Постанова

від 25.11.2013 по справі 820/1424/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 листопада 2013 р. Справа № 820/1424/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль Інвест" про накладення арешту, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль Інвест", (надалі за текстом - ТОВ «Аваль Інвест», відповідач), в якому просить суд: застосувати адміністративний арешт коштів на відкритих рахунках відповідача, відкритих у ПАТ "КБ "Хрещатик", МФО 300670, р/р №№ 26005003058467, 26006002058467, 26007001058467, 26041001058467.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківський області було винесено наказ від 04.02.2013 року № 251 про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Аваль Інвест», відповідно до плану-графіку перевірок суб'єктів господарювання на 2 квартал 2012 року. Однак відповідачем було проігноровані вимоги позивача та не надано можливості у проведенні документальної перевірки. Відтак, позивач просить винести рішення про застосування адміністративного арешту майна, що знаходяться на рахунку ТОВ "Аваль-Інвест", оскільки це є єдиним нормативно визначеним механізмом спонукання платника податків виконати законні вимоги податкового органу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

В судове засідання відповідач свого представника не направив, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аваль Інвест" зареєстровано як юридична особа з 25.06.2009 року за адресою: м. Харків, пров. Театральний, 4, код ЄДРПОУ 36456998 та перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області як платник податків з 26.06.2009 року за № 23640.

Як встановлено в судовому засіданні, начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківський області було винесено наказ від 04.02.2013 року № 251 про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Аваль Інвест», відповідно до плану-графіку перевірок суб'єктів господарювання на 2 квартал 2012 року.

Представникові підприємства ТОВ «Аваль Інвест» ОСОБА_2 05.02.2013 року було вручено направлення для ознайомлення, копію наказу та лист від 05.02.2013 року з переліком документів, необхідних для проведення перевірки, з терміном надання фахівцями що повинні здійснити перевірку до 07.02.2013 року.

На виконання зазначених вимог наказу № 251 від 04.02.2013 року, відповідачем не було надано документів, що стосується предмету перевірки, однак на адресу позивача направлено лист, в якому зазначено про звернення відповідача до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо видачі наказів на проведення документальної планової перевірки ТОВ «Аваль Інвест», враховуючи наказ від 04.02.2013 року №251.

В подальшому при виході позивача на перевірку 08.02.2013 року, будь-яких документів до перевірки ТОВ "Аваль-Інвест" надано не було, в зв'язку з чим на підприємство повторно було направлено засобами поштового зв'язку лист - роз'яснення від 08.02.2013 року №1934/10/22.1-13 щодо надання документів та щодо можливості застосування податковими органами норм пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, з якого вбачається, що у разі не надання посадовим особам органу ДПС, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, буде вважатись, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

За результатами виходу представником податкового органу на юридичну адресу ТОВ «Аваль Інвест» 08.02.2013 року, 11.02.2013 року, 13.02.2013 року та 18.02.2013 року, відповідачем не було надано будь-яких документів, про що були складені відповідні акти № №261/221, №280/221, №298/221, №322/221, №352/221 та 353/221.

Відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року, позовна заява ТОВ "Аваль Інвест" щодо скасування наказу № 454 від 18.05.2012 року залишена без розгляду.

Також, 20.02.2013 року Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесено рішення про застосування умовного арешту майна платника податків. У зв'язку з чим, позивач пов'язує виникнення права для звернення до суду із позовом про застосування арешту на кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ "Аваль-Інвест" у банку, а саме: в ПАТ "КБ Хвещатик".

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Відповідно до п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Згідно п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України зазначено, що керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/879/13-а від 14.03.2013 року, адміністративний позов ТОВ «Аваль Інвест» до ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними - задоволено у повному обсязі, визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, щодо видачі наказу №251 від 04.02.2013 року про проведення документальної виїзної планової перевірки ТОВ «Аваль Інвест», та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №251 від 04 лютого 2013 року про проведення документальної виїзної планової перевірки ТОВ «Аваль Інвест». Постанова набула чинності.

Згідно з ч.1 ст. 72 КАС України зазначено, що обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільний або господарський справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином на час розгляду позовних вимог податкового органу наявне судове рішення Харківського окружного адміністративного суду №820/879/13-а, яким скасовано підстави для вчинення дій податковим органом направлених на застосування адміністративного арешту коштів платника податків - позивача.

Тобто, з урахуванням наведеного, суд не має законних підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки судом вже скасовано наказ № 251 від 04.02.2013 року, яких став підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Означене завдання за правилом ч.3 ст.2 КАС України реалізується адміністративними судами шляхом перевірки того чи прийняті суб'єктами владних повноважень рішення та чи вчинені суб'єктами владних повноважень дії або бездіяльність: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

В результаті повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи суд зазначає, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, оскільки податковим органом висунуто вимогу про накладення арешту на розрахункові рахунки платника податків за відсутності жодної з законодавчо встановлених підстав.

З огляду на те, що вимога позивача про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться в банку, заявлена з порушенням вимог діючого законодавства, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль Інвест" накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках у банку - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27.11.2013 року.

Суддя Супрун Ю.О.