Постанова

від 30.11.2015 по справі 820/6497/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2015 р. № 820/6497/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 СЕРВІС" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Сервіс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0001632201 від 17.06.2015 р. в частині 2197699 грн. збільшеної суми зобов'язання з податку на додану вартість, та в частині 1098850 грн. штрафних санкцій; скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.06.2015 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1998478 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 499620 грн., які винесені Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі Акту виїзної позапланової податкової перевірки; стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення №0001632201, № НОМЕР_1 від 17.06.2015 р., винесені відповідачем з порушенням норм діючого законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

У письмових запереченнях, наданих до суду, відповідач зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняти на законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, адміністративний позов підтримав та просили задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання прибув, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями ДПІ у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.1.2014 р.

Результати перевірки оформлені Актом від №1615/20-31-22-01-07/36627049 від 26.05.2015 року

Згідно висновків вказаного акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності позивача встановлені порушення:

- п. 138.4, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 1 998 478 гри., в тому числі за 2013 рік в сумі 390 421 грн.,. за 2014 рік в сумі 1 608 057 грн.

- абз. Г п. 198.5 ст.198, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 2 201 911 грн., в тому числі по періодам: у березні 2013 року в сумі 837 грн., у липні 2013 року у сумі 411 145 грн., у жовтні 2013 року в сумі 67 грн., у листопаді 2013 року в сумі 14 грн. у грудні 2013 року в сумі 17 грн. у червні 2014 року у сумі 443 172 грн., у липні 2014 року в сумі 648 грн., у вересні 2014 року у сумі 627 952 грн., у грудні 2014 року у сумі 718 059 грн.

Вищезазначені висновки акту перевірки в акті перевірки №1615/20-31-22-01-07/36627049 від 26.05.2015 року обґрунтовані наступним чином:

«Згідно з даними бухгалтерського обліку підприємства дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) та собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за деякі місяці при порівнянні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) з отриманими доходами від реалізації цих товарів (робіт, послуг) встановлено перевищення собівартості над доходом у сумі 10 988 497,95 грн., а саме:

дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) (Рахунок 70) за липень 2013 року - 210 829,91 грн., собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (Рахунок 90) - 2 265 676.77 грн., тобто встановлено перевищення у сумі 2 054 846,86 грн.;

дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) (Рахунок 70) за червень 2014 року - 4 083 204,36 грн., собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (Рахунок 90) - 6 298 095,76 грн., тобто встановлено перевищення у сумі 214 891,40 грн.;

дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) (Рахунок 70) за вересень 2014 року - 814 676,68 грн., собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (Рахунок 90) - 6 943 142,39 грн., тобто встановлено перевищення у сумі З 128 465,71 грн.;

дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) (Рахунок 70) за грудень 2014 року - 972 545,29 грн., собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (Рахунок 90) - 6 562 839,27 грн., тобто встановлено перевищення у сумі 590 293,98 грн.

Крім того в ході перевірки встановлено, що підприємством не ведеться бухгалтерський облік собівартості в розрізі виконаних робіт (наданих послуг) та в розрізі найменувань товарів.

У зв'язку з тим, що ТОВ «ОСОБА_3 Сервіс» здійснено витрати без мети їх використання в господарській діяльності, вони підлягають виключенню з собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт послуг), всього у сумі 10 988 497,95 грн., в тому числі за 2013 рік у сумі 2 054 846,86 грн., за 2014 рік у сумі 8 933 651.09 грн. та необхідно було донарахувати податкові зобов'язання з ПДВ всього в сумі 2 197 699 грн.. в тому числі по періодам: у липні 2013 року у сумі 410 969 грн., у червні 2014 року у сумі 442 978 грн., у вересні 2014 року у сумі 625 693 гри., у грудні 2014 року у сумі 718 059 грн.

В ході перевірки встановлено подвійне включення податкових накладних у сумі 4512 грн. Таким чином в порушення п. 198,6 ПКУ безпідставно завищено податковий кредит в сумі 4212 грн..»

Позивач, не погодившись із висновками Акту перевірки, 09.06.2015 р. надав заперечення до Акту перевірки (вих. № 85/06)

Рішенням відповідача за результатами розгляду заперечень (№ 8742/10/20-31-22-01 від 16.06.2015 р.) висновки Акту перевірки залишені в силі.

На підставі висновків Акту перевірки №1615/20-31-22-01-07/36627049 від 26.05.2015 року, 17.06.2015 р. відповідачем винесені податкові повідомлення рішення №0001632201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2201911 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 1100956 грн., № НОМЕР_1, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1998478 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 499620 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

138.1.1. Витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

П.2 ст.138 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

П.4 ст.138 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У відповідності до п.п.36 п. 1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом пункту п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до акту перевірки, порушення податковим органом обґрунтовані тим що в бухгалтерському обліку ТОВ «ОСОБА_3 Сервіс» витрати по окремих місяцях перевищують доходи, що не відповідає визначенню господарської діяльності.

Відповідно до визначення терміну «господарська діяльність» наведеному у Податковому кодексі України господарська діяльність передбачає отримання саме доходу, а не прибутку.

Відповідно до акту перевірки факт отримання доходу було підтверджено перевіряючими під час перевірки.

Таким чином, продаж товарів нижче їх собівартості відповідно до норм Податкового кодексу України не передбачає зменшення податкового кредиту (нарахування податкових зобов'язань) та відповідно зменшення витрат (донарахування доходу) ТОВ на суму такого перевищення.

Судом встановлено, що звітним періодом з податку на прибуток для ТОВ «ОСОБА_3 Сервіс» є рік. Таким чином, для перевірки даних зазначених у декларації неможливо розглядати окремий місяць, а необхідно проводити аналіз за звітний 2013 та 2014 роки.

У «ОСОБА_3 Сервіс» бухгалтерський облік вівся з порушенням вимог П(с)БО 16 «Витрати», а саме витрати враховувались в бухгалтерському обліку без прив'язки до доходів.

З метою виправлення помилок, на підставі наказу директора «ОСОБА_3 Сервіс» бухгалтерський облік витрат приведено у відповідність до вимог П(с)БО 16 «Витрати» за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. з рознесенням витрат по періодам іх понесення.

До матеріалів справи надані оборотно-сальдові відомості з внесеними корективами та первинні документи на підтвердження понесених витрат у періоді з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. у відповідності до проведеного коригування з рознесенням витрат по періодам іх понесення.

Так відповідно до наданих оборотів по рах. 90, 23, 70, 791, 231 та їх детальним розшифровкам доходи та собівартість ТОВ «ОСОБА_3 Сервіс» становить: за 2013 р.: по 70 рахунку (доходи) -12896143,43 грн., по 90 рахунку(собівартість) - 11 183 350,85 грн.; за 2014 р. по 70 рахунку (доходи) -28 009 081,04 грн., по 90 рахунку(собівартість) -25 270 188,18 грн.

До матеріалів справи надані річні декларації з податку на прибуток ТОВ «ОСОБА_3 Сервіс», у відповідності до яких за 2013 р. доходи від операційної діяльності склали 12896144 грн., собівартість реалізованих товарів - 11 73543 грн., за 2014 р. доходи від операційної діяльності склали 28 009 081 грн., собівартість реалізованих товарів - 25 081931 грн.

Таким чином, дані зазначені у декларації ТОВ «ОСОБА_3 Сервіс» з податку на прибуток за 2013, 2014 роки в частині доходу відповідають даним зазначеним у бухгалтерському обліку, а в частині собівартості не перевищують дані зазначені в бухгалтерському обліку.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено відсутність порушень, встановлених в акті перевірки в частині порушення позивачем п.138.4, п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України що призвело до неправомірного віднесення витрат до складу собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг), які здійснювались без мети їх використання в господарській діяльності всього у сумі 10 988 497.95 грн., в тому числі за 2013 рік у сумі 2 054 846,86 грн., за 2014 ріку сумі 8 933 651,09 грн. та порушенням вимог абз. Г п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ всього в сумі 2 197 699 грн .

Вищезазначені висновки суду підтверджуються висновком судової економічної експертизи №10308 від 16.11.2015 року, яка проведена Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4.

Згідно висновків зазначеної експертизи, « в обсязі наданих документів, в межах компетенції судового експерта економіста порушення податкового обліку встановлені у п. 3.1.2, 3.1.3, 3.2.1 Акту "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року" внаслідок допущених позивачем порушень вимог ведення бухгалтерського обліку документально не підтверджуються.

В обсязі наданих документів, в межах компетенції судового експерта економіста порушення встановлене в акті перевірки в частині порушення п.138.4, п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України що призвело до неправомірного віднесення витрати до складу собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг), які здійснювались без мети їх використання в господарській діяльності всього у сумі 10 988 497.95 грн., в тому числі за 2013 рік у сумі 2 054 846,86 грн., за 2014 ріку сумі 8 933 651,09 грн. та порушенням вимог абз. Г п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ всього в сумі 2 197 699 грн. в тому числі по періодам: у липні 2013 року у сумі 410 969 грн. у червні 2014 року у сумі 442 978 грн., у вересні 2014 року у сумі 625 693 грн.. у грудні 2014 року у сумі 718 059 грн. не підтверджуються наданими на дослідження документами.

Порушення п. 198.6 ст. 198 в частині завищення податкового кредиту на загальну суму 2910,43 грн. документально підтверджується, а в частині 1301,65 грн. документально не підтверджується»

В зв'язку із визнанням позивачем завищення сум податкового кредиту з ПДВ в сумі 4212 грн. та штрафних санкцій в сумі 2106 грн. та зменшенням суми позову на 6318 грн. зазначені порушення судом не розглядаються.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0001632201 від 17.06.2015 р. в частині 2197699 грн. збільшеної суми зобов'язання з податку на додану вартість, та в частині 1098850 грн. штрафних санкцій; № НОМЕР_1 від 17.06.2015 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1998478 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 499620 грн. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення №0001632201 від 17.06.2015 р. в частині 2197699 грн. збільшеної суми зобов'язання з податку на додану вартість, та в частині 1098850 грн. штрафних санкцій; № НОМЕР_1 від 17.06.2015 р., року не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 СЕРВІС" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_2 від 17.06.2015 року в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 СЕРВІС" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2197699 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 1098850,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 від 17.06.2015 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 СЕРВІС" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1998478,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 499620,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 36627049, адреса: 61023, м. Харків, вул. Весніна, 5) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок) та витрати, пов'язані з проведенням судово - бухгалтерської експертизи у розмірі 10164,00 грн. (десять тисяч сто шістдесят чотири гривні 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 04.12.2015 року.