Ухвала

від 27.10.2015 по справі 805/3725/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про визнання причин пропуску строку

для звернення до адміністративного суду поважними

27 жовтня 2015 р. Справа №805/3725/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

при секретарі судового засідання Карпенко А.В.,

за участю

позивача - не з'явився,

представника відповідача 1 - не з'явився,

представника відповідача 2 - не з'явився,

представника відповідача 3 - не з'явився,

представника відповідача 4 - не з'явився,

представника третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-цивільної адміністрації міста Вугледар Донецької області, Вугледарської міської ради, Виконавчого комітету Вугледарської міської ради, Управління Державної казначейської служби України у Мар'їнському районі Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, Донецька обласна державна адміністрація, про визнання протиправним та скасування розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зобов'язання нарахувати і виплатити надбавку за високі досягнення у роботі та премію, про відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

31 серпня 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач), датований 19 серпня 2015 року і надісланий на адресу суду 20 серпня 2015 року, до Військово-цивільної адміністрації міста Вугледар Донецької області (далі - відповідач 1 або ВЦА), Вугледарської міської ради (далі - відповідач 2 або Рада), Виконавчого комітету Вугледарської міської ради (далі - відповідач 3 або Виконком) про визнання протиправним та скасування розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зобов'язання нарахувати і виплатити надбавку за високі досягнення у роботі та премію, про відшкодування моральної шкоди.

З урахуванням заяви про зміну предмету позову (а.с. 43), яка прийнята ухвалою суду від 08 вересня 2015 року (а.с. 132-133), позивач просила:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації міста Вугледар Донецької області ОСОБА_2 від 13 липня 2015 року № 31-кз «Про дисциплінарне стягнення»;

- зобов'язати Виконавчий комітет Вугледарської міської ради нарахувати і виплатити позивачу надбавку за високі досягнення у роботі в розмірі 50% від посадового окладу з урахуванням доплат за ранг і вислугу років, премію в розмірі 100% від посадового окладу за липень 2015 року;

- стягнути з Військово-цивільної адміністрації міста Вугледар Донецької області на користь позивача 10 000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди;

- стягнути з Виконавчого комітету Вугледарської міської ради на користь позивача 10 000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

13 липня 2015 року, керуючись п. 10 ст. 3, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», ст. 147 Кодексу законів про працю України, на підставі доповідної записки керуючого справами виконкому ОСОБА_3 від 10 липня 2015 року, керівник ВЦА видав розпорядження № 31-кз «Про дисциплінарне стягнення» (далі - розпорядження № 31-кз).

П. 1 розпорядження № 31-кз винесене дисциплінарне стягнення - догана ОСОБА_1, першому заступнику міського голови, за порушення трудової дисципліни, за неякісне виконання посадових обов'язків.

У якості підстави для видання спірного розпорядження зазначені доповідна записка начальника загального відділу ОСОБА_4 від 06 липня 2015 року, пояснення завідувача військово-облікового бюро ОСОБА_5 та пояснення першого заступника міського голови ОСОБА_1 від 09 липня 2015 року (а.с. 10, 53).

Розпорядження № 31-кз не містить підпису позивача як доказу ознайомлення останньої з його змістом.

Разом з цим на аркуші погодження до розпорядження № 31-кз головним спеціалістом організаційного відділу ОСОБА_6 зроблений запис про те, що примірник розпорядження виданий ОСОБА_1 під особистий підпис, зареєстровано в книзі реєстрації розпоряджень керівника ВЦА 14 липня 2015 року о 10:10 (зворотній бік а.с. 53).

Про отримання позивачем спірного розпорядження свідчить її підпис в Журналі реєстрації розпорядчих документів керівника військово-цивільної адміністрації міста Вугледар Донецької області (а.с. 54).

Таким чином, про порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів позивач дізналася 14 липня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 ст. 99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, перебіг строку для звернення позивача до суду із вказаним позовом розпочався 15 липня 2015 року і сплинув 17 серпня 2015 року, оскільки останній день місячного строку припадав на неробочий день суботу 15 серпня 2015 року.

Із вказаним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду 20 серпня 2015 року, про що свідчить експрес-накладна № 59000126347235 (а.с. 24), тобто поза межами строку, визначеного ч. 3 ст. 99 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Вирішуючи питання щодо можливості визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що сам по собі інститут строку на звернення до адміністративного має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Поряд із цим, право особи на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій воно надано.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема з п.п. 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги; однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

В п.30 рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов'язків цивільного буде остаточно вирішено.

В п.62 рішення від 19 квітня 2007 року у справі «Vilho Eskelinen and Others v. Finland» Європейський Суд з прав людини зазначив, що в принципі не може бути виправданням виключень з гарантій статті 6 звичайного трудового спору на підставі специфічного характеру відносин між конкретним державним службовцем і відповідною державою. Відтак, прийнятним вважатиметься застосування в таких випадках статті 6. Саме держава-відповідач повинна буде довести, по-перше, що заявник-державний службовець не мав права на розгляд його справи в суді відповідно до національного права, і, по-друге, що виключення права з-під дії статті 6 для державного службовця є виправданим.

У п. 22 рішення від 11 лютого 2008 року у праві «Мітін проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що відповідно до рішення Великої палати у справі Вілхо Ескалайнена, стаття 6 Конвенції у «цивільному» аспекті має застосовуватися до всіх спорів, які стосуються державних службовців, якщо національне законодавство не виключає можливості звернення до суду осіб, що обіймають певні посади, чи категорій працівників, про яких йдеться, і таке виключення базується на об'єктивних підставах.

Приймаючи до уваги наведені обставини, враховуючи, що пропущений позивачем строк не є значним (три дні), а також те, що 12 серпня 2015 року ОСОБА_1 зверталася до Волноваського районного суду Донецької області з аналогічним позовом, проте ухвалою від 13 серпня 2015 року по справі № 221/2880/15-а (2-а/221/88/2015) позовна заява повернена позивачу для подання до окружного адміністративного суду (а.с. 22-23), суд вважає можливим визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду із вказаним позовом.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 99, 100, 160, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи судову практику Європейського Суду з прав людини, -

ухвалив:

1. Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для звернення до адміністративного суду з позовом до Військово-цивільної адміністрації міста Вугледар Донецької області, Вугледарської міської ради, Виконавчого комітету Вугледарської міської ради, Управління Державної казначейської служби України у Мар'їнському районі Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, Донецька обласна державна адміністрація, про визнання протиправним та скасування розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зобов'язання нарахувати і виплатити надбавку за високі досягнення у роботі та премію, про відшкодування моральної шкоди.

2. Ухвала постановлена, складена і підписана у нарадчій кімнаті.

3. Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту постановлення.

Суддя Кравченко Т.О.