Постанова

від 01.12.2015 по справі 918/327/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року Справа № 918/327/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Гоголь Т.Г., Рогач Л.І. (доповідач) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 за заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2014 у справі№ 918/327/14 Господарського судуРівненської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" Служба автомобільних доріг у Рівненській області простягнення в сумі 1772155,41 грн за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) відповідачів не з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлений належно) третьої особине з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.04.2014 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." до Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс", третя особа Служба автомобільних доріг у Рівненській області; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" на користь позивача основну заборгованість в розмірі 1599719,35 грн, 110515,42 грн пені, 3% річних в розмірі 41706,41 грн, інфляційні втрати в розмірі 19214,23 грн та судовий збір; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" на користь позивача основну заборгованість в розмірі 1000 грн та сплачений судовий збір за подання позову.

На виконання зазначеного рішення Господарським судом Рівненської області 29.04.2013 видано відповідні накази; 15.05.2014 старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Слободяном О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43321033 на виконання наказу № 918/327/14 від 29.04.2014.

23.05.2014 старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 43321033 з примусового виконання наказу № 918/327/14, виданого 29 квітня 2014 року, до зведеного виконавчого провадження № 43236864, яке веде Ленінський відділ державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції.

Старший державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Слободян О.В. листом № 07-31/18 від 05.06.2014 повідомив заявника, що на рахунках боржника ПАТ "Південьзахідшляхбуд", відкритих у банківських установах, коштів, для виконання постанови про арешт коштів боржника від 08 травня 2014 року, недостатньо.

12.06.2014 позивач звернувся до господарського суду із заявою про зміну способу виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2014 шляхом звернення стягнення на майно Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" в межах суми заборгованості в розмірі 1806557, 25 грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.07.2014 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." про зміну способу виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2014 у справі № 918/327/14 задоволено; змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2014 шляхом звернення стягнення на майно Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." в межах суми 1806577,25 грн, що підлягає стягненню за рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.04.2014 у справі № 918/327/14.

29.08.2014 позивач звернувся до Господарського суду Рівненської області про зміну способу виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2014 у справі № 918/327/14 шляхом передачі у власність майна ПАТ "Південьзахідшляхбуд" стягувачу загальною вартістю 1227904 грн. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09.09.2014 у справі №918/327/14, залишеною без змін постановою Рівненського господарського суду від 07.10.2014 у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду у справі №918/327/14 відмовлено.

09.10.2014 позивачем подано заяву про зміну способу виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2014 у справі № 918/327/14 шляхом передачі у власність майна ПАТ "Південьзахідшляхбуд" стягувачу загальною вартістю 1227904 грн. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.11.2014 у справі № 918/327/14 відмовлено в задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення. Вказану ухвалу залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2015 у цій справі.

25.06.2015 позивач подав заяву про зміну способу виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2014 у справі № 918/327/14 шляхом передачі майна ПАТ "Південьзахідшляхбуд" у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." на загальну вартість 1227904 грн.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.08.2015 (суддя Войтюк В.Р.) у справі № 918/327/14 відмовлено в задоволенні заяви.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі № 918/327/14 (судді: Юрчук М.І. головуючий, Дужич С.П., Крейбух О.Г.) ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25.08.2015 у цій справі залишено без змін; ухвалу Господарського суду Рівненської області від 03.08.2015 в частині стягнення з ДВС Ленінського відділу Вінницького МУЮ в дохід Державного бюджету України штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 1700 грн скасовано.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.08.2015 та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказані судові акти та змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2014 у цій справі, шляхом передачі майна ПАТ "Південьзахідшляхбуд" у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." на загальну вартість 1227904 грн. Касаційну скаргу вмотивовано невірним застосуванням судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: суди не врахували, наявність передбачених законодавчо підстав для застосування приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України для забезпечення відновлення прав позивача; не врахували вимоги статті 96 Цивільного кодексу України щодо відповідальності юридичних осіб за зобов'язаннями, належним такій особі майном; судами не взято до уваги вимоги статей 62, 66 Закону України "Про виконавче провадження"; та не враховано, що у разі відсутності у відповідача коштів, господарський суд змінює спосіб виконання рішення та видає наказ про звернення стягнення на його майно; скаржник вважає, що судами порушено вимоги статті 115 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язковості виконання рішення на всій території України та в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", також судами залишено поза увагою практику Верховного Суду України та Європейського суду з прав людини щодо обов'язковості судового рішення.

Сторони не скористались процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції своїх представників.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій заявник неодноразово звертався із заявами про зміну способу виконання рішення.

Звернувшись із заявою від 25.06.2015 заявник просив суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2014 у справі № 918/327/14, шляхом передачі майна ПАТ "Південьзахідшляхбуд" у власність позивача на загальну вартість 1227904 грн. В обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." зазначило, що на даний час рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/327/14 не виконано, у зв'язку з тим, що на рахунках відповідача відсутні кошти, а відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 23.04.2014 боржник на праві приватної власності володіє нерухомим майном; також боржник володіє транспортними засобами на загальну суму 1227904 грн, які, на думку заявника, мають бути передані у власність позивача в рахунок погашення існуючої заборгованості.

Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 11.04.2014 у справі №918/327/14, місцевий господарський суд виходив з того, що наслідком задоволення такої заяви буде порушення прав інших кредиторів на отримання задоволення своїх вимог, порушення порядку реалізації майна та черговості погашення вимог, встановлених статтями 62, 66 Закону України "Про виконавче провадження", крім того, судами вже було надано належну правову оцінку щодо вимоги позивача про зміну способу виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 11 квітня 2014 року у справі №918/327/14 шляхом передачі у власність майна боржника стягувачу, подану з аналогічних підстав.

Переглядаючи справу за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду, додавши водночас, що електронні торги, на які виставлено майно ПАТ "Південьзахідшляхбуд", зупинено у зв'язку із розшуком майна, що підтверджено представником органу ДВС та матеріалами справи.

Судова колегія зазначає, що за змістом статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує подачу заяви стороною та відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.

Способом та порядком виконання рішення є визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Отже, у разі застосування передбаченої статтею 121 Господарського процесуального кодексу України та частиною 1 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" зміни способу та порядку виконання рішення судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду, один захід примусового виконання рішення замінюється іншим.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. У статті 1 вказаного Закону зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням

Водночас статтею 44 наведеного вище Закону передбачено, що у разі, якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею. Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Судами в ході розгляду матеріалів справи встановлено, що виконавче провадження про стягнення коштів з ПАТ "Південьзахідшляхбуд" на користь стягувачів є зведеним, існує низка кредиторів та черговість реалізації майна та задоволення вимог кредиторів, суд вправі змінити виконання рішення, гарантуючи ефективне його виконання, в тому числі і шляхом передачі індивідуально визначеного майна в рахунок погашення грошового боргу, проте в такий спосіб, який при цьому не порушував би прав інших кредиторів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заява про зміну способу виконання рішення від 25.06.2015 повторює вимоги та підстави в обґрунтування заяви про зміну способу виконання рішення від 09.10.2014, яким вже було надано оцінку місцевим судом та судами апеляційної та касаційної інстанції.

Отже висновки судів про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення є цілком законними та обґрунтованими.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного суду та ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди, розглядаючи справу відповідно до вимог статей 43, 84, 101 Господарського процесуального кодексу України, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належно дослідили наявні у матеріалах справи докази та вірно застосували норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на помилковому застосуванні статті 121 Господарського процесуального кодексу України та не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій.

Також судова колегія зазначає, що касаційна скарга не зазначає будь-яких доводів та мотивів щодо наявності підстав для оскарження постанови суду апеляційної інстанції щодо скасування ухвали Господарського суду Рівненської області від 03.08.2015 в частині стягнення з ДВС Ленінського відділу Вінницького МУЮ в дохід Державного бюджету України штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 1700 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі № 918/327/14 Господарського суду Рівненської області та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 25.08.2015 залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Т. Гоголь

Л. Рогач