав уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, якими самостійно зменшив суму податкового кредиту. Як наслідок, ТОВ «Галичина-Захід» отримало позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ПДВ в сумі 45000979,00 грн. Разом з тим, всупереч вимог п. 50.1 ст. 50 ПК України позивач не нарахував і не сплатив до бюджету суму штрафу у зв'язку з самостійно виявленими помилками, у зв'язку з чим до нього було застосовано штрафні санкції на підставі п. 120.1 ст. 120 ПК України. Щодо зовнішньоекономічної діяльності позивача, то при проведенні податкової перевірки серед іншого встановлено порушення вимог ПК України в частині оподаткування прибутку нерезидента компанії SKIOLD A/S (ОСОБА_5), оскільки ТОВ «Галичина-Захід» при виплаті доходу цьому нерезиденту не надало належно оформленої довідки, що компанія SKIOLD A/S є резидентом ОСОБА_5. Відтак, позивач неправомірно не перерахував до бюджету податок з такого доходу за 2014 рік на загальну суму 15913,34 грн. З урахуванням наведеного вище відповідач вважає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийнято у відповідності з вимогами закону і підстав для задоволення позову немає.

В судовому засіданні представники відповідача таку позицію підтримали, просили відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

У період з липня 16 липня по 27 серпня 2015 року на підставі наказу №273 від 15.07.2015 року Стрийська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Львівській області провела планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Захід» (код ЄДРПОУ 30124457) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за наслідками якої складено акт № 1667/22-01/30124457 від 03.09.2015 року (далі - акт перевірки від 03.09.2015 року).

У висновку акта перевірки від 03.09.2015 року серед іншого зазначено про порушення ТОВ «Галичина-Захід» таких вимог:

1) п.44.1 ст.44, п.46.1, п.46,5 ст.46, п.48.1 ст.48, п.54.1ст.54, п.188.1ст.188, п.189.9 ст.189, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет всього на загальну суму 144573,00 грн., в тому числі за січень 2013р. на суму 97164,00грн., за березень 2013р. на суму 227,00грн., за квітень 2013р. на суму 286,00грн., за травень 2013р. на суму 23657,00грн., за липень 2013р. на суму 193,00грн., за серпень 2013р. на суму 4747,00грн., за жовтень 2013р. на суму 204,00грн., за листопад 2013р. на суму 548,00грн., за грудень 2013р. на суму 2271,00грн., за квітень 2014р. на суму 483,00грн., за травень 2014р. на суму 759,00грн., за червень 2014р. на суму 2004,00грн., за серпень 2014р. на суму 6385,00грн., за вересень 2014р. на суму 636,00грн., за жовтень 2014р. на суму 1436,00грн., за листопад 2014р. на суму 3278,00грн., за грудень 2014р. на суму 295,00грн.;

2) п.44.1. ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства всього на загальну суму 903191,00 грн., в т.ч. за: січень 2013р. на суму ПДВ 2651,00 грн.; липень 2013р. на суму ПДВ 126929,00 грн.; серпень 2013р. на суму ПДВ 133899,00 грн.; вересень 2013р. на суму ПДВ 149524,00 грн.; жовтень 2013р. на суму ПДВ 53400,00 грн.; листопад 2013р. на суму ПДВ 87904,00 грн.; грудень 2013р. на суму ПДВ 79491,00 грн.; січень 2014р. на суму ПДВ 75669,00 грн.; березень 2014р. на суму ПДВ 1047,00 грн.; травень 2014р. на суму 153795,00 грн.; липень 2014р. на суму ПДВ 38882,00 грн.;

3) п.п. «г» п. 160.1. ст.160, п. 160.2., ст. 103, п. 152.8 ст. 152 Податкового кодексу України, яке полягало в тому, що ТОВ «Галичина-Захід» під час виплати доходів нерезиденту фірмі «SKIOLD A/S» (ОСОБА_5) за договором №14-020 від 07.02.2014 року в сумі 6135,00 євро (106088,97 грн.) не утримано та не перераховано до бюджету податок з таких доходів в загальній сумі 15913,34 грн. за 2014 рік.

На підставі акта перевірки від 03.09.2015 року відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

1) №0000502201 від 14.09.2015 року, яким ТОВ «Галичина-Захід» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1776 558,00 грн., в т.ч. 1047764,00 грн. за основним платежем, 728794,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

2) №0000492202 від 14.09.2015 року, яким ТОВ «Галичина-Захід» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 20914,00 грн., з них 16731,00 грн. за основним платежем та 4183,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд встановив, що податкове повідомлення-рішення №0000502201 від 14.09.2015 року ґрунтується на висновках відповідача про заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за охоплений перевіркою період, на загальну суму 1047764,00 грн. Такий висновок, судячи зі змісту акта від 03.09.2015 року, ґрунтується серед іншого на: 1) результатах перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «Перша протеїнова компанія»; 2) результатах перевірки правомірності декларування позивачем податкового кредиту за насідками фінансово-господарської діяльності з ПП «Євроцентр плюс» і ТОВ «Торговий дім «Протеїн Продакшн»; 3) на результатах перевірки дотримання платником вимог податкового законодавства в частині нарахування штрафу при поданні уточнюючих розрахунків при самостійному виявленні помилок за попередні звітні періоди; 4) на результатах перевірки на предмет дотримання вимог податкового в частині нарахування і сплати податку на додану вартість при списанні основних засобів.

Зокрема, в акті перевірки від 03.09.2015 року зазначено про те, що за результатами опрацювання відхилень згідно з системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість встановлено розбіжності по податковому кредиту, задекларованому ТОВ «Галичина-Захід» по операціях з ТОВ «Перша Протеїнова Компанія». Перелік та опис первинних документів, наданих позивачем при проведенні перевірки на підтвердження господарських взаємовідносин з названим контрагентом (договір, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні) міститься в акті перевірки від 03.09.2015 року. Проте, як зазначено в акті від 03.09.2015 року, за результатами перевірки не підтверджено факту придбання сільськогосподарської культури (соняшниковий шрот) по ланці постачання ТОВ «Перша Протеїнова Компанія» - ТОВ «Галичина-Захід» на загальну суму 897997,00 грн. До такого висновку відповідач дійшов на основі результатів податкових перевірок ТОВ «Перша Протеїнова Компанія», а саме:

- акта Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 03.02.2015р. №55/22-05/38695566 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Перша Протеїнова Компанія», код ЄДРПОУ 38695566 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.04.2013 року по 30.11.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 30.04.2013 року по 30.11.2014 року», а також акта Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.06.2014р. №354/22-04/38695566 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Перша Протеїнова Компанія», код за ЄДРПОУ 38695566 щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ІНТЕРВЕНТО» (код ЄДРПОУ 38198809) за січень 2014 року. В цих акта зазначено про те, що контрагент ТОВ «Перша Протеїнова Компанія» - ТОВ «Інтервенто», фактично господарською діяльністю не займається і не здійснювало жодних операцій поставок, відтак у нього відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів підприємствам - покупцям, ймовірним вигодонабувачам. ТОВ «Перша Протеїнова Компанія» по суті є «транзитером» по ланцюгу постачання макухи соєвої, отриманої від ТОВ «Інтервенто».

- акта Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 30.07.2014р №504/22-03/38695566 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Перша Протеїнова Компанія», код за ЄДРПОУ 38695566, щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «КОМЕНЕРГО-КОМП» (ЄДРПОУ 35589364), ТОВ «ФОРТА-КОМ» (ЄДРПОУ 37748412) за травень 2014 року», відповідно до якого операції з продажу товарів по ланцюгу постачальники (ТОВ «КОМЕНЕРГО-КОМП» та ТОВ «ФОРТА-КОМ») - ТОВ «Перша Протеїнова Компанія» - покупці за травень 2014 року не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту;

- акта Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.10.2014р. №670/22-04/38695566 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Перша Протеїнова Компанія», код за ЄДРПОУ 38695566 щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «КСВ-Груп» (код ЄДРПОУ 39216634) за липень 2014 року», в якому також зроблено висновок про відсутність реального здійснення господарських відносин із контрагентом-постачальником ТОВ «КСВ-Груп» за липень 2014 року, та відповідно відсутність об'єктів оподаткування, а відтак і про неможливість реального здійснення ТОВ «Перша Протеїнова Компанія» операцій по ланцюгу постачання з контрагентами-покупцями.

Як зазначено в акті перевірки від 03.09.2015 року, за наслідками фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Перша Протеїнова Компанія» за період липень-грудень 2013 року, січень 2014 року, травень 2014 року і липень 2014 року позивач включив до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 897997,00 грн. З покликанням на висновки зазначених вище актів Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відповідач в акті перевірки від 03.09.2015 року зазначив про відсутність реального постачання товарів по ланцюгу постачання від ТОВ «Перша Протеїнова Компанія» кінцевому «вигодонабувачу» - ТОВ «Галичина-Захід». У відповідності з актом перевірки від 03.09.2015 року, операції ТОВ «Перша Протеїнова Компанія» щодо поставки позивачу шроту не підтверджуються стосовно врахування реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення такого виду господарської діяльності. Відтак, як зазначено в акті перевірки від 03.09.2015 року, ТОВ «Перша Протеїнова Компанія» безпідставно виписало ТОВ «Галичина-Захід» податкові накладні на поставку товарів (робіт, послуг), чим порушено вимоги п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, оскільки такі податкові накладні не можуть вважатись належним підтвердження правомірності як включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у вартості отриманого товару (соняшникового шроту), так і податкових зобов'язань за цим видом платежу.

Окрім того, в акті перевірки від 03.09.2015 року зазначено про те, що згідно з наявними в системі автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України даними встановлено відхилення між податковим кредитом ТОВ «Галичина-Захід» та податковими зобов'язаннями, зокрема: ТОВ «Галичина-Захід» віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ від вартості отриманих ПП «Євроцентр плюс» товарів (послуг) на суму 1047,10 грн. без підтвердження податковими накладними, а також не відобразила по контрагенту ТОВ «Протеїн Продакшн» розрахунку №48 від 16.01.2013 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №753 від 06.09.2012 року на суму ПДВ 2651,33 грн. У зв'язку з цим, як зазначено в акті перевірки від 03.09.2015 року, завищено податковий кредит за січень 2013 року та березень 2014 року на загальну суму 3698,43 грн.

На основі наведеного вище відповідач зробив висновок про заниження позивачем суми ПДВ, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014 року на загальну суму 903191,00 грн.

Також, відповідно до акта перевірки від 03.09.3015 року ТОВ «Галичина-Захід» за перевірений період подало уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, відповідно до яких ТОВ «Галичина-Захід» самостійно зменшило суму податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні періоди. В результаті подання уточнюючих розрахунків отримано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту ПДВ в сумі 4500979,00 грн., які ТОВ «Галичина-Захід» сплатило на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Проте, як зазначено в акті перевірки від 03.09.2015 року ТОВ «Галичина-Захід» в порушення вимог п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України не нарахувало та не сплатило до бюджету суму штрафу за самостійно виправлені помилки у розмірі трьох відсотків суми, що підлягають сплаті. На підставі п.120.2 ст.120 Податкового кодексу України до ТОВ «Галичина-Захід» застосовано штраф в розмірі 5% від суми заниження. При цьому, в акті перевірки від 03.09.2015 року зроблено примітку, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Галичина-Захід» (код ЄДРПОУ 30124457) з питань достовірності декларування податку на додану вартість по розрахунках з ТОВ «Зеленецьке» (код ЄДРПОУ 30795974) за період з 01.03.2012 року по 01.03.2015 року, оформлене актом від 26.06.2015 року №1304/22-01/30124457, вже було встановлено порушення ТОВ «Галичина - Захід» вимог п.50.1 ст.50 ПК України за травень-липень 2014 року. На підставі акта від 26.06.2015 року №1304/22-01/30124457 Стрийська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 06.07.2015 року №322201 про нарахування штрафних (фінансових ) санкцій на суму 20137,20 грн. Відповідно, при застосуванні до ТОВ «Галичина-Захід» штрафу на загальну суму 204912,00 грн. (5%), передбаченого п.120.2 ст.120 ПК України, на підставі акта від 03.09.2015 року його розрахунок здійснено без урахування суми заниження податкового кредиту за травень-липень 2014 року, встановленого в акті від 26.06.2015 року №1304/22-01/30124457. Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.120.2 ст.120 ПК України долучено до матеріалів справи (том 1, а.с. 161).

Стосовно списання (ліквідації) основних засобів, то як зазначено в акті від 03.09.2015 року, ТОВ «Галичина-Захід» проведено списання (ліквідацію) основних засобів, які мали залишкову ( балансову) вартість, однак при цьому не проведено нарахування ПДВ в розмірі 20% та не включено до податкового зобов'язання декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 76493,00 грн., що є порушенням п. 188.1, ст. 188, п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України, та призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 76493,00 грн.

Інше податкове повідомлення-рішення №0000492202 від 14.09.2015 року ґрунтується результатах перевірки дотримання платником вимог податкового законодавства в частині оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності. З цього приводу в акті перевірки від 03.09.2015 року серед іншого зазначено про те, що у період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року ТОВ «Галичина-Захід» здійснювало виплату доходів нерезидентам по цілій низці зовнішньоекономічних контрактів, перелік яких міститься в тому ж акті перевірки від 03.09.2015 року. Одним із таких контрактів, на підставі якого позивач здійснював виплату доходів нерезиденту, зазначено контракт №14-020 від 07.02.2014 року з фірмою «SKIOLD A/S» (ОСОБА_5). Як зазначено в акті перевірки від 03.09.2015 року фірма «SKIOLD A/S» не надала ТОВ «Галичина-Захід» належним чином оформлену довідку, яка підтверджує, що нерезидент фірма «SKIOLD A/S» є резидентом ОСОБА_5, відповідно ТОВ «Галичина-Захід» під час виплати доходів названому нерезиденту в порушення п.п. «г» п. 160.1. ст.160, п. 160.2., ст. 103, п. 152.8 ст. 152 Податкового кодексу України не утримано та не перераховано до бюджету податок з таких доходів в загальній сумі 15913,34 грн. за 2014 рік.

Позивач не погоджується з обґрунтованістю висновків контролюючого органу, які містяться в акті перевірки від 03.09.2015 року, про які зазначено вище. Разом з тим, в акті перевірки від 03.09.2015 року зазначено й про інші порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, виявлені при проведенні перевірки ТОВ «Галичина-Захід» за охоплений перевіркою період. Однак, податкові повідомлення-рішення від 14.09.2015 року, які прийнято на підставі цього акта перевірки від 03.09.2015 року, позивач оскаржує частково, тобто лише ту частину визначеного йому грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток на доходи іноземних юридичних осіб, яку нараховано у зв'язку з порушеннями податкового законодавства, про які зазначено вище. Відтак, позивач не погоджується з правомірністю податкового повідомлення-рішення №0000502201 від 14.09.2015 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1672192,00 грн., з них за основним платежем на суму 978188,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 694004,00 грн. (а саме: в частині нарахування грошового зобов'язання з ПДВ: по контрагенту ТОВ «Перша протеїнова компанія» 897997,00 грн. за основним платежем, 448998,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; по контрагенту ТОВ «Протеїн Продакшн» - на суму 2651,00 грн. основного платежу та 1325,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; по контрагенту ПП «Євроцентр плюс» - на суму 1047,00 грн. за основним платежем, 523,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; в частині нарахування зобов'язання з ПДВ за операціями списання (ліквідації) основних засобів - на суму 76493,00 грн. за основним платежем, 38246,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій 204912,00 грн. на підставі п.120.2 ст.120 Податкового Кодексу України (штраф 5% за подання уточнюючих розрахунків) та податкового повідомлення-рішення №0000492202 від 14.09.2015 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 19891,00 грн., з них за основним платежем на суму 15913,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3978,00 грн. (тобто лише в частині нарахування грошового зобов'язання за названим вище платежем тільки щодо взаєморозрахунків з фірмою SKIOLD A/S» (ОСОБА_5).

Стосовно правомірності декларування за охоплений перевіркою період податку на додану вартість на загальну суму 903191,00 грн., яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства суд встановив таке.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Галичина-Захід» та ТОВ «Перша протеїнова компанія» суд встановив, що 01 липня 2013 року між ними було укладено договір №13-084 на поставку зернових та олійних культур, відповідно до умов якого Постачальник (за договором - ТОВ «Перша протеїнова компанія») зобов'язується передати Покупцю (за договором - ТОВ «Галичина-Захід») у власність зернові та олійні культури, асортимент, кількість, ціна, строки поставки, якої зазначаються у специфікаціях, а Покупець прийняти її відповідно до видаткових накладних та оплатити.

Факт поставки товарів (соняшникового шроту) Покупцю підтверджується відповідними розхідними (видатковими) накладними, а факт перевезення товару - товарно-транспортними накладними встановленої форми і змісту. Оригінали первинних документів, в яких відображено зміст та обсяг господарських операцій з ТОВ «Перша протеїнова компанія», було надано посадовим особам, які проводили податкову перевірку ТОВ «Галичина-Захід». Відповідно, перелік усіх цих документів міститься в акті перевірки від 03.09.2015 року (з покликанням на реквізити (дата і номер), а також на зміст операцій, які зафіксовано в цих документах). Копії цих документів також долучено до матеріалів справи (том 2, а.с. 1-259). Під час перевірки претензій щодо повноти документального оформлення операцій поставок товару (соняшникового шроту) з ТОВ «Перша протеїнова компанія», як і зауважень до форми чи змісту наданих платником первинних документів щодо операцій поставок з цим контрагентом, у посадових осіб контролюючого органу не було і спору з цього приводу також не виникло.

ТОВ «Галичина-Захід» повністю оплатила вартість товару, отриманого від ТОВ «Перша протеїнова компанія», яку вказано у накладних (специфікаціях до договору), що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківськими виписками, копії яких долучено до матеріалів справи.

По факту поставки ТОВ «Перша протеїнова компанія» видало позивачу податкові накладні (том 2, а.с. 260-335), на підставі яких позивач відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 897997 грн., в т.ч. за липень 2013 року - на суму 126929,00 грн.; за серпень 2013 року на суму 133899,00 грн.; за вересень 2013 року на суму 149524,00 грн.; за жовтень 2013 року на суму 53400,00 грн.; листопад 2013 року на суму 87904,00 грн.; за грудень 2013 року на суму 79491,00 грн.; за січень 2014 року на суму 75669,00 грн.; за травень 2014 року на суму 153795,00грн.; липень 2014 року на суму 38882,00 грн.

Під час розгляду справи суд встановив, що ТОВ «Перша протеїнова компанія» поставляло товар (соняшниковий шрот) на склад ТОВ «Галичина-Захід» вантажними автомобілями (залучалися перевізники), які перед тим, як заїхати на територію складу, зважувалися електронними вагами. Як пояснив представник позивача, на підприємстві існує спеціальне обладнання та програмне забезпечення, за допомогою якого оператор, який проводить зважування, фіксує у комп'ютерній програмі марку та номер автомобіля, його вагу (нетто, брутто, вагу тари), вантаж, що перевозиться, а крім того за допомогою відеокамер фіксується сам процес зважування з відображенням дати та часу, коли це відбувається. Для візуалізації описаного процесу представник позивача надав знімки, зроблені програмним комплексом електронної ваги підчас зважування кожної партії товару, які долучено до матеріалів справи (том 4, а.с 120-214).

Придбаний товар (соняшниковий шрот) ТОВ «Галичина-Захід» надалі використало у власній господарській діяльності, шляхом оприбуткування в силос, з наступним переміщенням на виробничий процес та подальшого використання як складової корму для годування свиней. На підтвердження цього представник позивач надав копії накладних на передачу готової продукції (том 5, а.с. 14-204). Крім того, до матеріалів справи долучено копії експлуатаційних дозволів №131818/PF за 2011- 2014 рр. на підтвердження наявності виробничих потужностей для приготування кормів для тварин, що утримуються на фермах (том 4, а.с. 96-119). Потім ТОВ «Галичина-Захід» здійснило продаж живих свиней, вирощених за допомогою товару, придбаного у ТОВ «Перша протеїнова компанія», що повністю підтверджується передбаченими чинним законодавством первинними та іншими документами: договори, товарні накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, банківські виписки тощо. Від здійснених господарських операцій ТОВ «Галичина-Захід» отримало дохід, а також набуло податкових зобов'язань із ПДВ, які були в повній мірі відображено у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Галичина-Захід».

Стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Торговий дім «Протеїн Продакшн» та ПП «Євроцентр плюс» суд встановив таке.

До складу податкового кредиту за січень 2013 року позивач включив ПДВ в сумі 2651,00 грн., сплачений у вартості товарів, отриманих від ТОВ «Торговий дім «Протеїн Продакшн». На підставі розрахунку №48 від 16.01.2013 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №753 від 06.09.2012 року відкориговано/зменшено податковий кредит на суму 2651,33 грн., що підтверджується Додатком 1 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої), поданого 20.01.2013 року та квитанцією №2 про прийняття вказаного документа (том 4, а.с. 39, 40) Зазначені документи також було представлені під час перевірки. Втім, причини, через які їх не було враховано при оформленні акта перевірки та при прийнятті оскарженого рішення представник відповідача не пояснив. Щодо включення до складу податкового кредиту за березень 2014 року ПДВ в сумі 1047,10 грн. за наслідками господарських операцій з ПП «Єроцентр плюс», то суд встановив, що зазначену суму було включено на підставі податкових накладних встановленої форми та змісту (том 4, а.с. 26-38), отриманих від зазначеного контрагента по факту надання послуг технічного обслуговування та ремонту автомобілів на умовах договору від 21.05.2011 року №21/05/11. Ці податкові накладні також відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за березень 2014 року (том 4, а.с. 17).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних відносин;далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198, п. 198.4. ст. 198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими, зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 201 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п.201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 9 цього Закону бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій. Разом з тим, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

В даному випадку суд встановив, що податковий кредит на загальну суму 903191,00 грн. позивач сформував на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Перша протеїнова компанія» на загальну суму 897997 грн. (за період липень-грудень 2013 року, травень 2014 року, липень 2014 року), а також на підставі податкових накладних від ТОВ «Торговий дім «Протеїн Продакшн» та ПП «Євроцентр плюс» на суму 2651,00 грн. та 1047,00 грн. відповідно. Податкові накладні, отримані від цих контрагентів, відповідають встановленим законодавством вимогам до їх форми та змісту, зокрема містять відомості як щодо змісту операцій, так і їх обсягів та вартісних показників, зауважень з цього приводу в контролюючого органу не виникало.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Перша протеїнова компанія», то на підставі наявних в матеріалах справи доказах суд встановив, що господарські операції з названим контрагентом полягали у поставці соняшникового шроту, який позивач використав у власній господарській діяльності. Надані представником ТОВ «Галичина-Захід» документи в цілому підтверджують правомірність відображення цих операцій у бухгалтерському обліку та податковій звітності підприємства з податку на додану вартість.

Натомість, в акті перевірки від 03.09.2015 року не було надано належної правової оцінки первинним документам платника, які оформлено за наслідками господарських операцій з ТОВ «Перша протеїнова компанія». Окрім як покликання на результати перевірок контрагента-постачальника позивача, відповідач не зазначено жодних інших фактів, які б свідчили про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Перша протеїнова компанія». На думку суду, при перевірці фінансово-господарських взаємовідносин позивача на предмет дотримання вимог податкового законодавства контролюючий орган помилково ставить правильність обчислення ним податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у пряму залежність від результатів перевірок безпосереднього контрагента позивача - ТОВ «Перша протеїнова компанія».

Така правова позиція суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) та у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03) Європейський Суд з прав людини зазначив про те, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Окрім того, під час розгляду справи суд встановив, що ті ж фінансово-господарські відносини позивача з ТОВ «Перша протеїнова компанія» вже були предметом позапланової документальної виїзної перевірки у грудні 2014 року, за наслідками якої було складено акт перевірки № 2688/22-01/30124457 від 16.12.2014 року про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Галичина-Захід» (код ЄДРПОУ 30124457) з питань достовірності декларування податку на додану вартість по розрахунках з ТОВ «Західелектрокомплект» (код ЄДРПОУ 33142285) за вересень 2011 р. та січень 2012 р. та ТОВ «Перша протеїнова компанія» (код ЄДРПОУ 30220386) за квітень 2014 р. та за червень 2014 р.». На підставі цього акта було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000562201 від 30.12.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 527025,00 грн., з них 351350,00 грн. за основним платежем та 175675,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Проте, таке рішення було скасовано постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2015 року у справі № 813/102/15. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 року зазначену постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Щодо податкового кредиту за наслідками фінансово-господарських операцій позивача з позивача з ТОВ «Торговий дім «Протеїн Продакшн» та ПП «Євроцентр плюс», на загальну суму 3698,00 грн., то суд встановив, що такий сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, оформлених по фактах поставок з названими контрагентами. Викладені в акті перевірки від 03.09.2015 року висновки про не підтвердження правомірності формування податкового кредиту по згаданих вище контрагентах, не відповідають дійсності і спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З приводу висновків про порушення позивачем вимог п.50.1 ст.50 Податкового Кодексу України, то суд на підставі долучених до матеріалів справи доказів суд встановив, що позивач подав уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року (том 3, а.с. 1-315). На підставі цих уточнюючих розрахунків позивач самостійно зменшив суму податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні періоди на загальну суму 4500979,00 грн., які перераховано на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства. Усі податкові декларації та уточнюючі розрахунки ТОВ «Галичина-Захід» відповідач прийняв. Ці ж самі обставини викладено в акті перевірки від 03.09.2015 року і спору з приводу фактичних обставин, зокрема щодо перерахування позивачем на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість відповідно до уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суми перерахованого податку на додану вартість, періодів, за який подано уточнюючі розрахунки і сам факт їх подання, не виникло. В даному випадку позивач не погоджується з правовою оцінкою відповідача таких дій платника як заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість перед бюджетом, що передбачає нарахування штрафних санкцій, а невиконання цієї вимоги передбачає застосування штрафу відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п. п. 49.1, 49.2. ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. В абз. 2 п. 50.1 ст. 50 ПК України передбачено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п.50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до п. 120.2 ст.120 ПК України, невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами 3-5 п.50.1 ст. 50 даного Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Поряд з тим, відповідно до п. 209.1 ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п. 209.2. ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

ТОВ «Галичина-Захід» з 01.09.2009 року є зареєстрованим платником спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість як сільськогосподарське підприємство, про що отримало відповідне свідоцтво за №100240515. Відтак, в силу наведених вище положень п. 209.2 ст. 209 ПК України сума податку на додану вартість, нарахована цим сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг та задекларована як у спеціальній декларації, так і в уточнюючому розрахунку до неї, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні ТОВ «Галичина-Захід».

Відповідно, однією із особливостей цього режиму оподаткування є те, що зміни в декларації спричиняють наслідки лише для такого платника, позаяк змінюється сума грошових коштів на його ж спеціальному рахунку, яким платник вправі розпоряджатися для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Водночас, в розумінні пп. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України обов'язок платника податків нарахувати штраф виникає лише у випадку наявності заниження податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті до відповідного бюджету. Оскільки позивач не сплачує до бюджету податок на додану вартість, у нього не могло виникнути недоплати чи заниження зобов'язання по податку на додану вартість в розумінні пп. 50.1 ст.50 ПК України. За таких обставин суд вважає обґрунтованим доводи позивача про те, що нарахування відповідачем штрафу на підставі п. 120.2 ст.120 ПК України є протиправним.

З приводу висновків відповідача про заниження ТОВ «Галичина-Захід» податку на додану вартість за період січень-травень 2013 року, липень-серпень 2013 року, жовтень-грудень 2013 року, квітень-грудень 2014 року на загальну суму 76493,00 грн. внаслідок того, що при проведенні списання (ліквідації) основних засобів, які мали залишкову ( балансову) вартість не було нараховано ПДВ в розмірі 20%, суд встановив таке.

У період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року за рішенням позивача здійснювалося списання (ліквідація) основних виробничих засобів.

Згідно з Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія. Ця постійно діюча комісія: здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню; встановлює причини невідповідності критеріям активу; визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності; визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, встановлює їх кількість і вартість; складає і підписує акти на списання основних засобів.

У разі списання основних засобів, які вибувають в результаті аварії або стихійного лиха, до акта додається копія акту аварії і зазначаються обставини стихійного лиха.

Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

Складені комісією акти на списання основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно законодавства (статуту підприємства) приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об'єктів основних засобів.

Відповідно до п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

За змістом наведених вище положень п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України в тому випадку, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються і платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів в інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, правила щодо оподаткування такої ліквідації, встановлені в абз. 1 п. п. 189.9 ст. 189 ПК України, не поширюються.

Суд встановив, що наказом заступника гендиректора ТОВ «Галичина-Захід» від 02.01.2013 року (том 1, а.с. 164) на кожному структурному підрозділі підприємства було створено спеціальні постійно діючі комісії зі списання ТМЦ, основних засобів, введення в експлуатацію основних засобів, малоцінних матеріальних необоротних активів, МШП, нематеріальних активів. В усіх актах на списання основних засобів цих комісій містяться дані, що характеризують об'єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва об'єкта, дата його надходження на підприємство і початок експлуатації, первісна (переоцінена) вартість об'єкта, сума нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти, а також висновки про неможливість подальшого використання цих основних засобів за призначенням. За кожним таким актом експертної комісії з висновками про непридатність для подальшого використання основного засобу заступником гендиректора прийнято розпорядження про списання такого об'єкта основних засобів, виведення його зі складу основних засобів і ліквідацію. Копії згаданих документів щодо списання основних засобів долучено до матеріалів справи (том 1, а.с. 165-259). Ці ж самі документи платник надав також і під час проведення перевірки.

Беручи до уваги наведене вище, суд погоджується з позивачем, що така ліквідація для цілей оподаткування не може розглядатися як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Окрім того, посадовими особами, які проводили перевірку, залишено поза увагою той факт, що деякі з основних засобів, 31.08.2014 року було реалізовано за цінами не нижче балансової вартості на момент реалізації та відповідно було оформлено податкову накладну № 8 від 31.08.2015 року, чим збільшено зобов'язання позивача з податку на додану вартість (том 1, а.с. 261). Документи на реалізацію цих основних засобів також було надано під час перевірки, проте залишені поза увагою.

Щодо правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000492202 від 14.09.2015 року в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на доходи іноземних юридичних осіб на суму 15913,34 грн., то суд з цього приводу встановив таке.

Між ТОВ «Галичина-Захід» (Замовник) та компанією SKIOLD A/S, ОСОБА_5 (Виконавець) було укладено контракт №14-020 від 07.02.2014 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з обслуговування обладнання Замовника, що визначаються в ОСОБА_2 приймання-передачі наданих послуг (том 4, а.с. 1-5). На умовах згаданого зовнішньоекономічного контракту Виконавець надав Замовнику послуги щодо зміни електротехнічної документації, програмування та тестування роботи зерносушарки, про що сторони підписали акт №1 приймання-передачі виконаних послуг від 27.02.2014 року на загальну суму 6135,00 євро. (106088,97 грн.; том 4, а.с. 6). Виплату доходів нерезиденту, компанії SKIOLD A/S, на суму 6135,00 євро здійснено згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 19.09.2014 року №137, копію якого також долучено до матеріалів справи.

Ті самі обставини викладено в акті перевірки від 03.09.2015 року і спору з цього приводу не виникло. В даному випадку підставою для нарахування позивачу грошового зобов'язання згідно з оскарженим податковим повідомленням-рішенням стало те, що позивач не нарахував податку на виплачений компанії SKIOLD A/S дохід, попри відсутність документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті

Згідно з п. 103.1. ст. 103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

У п. 103.2. ст. 103 ПК України зазначено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Згідно з п. 103.4. ст. 103 Податкового кодексу України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Конвенція між Урядом України і Урядом ОСОБА_5 про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (надалі - Конвенція), підписана 05.03.1996 року та ратифікована 12.07.96 р. Законом України N 341/96-ВР є частиною національного законодавства в розумінні п. 3.1. ст. 3 Податкового кодексу України. Згідно з ч.1 ст. 7 Конвенції, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність таким чином, то прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва.

Суд встановив, що на виконання вимог п. 103.4. ст. 103 Податкового кодексу України, нерезидент, компанія SKIOLD A/S надала позивачу довідку, що підтверджує статус резидента ОСОБА_5, копія якої є в матеріалах справи (том 1, а.с. 9). Відтак в силу наведених вище положень законодавства нерезидент компанія SKIOLD A/S звільнена від сплати податку в Україні. За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача про відсутність законних підстав для нарахування податку на дохід, виплачений цьому нерезиденту на умовах зовнішньоекономічного контракту №14-020 від 07.02.2014 року.

Як повідомив представник позивача, про наявність довідки, що підтверджує статус компанії SKIOLD A/S як резидента ОСОБА_5 посадовим особам, які проводили перевірку ТОВ «Галичина-Захід», було відомо, оскільки таку довідку їм також було надано під час податкової перевірки. Втім, в акті перевірки від 03.09.2015 року зазначено протилежне і представник відповідача не пояснив суду причин неврахування як при проведенні перевірки, так і при прийнятті оскарженого рішення того, що в ТОВ «Галичина-Захід» (як податкового агента за цим видом платежу) є належний документ, що підтверджує правовий статус згаданого вище нерезидента.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин справи суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 14.09.2015 року №0000502201 (в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 978188,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 694004,00 грн.) та №0000492202 (в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем на суму 15913,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3978,00 грн.) ґрунтуються на помилковому застосуванні норм закону та без урахування всіх істотних обставин, що мали значення для їх прийняття. Відтак, рішення (в тій частині, що їх оскаржує позивач) не відповідають критеріям, передбаченим в ч. 3 ст. 2 КАС України, тому їх слід скасувати як протиправні.

Стосовно судових витрат, то відповідно до вимог статті 94 КАС України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0000502201 від 14.09.2015 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1672192,00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 978188,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 694004,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0000492202 від 14.09.2015 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 19891,68 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 15913,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3978,00 грн.

Стягнути з бюджетних асигнувань Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Галичина-ЗахідВ» судовий збір в сумі 25381 (двадцять п'ять тисяч триста вісімдесят одну) гривню 30 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.