Постанова

від 02.12.2015 по справі 908/1551/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.12.2015 справа №908/1551/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю представників сторін: від позивача:Не з'явився від відповідача 1: від відповідача 2:Не з'явився Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Ріф - 2005», Київська область, Вишгородський район, с. Катюжанка на рішення господарського судуЗапорізької області від 17.06.2014р по справі 908/1551/14 (суддя Н.А. Колодій) за позовомОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Кліон» м. Запоріжжя, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Запоріжжя, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Ріф - 2005», Київська область, Вишгородський район, с. Катюжанка простягнення 693' 130,84 грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«КліонВ» (далі - «Позивач») звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «гф - 2005В» (далі - «Товариство») 933' 130,84 грн., які складаються з 871' 342,67 грн. основного боргу за договором поставки № 246/13П від 23.10.2013 р., 5' 944,59 грн. - 3% річних, 19' 801,77 грн. втрат від інфляції, 28' 520,06 грн. пені та 7' 521,75 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору; а також - про солідарне стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (далі - «Підприємець») та ОСОБА_4 частину суми заборгованості по договору поставки в розмірі 1' 000 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.06.2014р. у справі № 908/1551/14 позовні вимоги були задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Позивача 621' 342,67 грн. основного боргу, 5' 944,59грн. - 3% річних, 19' 801,77 грн. інфляційних, 28' 520,05 грн. пені, 7' 521,75 грн. штрафу, 18' 672,60 грн. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_4 солідарно з Підприємцем на користь Позивача 1' 000,00 грн. основного боргу; 10,00 грн. судового збору.

Стягнуто з Підприємця солідарно з ОСОБА_4 на користь Позивача 1' 000,00 грн. основного боргу; 10,00 грн. судового збору.

В частині стягнення 250' 000 грн. основного боргу провадження у справі припинено.

В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи таке рішення, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості Позивачем своїх вимог у частині стягнення заборгованості та санкцій стосовно неоплаченого ОСОБА_4 товару за договором поставки № 246/13П від 23.10.2013 р.

Не погодившись з прийнятим рішенням ОСОБА_4 подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення змінити. Припинити провадження у справі стосовно суми основного боргу 260' 000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_4 на користь Позивача суму основного боргу 611' 342,67 грн. за поставлену продукцію і 12' 226,85 грн. судового збору; стягнути з ОСОБА_4 солідарно з Підприємцем на користь Позивача 1' 000,00 грн. основного боргу; 10,00 грн. судового збору; стягнути з Підприємця солідарно з ОСОБА_4 на користь Позивача 1' 000,00 грн. основного боргу; 10,00 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясуванні та досліджені докази, та обстави справи, які мають значення для справи і, як наслідок, - невірно зроблені висновки.

Зокрема, на думку Товариства судом під час розгляду справи та прийняття спірного рішення не була врахована додаткова оплата 17.06.2014р. ОСОБА_4 на користь Позивача 10' 000,00 грн. Окрім того, на думку Позивача, постачання відбулося не за умовами згаданого договору. Відтак - підстави для додаткового нарахування та стягнення з ОСОБА_4 на користь Позивача інфляційних, річних та пені відсутні.

Сторони були належним чином повідомленні про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явились, поважність причин не явки суду не повідомили.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась, складено протокол судового засідання.

Під час судового засідання представник ОСОБА_4 надав апеляційному суду клопотання від 12.06.2012 р. про витребування доказів і призначення судових експертиз мотивуючи тим, що договір поставки ОСОБА_4 ніби то не підписувало. Для встановлення цих фактів, ОСОБА_4 просить суд призначити почеркознавчу та технічну експертизи та витребувати оригінал договору поруки.

Суд відхиляє це клопотання про, оскільки не вважає за доцільне призначати таку експертизу. Адже, відповідно до ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами ст. 43 цього кодексу. Крім того, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

У разі посилання відповідача на факт підробки документу, суду повинні бути надані належні докази, які відповідно до норм чинного законодавства встановлювали б цей факт. Оскільки підробка документів відповідно до приписів кримінального законодавства є злочином, то такий факт може бути доведено лише вироком суду, який набрав законної сили.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні усіх обставин справи, а апеляційну скаргу - такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно приписів п. 1) ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, через нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.05.2014 р. (а.с. 66) суд порушив провадження у справі 908/1551/14. цією ж ухвалою суд призначив розгляд справи на 28.05.14р. та визнав обов'язковою явку представників сторін.

Іншою ухвалою від 28.05.2014р. (а.с. 67) у зв'язку з неявкою представників відповідачів та - необхідністю суд відклав розгляд справи на 17.06.14р., зобов'язав відповідачів виконати приписи попередньої ухвали та, знов-таки, визнав явку представників сторін обов'язковою .

Зі штампу канцелярії господарського суду Запорізької області на позовній заяві (а.с. 68) вбачається, що позов надійшов до суду 08.05.2014р. Відтак, визначений ст. 69 ГПК України для розгляду справи двомісячний строк спливав 08.07.2014р.

Як вбачається з тексту описової частини спірного рішення (а.с. 91, на звороті) 16.06.2014р., тобто, за день до слухання справи, від ОСОБА_4 надійшло клопотання про відкладання розгляду справи.

Виходячи з приписів ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Однак, маючи клопотання ОСОБА_4 про відкладання розгляду справи та - достатній строк для розгляду справи (майже місяць), суд, незважаючи на власну вимогу щодо обов'язковості явки представників сторін не відклав розгляд справи, як того вимагає ст. 77 ГПК України, а розглянув справу по суті і 17.06.2014 р. прийняв рішення.

У той же час, саме 17.06.2014р. ОСОБА_4 на часткове погашення вартості отриманої продукції сплатило Позивачу 10' 000,00 грн., що підтверджується випискою банку (а.с. 39 - 61, 186 - 188) та Позивачем не заперечується.

Виходячи з п.4) ч. 1 ст.104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. При цьому, згідно приписів ч. 2 цієї ж статті порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення .

Судова колегія вважає, що, у даному випадку, порушення місцевим господарським судом приписів ст.ст. 4 3 , 77 ГПК України призвело до прийняття неправильного рішення. Адже, у рішенні не відбулося врахування суми оплати (10' 000,00 грн.) в день його прийняття.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду від 17.06.2014р. у справі 908/1551/14 підлягає скасуванню.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 23.10.2013 р. між Позивачем та ОСОБА_4 був укладений Договір поставки № 246/13 П (далі за текстом - «Договір»).

За умовами Договору позивач зобов'язався передати у власність ОСОБА_4 рибу, рибну продукцію і морепродукти (далі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування, асортименти, кількість, ціна за одиницю й загальна вартість товару узгоджується сторонами при оформленні усних заявок та вказуються в накладних. Підписані обома сторонами накладні підтверджують узгодження сторонами всіх суттєвих умов договору по відношенню до поставок відповідних партій товарів та виконання заявок по ним.

Згідно п. 3.1. Договору, умови оплати: з відстроченням платежу від дати накладної 28 днів.

При умові оплати товару по факту поставки або з відстрочення платежу (за всю партію товару чи за її частину) право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент підписання видаткової накладної та автоматично припиняється у разі прострочення відповідачем оплати поставленого товару і виставлення позивачем вимоги про повернення товару. (п. 4.2. Договору).

Як встановлено судом, на виконання умов Договору Позивачем був поставлений, а ОСОБА_4 - прийнятий товар на загальну суму 1092515,01 грн. за видатковими накладними: № 170368 від 20.12.2013 р. (на суму 486821,30 грн.), № 174693 від 27.12.2013 р. (на суму 275664,40 грн.), № 9276 від 27.01.2013 р. (на суму 209863,81 грн.), № 37938 від 04.04.2014 р. (на суму 60768,00 грн.), № 43965 від 18.04.2014 р. (на суму 59397,50 грн.), копії яких містяться в матеріалах справи.

Поставлений товар був отриманий ОСОБА_4, про що свідчить підпис повноваженого представника відповідача 2 та печатка підприємства на зазначених видаткових накладних.

Зазначені видаткові накладні узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття ОСОБА_4 товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать також підписи сторін на вказаних документах.

ОСОБА_4 свої зобов'язання по оплаті товару виконало частково, внаслідок цього у нього виникла заборгованість в сумі 872' 342,67 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб (ст. 712 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем була направлена відповідачу 2 претензія вих. № 07 КФ-63 від 06.02.2014 р. з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості.

Відповідач визнав свою заборгованість листом б/н та б/д та повідомив про скрутне фінансове становище.

Після порушення (08.05.2014 р.) провадження у справі та на дату прийняття спірного рішення ОСОБА_4 погасило основний борг за договором поставки № 246/13П , перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 260' 000 грн., що підтверджено даними викладеними в акті звірки та банківськими виписками.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення основного боргу за договором поставки № 246/13П в сумі 260' 000 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1 1 ст. 80 ГПК України через відсутність предмету спору.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу в сумі 611' 342,67 грн., суд дійшов висновку, що вимога про стягнення основного боргу в сумі 611' 342,67 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь Позивача 5' 944,59грн. - 3% річних, 19' 801,77 грн. інфляційних, 28' 520,05 грн. пені та 7' 521,75 грн. штрафу.

Також цілком обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про стягнення солідарно з Підприємця та ОСОБА_4 частину суми заборгованості по договору поставки в розмірі 1000 грн.

Заперечення ОСОБА_4 щодо ніби то не підписання з його боку Договору, судова колегія вважає хибним та таким, що спростовується матеріалами справи. Зокрема, наданою власне ОСОБА_4 випискою банку, до підставою платежів Позивачу ОСОБА_4 визначено саме Договір.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги розподіляються між сторонами пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Кліон» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2014р у справі № 908/1551/14 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Ріф - 2005» (код ЄДРПОУ 33975802) на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Кліон» (код ЄДРПОУ 33134908) 611' 342,67 грн. основного боргу, 5' 944,59грн. - 3% річних, 19' 801,77 грн. інфляційних, 28' 520,05 грн. пені, 7' 521,75 грн. штрафу, 18' 399,26 грн. на відшкодування витрат по сплаченому судовому збору за звернення з позовом.

Стягнути на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Кліон» (код ЄДРПОУ 33134908) з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Ріф - 2005» (код ЄДРПОУ 33975802) солідарно з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (код НОМЕР_1) та - з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (код НОМЕР_1) солідарно з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Ріф - 2005» (код ЄДРПОУ 33975802) 1' 000,00 грн. основного боргу і 10,00 грн. судового збору.

В частині стягнення 260' 000 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Ріф - 2005» (код ЄДРПОУ 33975802) на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Кліон» (код ЄДРПОУ 33134908) 152,27 грн. - на відшкодування судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ про примусове виконання цієї Постанови Донецького апеляційного господарського суду, оформивши його у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження».

Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано примірників:

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - до справи;

1 - ГСЗО;

1 - ДАГС.