Ухвала

від 03.12.2015 по справі 6/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"03" грудня 2015 р. Справа № 6/121

Суддя Паскарь А.Д., розглянувши заяву Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у справі

за позовом заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Чернівецької філії Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Берегометський деревообробний комбінат»

про примусове стягнення коштів за неналежне виконання договірних зобов'язань по газопостачанню в сумі 152 816,30 грн.,

за участі представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

прокурора Шановської Ю.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.11.2009 у справі № 6/121 задоволено в повному обсязі позовні вимоги заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Чернівецької філії Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Берегометський деревообробний комбінат» заборгованість в сумі 152 816,30 грн., про що 08.12.2009 видано відповідний наказ.

19 жовтня 2015 року Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася із заявою про поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду Чернівецької області від 08.12.2009 до виконання та видачу дублікату наказу у зв'язку з втратою його оригіналу, що підтверджується довідкою від 08.10.2015 № 31/13-3804.

Свої вимоги заявник обґрунтовує відсутністю виконавчого документа на балансі підприємства після ліквідації Чернівецької філії ДК «Газ України», яка тривала понад три роки відповідно до наказу ДК «Газ України» від 08.11.2011 № 404.

Ухвалою від 26.10.2015 розгляд заяви призначено на 17.11.2015 за участю сторін та учасників процесу.

Ухвалою від 17.11.2015 у зв'язку з неявкою у судове засідання сторін, які належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду заяви, розгляд заяви відкладено на 03.12.2015.

03 грудня 2015 року сторони, які належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду заяви, повторно не з'явилися у судове засідання, про причини неявки суду не повідомили. Прокурор надала суду усні пояснення, якими вимоги, зазначені у заяві, підтримувала з мотивів належного виконання рішення суду.

Відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

За таких обставин суд розглянув заяву ДК «Газ України» за наявними документами відповідно до статті 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши заяву ДК «Газ України» і додані до неї документи, матеріали справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про безпідставність заяви, виходячи з такого.

Як вже зазначалося вище, з набранням законної сили рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.11.2009 у даній справі стягувачеві, Чернівецькій філії ДП «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України», видано наказ від 08.12.2009 про примусове стягнення на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю «Берегометський деревообробний комбінат» заборгованості у сумі 152 816,30 грн.

21 грудня 2009 року стягувач звернувся до Відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с. 94).

Постановою від 14.01.2010, яка отримана стягувачем 21.01.2010 (а.с. 96), старшим державним виконавцем Нестерюк О.М. відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з відсутністю повної адреси місцезнаходження боржника (а.с. 95).

01.02.2010 ДП «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України» в особі Чернівецької філії звернулося до суду в порядку статті 121 2 ГПК України зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби.

Ухвалою від 09.02.2010 визнано неправомірними дії ВДВС Вижницького РУЮ при прийнятті постанови від 14.01.2010 за № ВП 16662156 про відмову у відкритті виконавчого провадження, нечинною постанову ВДВС Вижницького РУЮ від 14.01.2010 за № ВП 16662156 про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язано його відкрити виконавче провадження на підставі наказу господарського суду Чернівецької області від 08.12.2009 у справі №6/121 (а.с. 102-103).

З наданих до заяви ДК «Газ України» документів вбачається, що з листопада 2010 року по листопад 2014 року тривала робота з реорганізації ДП «Нафтогазмережі», яке було ліквідоване, а його правонаступником стала ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», що підтверджується пунктом 1.2 витягу з статуту. Документація, пов'язана з діяльністю Чернівецької філії ДП «Нафтогазмережі», підлягала передачі Чернівецькій філії ДК «Газ України», яка, в свою чергу, також була ліквідована відповідно до наказу ДК «Газ України» від 08.11.2011 № 404.

15 березня 2012 року Чернівецька філія ДК «Газ України» звернулась до ВДВС Вижницького РУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження для виконання наказу у справі про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Берегометський деревообробний комбінат» заборгованості в сумі 152 816,30 грн.

06 лютого 2015 року заявник звернувся до ВДВС Вижницького РУЮ із заявою № 31/13-449 щодо надання інформації про хід виконавчих проваджень, в тому числі щодо виконання наказу від 08.12.2009 у справі № 6/121, у зв'язку з неотриманням постанови про відкриття виконавчого провадження.

У відповідь орган ДВС листом від 22.09.2015 № 02-17/5178 повідомив заявника, що 30.08.2011 на адресу відділу надійшла заява ДК «Газ України» про відкриття виконавчого провадження відповідно до наказу Господарського суду Чернівецької області від 08.12.2009 у справі № 6/121.

30 серпня 2011 року головним державним виконавцем ВДВС Вижницького РУЮ ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам.

28 грудня 2011 року державним виконавцем відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 ЗУ «Про виконавче провадження» ухвалено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке могло бути звернуто стягнення.

Відповідно до статті 21 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на дату видачі втраченого наказу, строк пред'явлення до виконання судових рішень встановлено протягом 3-х років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 23 ЗУ «Про виконавче провадження» строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Частиною 1 статті 47 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності майна боржника не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Суд вважає за потрібне рахувати початок строку пред'явлення наказу Господарського суду Чернівецької області від 08.12.2009 у справі № 6/121 з моменту винесення постанови головного державного виконавця Нестерюк О.М. від 28.12.2011, що підтверджується листом органу ДВС від 22.09.2015 № 02-17/5178. Заява від 15.03.2012 № 05/211 не може бути підставою початку строку пред'явлення наказу до виконання, оскільки заявник не надає суду доказів надіслання зазначеної заяви до ВДВС Вижницького РУЮ, а орган ДВС не підтверджує отримання названої заяви. Крім того, сам заявник довідкою від 08.10.2015 № 31/13-3804 підтверджує втрату наказу Господарського суду Чернівецької області від 08.12.2009 у справі № 6/121.

Станом на дату винесення постанови державного виконавця відповідно до статті 22 ЗУ «Про виконавче провадження» строк пред'явлення судових рішень до виконання встановлено протягом 1-го року.

За таких умов новий строк пред'явлення наказу до виконання мав розпочатися з 29.12.2011 та спливти по закінченню року - 31.12.2012. Тому суд вважає встановленим, що строк пред'явлення наказу до виконання стягувачем пропущено, а сам наказ втрачено.

Відповідно до частини 1 статті 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно статті 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник.

Відповідно до статті 53 ГПК України господарський суд може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку. Виходячи зі змісту вказаної статті, поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Тому при зверненні із клопотанням сторона повинна роз'яснити причини пропуску і підстави, з яких вона вважає ці причини поважними. У клопотанні доцільно навести належні та допустимі докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Також статтею 53 ГПК України передбачено, що заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з аналізу зазначених норм Господарського процесуального кодексу України, відновлення пропущеного строку є правом суду, який вирішуючи питання про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, має з'ясувати причин пропуску цього строку, залежно від характеру цих причин, зробити висновок про те чи є ці причини поважними та, з врахуванням цього, дійти до висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.

Доказами у справі відповідно до статті 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено належність і допустимість доказів. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до норм частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування їх поважності наданими доказами, за правилами статті 43 ГПК України.

Заявник вказує, що строк пред'явлення виконавчого документу ним пропущено з поважних причин, у зв'язку з проведенням з листопада 2010 по листопад 2014 реорганізації ДП «Нафтогазмережі». Документація, пов'язана з діяльністю Чернівецької філії ДП «Нафтогазмережі», підлягала передачі Чернівецькій філії ДК «Газ України», яка в свою чергу також була ліквідована.

Аналізуючи надані заявником докази, господарський суд прийшов до висновку, що жодний з таких доказів не може вважатись належним, оскільки реорганізація підприємства має суб'єктивний характер та стосується виключно організації заявником власної внутрішньої діяльності.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках заявник не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності належного виконання судового рішення іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Крім того, відповідно до приписів статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження» з метою забезпечення електронного документообігу в органах державної виконавчої служби, ведення обліку виконавчих проваджень, контролю за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства під час здійснення виконавчих дій, надання оперативного доступу сторонам виконавчого провадження до його матеріалів Міністерство юстиції України забезпечує функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Тому суд вважає, що у заявника була можливість виконати рішення суду від 17.11.2009, проте у зв'язку з службовою недбалістю така можливість була пропущена, що не може вважатись поважною причиною.

Частиною 1 статті 120 ГПК України встановлено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Судом встановлено, що строк пред'явлення наказу господарського суду Чернівецької області від 08.12.2009 у справі № 6/121 сплив 31.12.2012.

Згідно частини третьої цієї статті, до заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. Заявником надано суду довідку від 08.10.2015 № 31/13-3804 про втрату наказу Господарського суду Чернівецької області від 18.12.2009 у справі № 6/121, про те не зазначено про непред'явлення даного наказу до виконання.

Посилання заявника на постанову Кабінету міністрів України від 04.03.2015 № 83, відповідно до якої ДК «ГАЗ «України» НАК «Нафтогаз України» є об'єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави суперечить приписам частини 4 статті 13 Конституції України та статей 4 2 , 4 3 ГПК України, а тому до уваги судом не береться .

Враховуючи викладені заявником обставини суд дійшов висновку про те, що його заява в частині поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання не підлягає задоволенню у зв'язку з відсутністю поважних причин пропуску строку, а в частині видачі дублікату не підлягає задоволенню у зв'язку з закінченням строку для пред'явлення наказу до виконання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 119, 120 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу та видачу дубліката наказу Господарського суду Чернівецької області від 08.12.2009 у справі № 6/121.

Суддя А. Паскарь